Управління виробництвом продукції рослиннцтва

 

Навантаження  посівної площі овочевих культур  на працівника при зрошенні рекомендується таке: капуста рання 1,9 га; капуста  середньостигла - 2; капуста пізня - 2,5; огірки - 1,8; помідори - 1,2; буряки столові - 2,5; морква - 2; цибуля на ріпку - 2; кабачки - 2,5; баклажани сині - 1,7; перець солодкий-1,6; горошок зелений - 3; кукурудза цукрова - 5; редька - 0,7; салат, шпинат, щавель — 0,8 га.

Розрахунок  чисельності працівників для  рільничої бригади, яка, наприклад, обслуговує зерново-бурякову сівозміну  площею 1200 га неполивної ріллі або  овочеву сівозміну (180 га), провадиться  так (табл.1.2).

 

Таблиця 1.2 - Розрахунок чисельності для бригади

 

Культури	Площа посіву, га	Навантаження посівної площі на працівника, га	Необхідна кількість працівників
Рільнича бригада
Багаторічні трави	120	44	2,8
Озимі зернові і зернобобові	480	35	13,7
Цукрові буряки	180	6,7	26,9
Кукурудза на зерно і силос	240	25	9,6
Ярі зернові з підсівом багаторічних трав	120	50	2,4
Соняшник	60	23	2,6
Разом	1200	-	58
Овочівницька бригада
Капуста	20	2,5	8
Огірки	30	1,5	20
Помідори	30	1,2	25
Цибуля	20	2,0	10
Морква	10	2,0	5
Разом	110	-	68

 

З наведених  у цій таблиці даних видно, що для проведення всіх польових робіт  у рільничій бригаді необхідно  мати 58 працівників, а в овочевій - 68. Розрахунки по визначенню потрібної  чисельності працівників в інших  бригадах і ланках виконуються аналогічно.

Успіх роботи виробничої бригади в значній  мірі залежить від внутришньобригадної організації праці, основною формою якої є ланка.

Ланка - це група  працівників у складі виробничої бригади, яка на основі розподілу  і кооперації праці займається на закріпленій за нею земельній  ділянці вирощуванням однієї або  кількох культур з різними  строками проведення польових робіт.

За характером засобів виробництва і ступенем механізації вирощування культур  розрізняють такі види ланок:

• ланки ручної праці, які складаються з працівників, що виконують тільки ручні й кінно-ручні роботи. Такі ланки поширені в овочівництві, садівництві й виноградарстві, де ще застосовується багато ручної праці;
• механізовані ланки, куди входять механізатори та працівники інших професій, виконавці ручних робіт. Нині найбільш поширений якраз цей вид ланок;
• ланки комплексної механізації - у складі механізаторів широкого профілю, які вирощують одну чи кілька культур з мінімальними затратами ручної праці. Ці ланки є найбільш ефективною і прогресивною формою внутришньобригадної організації праці.

Ланки розрізняють  також за набором вирощуваних  культур. Ланка, що вирощує одну культуру, називається спеціалізованою; дві  чи більше культур однієї галузі - галузевою; а кількох рослинницьких галузей - комплексною.

При ланковій організації праці необхідно  дотримувати таких основних принципів: постійність складу ланки, створеної  з працівників необхідних спеціальностей (механізатори та працівники інших  професій для виконання ручних і  кінно-ручних робіт); виділення і  закріплення за ланкою земельної  ділянки без порушення бригадної  сівозміни; закріплення за ланкою потрібних  машин, знарядь та інвентарю для  проведення робіт по догляду за посівами; обов'язковий роздільний облік урожаю по ланках при збиранні його груповим способом (засобами всієї бригади  чи кількох ланок); оплата праці членів ланки залежно від кількості  та якості виробленої продукції.

При визначенні складу ланки можна користуватися  наведеними вище даними про навантаження посівної (оброблюваної) площі на працездатного.

З урахуванням  раціонального закріплення культур  на зрошуваних землях (150-250 га посіву) у  складі ланки доцільно мати: при  вирощуванні зернових і зернобобових на зерно і зелений корм, кукурудзи  на зерно і силос - 12-18 працівників, в тому числі 4-6 механізаторів, за якими  закріплюють 2-3 тракторних агрегати; при  вирощуванні зернових і зернобобових на зерно і зелений корм, кукурудзи  на силос і цукрових буряків (кормових коренеплодів або картоплі) -18-24 працівники, з них 6-8 механізаторів, за якими закріплюють 3-4 тракторних агрегати.

За ланками  доцільно закріплювати на тривалий час  земельні ділянки в бригадній  сівозміні. Можна закріплювати як цілі поля, так і їх частини з розумно  підібраним складом вирощуваних  культур.

З метою створення  більш сприятливих умов для впровадження групових методів організації праці  при виконанні цілого ряду робіт  важливо правильно закріплювати за ланками ділянки у полях  бригадної сівозміни. Практика показує, що ефективним є розміщення ділянок  вздовж рядків посіву.

Найбільш  ефективно використовується техніка  і робоча сила овочівницької ланки  при такому поєднанні овочевих культур:

• помідори, горошок зелений, капуста рання і цибуля на перо;
• огірки, коренеплоди столові, цибуля на ріпку і капуста рання;
• капуста середньостигла і пізня, помідори і ранні овочі;
• столові коренеплоди, перець солодкий або баклажани і редька;
• огірки, капуста пізня і рання, помідори.

Лапки потрібно створювати також в овочівницьких  бригадах закритого ґрунту. Навантаження площі на кожного члена ланки  тут може бути таким: 700-1000 м² утепленого ґрунту при укриванні; 250-400 парникових рам на біологічному і технічному обігріванні (при шланговому поливі); 150-200 м² зимових розсадних теплиць з пічним опаленням; 600-750 м помідорів і 400-500 м огірків (при механізованому поливі і спеціальних опалювачах). Ланки створюють з двох працівників, за якими на рік закріплюють певну кількість споруд. Слід відмітити, що в крупних парниково-тепличних господарствах доцільно створювати вузькоспеціалізовані ланки, за якими закріплюють окремі теплиці, парники або ділянки утепленого ґрунту.

Ланка з двох працівників може обслуговувати  приблизно таку площу: утепленого ґрунту із застосуванням укрити від заморозків (при шланговому поливі) - 1500-2000 м²; на технічному обігріванні - 800-1000 рам; парників на біологічному обігріванні (при шланговому поливі) - 500- 600 рам. У зимових овочевих теплицях на технічному обігріванні (при механізованому поливі і виділенні спеціальних опалювачів) за ланкою слід закріплювати 500-600 м² стелажних теплиць, 700-800 м² ґрунтових і 500-600 м² зимових розсадо-овочевих стелажних теплиць.

В садівництві  кращою формою внутришньобригадної організації праці є галузева ланка в складі 10-15 працівників. За нею закріплюють на 4-5 років 40-50 га плодоягідних насаджень і тракторний агрегат. Для більш рівномірного використання робочої сили в ланці треба мати не більш як 3-4 культури з різними строками дозрівання плодів.

У складі ланки  доцільно мати 3-4 обрізувальники, 1-2 працівники по боротьбі з шкідниками і хворобами, 2-3 поливальники, а в механізованій ланці - ще й 1-2 механізатори.

Всім ланкам обов'язково доводяться завдання. Розробляються  вони одночасно із складанням бізнес-плану  підприємства і виробничих завдань  бригадам.

Для того щоб  кожен виробничий процес виконувався  в кращі агротехнічні строки, з  високою якістю і при найменших  затратах праці, потрібно своєчасно  і правильно розставити робочу силу і засоби виробництва бригади (ланки), підготувати робочі місця, визначити  найбільш ефективні способи роботи, встановити розпорядок робочого дня. Головну  увагу при цьому потрібно звернути на високопродуктивне використання сільськогосподарських машин і знарядь.

Наукова організація  праці вимагає, щоб на кожному  робочому місці бригади і ланки  трудовий процес здійснював ся найбільш раціональним способом, який забезпечував би високу продуктивність праці виконавців без шкоди для їх здоров'я. Тому на обробітку ґрунту, сівбі, збиранні врожаю й інших польових роботах  необхідно завчасно продумати місця  і способи заправки машин пальним  і водою, сівалок - насінням і мінеральними добривами, а також розвантаження  комбайнів. Всі ці трудові операції треба механізувати.

Рівень використання техніки значно підвищується при  організації двозмінної роботи машинно-тракторного  парку. При переході на двозмінне  використання тракторів, комбайнів  та іншої техніки кожна бригада  повинна визначити, коли можна працювати  в дві зміни, заздалегідь намітити види робіт, які потрібно виконувати в кожну зміну, мати достатню кількість  механізаторів. При організації  двозмінної роботи головну увагу  треба звернути на дотримання агротехнічних  вимог, підбір і підготовку машин, вибір  ділянок, а також забезпечення техніки  безпеки.

Групова робота машин є найбільш ефективною формою організації використання і обслуговування техніки там, де це можливо за умовами  виробництва.

Створення спеціалізованих  і особливо механізованих бригад і ланок у всіх галузях приватного виробництва ставить підвищені  вимоги до їх управління.

При триступінчастому управлінні підприємством правління  господарства керує бригадами через  керуючих відділками (завідуючих виробничими  дільницями) і бригадирів. При двоступінчастому управлінні правління господарства керує бригадами безпосередньо  через бригадирів. Зв'язки між бригадами  та іншими виробничими підрозділами ґрунтуються на засадах внутрігосподарського розрахунку.

Управління  в бригадах будується за принципом  єдиноначальності із залученням всіх членів бригади до управління виробництвом. Велику роль при цьому відіграють бригадні збори і ради. На зборах, які скликають раз на місяць, розглядають  і затверджують виробничі плани  і госпрозрахункові завдання, заслуховують звіти про їх виконання. Тут широко обговорюють всі питання роботи виробничих підрозділів, культурно-побутові заходи тощо.

У великих  бригадах для допомоги керівникам і  більш широкого залучення акціонерів до управління виробництвом створюються  ради. Рада обирається на зборах бригади (ферми} з кращих працівників у  складі 5-11 осіб строком на два роки. Збирається рада не менше двох разів  на місяць і вирішує найрізноманітніші  господарські та інші питання. Винесені рішення доводяться до відома керівників господарства.

Однією з  основних форм участі робітників і  службовців в управлінні виробництвом є постійно діючі виробничі наради. Вони організовуються в господарствах, де працюють сто і більше чоловік, на строк дії повноважень місцевих комітетів профспілки. При меншій чисельності працюючих виробничі  питання розглядають на загальних  зборах робітників і службовців.

Залежно від  виду, розміру і характеру діяльності виробничих бригад визначається і їх управлінсько-обслуговуючий персонал.

При визначенні складу керівного персоналу слід виходити з оптимальних розмірів бригад. Необхідно враховувати площу  посівів у бригаді, кількість  закріпленої худоби, наявність техніки, населених пунктів та інші особливості. Узагальнення досвіду роботи багатьох бригад дозволяє рекомендувати для  виробничих одиниць оптимального розміру  такий управлінський і обслуговуючий  персонал.

Тракторно-рільнича бригада

1.  Бригадир (агроном чи технік-механік).

2.  Помічник  бригадира (агроном чи механізатор).

3.  Обліковець.

4.  Заправник. 

Рільнича  бригада

1. Бригадир (агроном).

2.Обліковець (призначається лише на період  напружених польових робіт).

Садівницька і овочівницька бригади

1.Бригадир (спеціаліст  даної галузі).

2. Обліковець (у напружений період роботи).

Самостійна  тракторна бригада

1. Бригадир (технік-механік).

2. Обпіковець.

3. Заправник.

Бригадир  будує свою роботу на основі річного  госпрозрахункового завдання і поточних вказівок акціонерних зборів або  господаря підприємства. Перед виконанням чергової роботи бригадир разом з  помічниками, ланковими і членами  бригадної ради планує розстановку  людей, машин і знарядь, технологію проведення робіт і строки їх виконання. Він слідкує за використанням техніки, робочої худоби, утриманням тварин на фермах та ходом виконання сільськогосподарських робіт. За якість і строки виконання робіт на полі насамперед відповідає бригадир.

Бригадир  зобов'язаний підтримувати в бригаді міцну трудову дисципліну. Він слідкує за виконанням правил внутрішнього розпорядку, своєчасним виходом працівників на роботу, дотриманням часу перерв і закінчення роботи, дає дозвіл на короткотермінові відпустки для особистих потреб, подає відомості керівнику підприємства на преміювання ї нагороди працівників.