Особливості розподілу дохідних повноважень між рівнями бюджетної системи України

 

Отже, за допомогою таблиці 2 можна зробити аналіз показників доходів Державного бюджету та доходів від власності та підприємницької діяльності. Доходи Державного бюджету протягом 2009, 2010 та 2011 років збільшувалися: у 2010 році вони зросли на 29 595 704,1 тис. грн. (13,1%), порівняно із 2009 роком, а у 2011 порівняно із 2010 - 44 201 303,2 тис. грн. (17,3%) .

2.2 Методи розмежування дохідних статей бюджету

 

Структура бюджетної  системи України визначається  ст. 5 Бюджетного кодексу України. В основу її побудови покладений адміністративно-територіальний устрій держави.       

 Таким  чином,  бюджетна  система України  складається  з  державного бюджету  та  місцевих  бюджетів.  Місцевими  бюджетами  визнаються  бюджети АРК,  обласні,  районні  бюджети,  бюджети  районів  у  містах  та  бюджети місцевого самоврядування (бюджети територіальних громад, сіл, селищ, міст та їх об’єднань).        

 Для  прогнозування,  аналізу  економічного  та  соціального  розвитку держави, адміністративно-територіальних утворень, розрахунків соціальних та фінансових  нормативів,  аналізу  ефективності  бюджетних  витрат  та  обґрунтування виділення допомоги бюджетам в Україні на державному, обласному,  районному  та  міському (з  районним  поділом)  рівнях  складається зведений (консолідований) бюджет (ст. 6 БК України).      

 Стаття 13 БК України передбачає  поділ Державного бюджету на  загальний та спеціальний фонди. 

Рис. 7 Складові загального і спеціального фондів державного бюджету

      

 Загальний фонд бюджету містить:

•  усі  доходи  бюджету,  крім  тих, що  призначені  для  зарахування  до спеціального фонду;

•  усі  видатки  бюджету  за  рахунок  надходжень  до  загального  фонду бюджету;

• фінансування загального фонду  бюджету.      

 Таким чином,  загальний фонд бюджету  забезпечує фінансування основних функцій  та  завдань  держави,  територіальних  громад,  систематизованих певним чином.      

 Спеціальний фонд бюджету  містить: 

• бюджетні призначення на видатки  за рахунок конкретно визначених джерел надходжень; 

• гранти, дарунки (у вартісному підрахунку), одержані розпорядниками бюджетних  коштів на конкретні цілі; 

• різницю між доходами і видатками  спеціального фонду.

Рис. 8 Доходи спеціального фонду бюджетних  установ

      

 Тобто, спеціальний фонд бюджету  передбачає предметно-цільове використання  бюджетних коштів за бюджетними  призначеннями.      

 Стаття 24 БК України передбачає  створення резервного фонду бюджету.        

 Резервний  фонд  бюджету  формується  для  здійснення  непередбачених видатків, що не мають постійного характеру  і не могли передбачатися під час складання проекту бюджету. Порядок використання коштів з цього фонду визначається Кабінетом Міністрів України.

Рис. 9 Класифікація видатків Державного бюджету України

      

 У  Державному  бюджеті  України  резервний  фонд  утворюється обов’язково. Його  розмір  визначає Верховна  Рада України  під  час  затвердження закону про державний бюджет. Він не повинен перевищувати одного  відсотка обсягів  видатків  загального фонду державного  бюджету.  Законодавство дозволяє створювати резервні фонди в такому самому розмірі до видатків загальних фондів місцевих бюджетів і органам місцевого самоврядування відповідно до рішення їх місцевої ради.        

 Для формування складу доходів  та видатків Державного та  місцевих бюджетів  використовується  бюджетна  класифікація  (ст. 8  БК  України), яка складається з чотирьох частин:

1) класифікація доходів бюджету  — це групування доходів державного  та місцевих бюджетів, побудоване  на підставі нормативно-правових  актів України, які закріплюють  джерела бюджетних доходів.      

 Доходи  бюджетів  класифікуються  за  такими  розділами (ст. 9  БК України): 

• податкові надходження (прибуткові та майнові податки, мито та ін.);

• неподаткові надходження (доходи від власності та підприємницької  діяльності;  адміністративні  збори  та  платежі; надходження  від штрафів  та фінансових санкцій та ін.);

• доходи від операцій з капіталом (надходження від продажу основного  капіталу:  коштів  від  реалізації  безхозного  майна,  скарбів  тощо;  надходження від реалізації державних запасів товарів; надходження від продажу землі та нематеріальних активів);

•  трансферти (в Україні  вони  закріплюються у двох формах: дотація вирівнювання — міжбюджетний трансферт на вирівнювання дохідної спроможності бюджету, який його отримує; субвенція — міжбюджетний трансферт для використання  з певною метою в порядку, визначеному тим органом, який прийняв рішення про її надання);

2) класифікація видатків бюджету  — це групування видатків (бюджетних  призначень) за такими ознаками (ст. 10 БК України):

• функціями, з виконанням яких пов’язані  видатки;

•  економічною  характеристикою  операцій,  під  час  проведення  яких здійснюються ці видатки (містить поточні та капітальні видатки);

• ознакою головного розпорядника бюджетних коштів;

• за бюджетними програмами;                                            

3)  класифікація фінансування  бюджету  визначає  джерела  отримання фінансових ресурсів, необхідних для покриття бюджетного дефіциту,  і напрямки витрачання фінансових ресурсів, що утворилися в результаті перевищення доходів бюджету над його видатками (платежі з погашення основної суми боргу) (ст. 11 БК України); 

4)  класифікація  боргу  систематизує  інформацію  про  всі  боргові  зобов’язання держави, АРК та органів місцевого самоврядування перед юридичними особами, банківськими установами за внутрішніми та зовнішніми зобов’язаннями.

Рис.10 Складові частини бюджетної класифікації Доходи бюджету класифікуються за:

      

 Отже,  бюджетна  класифікація  є  вичерпним,  єдиним  систематизованим угрупуванням доходів, видатків (зокрема і кредитування за вирахуванням погашення) та фінансування бюджету за ознаками економічної сутності, функціональної діяльності, організаційного устрою та  іншими ознаками відповідно до законодавства України та міжнародних стандартів.       

 У БК України  закріплені перелік  доходів  кожної  з  ланок  бюджетної системи України, порядок і умови їх зарахування до відповідних видів бюджетів, а також перелік видатків, які здійснюють  із відповідного рівня бюджету. Так, до закріплених доходів належать ті, які постійно нормативними актами віднесені до дохідної частини бюджетів певного рівня на невизначений у часі строк у розмірі територіального надходження повністю або в чітко фіксованому розмірі. Податки й збори, які закріплені БК України на постійній основі  за бюджетами місцевого  самоврядування  та  які  враховують під  час  визначення  обсягів міжбюджетних  трансфертів,  становлять  кошик доходів місцевого самоврядування.      

 З  метою  перерозподілу  коштів  між  ланками  бюджетної  системи  застосовують певні методи бюджетного регулювання. Під бюджетним регулюванням  розуміють надання  коштів  із  загальнодержавних  джерел,  які  закріплені  за  бюджетами  вищого  рівня,  бюджетам  нижчих  рівнів  із  метою збалансування їх на рівні, потрібному для здійснення відповідних повноважень, виконання планів економічного й соціального розвитку на певній території.  У  процесі  бюджетного  регулювання  застосовують  такі  методи: процентні відрахування від територіальних надходжень загальнодержавних податків і зборів за нормативами, які щорічно встановлює рада вищого рівня, та трансферти (дотації, субвенції, субсидії). Їхній перелік та розміри визначають щорічно  окремо  в  Законі про Державний  бюджет України  та  рішенні про місцевий бюджет на поточний рік.

2.3 Вплив розмежування доходів на фінансування бюджету

 

Робота по складанню проекту  місцевого бюджету здійснюється місцевим фінансовим відділом за участю відділів та управлінь місцевої державної  адміністрації в порядку і  терміни, які встановлюються місцевими  комітетами Рад народних депутатів.

Пропозиції про розміри  відрахувань від загальнодержавних  податків та зборів та інших доходів  доводяться на основі наступних показників:

• загальна сума доходів із визначенням основних дохідних джерел;
• загальна сума видатків із зазначенням основних видів видатків;
• розміри (відсотки) відрахувань в ці бюджети загальнодержавних податків і зборів;
• розміри граничних видатків та розміри дотації.

Після отримання пропозицій про розміри відрахувань відділи  та управління виконкому районної Ради народних депутатів складають і  подають до виконавчого комітету проекти планів по доходам та зведеним кошторисам видатків по господарству районного підпорядкування, а також  визначають основні виробничі і  фінансові показники підвідомчому їм господарству.

Районний фінансовий відділ:

• попередньо розглядає за участю представників відповідних управлінь і відділів розрахункові баланси доходів і видатків, проекти планів по доходам і зведених кошторисів видатків по господарству районного підпорядкування, визначає розміри платежів в бюджет та асигнувань із бюджету по цьому господарству, і складають проект районного бюджету;
• розроблює пропозиції про розміри відрахувань від загальнодержавних податків та зборів і розміри граничних видатків для складання проектів сільських та селищного бюджетів.
• на основі аналізу зведених даних та інших матеріалів вишукує можливість збільшення доходів бюджету за рахунок більш повного використання всіх внутрішньогосподарських ресурсів (так, в 1998 році за рахунок надання земель запасу в оренду громадянам до бюджету додатково надійшли 36 тис. грн.);
• перевіряє правильність визначення на наступний рік видатків та джерел їх покриття, а також врахування змін діючого законодавства в області цін, заробітної плати, норм матеріальних і грошових затрат та інших норм;
• уточнює розрахункові баланси доходів і видатків, проекти планів по доходах і зведених кошторисах видатків.

Розмежування доходів  і видатків бюджетів областей та районів  відповідно між обласними і районними  бюджетами і нижчестоящими місцевими  бюджетами (сільськими та селищним) визначається при затвердженні відповідних бюджетів обласною та районною Радами народних депутатів при наданні їх виконкомами.

З метою визначення розмірів (відсотків) відрахувань від загальнодержавних  податків і зборів в сільські та селищні бюджети районний фінансовий відділ проводить розрахунки:

• обсягів видатків кожного сільського та селищного бюджетів;
• сум надходжень по доходах, котрі повністю зараховуються до зазначених бюджетів;
• сум надходжень (контингентів) загальнодержавних податків і доходів на території сіл та селища.

Планування доходів до місцевого бюджету передбачає встановлення річних планів надходжень до бюджету  з поквартальним розподілам по кожному  виду платежів. Ця процедура здійснюється відповідно до чинного податкового  законодавства та основних показників проекту плану соціального та економічного розвитку району з урахуванням  передбачуваних індексів цін.

Так, розрахунок надходжень від податку на прибуток складається  на базі основних засад оподаткування, передбачених Законом України "Про  оподаткування прибутку підприємств" від 22.05. 1997р.

Прогноз податку на прибуток на 1998 рік обраховувався з використанням  звітних даних за 2003 і 2004 роки відділу  статистики (форма №2 "Звіт про  фінансові результати"), звітів податкової інспекції (форма 1-П, даних про недоїмку і переплату).

Для визначення оподатковуваного прибутку на базі статистичних даних  враховуються пільги, що застосовувалися  до платників податку на прибуток.

Прогноз земельного податку  здійснювався на основі Закону України "Про плату на землю", з урахуванням  підвищення ставок податку в 1997 році в 1.81 рази та зміни контингенту платників  зазначеного податку.

У 2004 році податок з власників  транспортних засобів сплачувався  в розмірах, передбачених Законом  України "Про податок з власників  транспортних засобів" від 11.02. 97р., згідно якого ставки оподаткування збільшено  в 1.81 рази. У розрахунках враховується зростання парку автомобілів  на відповідній території.

У розрахунках державного мита враховувалося очікуване надходження  державного мита в 1997 році з урахуванням  можливого збільшення мита, розмір якого залежить від вартості майна  та інших вартісних показників, а  також неоподатковуваного мінімуму доходів громадян на місяць.