Автор работы: Пользователь скрыл имя, 05 Января 2014 в 18:07, курсовая работа
Обираючи тему своєї курсової роботи, ми спирались на ті факти, з якими ми зіштовхнулись на практиці в дошкільному закладі. Ми дійсно зрозуміли, що гра, ігрова діяльність – це невід'ємна частина життя у дітей дошкільного віку.
Гра має виняткове значення для психічного розвитку дитини і являється ведучою діяльністю в дошкільному віці. Це змушує деяких дослідників переглянути статус гри в житті дітей дошкільного віку . Гра є тією універсальною формою діяльності, всередині якої, за визначенням Д.Б. Ельконіна[5], відбуваються основні прогресивні зміни в психіці та особистості дитини-дошкільника, гра визначає його відношення з оточуючими людьми, готує до переходу на наступний віковий етап, до нових видів діяльності.
ВСТУП……………………………………………………………………….................3
РОЗДІЛ 1. Теоретичний та практичний аналіз проблеми організації ігрової діяльності дітей дошкільного віку
Загальні закономірності розвитку дитини дошкільного віку………………………………………………………………………………..….6
Поняття про ігрову діяльність як своєрідний спосіб пізнання дітьми навколишнього світу………………………………………………………………..9
Гра та її значення у психічному та особистісному розвитку дошкільників……………………………………………………………………...…12
Особливості ігрової діяльності на різних етапах розвитку дошкільника……………………………………………….……………………...…15
Значення іграшки для організації ігрової діяльності дошкільника…………..…17
Значення гри у корекційній роботі з дітьми…………………………………...…20
Особливості організації ігрової діяльності в умовах дитячого навчального закладу……………………………………………………………………………….24
1.7.1 Використання музично-дидактичних ігор та посібників в умовах дошкільного закладу ……………………………………………………………….28
1.8 Роль дорослого у організації ігрової діяльності дітей та її керуванні……..........30
1.9 Ігрова діяльність дошкільника у сучасних умовах………………………………32
ВИСНОВКИ………………………..…………………………………………..............35
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ………………………………………………………......
Діти ростуть серед дорослих, а дорослим колись грати, та вони й не вміють цього робити і не вважають важливим. Якщо вони і займаються дітьми, то вони їх вчать. В результаті гра йде з життя дошкільників, а разом з нею йде і саме дитинство. Зміни в ігровій діяльності, що відбулися за останні десятиліття, полягають не тільки в нових екзотичних сюжетах, але й у зниженні рівня розвитку рольової гри. У переважної більшості дошкільнят вона не досягає своєї розвинутої форми і залишається на найнижчому, примітивному рівні. Але ж гра може сприяти розвитку особистості і бути провідною діяльністю лише в тому випадку, якщо вона досягає свого повноцінного розвитку. Примітивна гра дітей чотирьох-шести років, коли вони просто варять суп, возять машинки або одягають ляльок, не ототожнюючи з роллю і «не оживляючи» своїх ляльок, не робить істотного впливу на розвиток особистості дошкільника. Тільки у дітей, які вміють «добре» грати, ця діяльність є каталізатором особистісного розвитку, сприяє становленню самосвідомості, стійких мотивів, ініціативності та відповідальності, творчої уяви, волі і довільності.
Згортання гри в дошкільному
віці дуже сумно відбивається на загальному
психічному та особистісному розвитку
дітей. Як відомо, саме в грі найбільш інтенсивно
розвиваються мислення, емоції, спілкування,
уява, свідомість дитини. Досягши віку
7-8 років, діти вже не хочуть грати, вони
хочуть вчитися. Проте батьки і вчителі
все частіше помічають, що сьогоднішні
молодші школярі, а іноді й підлітки захоплено
грають у дитячі ігри. Практично всі першокласники
приносять до школи іграшки, з жадібністю
грають на змінах або під партою під час
уроків; замість приготування домашнього
завдання потайки від батьків продовжують
грати на лялечки й машинки. Чому? Гру «витіснили»
з дошкільного дитинства, з її законного
місця. В помсту вона перемістилася на
щаблі більшого віку, який передбачає
інші, більш дорослі інтереси: дитина,
що не награлася не може вчасно подорослішати,
і його дошкільний вік, тобто вік гри, розтягується
на наступні роки.
Так у чому ж полягає
головне завдання батьків? У тому, відповідають
психологи, щоб створювати малюкові умови
для гри, стимулювати розвиток дитячої
ігрової діяльності. І це не так просто,
як здається. Щоб дитина гралася, батькові
потрібні психологічні знання та педагогічні
вміння [16].
ВИСНОВКИ
Для досягнення мети дослідження, а саме - з’ясувати роль музично-дидактичної гри у розвитку дошкільників, ми:
У ході дослідження ми проаналізували деяку літературу та з’ясували:
Досвід показав, що роль
ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА
Додаток А
Опис
музично-дидактичної гри «
Ігровий матеріал. До планшету прикріпити диск від телефона зі стрілкою. Навколо диска розташовані малюнки, які передають зміст знайомих дітям пісень (див. рис. 1,2).
Хід гри. Діти сидять напівколом, перед ними вихователь, він показує гру, пояснює, що це музичний телефон і діти можуть замовити по ньому будь-яку пісню – вона буде виконана. Обертається диск телефона праворуч, стрілка зупиняється навпроти малюнка, на якому зображені, наприклад, гуси. Усі співають пісню «Гуси» А.Філіпенка. Після чого виходить дитина, обертає диск, виконується інша пісня, яку співають всі діти або індивідуально, за бажанням. Перед виконанням пісні діти повинні назвати її та ім'я композитора.
Додаток Б
Перелік музично-дидактичних засобів (рис.3)
Додаток В
Перелік музично-дидактичних ігор
Музично-дидактичні ігри:
Народні ігри в музично-руховій діяльності дошкільників:
Информация о работе Ігрова діяльність як фактор психічного розвитку дітей дошкільного віку