Звіт з виробничої практики на ВАТ «Алчевський металургійний комбінат»

Міністерство освіти і науки України

Донбаський державний  технічний університет 

Кафедра менеджменту  зовнішньоекономічної діяльності

 

 

 

 

 

 

ЗВІТ

про комплексну практику

___________________________

 

 

 

 

 

Студентки 2 курсу групи МЗДП–11з

інституту менеджменту

заочної форми навчання

Бокк Г.В.

 

 

Керівник практики від  кафедри:                                                         ____________

 

Керівник практики від  підприємства:                                             ______________

Алчевськ, 2013

ЗМІСТ

 

ВСТУП

 

Алчевський металургійний комбінат – одне із старих підприємств промислового Донбасу. Його історія бере свій початок ще в XIX столітті. У 1895 році крупний промисловець і банкір Олексій Алчевський ініціював створення Донецько-Юр’євського металургійного товариства, яке приступило до будівництва крупного металургійного заводу. Вже в наступному, 1896 році, в Алчевську була задута доменна піч. Фактично з того часу і починає відлік своєї історії промисловий гігант Луганщини.

ВАТ «Алчевський металургійний  комбінат» є підприємством з  повним металургійним циклом. Займає на українському ринку монопольне положення по виробництву товстого неіржавіючого листа, сталі спецпризначення, а також сталевого дробу (єдиний виробник в СНД). Крім того, металургійний комбінат виробляє маломагнітну і титанову сталь, ливарний і передільний чавун, товстолистовий та сортовий прокат чорних металів.

Новітня історія Алчевського металургійного комбінату почалася в 1994 році, коли наказом міністра промисловості України «Алчевський державний металургійний комбінат» був перетворений в ВАТ «Алчевський металургійний комбінат». В кінці того ж року Фонд держмайна дозволив приватизацію підприємства.

Перші роки «акціонерного  буття» для Алчевського металургійного комбінату (як, втім, і для більшості металургійних підприємств України) були далекі від успішних. Вже починаючи з 1995 року у комбінату з'явилися серйозні фінансові проблеми. В 1997 році була почата процедура банкрутства металургійного комбінату. Тоді претензії на загальну суму понад 800 млн. грн. пред'явили 50 кредиторів. І хоча згодом суд підтвердив прострочену заборгованість тільки перед 39 з них (на загальну суму 119 млн. грн.), проте вона була однією з найбільших серед тих, які заборгували українські металургійні підприємства.

Плачевний фінансово-економічний стан комбінату в першій половині 90-х років багато в чому пояснювався запеклою боротьбою за контроль над ним різних фінансово-промислових груп. Як наслідок, до 1996 року з різних причин (іноді відверто кримінального характеру) на підприємстві помінялося декілька керівників. Певна фінансова і кадрова стабілізація наступила на комбінаті тільки після приходу в 1996 році Валерія Сахно. Багато хто тоді розцінив це призначення як закріплення на заводі донецьких бізнес-структур.

Осінню 1998 року донеччанина Сахно на Алчевському комбінаті змінив дніпропетровець Олег Дубина, який працював на цьому підприємстві з весни того ж року заступником у Сахно. За рік керівництва комбінатом Олег Вікторович добився приголомшуючих результатів - за підсумками 1999 року Алчевський комбінат вперше за останні роки отримав прибуток: відразу 106 млн. грн. Рентабельність тоді досягла 6,6%, кредиторська заборгованість знизилася майже на 70 млн. грн. - до 820 млн. грн. В порівнянні з 1998 роком виробництво чавуну збільшилося майже на 30%, сталі - на 31%, прокату - на 34%. Не зменшуючи заслуг Олега Вікторовича перед комбінатом (дійсно чималих), слід зазначити, що такого результату вдалося досягти багато в чому завдяки умілому проведенню політики по відстроченню оплати заборгованості підприємства перед кредиторами до фінансового оздоровлення компанії. Таку політику проводив ще попередник Олега Дубини Валерій Сахно. У 1999 році допомогла і держава, що відстрочила до 1 січня 2001 року виплату бюджетної заборгованості підприємства, яка виникла на 1 червня 1999 року (у травні 2000 року ця пільга була ліквідована урядом Ющенка в рамках політики відміни спеціальних пільг і преференцій суб'єктам підприємницької діяльності).

До 1999 року донецькі і  дніпропетровські структури, що цікавилися луганським металургійним комплексом, почали процес юридичного оформлення прав або на підконтрольні підприємства, або на які вони мали певний вплив. Особливу цінність для них представляли Алчевський комбінат і постачальник коксу для нього - Алчевський коксохім. У 1999 році дочірнє підприємство «Індустріального Союзу Донбасу» компанія «Донецький індустріальний Союз» стала переможцем некомерційного конкурсу з продажу 25% акцій Алчевського коксохімічного заводу. Пізніше ця покупка розглядалася в суді. Приблизно в той же час в суді розглядалося усунення від участі в комерційному конкурсі з продажу 15%-го пакету акцій Алчевського металургійного комбінату одного з претендентів. В результаті довелося припинити проведення конкурсу. Зрештою всі спірні питання були благополучно вирішені, і 25% Алчевського коксохіму залишилися у «Донецького Індустріального Союзу», а переможцем конкурсу з продажу 15% акцій Алчевського комбінату стало СП «Логоїмпекс», що входить в дніпропетровську корпорацію «Інтерпайп». Таким чином, на початок 2000 року структури, близькі до «Інтерпайпу» та ІСД, контролювали близько 39% акцій Алчевського комбінату. Вирішальний вплив на комбінат міг отримати той, у кого опинився б контрольний пакет, що перебував на той час у держвласності (в 1999 році уряд В. Пустовойтенко закріпив у власності держави контрольний пакет Алчевського металургійного комбінату до червня 2000 року, а Алчевського коксохімічного заводу - до березня 2004 року). На початку 2000 року новий прем'єр В. Ющенко виступив за приватизацію багатьох крупних промислових підприємств. Фонд держмайна, у свою чергу, запропонував включити в перелік держпакетів, що підлягають приватизації в 2000 році, також контрольні пакети Алчевського металургійного комбінату і Алчевського коксохімічного заводу. Проте на практиці трапилося зовсім по-іншому, ніж планувалося: у травні 2000 року на Донецькій фондовій біржі були продані за номінальною ціною два 25% пакети - Алчевського комбінату і Алчевського коксохімічного заводу. У серпні того ж року Кабмін закріпив в держвласності 25% акцій двох підприємств відповідно до серпня 2002 і 2003 р [1].

Звичайно, структури «Інтерпайпа» та ІСД разом вирішували деякі питання, що дозволяли підприємству «триматися на плаву» і працювати прибутково: незабаром була почата процедура санації (унаслідок чого в кінці 2001 року суд наклав мораторій на виплату комбінатом кредиторської заборгованості), велося сумісне фінансування робіт по пуску в експлуатацію шлакопереробного комплексу (що дозволило збільшити забезпечення підприємства ломом) і т.д.

Таким чином, Алчевський металургійний комбінат пройшов  різноманітні стадії свого розвитку: від банкротства до успішного виробництва. На  сьогоднішній день ВАТ «АМК» здійснює дуже масштабну реконструкцію, зводить нові цехи, будує власну електростанцію, впроваджує нові робочі місця. Займаючись зовнішньоекономічною діяльністю, ВАТ «АМК» налагоджує відносини з багатьма країнами, що сприяє плідному міжнародному співробітництву нашої країни не тільки в галузі важкої промисловості, але і в інших напрямках діяльності, підвищуючи тим самим авторитет України на міжнародній арені.  

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА СТРУКТУРИ

ВАТ «АЛЧЕВСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ»

ТА ОРГАНІЗАЦІЯ  ЙОГО ДІЯЛЬНОСТІ

1.1 Характеристика статуту підприємства

Відкрите акціонерне товариство «Алчевський металургійний  комбінат» засновано відповідно до наказу міністерства промисловості України від 10.05.1941 р. шляхом перетворення державного підприємства «Алчевський державний металургійний комбінат» у відкрите акціонерне товариство відповідно до Указу Президента України «Про корпоратизацію державних підприємств» від 15 червня 1993 р. № 210.

Місце знаходження товариства – Україна, 349101, м. Алчевськ, Луганська обл.

Метою діяльності підприємства є отримання прибутку (доходу) на основі задоволення потреб державних, колективних і інших підприємств, установ і організацій, громадян у продукції, що виробляється, товарах, послугах, що надаються.

ВАТ «Алчевський металургійний  комбінат» є юридичною особою від дня його державної реєстрації. Товариство має право:

- продавати, передавати  безкоштовно, обмінювати, передавати в оренду юридичним особам, громадянам засоби виробництва та інші матеріальні цінності, використовувати та відчужувати їх іншим особам, якщо це не заперечує чинному законодавству та статуту товариства;

- укладати угоди (контракти), зокрема угоди купівлі-продажу, підряду, страхування майна, перевезень, зберігання, поручення, комісії та інші угоди, що не суперечать чинному законодавству;

- набувати майнові  та особисті немайнові права,  нести обов’язки, виступати в арбітражному та третейському суді;

• випускати цінні папери;
• засновувати об’єднання та брати участь в об’єднаннях з іншими суб’єктами господарської діяльності;
• створювати на території України та за її межами свої філії та представництва, а також дочірні підприємства;
• чинити інші дії, що не суперечать чинному законодавству.

Юридичний статус ВАТ  «АМК»:

1) Товариство здійснює  свою діяльність відповідно до  чинного законодавства України та свого статуту;

2) Товариство є правонаступником  державного підприємства «Алчевський державний металургійний комбінат»;

3) Майно товариства  складається з основних засобів  та обігових коштів, а також  цінностей, вартість яких відображена  в балансі товариства (додаток А);

4) Товариство є власником: 

• майна, переданого йому засновником та учасниками у власність;
• продукції, виробленої товариством в результаті господарської діяльності;
• одержаних доходів, прибутків;
• іншого майна, набутого на підставах, не заборонених законом.

Ризик випадкової загибелі, або пошкодження, що є власністю  товариства несе товариство.

Товариство здійснює володіння, користування і розпорядження  своїм майном відповідно до цілей  своєї діяльності.

5) Товариство має самостійний  баланс, розрахунковий, валютний  та інші рахунки в банках, фірмову марку та торговий знак, які затверджуються правлінням товариства і реєструються в Торговельно-промисловій палаті, печатку зі своєю назвою [5].

1.2 Характеристика  господарської діяльності підприємства

Предметом діяльності ВАТ  «АМК» є:

• виробництво металопродукції;
• виробництво будівельних матеріалів, граншлаку;
• виробництво і переробка сільськогосподарської продукції;
• виробництво товарів народного споживання;
• будівництво житла та інших об’єктів соцкульпобуту;
• здійснення зовнішньоекономічної діяльності;
• комерційна, посередницька, торгова та інші види господарської діяльності, не заборонені діючим законодавством;
• автомобільне перевезення людей і вантажів;
• телерадіомовлення;
• надання побутових послуг населенню;
• задоволення соціальних інтересів працівників підприємства.

Товариство здійснює й інші види діяльності, які не заборонені законодавством України.

Основною продукцією комбінату є чавун передільний, листовий і сортовий прокат, сляби і блюмси обтискового цеху, безперервно литі сляби, заготівка трубна і квадратна (додаток В).

Другорядною продукцією комбінату є виробництво гранульованого шлаку в цеху переробки шлаку, товарів народного споживання в цеху товарів народного споживання.

У 2003 році аудиторами TUV-CERT (ТUV Rheinland Group) на комбінаті був проведений аудит системи менеджменту якості, за наслідками якого комбінату був виданий сертифікат відповідності по DIN EN ISO 9001: 2000 р.

Висока якість прокатної  продукції, що виробляється, дозволяє комбінату отримувати сертифікати схвалення на виробництво продукції за вимогами національних норм і правил країн споживачів.

Продукція аттестована міжнародними товариствами по сертифікації.

Комбінат має 10 міжнародних сертифікатів схвалення на виробництво товстолистового, фасонного та сортового прокату.

Продукція атестована мiжнародними спiлками по сертифiкацiї та вiдповiдає вимогам наступних норм i правил:

1) Правилам Судового Регiстра Ллойда (Англiя) (товстолистовий прокат для судобудiвництва сталi марок нормальної та підвищеної тривкостi).

2) Правилам Японського Регiстра судноплавства NIPPON KAIJI KYOKAI Class NNK (товстолистовий прокат для судобудiвництва сталi марок нормальної и пiдвищеної тривкостi).

3) Правилам Германського Ллойда (товстолистовий прокат для судобудiвництва сталi марок нормальної и пiдвищеної тривкостi).

4) Правилам Американського бюро судобудiвництва (товстолистовий прокат для судобудiвництва сталi марок нормальної и пiдвищеної тривкостi).

5) Будiвельним правилам Германiї (TUV Rheinland Group), продукцiя вiдповiдає стандарту DIN EN 10025, (знак U).

6) Правилам класифiкацiї DET NORSKE VERITAS (Норвегiя) (товстолистовий прокат для судобудiвництва сталi марок нормальної и пiдвищеної тривкостi).

7) Правилам класифiкацiї Вuro VERITAS (Францiя) (товстолистовий прокат для судобудiвництва сталi марок нормальної и пiдвищеної тривкостi).

8) Правилам Росiйського морського Регiстра судноплавства (Росiя) товстолистовий прокат для судобудiвництва сталi марок нормальної и пiдвищеної тривкостi.

9) Правилам Росiйського Рiчного Регiстра судноплавства (Росiя) товстолистовий прокат для судобудiвництва сталi марок нормальної и пiдвищеної тривкостi.

10) Технiчним Правилам AD2000 Merkblatt WO/TRD -100 (TUV Rheinland /Berlin-Brandenburg).

1.3 Характеристика  організації економічної роботи  на підприємстві