Сучасні технології управління персоналом в закладах готельно-ресторанного господарства

   Табл. 11                                                                 

Обгрунтування параметрів керівництва конкретними посадовими особами апарату управління
Підходи до ефективного керівництва	Загальна характеристика	Президент (голова, директор тощо)	Заступник з економіки (віце- президент, заступник тощо)
1. Форми влади:
- винагороди	Упор на мотивацію працівників, задоволення їх   фізіологічних, соціальних потреб, пошуку більш адекватних ситуацій шляхів винагороди.		Заступник
- законна	Заснована на використанні впевненості вхправі керувати, віддавати розпорядження і вказівки. Працівники, в   впевнені в тому, що зобов'язані їх виконувати.	Директор
- еталонна	Характеристика і поведінка індивіда настільки привабливі для виконавця, що він хоче бути таким же, як індивід. Влада прикладу часто називають харизматичним впливом.	Директор
- експертна	Заснована на визнанні оточуючими наявності у індивіда недоступних їм спеціальних знань. Така влада набуває все більшого поширення, тому що активує використання керівником свого досвіду.	Директор	Заступник
2. Стилі керівництва:
- на засадах управлінської ґратки Блейка і Моутон                 - на засадах ситуаційної моделі Фідлера	Виділяють п'ять стилів керівництва :      люб'язний : приділяється велика увага задоволенню потреб людей , що створює умови для створення в колективі комфортної атмосфери .     байдужий: додається  мінімум зусиль для досягнення необхідних виробничих результатів.        диктаторський : людські аспекти присутні у мінімальній мірі , головне виробничий результат.    статус- кво : балансування між необхідністю в досягненні виробничих результатів і підтриманням на задовільному рівні морального настрою робітників.      груповий : успіхи визначаються командною роботою співробітників.	Директор	Заступник
	Модель Фідлера виявила три фактори , що впливають на поведінку керівника . Цими факторами є:     1 . Відносини між керівником і членами колективу. Лояльність , проявляють підлеглими , їх довіру до свого керівника і привабливість особистості керівника для виконавців .     2 . Структура завдання. Звичність завдання , чіткість її формулювання і її структуризації , а не розпливчастість і безструктурної.     3 . Посадові повноваження . Це - обсяг законної влади , пов'язаної з посадою керівника , яка дозволяє йому використовувати винагороду , а також рівень підтримки , який надає керівнику формальна організаці
- „шлях-ціль" Мітчела і Хауса	Виділили чотири типи керівництва:       підтримує керівництво: дружнє ставлення керівника до підлеглих, інтерес до їх потреб і статусу;       директивне керівництво: чітка регламентація дій підлеглих, контроль за виконанням завдання;       поділюване керівництво: прагнення консультуватися з підлеглими і враховувати їх пропозиції;       керівництво, орієнтоване на досягнення: акцент на високоякісне виконання завдання.	Директор
- на засадах врахування життєвого циклу Херсі та Бланшара	Виділяють чотири стилю :     вказівки : коли виконавці незрілі , помітна висока орієнтація на завдання і низька на взаємини ;      продажу : коли рівень зрілості виконавців середній, і вони орієнтовані на завдання і на взаємини;      орієнтації на участь у прийнятті рішень : коли зрілість виконавців можна охарактеризувати як помірно високу , орієнтація на взаємини висока , а на завдання низька;      делегування : коли рівень зрілості виконавців високий , а от орієнтація на завдання й взаємовідносини низька.	Директор	Заступник

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

 

            Проаналізувавши процес управління в закладах ресторанного господарства ми тепер знаємо, що управління персоналом є складним і складовим компонентом управління організацією. Складним тому, що люди за своїм характером відрізняються від інших ресурсів і вимагають особливих підходів і методів управління.

Специфіка людських ресурсів виражається втому, що, по-перше, люди наділені інтелектом, їх реакція на управління є емоційною, продуманою, а не механічною, а це означає, що процес взаємовідносин є двосторонній; по-друге, люди постійно удосконалюються і розвиваються; по-третє, відносини ґрунтуються на довготерміновій основі, оскільки трудове життя людини може продовжуватись протягом 30--50 років; і останнє, люди приходять в організацію усвідомлено, з певними цілями і мотивами.

Управління персоналом уданий час повинно акцентувати увагу на таких позиціях:

- людина -- джерело доходу;

- вся діяльність організації  спрямована на досягнення економічних  результатів і одержання прибутку;

- успішна робота можлива тільки  при забезпеченні організації  високопрофесійним штатом працівників, фірма цінна своїми людьми.

Суть управління людськими ресурсами в забезпеченні досягнень цілей організації за рахунок комплектування її виробничим персоналом відповідної компетенції. Стратегія управління людськими ресурсами визначення шляхів розвитку необхідної компетенції всього персоналу і кожного її співробітника зокрема. Іншими словами, управління персоналом -- це плани, що використовують можливості зовнішнього середовища для зміцнення і збереження конкурентоспроможності організації за допомогою своїх працівників. Управління людьми є основою управління організації.

Також ми дізналися, що управління персоналом -- це і наука, і мистецтво ефективного управління людьми в умовах їх професійної діяльності. Це система принципів, методів і механізмів оптимального комплектування, розвитку й мотивації та раціонального використання персоналу. Управління персоналом повинно відповідати концепції розвитку підприємства, захищати інтереси працівників і забезпечувати дотримання законодавства про працю при формуванні, закріпленні (стабілізації) і використанні персоналу.    Ми дійшли висновку, що планування - поточне і стратегічне - основний метод і функція управління економічними процесами в організаціях (підприємствах). За допомогою планування забезпечуються і конкретизуються у вигляді певних показників основні цілі розвитку організації. Стратегічне планування забезпечує основну для здійснення всіхжфункційюуправління

            Вивчивши процес управління в кафе „Фреш” можно зробити висновок, що вибираючи заклад ресторанного господарства всі ми звертаємо увагу на швидкість, якість та ціну обслуговування. І всі ми хочемо харчуватися і відпочивати в ідеальних закладах за невеликі витрати, та швидким обслуговуванням.

         Розглянувши процес управління виробництва в кафе „Фреш” робимо висновок проаналізовано : 
          1) розкрили теоретичні основи понять: методи управління;

         2)  дослідили сутність методів управління в закладах ресторанного     господарства;

3) проаналізували удосконалення методів управління в роботі закладів ресторанного господарства;                        

          4) розглянули менеджмент як функцію на підприємстві;

          5) охарактеризували використання методів менеджменту на підприемстві;

          6)  проаналізували розробку механізмів прийняття управлінських рішень

в організації;

          7) дослідили формування механізмів управління групами працівникі вьорганізації;

          8)  розглянули розробку пропозицій з удосконалення керівництва.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

1. Байлик С. І. Готельне господарство. Організація, управління, обслуговування : Навчальній посібник / С. І. Байлик. ─ 3видання, стереотип / – К.: Дакор, 2008. – 288с.

2. Нечаюк Л. І., Нечаюк Н. О. Готельно-ресторанний  бізнес: менеджмент: Навчальний посібник / Л. І.Нечаюк, Н. О.Нечаюк. – К.: Центр навчальної літератури, 2006. - 348с.

3. Нечаюк Л. І., Нечаюк Н. О. Готельно-ресторанний  бізнес: менеджмент: Навчальний посібник / Л. І. Нечаюк, Н. О.Нечаюк. – К.: Центр  навчальної літератури, 2006. - 215с.

4. ГОСТ Р 50672-2007 «Послуги громадського  харчування. Класифікація підприємств  громадського харчування ».

5. ГОСТ Р 50935-2007 «Послуги громадського  харчування. Вимоги до персоналу  »

6. Кабушкін М. І. Менеджмент готелів  та ресторанів: Підручник / М. І. Кабушкін. ─ Г.О. Бондаренко, 2003 – 368с.

7. Калашников А. Ю. Кафе, бари і  ресторани: організація, практика і  техніка обслуговування / А. Ю. Калашников. -  М.: ТК Велбі, 2004 - 384 с.

8. Лемісова Л. В. Організація обслуговування  в підприємствах громадського харчування / Л. В. Лемысова. - В.: ТДЕУ, 2006 - 334 с.

9. Пятницкая Н.О. Організація обслуговування у підприємствах ресторанного господарств / - Киев. Национальный торгово-экономический университет 2005 - 632с.

10. Оробейко Є. С., Шредер Н. Г. Організація обслуговування: ресторани, бари / Є. С. Оробейко, Н. Г. Шредер. -  М.: Альфа-М, 2006 - 320 с.

11. Радченко Л. А «Організація  виробництва на підприємствах  громадського харчування»: Підручник / Л.А. Радченко. - Ростов н / Д: Фенікс, 2006 - 392 с.

12. Усов В. В. «Організація виробництва  та обслуговування на підприємствах  громадського харчування»: Учеб. для  нач. проф. освіти: Учеб. посібник для  середовищ. проф. Освіти / В. В. Усов. - 2-ге  вид., Стер. - М.: Видавничий центр  «Академія»: Освітньо-видавничий центр «Академія», 2002 - 416 с.

13. Ростовський В. С. Барна справа, : Навчальній посібник / С. І. Байлик. ─ 3видання, стереотип / – К.: Дакор, 2008. – 288с.

14. Бєляєв П. Р. «Організація виробництва  та обслуговування в громадському  харчуванні» / П. Р. Бєляєв. - М.: Вища школа, 2006 – 47с.

15. Богушева В. І. Бари і ресторани. Мистецтво обслуговування / В.І.Богушева. - Ростов-на-дону: «Фенікс», 2005 – 352с.