Концептуально-правові засади співробітництва між Росією та Китаєм

Країни виходять з важливості та актуальності запуску механізму консультацій по комплексу питань безпеки. Важливе місце приділяється питанню забезпечення на тривалу перспективу стабільною, дружньої обстановки, добросусідського співробітництва на всьому протязі російсько-китайського державного кордону.

Москва і Пекін обговорюють стан і перспективи боротьби з міжнародним тероризмом в контексті недавніх безпрецедентних за жорстокістю злочинів терористів в Росії, а по суті, нових викликів, кинутих міжнародним тероризмом всьому світу.

Сторони проводять грунтовний огляд двосторонніх і багатосторонніх можливостей зміцнення центральної ролі ООН у справі забезпечення миру і безпеки у всьому світі, врегулювання конфліктних ситуацій.  
І Росія, і Китай виходять з зрослої актуальності завершення реформи Ради Безпеки ООН з метою надання йому більшої показності, підвищення ефективності прийнятих цим органом рішень, необхідності досягнення максимально широкого згоди з цього питання.

Відбувається обмін поглядами з широкого кола глобальних і регіональних проблем, виходячи з широкого збігу або близькості позицій Росії і Китаю по таким темам, як необхідність будівництва багатополярного світу, подальше підвищення ефективності діяльності ООН і її Ради Безпеки, зміцнення стратегічної стабільності, ухвалення ефективних заходів в області контролю над озброєннями і роззброєння, нерозповсюдження ЗМЗ та засобів її доставки, просування спільної ініціативи Росії і Китаю за висновком міжнародної домовленості про запобігання розміщення зброї в космічному просторі і інше.

Окрема тема діалогу між Китаєм та РФ – нарощування скоординованих зусиль із забезпечення миру, стабільності, безпеки і процвітання в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні (АТР). Обидві країни мають намір сприяти формуванню в АТР цілісної кооперативної системи безпеки і співпраці з рівними правами для учасників, що охоплює весь регіон і сумірною з вимогами глобальної стабільності.

У цьому контексті особливу важливість має діяльність такого пред-ставітельного міжнародного форуму, як Шанхайська організація со-співробітництва (ШОС). Росія і Китай вважають, що цілі і принципи ШОС відповідають сучасним тенденціям світового розвитку і реалій регіону, а функціонування цієї організації сприяє зміцненню регіональної безпеки і стабільності. Сторони бачать в ШОС важливий інструмент затвердження на євразійському просторі, насамперед у Центральній Азії, обстановки миру, безпеки і співробітництва, один з опорних елементів провідної конструкції багатополюсного світопорядку, заснованого на міжнародному праві.

При обговоренні ситуації на Корейському півострові позиції Росії та Китаю практично збігаються. Це  – прихильність мирному врегулюванню ядерної проблеми, продовження шестисторонніх переговорів при ясній кінцевої мети - забезпечення без'ядерного статусу Корейського півострова, супроводжується наданням гарантій безпеки і створенням умов для успішного соціально-економічного розвитку всіх держав регіону. У ході російсько-китайського діалогу відбувається обмін думками і з приводу інших регіональних конфліктів, зокрема, в Іраку, на Близькому Сході, в Афганістані.

Однак, відносини між двома країнами сьогодні нагадують великий і складний механізм, складові якого служать на розширення контактів, обмін та зв'язки в самих різних областях. Цей механізм впевнено і динамічно набирає обертів.

Одним з головних досягнень двосторонніх відносин за останні роки є високий ступінь взаємної довіри і взаєморозуміння. Виходу на такий рівень спілкування сприяли відомі об'єктивні умови і, перш за все, - збіг корінних національних інтересів Росії та Китаю. Однак особливо варто відзначити, що рівень нашого сьогоднішнього партнерства - це і результат невпинних зусиль керівників Російської Федерації та Китайської Народної Республіки з розширення і поглиблення російсько-китайських відносин, в основі яких лежить традиційна дружба двох народів.

Візит Президента Росії В.В.Путіна до Китаю в грудні 2002 року проходив відразу після завершення XVI з'їзду Компартії Китаю та обрання нового партійного керівництва. А візит Голови КНР Ху Цзіньтао в Росію в травні цього року був першою зарубіжною поїздкою нового китайського лідера.               Таким чином, два останніх російсько-китайських саміту мали етапне значення з точки зору закріплення спадкоємності лінії на розвиток відносин стратегічного партнерства між Росією і Китаєм. До кінця року планується ще одна зустріч керівників двох країн в рамках саміту АТЕС в Таїланді. На цій зустрічі відбудеться підсумковий в нинішньому році обмін думками з усіх актуальних двосторонніх та міжнародних питань.

Динамічно розвинуті політичні відносини між Росією і Китаєм знаходять все більш міцну і надійну торгово-економічну основу. Візит Голови Уряду Росії М.М. Касьянова і попередні засідання галузевих підкомісій і Комісії з підготовки регулярних зустрічей глав урядів двох країн дадуть змогу всебічно проаналізувати економічні підсумки року і домовитися про шляхи та напрямки подальшого розвитку зв'язків у різних областях.

Загальне зміцнення матеріальної бази російсько-китайського партнерства і стратегічної взаємодії є однією з ключових завдань політики країни в китайському напрямку. У цьому контексті МЗС Росії надає виключно важливого значення розширенню двостороннього торговельно-економічного співробітництва та особливо підвищення його якісного рівня.

В останні кілька років товарообіг між Росією і Китаєм росте швидкими темпами. В 2000-2011 рр. він виріс більш ніж в два рази і досяг майже 12 млрд. доларів. Ця позитивна тенденція продовжується і в 2012 році. За п’ять місяців взаємна торгівля збільшилася на 22,7% і склала 8,12 млрд. доларів. Таким чином до 2013 року вона цілком може вирости за 13 млрд. [6, с.143]

На тлі настільки динамічного зростання кількісних показників товарообігу особливо виразно проявляються якісні проблеми російсько-китайських економічних зв'язків. РФ не влаштовує той факт, що в товарній структурі російського експорту продовжують домінувати товари сировинної групи (нафта, необроблена деревина) та первинного переділу (чорні і кольорові метали, хімічні товари). Натомість Росія прагне до істотного підвищення в експорті машинно-технічної та високотехнологічної продукції. Мова насамперед йде про обладнання для класичної та атомної енергетики, цивільної авіатехніки та іншої складної продукції. [32, с.255]

У міру зростання торгівлі все більшого значення набуває ефективне вирішення питань, пов'язаних із взаємним доступом товарів на ринки обох країн.

Як відомо, в даний час завершується робота над Енергетичною стратегією Російської Федерації до 2020 року, складовою частиною якої є плани розвитку нафтогазової галузі Вистачає-ної Сибіру і Далекого Сходу. Ці плани передбачають широке і багатопрофільне взаємодію з іншими країнами, серед яких Китай, безсумнівно, належить до числа пріоритетних партнерів. Така взаємодія може включати спорудження нафто- і газопроводів (їх конкретні маршрути опрацьовуються), поставки нафти залізницею і т.д.   Хотілося б також зазначити, що співпраця в енергетичній сфері не обмежується поставками в КНР російського вуглеводневої сировини. Його важливим компонентом має стати розширення поставок російського енергетичного обладнання в Китай, а також налагодження спільного виробництва цього виду машинобудівної продукції.

Також, в початковій стадії розробки знаходиться цілий ряд проектів міжурядових, міжвідомчих та інших угод, рівень готовності яких різний. За останнє десятиліття укладено близько сотні російсько-китайських міждержавних і міжурядових договорів, включаючи історичний Договір про добросусідство, дружбу та співробітництва від 16 липня 2001 року.      Відносини між країнами розвиваються дуже динамічно, зміцнюється взаємна довіра і взаєморозуміння. Це вимагає внесення відповідних реаліям сьогоднішнього дня коректив в договірно-правову базу. Деякі угоди потребують модернізації, оскільки життя йде вперед, з'являються нові завдання, і така робота вже ведеться. У вересні, наприклад, в Москві пройде черговий раунд міжурядових переговорів щодо внесення змін і доповнень до міжурядової угоди про режим державного кордону від 27 травня 2011 року.                   У Договорі про добросусідство, дружбу і співробітництво між РФ і КНР від 16 липня 2001 року вперше в історії двосторонніх відносин констатується відсутність у сторін взаємних територіальних претензій. Що стосується двох неузгоджених ділянок кордону, що становлять менше 2% від загальної її протяжності, то обидві сторони націлені на вироблення оптимального, взаємоприйнятного варіанту розмежування в цих районах. Ця тонкість має принципове значення. [4, с.223]

Сьогодні тематика діалогу Росії  з Китаєм охоплює практично всі сфери сучасної міжнародного порядку денного, в нього залучені всі основні підрозділи зовнішньополітичних відомств двох країн. Але, що ще більш важливо, за останні роки відбулася якісна зміна характеру нашого зовнішньополітичного взаємодії. Тепер це вже не "ритуальний" обмін думками, а в багатьох випадках тісна координація дипломатичних кроків з метою відстоювання спільних інтересів в світових і регіональних справах.

Російсько-китайське співробітництво в галузі нерозповсюдження має ще одну важливу грань - зусилля щодо запобігання мілітаризації космосу. На Конференції з роззброєння Росія і Китай активно просувають спільну ініціативу про підготовку всеосяжної домовленості про нерозміщення в космічному просторі будь-якого виду зброї. З метою розблокування нинішнього тупика в роботі Конференції деякий час назад делегації Росії та Китаю пішли на серйозні зрушення у своїх позиціях і заявили про готовність підтримати консенсус по програмі її роботи.

Проблематика протидії тероризму обговорюється в рамках двосторонньої робочої групи на рівні заступників міністрів закордонних справ за участю представників правоохоронних органів і спецслужб. Важливу роль грає також російсько-китайське взаємодія по боротьбі з тероризмом на багатосторонніх форумах, насамперед у рамках Шанхайської організації співробітництва. З 6 по 12 серпня 2003р. на території Казахстану і Китаю успішно пройшло перше спільне антитерористичне навчання по лінії міністерств оборони держав-членів ШОС "Взаємодія-2003". [34, с.142-144]

В даний час візової режим між Китаєм та Росією регулюється міжурядовими Угодою про безвізові групових туристичних поїздках і   Угодою про взаємні поїздки громадян, підписаних 29 лютого 2000 року. В цілому ці домовленості діють досить ефективно, що підтверджується і постійним зростанням взаємних обмінів за останні роки. Основна проблема в цій сфері не в нинішньому візовому режимі, а в тому, щоб справжня мета поїздок відповідала заявленим, тобто у звільненні туризму від його використання в якості носія для перевезення товарів човниками.

Що ж стосується питання про незаконну міграцію, то обидві сторони тримають його під постійним контролем. Створюється спільна робоча група  з проблем міграції, яка найближчим часом повинна приступити до роботи.  
Щодо вступу РФ в СОТ, то китайська сторона неодноразово заявляла, що вона підтримує вступ Росії до СОТ. Незабаром відбудеться черговий раунд двосторонніх переговорів з цієї тематики. [25, с.856]

Висновки:

Отже, як заключення можна сказати, що за останні роки Російська Федерація та Китайська Народна Республіка не тільки міцно стали на шлях співпраці, а й побудували механізми, що роблять його можливим. Для реалізації досягнутих угод створені міжурядові робочі групи з торгівлі, співпраці в різних галузях.

Під час дослідження була розкрита тема роботи, визначені та описані фактори зближення обох держав та виконані всі поставлені задачі. А саме: було виявлено основні концептуально-правові засади співробітництва між Росією та Китаєм, з’ясовано як протікала еволюція відносин між державами в пострадянський період. Розкрито та проаналізовано галузеву співпрацю КНР і РФ, та особливості російсько-китайського стратегічного партнерства в різних його сферах. Виділені ключові напрямки взаємодії, які є актуальними та взаємовигідними для обох сторін.

Проведений  у бакалаврській роботі огляд  джерел дозволяє зробити висновок про  інформаційну насиченість виявлених матеріалів, які дають можливість досліджувати процес російсько-китайських зв’язків з 90-их років XX століття й до сьогодення.

Одне з найважливіших досягнень російсько-китайських відносин останнього десятиліття - рішення в основному прикордонного питання та встановлення добросусідських відноси, які були закріплені рядом двосторонніх угод, які в свою чергу стали гарантом створення сприятливих умов для економічних,  військових, культурних та інших взаємин.

Досліджуючи історію  становлення та розвитку російсько-китайських відносин, насамперед, необхідно відзначити, що Росія й Китай послідовно проводять лінію на зміцнення взаємовигідних політичних і економічних відносин. Насамперед, вони постійно, як дружні держави, надають одна одній взаємну допомогу й підтримку в міжнародних організаціях, різних форумах, насамперед у відстоюванні своєї територіальної цілісності, суверенітету, у протидії втручанню в їхні внутрішні справи, у захисті їхніх економічних інтересів і т.д. В основі такої взаємодії лежить збіг позицій двох країн по ряду найважливіших міжнародних проблем, причому деякі із цих питань розглядаються ними через призму нарощування координації спільних взаємовигідних дій. Зокрема, виявилася спільність підходів Китайської Народної Республіки й Російської Федерації до принципів, на яких повинен будуватися прийдешній світопорядок, до ролі ООН і Ради Безпеки, до пріоритету переговорів і інших невоєнних методів рішення конфліктів, до шляхів стабілізації обстановки в суміжних Китаю й Росії районах, а також в Азіатсько-тихоокеанському регіоні.

Аналіз російсько-китайських відносин свідчить про те, що: - по-перше, у Росії й Китаю були певні протиріччя в міжнародних відносинах, але їм практично завжди вдавалося зберегти мир, не вступати у великомасштабні воєнні дії проти один одного й не повідомляти війни один одному; - по-друге, Росія й Китай постійно вдосконалювали ті або інші форми союзницьких взаємин, які використовували в практичній діяльності; - по-третє, відносини Росії й Китаю будуються на договорах про дружбу й співробітництво двох країн, які, незважаючи на деякі розбіжності, в основному, виконувалися; - по-четверте, ідеологічні й особистісні фактори завжди мали істотне значення у відносинах, але їхня роль бувала як позитивною, так і негативною, а в останні десять років значно зміцніла й для цього є надійна основа добросусідських відносин між двома країнами. Останнє десятиліття ознаменувалося важливими позитивними зрушеннями у відносинах між Росією й Китаєм. Сьогодні, на початку XXI століття, відносини між Росією й Китайською Народною Республікою, що опираються на історичні традиції добросусідства й дружби між народами двох країн, характеризуються змінами стійким розвитком у політичній, економічній, торговельній, науково-технічній і іншій сферах. Ці зміни, а також названі вище теоретичні й практичні завдання обумовлюють необхідність пошуку нових орієнтирів зовнішньої політики. У політичному співробітництві РФ і КНР і на глобальному, і на регіональному рівнях, і на рівні двосторонніх відносин слід зазначити наявність факторів як стимулюючий прогрес російсько-китайських зв’язків, так і гальмуючих або навіть охолоджуючих їхній позитивний зміст. Крім того, у Росії й Китаю є широкий спектр взаємних інтересів у сфері безпеки. Оптимальна, з погляду інтересів Китаю, модель економічного співробітництва з Росією заснована на одержанні зростаючих обсягів російських енергоресурсів, що дозволяють вирішити завдання зниження напруженості з нафтою на внутрішньому ринку й джерел, що забезпечують диверсифікованість, її імпорту. Обидві сторони можуть і надалі використовувати об’єднані зусилля для боротьби проти тероризму, поширення зброї масового знищення, незаконної передачі легкої й стрілецької зброї.