Менеджмент организации

 

Зміст

1.     Роль та значення організації…………………………………2

       2.   Типи організаційних структур……………………………….5

       3.     Структурна побудови організації……………………………8

       4.     Зовнішнє та внутрішнє середовище………………………..12

       5.     Використана література…………………………………….17 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

1. Роль та значення  організації 

     Сам термін “організація” в  менеджменті вживається в двох  значеннях. У першому з них  під організацією розуміється  підприємство, відомство, а в другому  – функція організації людської діяльності. В принципі, друге значення поняття “організація” обов’язково розглядається в контексті першого, бо організація будь- якої людської діяльності залежить від структурної побудови підприємства.

     Організація – соціальне утворення, яке об’єднує багато людей, діяльність яких має певну суспільно корисну мету й певним чином координується. В українському законодавстві організації, які мають статус юридичної особи, називаються підприємствами. На практиці використовуються терміни “фірма”,  “корпорація” тощо.

   Організації поділяються на формальні та неформальні. Формальні організації - це такі організації, в яких діяльність людей організовується свідомо й регламентується певними законами, наказами, обов'язками і т.д. Неформальні організації виникають і функціонують спонтанно.

   Організація є системою, до якої  входить керуюча й керована  підсистеми, між якими існує прямий  та зворотний зв’язок.

   Успіх організації залежить :

1. Від працівників.
2. Від ефективного процесу управління.
3. Від ресурсів, які забезпечують виконання цілей.
4. Від впровадження нової техніки і технології.
5. Від впливу зовнішнього середовища.

    Для того, щоб організація утворилася  і досягла цілей вона повинна  відповідати таким вимогам:

• наявність не менше двох осіб;
• наявність не менше, як одної суспільно - корисної цілі;
• здатність працюючих досягти поставлених цілей.

    Будь – яка організація в  своєму розвитку проходить етапи  життєвого циклу починаючи від  народження до припинення існування.

    Тривале існування притаманне не багатьом організаціям і свідчить про можливості пристосування до змінного середовища.

     Етапи: 

1. Народження – пов’язане з задоволенням потреб нового споживача, зайняттям вільної ринкової ніші. Цьому періоду притаманні такі риси: віра в успіх, готовність ризикувати, велика працездатність, невелика кількість працюючих.
2. Дитинство – надзвичайно загрозливий період для організації. Основна загроза полягає в некомпетентності керівників, в нереальності цілей, в тиску зовнішнього середовища.
3. Юність – здійснюється перехід від комплексного менеджменту до диференційованого, з використанням таких функцій, як планування, організування, стимулювання та ін. Управління на цьому періоді слід здійснювати керівниками – засновниками або однодумцями.
4. Зрілості – надзвичайно сприятливий період для організації. Керівництво самовдоволене розвитком організації, отриманням величезних прибутків. Цілі періоду складаються з 3- ох підперіодів :

-   рання зрілість – про організацію  дізнаються конкуренти;

             - проміжна зрілість – між організаціями ведеться конкурентна                                         боротьба;

             - остаточна зрілість - конкурентна  боротьба досягається найвищої  гостроти;

5.  Якщо менеджерами не втілюються  нові ідеї в розвиток організації,  не використовуються впровадження нової техніки, то організація переходить до етапу старіння. Етап старіння – надзвичайно громістка структура управління, незбалансований бюджет видатків доходів, відсутність ефективної системи менеджменту. Така організація або банкрутує, або переходить до стану відновлення.

6. Відновлення  – нова команда менеджерів, з  новими ідеями, яка здатна забезпечити  успіх і розвито 

Загальні  риси організації 

à наявність ресурсів (людських, матеріальних, технологічних, фінансових,

інформаційних);

 à залежність від зовнішнього середовища (економічних умов, законів, конкурентів

тощо);

à наявність поділу праці (горизонтального й вертикального);

à наявність певної структурної побудови і необхідності управління;

à здійснення певних видів діяльності у відповідності з накресленими цілями.

         

    Будь-яка організація має внутрішнє і зовнішнє середовище. Внутрішнє середовище складають цілі, завдання, технологія та структура організації.

    * Цілі - це очікувані кінцеві результати  діяльності організації на 
певному проміжку часу.

    * Завдання - це види робіт з  предметами праці, людьми та  інфор- 
мацією, які необхідно виконати певним способом у відповідні терміни.

    * Технологія - це засіб перетворення  вхідних елементів організації 
у вихідні.

    * Структура - це рівні управління  й види робіт ( функціональні 
обов'язки), які виконують служби або підрозділи.

    Зовнішнє середовище організації складають законодавчі акти, постачальники, споживачі, конкуренти, система економічних відносин у державі, міжнародні події, науково-технічний прогрес тощо.

    У процесі управління організацією  необхідно враховувати стан її  внутрішнього й зовнішнього середовища. 

                          
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

2. Типи організаційних структур управління підприємством  

Організаційна структура управління будь-яким суб`єктом  господарювання – це форма системи  управління, яка визначає склад, взаємодію  та підпорядкованість її елементів.

Типи  організаційних структур управління:

1.  Лінійна – це така структура, між елементами якої існують лише одноканальні взаємодії, кожен підлеглий має лише одного лінійного керівника, який виконує всі адміністративні та інші функції у відповідному підрозділі (рис. 4.1).

 

Рис. 4.1 - Лінійна організаційна структура  управління  

2. Функціональна  – структура, яка передбачає  наявність штабів, але їх персонал  має не лише дорадчі права,  а й право керівництва і  прийняття рішень (рис. 4.2).

Рис. 4.2 - Функціональна організаційна структура  управління  

3. Лінійно-функціональна  – структура управління, яка спирається  на розподіл повноважень та  відповідальність за функціями  управління і прийняття рішень по вертикалі (рис. 4.3).

 

Рис. 4.3 - Лінійно-функціональна організаційна  структура управління  

4. Дивізіональна  – це структура управління, яка будується не за функціональними ознаками, а за принципами групування виробничих підрозділів за продуктами, групами споживачів, за місцем розташування (рис. 4.4).

 

Рис. 4.4 - Дивізіональна організаційна структура  управління  

5. Матрична  – це структура, яка передбачає  створення поряд з лінійними  керівниками та функціональним  апаратом управління тимчасових  проектних груп, які формуються  із спеціалістів функціональних підрозділів і займаються створенням нових видів продукції (послуг).

 

  

Рис. 4.5 – Матрична організаційна структура  управління 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

                  

3. Структурна побудова  організацій 

    Структурна побудова організацій  – це їх поділ на підрозділи  у відповідності з цілями та  стратегією. Як уже зазначалося  вище у залежності від того, якою буде ця структурна побудова, матиме свою специфіку й функція “організація”.

    Організація - означає створення  певної складової структури, яка  могла б виконувати свої завдання  і тим самим досягати своєї  мети.

Можна виділити два основних типи організаційних структур: механічну і органічну.

Механічна структура має право на існування за відносно стабільних зовнішніх умов, коли низький рівень конкуренції і незначні зміни в технологічних розробках та відчутна стабільність.

А органічна  структура швидше властива для нестійких  обставин.Функція організації слідує за функцією планування й дає відповідь на питання: хто і як буде реалізовувати план дій, управляти організацією. 

        Здійснюючи організаційну діяльність, менеджер діє в умовах складної структури підприємства, головними компонентами якої є: à  формальна організація;à неформальна організація; à працівник; à трудовий колектив; àкорпорація.

   Формальна організація. У специфічному розумінні - це каркас для розміщення окремих працівників, керівників всіх рівнів. Усяка формальна організація має свою структуру управління, під якою слід розуміти впорядковану сукупність органів (підрозділів), які дозволяють управляти організацією та взаємовідносинами в ній.

лапки управління >ш відповідних  рівнях розміщення, зв’язки та ієрархія ланок управління

права, обов'язки, повноваження і відповідальність коленої ланки управління за виконання своїх функцій

ступінь централізації і децентралізації  функцій управління кількісний і якісний склад працівників управлінського персоналу. 

    Організаційні структури являють  собою базові блоки, які є в основі усієї організації. Поєднання різних типів структур дає можливість спроектувати таку структуру, яка відповідає поставленим менеджером завданням.

   Побудова організаційної структури  управління підприємством залежить перш за все від його масштабів (обсягів виготовлюваної продукції, її видів, технологічної і конструктивної складності тощо). Саме масштабність виробництва визначає потребу у виділенні певних видів робіт у несоціальні напрями, які вимагають відповідної координації.