Громадянське виховання молодших школярів на уроках курсу «Я у світі»

 

Мета дослідження: визначення рівня емпатичних тенденцій.

Процедура дослідження

Кожному учаснику дослідження видається тест-опитувальник, який містить 33 твердження, які відображають ті чи інші ситуації, що можуть викликати співчуття, співпереживання під час спілкування та взаємодії з людьми, з продуктами їхньої діяльності, з живою та неживою природою. Крім цього, кожен отримує бланк для відповідей з нумерацією відповідних опитувальнику тверджень і два варіанти можливих відповідей: "Так" і "Ні".

Інструкція досліджуваному: "Тест містить 33 твердження. Прочитайте і дайте відповіді, пригадуючи чи передбачаючи, які почуття в подібних ситуаціях виникали чи могли б виникнути особисто у Вас. Якщо Ваші переживання, думки, реакції відповідають запропонованим у твердженні, то в бланку відповідей навпроти відповідного номера, що збігається з номером твердження, підкресліть відповідь "Так", а якщо вони інші, тобто не відповідають твердженню, то підкресліть відповідь "Ні". Пам'ятайте: в опитувальнику немає "гарних" чи "поганих" відповідей. Не намагайтеся своїми відповідями створити приємне враження. Свою думку висловлюйте вільно і відверто, тільки в такому разі Ви отримаєте достовірні дані про свої психологічні особливості. Краще давати ту відповідь, яка першою спаде на думку. Кожне наступне твердження читайте після того, як дасте відповідь на попередні, старайтеся також не залишати наведені питання-твердження без відповіді. Якщо у Вас виникнуть які-небудь запитання, пов'язані із заповненням бланку, задайте їх експериментаторові перед тим, як почнете роботу над тестом-опитувальником. Якщо все зрозуміло, починайте давати відповіді" (Додаток 4).

Обробка результатів

Мета обробки результатів: одержання індексу емпатійності (або емпатичних тенденцій) досліджуваного.

Щоб отримати індекс емпатійності, потрібно підрахувати кількість відповідей, що збігаються з таким ключем:

 

Таблиця 2.5.

Так	1, 5, 7, 8, 9, 10, 12, 14, 16, 17, 18, 19, 25, 26, 27, 29, 31
Ні	2, 3, 4, 6, 11, 13, 15, 20, 21, 22, 23, 24, 28, 30, 32, 33

 

Таким чином, індекс емпатійності (Іе) є сумою, отриманою за запитаннями-твердженнями, що передбачають відповідь "Так", і — за запитаннями-твердженнями, якими передбачено відповідь "Ні". Для визначення рівня емпатичних тенденцій пропонується таблиця інтерпретації індекса Іе із врахуванням віку та статі респондентів.

 

Таблиця 2.6.

Стать	Рівні емпатичних тенденцій
	Високий	Середній	Низький
Юнаки	33—25	24—17	16—8
Дівчата	33—29	28—22	21 — 1

 

Аналіз результатів

Емоційна чутливість на хвилювання інших, яка в психології називається емпатією, належить до моральних почуттів. Емпатія у формі співчуття або переживання, чи то співрадість чи співсмуток, пов'язана з умінням людини "проникати" в чуттєвий світ інших. У різноманітних життєвих ситуаціях емоційна чутливість залежить від адекватності сприймання переживань людей і емоцій тварин, а також від уявлення про причини, які їх викликали. Така чутливість стає спонукальною силою, спрямованою на допомогу іншим. Тому під час аналізу результатів дослідження потрібно враховувати вплив соціокультурних традицій. Дуже часто юнаки в якійсь мірі приховують свої переживання і не завжди схильні їх рефлексувати, тому в таблиці для інтерпретації Іе рівні емпатичних тенденцій у юнаків і дівчат відрізняються.

Розвиток емоційної чутливості залежить від багатьох факторів, серед яких: ступінь актуалізації потреб у добробуті інших людей, вміння правильно сприймати невербальну інформацію про стан людини або тварини за позою, мімікою, жестами, інтонацією голосу тощо, а також — від життєвого досвіду, від характеру виховання в сім'ї та школі.

Найбільш вірогідно, що емоційна чутливість визначається спрямованістю особистості, яка виражається емпатичними тенденціями.

У ході роботи з школярами, які мають низький рівень емпатичних тенденцій (15%) важливо продумати заходи, які дозволяють "розкріпачити" і розвинути емоційну чутливість.

Треба звернути увагу й на тих осіб, котрі мають високий рівень емпатичних тенденцій, тобто із коефіцієнтом 30—33, простежити особливості стосунків з ними друзів по навчанню (45%). Справа в тому, що емоційно чутливих людей можуть експлуатувати егоїстично виховані особи, котрі користуються їхньою добротою, створюючи цим самим основу для реалізації власної мети.

Особливо часто це спостерігається в конкурентних взаємодіях. Для емоційно чутливих людей важливо вміти відстояти себе в умовах зіткнення з індивідуалізмом, з корисливістю інших людей. Потрібна програма вироблення прийомів емоційного захисту і диференційоване ставлення до суперників та до співробітників.

 

 

Висновки

 

Велике значення громадянського виховання в розвитку та формуванні особистості усвідомлювалось в педагогіці ще з давніх-давен. Багато видатних педагогів минулого підкреслювали, що підготовка доброзичливої людини не може зводитися тільки до її освіти і розумового розвитку, і на перший план у вихованні висували моральне формування особистості.

У загальному аспекті мораль - це ідеї, принципи й закономірності, ціннісні орієнтації гуманних, демократичних відносин, які в конкретних умовах реалізуються у системі постійно вдосконалюваних норм, процедур і правил діяльності та поведінки в інтересах усіх. Найвищий рівень моралі там, де впроваджуються й удосконалюються гуманні відносини, повага і любов до людини, доброта, свобода, рівність, верховенство народної культури, красивого у житті.

Мораль - це система ідей, принципів, законів, норм і правил поведінки та діяльності, які регулюють гуманні стосунки між людьми.

Головними завданням морального виховання є:

• виховувати доброту, чуйність, готовність прийти на допомогу будь- якій людині у біді, здатність співчувати;
• виховувати внутрішню потребу жити та діяти за принципами загальнолюдської моралі;
• послідовно прилучати дітей і підлітків до моральних норм суспільства;
• формувати позитивний моральний досвід самих дітей;
• спрямовувати їх свідомість, почуття, поведінку на оволодіння і реалізацію моралі суспільства;
• формувати моральне обличчя особистості, члена суспільства.

Проведене дослідження показало, що формування моральної культури учнів початкових класів правомірно розглядати в якості ефективного підходу до розв'язання проблеми вдосконалення виховного процесу в сучасних умовах початкової ланки освіти.

У здійсненому дослідженні було визначено стан проблеми в педагогічній теорії та шкільній практиці; уточнено зміст морального виховання, його складові та завдання; розглянуто особливості формування моральної свідомості учнів. Особливу увагу звернено на сукупність феномену "культури поведінки". Виявлені етапи її формування в учнів початкових класів.

У дослідженні визначено, що основними дидактичними умовами, які забезпечують ефективність формування моральної культури на уроках і в позаурочний час початкової ланки освіти є:

• врахування вікових та індивідуальних особливостей учнів початкових класів;
• єдність вимог зі сторони шкільного колективу;
• систематичність виховної роботи;
• культура поведінки вчителя;
• співпраця з сім'єю;
• опора на життєвий досвід учнів.

Дуже важливим фактором при формуванні культури поведінки є такі прийоми роботи як розповідь, бесіда, спостереження, читання літератури на моральні теми, ігри, перегляд діафільмів та кінофільмів. Всі вони займають не останнє місце і не позбавляють школярів живого спілкування з рідною природою, пам'ятками культури та архітектури, тощо.

Визначну роль надано характеристиці психологічних особливостей молодшого школяра та обґрунтуванню її врахування при формуванні моральної культури.

Основними критеріями, за якими визначається рівень знань вихованців про культуру поведінки, її моральні основи, є:

• повнота і точність;
• усвідомленість, глибина розуміння;
• потреба в систематичному поповненні знань;
• уміння застосовувати здобуті знання у повсякденному житті.

У процесі діагностичного аналізу сформованості в учнів рівня вихованості в ЗОШ №5 І-Ш ступенів м. Кременчука встановлено, що в експериментальному класі високий рівень мають 19% школярів, середній -46%, низький - 35%, відповідно у контрольному - 17% школярів з високим рівнем вихованості, 44% - з середнім і 39% з низьким. Як бачимо майже не існує істотної відмінності.

Поглиблене вивчення аспектів виховного процесу у початковій школі показало, що проблема формування моральної культури виступає важливою ланкою системи роботи щодо всебічного розвитку молодших школярів.

Якісний і кількісний аналіз матеріалів підсумкового зрізу засвідчив, що в експериментальному класі високий рівень вихованості сформовано у 33% учнів, середній - у 59% та низький - 8%. Тоді як у школярів контрольних класів у розподілі за рівнями вихованості, змін майже не відбулося.

Результати теоретико-експериментального дослідження дали можливість визначити наступні методичні рекомендації:

• максимально використовувати потенціал навчальних предметів;
• урізноманітнювати методи і форми виховання моральних основ, зокрема використовувати сюжетно-рольові ігри, інсценізації, етичні бесіди, обговорення оповідань, діафільмів і кінофільмів;
• підтримувати тісний контакт з батьками: бесіди, батьківські збори;
• доцільно ввести в роботу по формуванню моральної культури етичну скарбничку;

- систематично використовувати виховні можливості народної педагогіки;

- дотримуватись вчителем єдиних вимог до учнів щодо формування моральної культури.

Виховний процес став значно ефективнішим при дотриманні визначених педагогічних умов формування культури поведінки молодших школярів.

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

 

1. Аплетаев М.Н. Система воспитания личности в процессе обучения/ М.Н.Аплетаев. - К., 2009. - С. 25-32.
2. Архангельський Н.В. Нравственное воспитание/ Н.В. Архангельский. - М, 2013. -С. 35-48.
3. Бабанский Ю.К. Комплексний подход к воспитанию школьников/         Ю.К. Бабанский. — М., 2011. - С. 98-113.
4. Басюк Н. Орієнтири вчителя у моральному вихованні молодших школярів/ Н. Басюк // Рідна школа.- 2012.- № 3.- С. 21-22.
5. Берне Р. Развитие Я-концепции/ Р. Берне. - М, 2013. - С. 42-52.
6. Бех Й.Д. Психологические основы нравственного развития личности/       И. Д. Бех. - К., 2012. - С. 65-73.
7. Бех І.Д. Вивчення особистості молодшого школяра/ І. Д. Бех// Початкова школа. - 2013. - №3. - С. 12-14.
8. Бех І.Д. Особистісно орієнтоване виховання: шляхи реалізації/ І. Д. Бех. - К., 2013. - С. 29-36.
9. Библер В.С. Нравственность. Культура. Современность. (Философские раздумья о жизненных проблемах)/ В. С. Библер// Этическая мысль. - М, 2000. - С. 16-57.

10.Білоусова В.О. Теорія і методика гуманізації відносин старшокласників у позаурочній діяльності загальноосвітньої школи/ В. О. Білоусова. - К., 2007. - С. 33-47.

11.Божович Л.И. Личность и ее формирование в детском возрасте/                Л. И. Божович. - М., 1999.- С. 46-48.

12.Божович Л.И. О нравственном  развитии и воспитании детей/                      Л. И. Божович // Вопросы психологии. - М., 2005. - С. 45-58.

13.Болдырев Н.И. Нравственное воспитание школьников/ Н. И. Болдырев. - М., 2003. - С. 69-78.

14.Болотина Л.Р. Педагогика: Учебное пособие для педагогических  институтов/ Л. Р. Болотина. - М., 2003. - С. 36-47.

 15.Бужина І.В. Гуманістичні відношення молодших школярів: сутність, досвід, закономірності/ І. В. Бужина. - К., 2001. - С. 69-88.

16. Валлон А. Психическое развитие ребенка/ А. Валлон. - М., 1999. - С. 18-19.
17. Васильєва З.Н. Нравственное воспитание учащихся в учебной деятельности/ З. Н.  Васильева. - М., 2002. - С. 32-41.

18.Волкова Н.П. Педагогіка/ Н. П. Волкова. - К., 2001. - С. 14-23.

19.Грановская Р.М. Элементы практической психологии/ Р. М. Грановская. - Л., 2001.- С. 56-60.

20.Гуменюк О.Є. Психологія Я-концепції/ О. Є. Гуменюк. - Тернопіль, 2004.- С. 31-40.

21.Давыдов В.В. Генезис и развитие личности в детском возрасте/                  В. В. Давыдов.- К., 2002. - С. 46-48.

22.Дашков А.А. Моральное  воспитание в истории педагогики/ А. А. Дашков // Учитель. - 2000. - №2. - С. 11-15.

23.Демиденко В.К. Деякі  аспекти морального виховання: Практичний  матеріал для керівників, вихователів  і вчителів/ В. К. Демиденко. - К., 2005. -С. 15-21.

24.Донцов А.В. Психолого - педагогічні  особливості формування ціннісних  орієнтацій/ А. В. Донцов // Високі технології виховання. - К., 2005. -С. 45-58.

25.Дробницкий О.Г. Понятие  морали: Историко-критический очерк/             О. Г. Дробницкий. - М., 2004. - С. 214-228.

26.Дробницкий О.Г. Проблеми  нравственности/ О. Г. Дробницкий. - М., 2007. - С. 24-28.

27.Дубровина И.В. Психодиагностика  личности/ И. В. Дубровина.- К., 1999.-С. 35-46.

28.Дьюї Д. Моральні принципи  в освіті/ Д. Дьюї. - К., 2001. - С. 66-74.

29.3ахарова А.В. Исследования  самооценки младшего школьника  в процессе учебной деятельности/ А. В. Захарова. - К., 2002.- С. 65-69.

 30.Золотухина Е.В. Современная зтика: история и проблеми. - К., 2003. -С. 44-48.

31.Каирова И.А. Нравственное развитие младших школьников в процессе воспитания/ Й. А .Каирова. - М., 2003. - С. 44-48.

32.Кантарбаев СЕ. Формирование  учебной деятельности как средства  трудового воспитания/ С. Е. Кантарбаев. - К., 2004. - С. 53-58.

33.Карагодін В.М. Проблема морального виховання у педагогічній думці ІУ-ХІ ст./ В. М. Карагодін. - К., 2001. - С. 18-26.

34.Ковальчук І.В. Моральне  виховання учнів українських  шкіл (друга половина ХІХ-початок XX ст.)/ І. В. Ковальчук. - К., 2002. - С. 36-39.

35.Козлов З.П. Воспитание нравственного сознания школьников/                   З. П. Козлов. - К., 2003. - С. 48-53.

36.Кон И.С. В поисках себя: Личность и ее самосознание/ И. С. Кон. -М., 1999.- С. 33-35.

37. Кон И.С. Категория "Я" в психологи/ И. С. Кон// Психологический журнал. - 1999. - №3. - С. 25-39.

38.Кон И.С. Открытие «Я» / И. С. Кон. - М., 1999. - С. 26-34.

39.Кон Й.С. Психология ранней  юности: книга для учителя/ И. С. Кон. -М., 2003.-С. 25-35.