Сучасний стан та проблеми функціонування ринку ділової інформації України

Міністерство освіти науки молоді та спорту України

Рівненський державний  гуманітарний університет

Кафедра документальних комунікацій

 

 

 

 

Курсова робота

З дисципліни:

Інформаційний менеджмент

Тема:

Сучасний  стан та проблеми функціонування ринку  ділової інформації України

 

 

 

 

Виконала:

Студентка IV курсу

Факультету ДКМ

Спеціальності ДІД

Спеціалізації ІСПДОУ

Групи Р-41

Нагорна Марія  Миколаївна

 

Науковий керівник:

Кукушкін Олег Миколайович

 

 

Рівне – 2012

Зміст:

Вступ………………………………………………………………………………….…………………………………..…3

Розділ 1. Теоретичні аспекти ринку ділової інформації України…………..…………………..…..5

1.1 Поняття та структура ринку ділової інформації України………………….……………….………..5

1.2 Механізм функціонування ринку ділової інформації……………………………………..……….…14

Розділ 2. Сучасний стан та проблеми функціонування ринку ділової інформації України………………………………………………………………………………………………………………….….….19

2.1  Особливості розвитку ринку ділової інформації України…………………..…………..…..…….19

2.2  Сучасний стан ринку ділової інформації…………………….…………………………………..……….26

2.3  Проблеми функціонування ринку ділової інформації України…………………………....……30

Висновки………………………………………………………………………….…………………………….………34

Список  використаної літератури…………………….…….…………………………….…....37

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Бібліографічний опис

Нагорна М.М. Сучасний стан та проблеми функціонування ринку ділової  інформації України: характеристика ринку  ділової інформації та особливості  його розвитку: курсова робота зі спеціальності 6.020.105. Документознавство та інформаційна діяльність/ М.М. Нагорна. – Рівне, 2012. – 38 с. – (На правах рукопису).

 

Реферат

Роль інформації у матеріальному  виробництві наразі значно підвищилася  через активізацію інноваційної діяльності, в основі якої вона знаходиться  як у «чистому» вигляді, так і  у формі знань. Перехід до розширення інформаційного виробництва та реалізації інформаційної продукції і послуг змінює місце і перспективи країни в світовій економіці, забезпечує її технологічну незалежність, підвищує конкурентоспроможність, що й обумовлює  актуальність формування та розвитку інформаційного ринку та загострює  проблему інформаційного забезпечення сучасного етапу розвитку економіки.

Проблеми розвитку ринку  ділової інформації повинні розглядатися із урахуванням особливостей сучасного розвитку економіки та суспільства в цілому, які характерні для багатьох країн світу. Серед них необхідно відзначити: поглиблення процесів спеціалізації та кооперації на інформаційному ринку, глобалізаційні процеси всіх суспільних сфер, в т.ч. й економіки. З огляду на це та задля вирішення проблем формування і розвитку ринку ділової інформації в Україні, доцільно вивчити досвід розвинених країн світу, більшість з яких усвідомили важливість якісного інформаційного забезпечення для успішного розвитку економіки.

Мета роботи полягає у  дослідженні однієї з актуальних проблем сучасності – ринок ділової інформації України.

Предметом виступає  ділова інформація та особливості її використання на інформаційному ринку України.

У 1 розділі характеризуються теоретичні аспекти ринку ділової  інформації України.

У 2 розділі висвітлюється  особливості розвитку, сучасний стан та проблеми функціонування ринку ділової  інформації України.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

Актуальність  теми: Інформаційний простір України, одним із чинників формування якого є ринок ділової інформації, забезпечує умови для генерування знань, що набуває особливої актуальності на сучасному етапі розвитку економіки - економіки, що заснована на знаннях.

Ринок ділової інформації виходить у нинішніх умовах на перший план, бо є одним із джерел постачання найважливіших ресурсів для сучасного етапу розвитку економіки - інформаційних, а також інформаційних продуктів, послуг та комунікацій для роботи з ними.

Україна повинна розвивати  внутрішній ринок ділової інформації, що дозволить послабити залежність від експорту та посилити стабільність розвитку економіки, а сильна внутрішня конкуренція активізуватиме діяльність суб'єктів інформаційного ринку.

Роль інформації у матеріальному  виробництві наразі значно підвищилася  через активізацію інноваційної діяльності, в основі якої вона знаходиться  як у «чистому» вигляді, так і  у формі знань. Перехід до розширення інформаційного виробництва та реалізації інформаційної продукції і послуг змінює місце і перспективи країни в світовій економіці, забезпечує її технологічну незалежність, підвищує конкурентоспроможність, що й обумовлює  актуальність формування та розвитку інформаційного ринку та загострює  проблему інформаційного забезпечення сучасного етапу розвитку економіки.

Формування національного  ринку ділової інформації розглядається не тільки як суттєвий чинник зростання міжнародного рейтингу України, а й як поштовх для розгортання підприємництва.

Об’єктом дослідження є ринок ділової інформації України.

Предметом дослідження є ділова інформація та особливості її використання на інформаційному ринку України.

Метою курсової роботи є дослідження ринку ділової інформації України.

Для досягнення цієї мети в  роботі поставлені наступні завдання:

• Визначити загальнотеоретичні аспекти поняття ринку ділової інформації.
• Розглянути основні механізми функціонування ділової інформації.
• Дослідити поняття та структуру ділової інформації.
• Проаналізувати особливості розвитку ринку ділової інформації в України.
• Розглянути сучасний стан ділової інформації.
• Дослідити проблеми функціонування ринку ділової інформації України.

Методи дослідження: Для розв’язування поставлених завдань використано такі методи наукового дослідження: теоретичний аналіз літературних джерел, синтез, порівняння, статистичний, прогнозування.

Структура роботи: Курсова робота складається з реферату, вступу, двох розділів, висновків та списку використаної літератури. Основна частина роботи викладена на 38 сторінок, в тому числі список використаних джерел нараховує 20 позицій, викладений на 2 сторінки.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ 1. Теоретичні аспекти ринку ділової інформації України.

1. Поняття та структура ринку ділової інформації України.

 

Поняття ринку ділової інформації та його об'єктів не має загальноприйнятої дефініції. У Законі України «Про науково-технічну інформацію» він визначається як «система економічних, організаційних і правових відносин щодо продажу і купівлі інформаційних ресурсів, технологій, продукції та послуг» [2].

Ринок ділової інформації - це сукупність економічних відносин з приводу збирання, опрацювання, систематизації інформації та її продажу кінцевому споживачу. Від якості та обсягу інформації залежить правильність прийнятого рішення. Інформація є рідкісним благом, для отримання якого потрібні певні витрати. Між виробником і споживачем на ринку ділової інформації є посередники, основне завдання яких - збирання і продаж інформації. Ці ринки відрізняються один від одного ступенем поінформованості та можливості реальних дій таких посередників у реалізації товарів і послуг. Під ринком ділової інформації розуміють сукупність економічних, організаційних та правових відносин з приводу реалізації (продажу та придбання) інформаційних технологій, продукції та послуг [12, 210].

Ринок ділової інформації визначають і як систему правових, соціально-економічних та виробничих відносин, що формуються за умов існування різних форм власності та конкуренції, в процесі обміну інформаційними продуктами та послугами між виробниками та споживачами з метою задоволення інформаційних потреб [13, 239].

Виділення основних взаємодіючих складових інформаційного ринку, поділ  його на сектори та сегменти може здійснюватися  за різними ознаками: за формою надання  інформації, за характером, сферою застосування, за ступенем зміни рівня знань  за використання інформаційних продуктів  і послуг тощо. Це залежить відмети  такого поділу.

Сектори ринку ділової інформації виокремлюють за ознакою однорідності інформаційних продуктів і послуг. Предметом продажу та обміну на ринку ділової інформації є: інформаційні ресурси, технології та системи, ліцензії, патенти, товарні знаки, «ноу-хау», інженерно-технічні послуги, інформація та інші види інформаційних послуг.

Огляд статистичних довідників розвинутих країн переконує в  тому, що спеціальних видань з розподілення інформаційної продукції за галузями чи секторами економіки і відповідного поділу інформаційного ринку на сектори  немає.

Структура ринку ділової інформації

Ринок інформаційних продуктів  та послуг є системою економічних, правових, організаційних відносин у сфері  торгівлі продуктами інтелектуальної  праці на комерційних засадах. Він характеризується визначеною номенклатурою продуктів і послуг, умовами та механізмами їх надання, цінами. Предметами продажу або обміну на ринку ділової інформації виступають інформаційні системи, інформаційні технології, ліцензії, патенти, товарні знаки, інженерно-технічні послуги, різного роду інформація та інші види інформаційних ресурсів.

Постачальниками інформаційних  продуктів та послуг можуть бути:

− центри, де створюються  та зберігаються бази даних;

− спеціальні служби, у яких акумулюється інформація з конкретної сфери діяльності, здійснюється її аналіз, узагальнення, прогнозування (консалтигнові  фірми, біржі та ін..);

− комерційні фірми;

− інформаційні брокери;

− мережа Інтернет.

Ринок ділової інформації як економічне явище – це єдність виробництва, розподілу, обміну й використання інформаційних продуктів та послуг.

Рівень і перспективи  розвитку ринку ділової інформації визначає відповідність інформаційної інфраструктури ринковим вимогам. Сучасна інформаційна інфраструктура складається із систем накопичення і збереження інформаційних продуктів; систем виробництва інформаційних продуктів; систем забезпечення інформаційними продуктами користувачів, систем сервісного обслуговування елементів інфраструктури та системи підготовки кадрів [2].

Інфраструктура ринку ділової інформації – це сукупність секторів, кожен з яких об’єднує групу людей або організацій, які пропонують однорідні інформаційні продукти і послуги.

На світовому ринку  ділової інформації визначають такі основні сектори, характерні для всіх розвинених країн:

1. Сектор ділової інформації (біржової, фінансової, комерційної,  економічної, статистичної) охоплює:

− біржову й фінансову  інформацію (про котирування цінних паперів, валютні курси, облікові ставки, ринок товарів та капіталу, інвестиції, ціни). Цю інформацію надають біржі, спеціальні служби біржової і фінансової інформації, банки, брокерські компанії;

− економічну та іншу соціальну  статистичну інформацію: демографічну, інформацію у вигляді рядів динаміки соціальних даних, прогнозованих моделей  та оцінок, які надають державні служби, а також компанії, що займаються дослідженнями та розробками, консалтингом;

− комерційну інформацію (про  компанії, фірми, напрями їхньої діяльності, товари, ціни, фінансовий стан, керівництво  тощо). Цю інформацію надають широкі кола установ, у тому числі й неінформаційні;

− ділові новини в галузі економіки та бізнесу, які надають  спеціальні інформаційні служби.

2. Сектор професійно орієнтованої  інформації (науково-технічної та  спеціальної) вміщує:

− документальну, бібліографічну, реферативну та довідкову інформацію, а також дані з галузей фундаментальних  та прикладних, природознавчих, технічних  і суспільних наук, виробництва та різних сфер людської діяльності;

− послуги, пов'язані з  пошуком і наданням першоджерел  та копій документів, організацією доступу до джерел інформації через  бібліотеки та спеціалізовані служби, послуги у придбанні першоджерел, їх одержанні через міжбібліотечний абонемент у вигляді мікро- і повнорозмірних копій.

3. Сектор масової споживчої  інформації охоплює:

− новини та літературу (інформацію служб новин і агентств преси, електронні журнали, довідники, енциклопедії);

− споживчу та розважальну  інформацію (новини, прогнози погоди, розклад  руху транспорту, пропозиції з обміну, купівлі і продажу тощо). Ця інформація розповсюджується як у вигляді документальних видань, так і каналами служб телебачення (телетекст, відеотекст), радіомовлення, комп'ютерних мереж.

Відповідно, виокремлюють п'ять  секторів інформаційного ринку, які  відрізняються специфічним колом користувачів та домінуючими видами інформаційних послуг.