Звіт з виробничої практики на ВАТ «Алчевський металургійний комбінат»

На сьогоднішній день Індустріальний Союз Донбасу контролює всю збутову політику Алчевського металургійного комбінату.

Налагодити спеціалізовану збутову мережу в Україні прагне також і ВАТ «АМК». Підприємство пішло шляхом залучення існуючих металобаз до продажу власного прокату. Проте, з причини сприятливої ринкової кон'юнктури, і збільшенню експортних постачань продукції, підприємство, в результаті, торгує з партнерами в Україні за залишковим принципом. В умовах, що склалися, підприємство вирішило також розширити частку прямого збуту, і створило на території комбінату дрібнооптовий склад з сучасним ваговим устаткуванням.

Співпраця металовиробників з обмеженим колом трейдерів дозволяє підприємствам планувати довгострокову збутову політику, а крупні трейдери в результаті концентрують на своїх складах широкий асортимент металопродукції. У подібній ситуації відпускні ціни у продавців виявляються нижчими, ніж на самому підприємстві. Створювані великими металоторговцями склади і сервісні центри з розвиненою філіальною мережею дозволяють оперативно реалізовувати металопродукцію згідно умов клієнтів (маленькими партіями, різні найменування і т.д.) і кон'юнктурою локальних ринків [2].

Ринки збуту та особливостi розвитку галузi, у якiй здiйснює дiяльнiсть ВАТ «Алчевський металургійний комбінат»:

Металургійний комплекс України представляють бiльш як 400 пiдприємств, при цьому найбiльшу частину галузi складає чорна  металургiя (близька 350 пiдприємств). Це - гiрничо-збагачувальнi комбiнати, заводи з виробництва чорних металiв, коксохiмiчнi i трубнi заводи. За обсягами виробництва чорна металургiя займає перше мiсце серед промислових галузей економiки країни i досягає 30% вiд загального виробництва, забезпечує понад 40% валютних надходжень, у галузi зайнято майже 10% працюючих. Таким чином, чорна металургiя має для України як найважливiше економiчне, так i соцiально-полiтичне значення.

Основним заходом по розширенню та захисту ринкiв збуту  є сертифiкацiя прокату згiдно мiжнародних стандартiв.

Основними конкурентами ВАТ Алчевський металургiйний комбiнат  на внутрiшньому ринку є металургiйнi заводи «Азовсталь» та «Iллiча». На ринку  СНД високу конкуренцiю складають  як вiтчизнянi пiдприємства, так i виробники  з Росiї та Бiлорусi.

За звiтний перiод спостерігались значні коливання, якi залежали вiд сезонностi. На продукцiю ВАТ «Алчевський металургiйний комбінат» на протязi всього року iснував нестабiльний попит, який не задовольнявся на рiвнi потужностi виробництва.

Для виробництва продукцiї  ВАТ «АМК» використовуються такi основнi види сировини:

1) Залiзорудна сировина - забезпечується за рахунок поставок, концентрату та аглоруди з Iнгулецького ГОК, КЖРК. Використовуються окатишi Полтавського, Пiвнiчного гiрничо-збагачувальних комбiнатiв.

2) Вапняк звичайний i доломiтизований - постачальниками є Комсомольське рудоуправлiння, Новотроiцьке рудоуправлiння та Докучаєвський флюсодоломiтний комбiнат.

3) Вугiлля використовується для виробництва агломерату та чавуну. Постачальниками є українськi виробники.

4) Брухт чорних металiв - забезпечується постачанням вiд українських заготiвельникiв. В даний час на ринку iснує дефiцит брухту чорних металiв. Це пов'язано зi зниженням його заготiвлi, а також вивозом за межi України.

Що стосується маркетингової  служби ВАТ «АМК», то її діяльність направлена на:

- визначення перспективної потреби в продукції шляхом дослідження загальних тенденцій розвитку промисловості країни і її основних галузей, чинників науково-технічного прогресу і перспектив його зміни;

- визначення існуючого і потенційного попиту споживачів на продукцію підприємства шляхом комплексного вивчення ринку і перспектив його розвитку;

- організація науково-дослідної роботи із створення нових зразків продукції;

- організація, планування і фінансування виробництва нових видів продукції відповідно до потреб в них і долі підприємства на ринку;

- організація і вдосконалення систем і методів збуту і розподілу продукції, що випускається;

- регулювання і координація всієї діяльності підприємства, включаючи управління виробництвом, постачанням, збутом, рекламою, сервісним обслуговуванням, реалізація яких дозволяє певним чином збільшити частку ринку металургійного комбінату і, отже, об'єм виробництва і збуту продукції.

Досвід зарубіжних фірм свідчить про те, що успіх на ринку у продажу того або іншого товару залежить не стільки від виробничих і фінансових можливостей підприємства, скільки від використання маркетингу, орієнтованого на встановлений платоспроможний попит, тобто на споживача. Саме на споживача орієнтується маркетингова політика Алчевського металургійного комбінату. Маркетинг створює умови не тільки для виходу (прориву) на ринок, він також включає закріплення позицій підприємства на ринку, розширення продажів на ринку, швидку зміну характеристик продукції під впливом технологічних досягнень і вимог споживача.

3.2 Аналіз організації  матеріальної відповідальності  за товарно-матеріальні цінності  підприємства.

 

Матеріальна відповідальність як один з видів юридичної відповідальності становить собою обов'язок однієї сторони трудового договору - працівника або власника (уповноваженого ним органу) відшкодувати іншій стороні шкоду, заподіяну внаслідок винного, протиправного невиконання або неналежного виконання трудових обов'язків у встановленому законом розмірі й порядку.

Підставою юридичної  відповідальності на ВАТ «АМК» являється правопорушення, яке вказує на момент виникнення юридичної відповідальності, породжує відповідні правовідносини і відповідну відповідальність особи, яка вчинила правопорушення.

Працівник металургійного комбінату повинен дбайливо ставитися до майна ВАТ «АМК». У свою чергу комбінат повинен створити працівникам умови, що забезпечують повне збереження дорученого їм майна, забезпечити здорові та нешкідливі умови праці. Невиконання чи неналежне виконання таких обов'язків, покладених на сторони трудового договору, якщо внаслідок цього заподіяна матеріальна шкода, утворює собою трудове майнове правопорушення і є підставою для матеріальної відповідальності. Не являються правопорушеннями дії, які хоч і схожі з правопорушенням, але не визнаються такими внаслідок обставин, при яких вони були вчинені: при необхідній обороні, крайній необхідності та виробничо-господарському ризику на ВАТ «АМК».

Суб'єктами матеріальної відповідальності в усіх випадках є працівник і роботодавець (власник ВАТ «АМК»), з яким він перебуває в трудових правовідносинах.

Матеріальна відповідальність сторін трудового договору виникає  при заподіянні шкоди тільки у  зв'язку з невиконанням або неналежним виконанням трудових обов'язків. У трудовому праві відшкодуванню підлягає тільки пряма дійсна шкода і, як правило, в обмеженому розмірі - не більше середнього місячного заробітку працівника, який заподіяв шкоду. Ця відповідальність не повинна перевищувати повного розміру заподіяної шкоди, за винятком випадків, передбачених законодавством.

Межі матеріальної відповідальності працівників на ВАТ «АМК» диференціюються залежно від форми вини, виду майна, якому заподіяна шкода, характеру трудової функції, яку виконує працівник. За нормами трудового права працівники звільняються від матеріальної відповідальності за шкоду, яка може бути віднесена до категорії нормального виробничо-господарського ризику. Тягар доведення наявності підстави й умов матеріальної відповідальності працівника лежить на власникові або уповноваженому ним органі (ст. 138 КЗпП України), тобто діє презумпція невинності працівника, в той час як у цивільному праві встановлена презумпція вини заподіювана шкоди. Матеріальна відповідальність може бути покладена незалежно від притягнення працівника до дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності.

Матеріальна відповідальність у трудовому праві носить двосторонній, взаємний характер. Складовими частинами  її є: матеріальна відповідальність працівників і матеріальна відповідальність роботодавця - власника ВАТ «АМК». Працівник, котрий заподіяв шкоду майну кобінату внаслідок невиконання або неналежного виконання обов'язків за трудовим договором, зобов'язаний відшкодувати заподіяну шкоду.

Роботодавець несе матеріальну  відповідальність перед працівником  за шкоду, заподіяну здоров'ю внаслідок  невиконання обов'язків щодо забезпечення здорових і безпечних умов праці; за незабезпечення збереження особистих речей працівника при виконанні ним трудових обов'язків; за порушення права працівника на працю: при необґрунтованій відмові в прийомі на роботу, незаконному відстороненні від роботи, незаконному переведенні на іншу роботу, при незаконному звільненні з роботи, у разі неправильного або не відповідного чинному законодавству формулювання причини звільнення в трудовій книжці, що перешкоджає працевлаштуванню працівника, у зв'язку із затримкою трудової книжки при звільненні, у разі затримки виконання рішення про поновлення працівника на роботі.

 

Матеріальна відповідальність працівників регулюється главою IX КЗпП «Гарантії при покладенні на працівників матеріальної відповідальності за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації». Велике значення при розгляді питань про матеріальну відповідальність працівників мають керівні постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками» від 29 грудня 1992 р. № 14 із змінами і доповненнями, внесеними постановою Пленуму Верховного Суду України від 29 березня 1997 р. № 3, «Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, і стягнення безпідставно нажитого майна» від 31 березня 1989 р.

Матеріальна відповідальність власника ВАТ «АМК» перед працівником за шкоду, заподіяну здоров'ю, регулюється:

- Законом України «Про охорону праці» від 14 жовтня 1992 р.;

- Правилами відшкодування власником підприємства, установи й організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним трудових обов'язків, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 23 червня 1993 р. № 472 (із змінами і доповненнями, внесеними постановами КМ України № 492 від 18 липня 1994 р.).

У сучасний період не всі  випадки матеріальної відповідальності роботодавця за шкоду, заподіяну працівникові, врегульовані нормами трудового права, наприклад, у випадку матеріальної відповідальності роботодавця за шкоду, заподіяну незабезпеченням збереження особистих речей працівника під час роботи. У таких випадках на практиці застосовуються норми цивільного законодавства, що пояснюється відсутністю відповідних норм у трудовому праві. У КЗпП взагалі відсутні загальні норми про відповідальність роботодавця за шкоду, заподіяну працівникові. З таким положенням справ не можна погодитися. Матеріальна відповідальність роботодавця, так само як і матеріальна відповідальність працівників, має трудово-правову природу і, отже, повинна бути врегульована трудовим законодавством.

4. УПРАВЛІНСЬКА  ДІЯЛЬНІСТЬ ВАТ «АЛЧЕВСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ»

4.1 Аналіз організації праці та управління на підприємстві

 

Організаційною структурою ВАТ «Алчевський металургійний  комбінат» є лінійно-функціональна оргструктура (додаток Б). Основу лінійно-функціональної структури металургійного комбінату складає «шахтний» принцип побудови і спеціалізації управлінського персоналу по функціональних підсистемах організації.

По кожній підсистемі ВАТ «АМК» формуються «ієрархія» служб, яка пронизує всю організацію від низу до верху. Результати роботи будь-якої служби апарату управління оцінюються показниками, що характеризують реалізацію своїх цілей і завдань. Наприклад, робота служб керівничої ланки виробництва оцінюється показниками виконання графіка випуску продукції, витрат ресурсів, продуктивності праці, якості, використання виробничих потужностей. Для оцінки служб, що здійснюють управління персоналом, використовуються такі параметри: текучість кадрів, дисципліна праці та ін. Відповідно будується і система матеріального заохочення, орієнтована, перш за все, на досягнення високих показників кожною службою. При цьому кінцевий результат роботи організації в цілому стає другорядним, бо вважається, що всі служби, в тій чи іншій мірі, працюють на його досягнення.

Багаторічний досвід використання лінійно-функціональних структур управління показав, що вони найбільш ефективні там, де апарату  управління доводиться виконувати безліч рутинних процедур при порівняльній стабільності управлінських завдань і функцій.

В той же час виявилися  і істотні недоліки лінійно-функціональної організаційної структури, серед яких, в першу чергу, відзначають наступні:

- неприйнятність до змін, особливо під впливом науково-технічного і технологічного прогресу;

- закостенілість системи відносин між ланками і працівниками апарату управління, зобов'язаними строго слідувати правилам і процедурам;

- повільність передачі та переробки інформації через безліч узгоджень (як по вертикалі, так і по горизонталі);

- уповільненість прогресу управлінських рішень.

Конкретна відповідальність за загальне керівництво трудовими  ресурсами на ВАТ «АМК» покладена на професійно підготовлених працівників відділу кадрів. Для того, щоб такі фахівці могли активно сприяти реалізації цілей організації, їм потрібні не тільки знання і компетенція в своїй конкретній галузі, але й обізнаність про потреби керівників нижчої ланки. Тому важливо, щоб всі керівники знали і розуміли засоби та методи управління людьми.