Експериментальне вивчення процесу розвитку творчої уяви у дітей 5 року життя

Діти з високим (третім) рівнем розвитку уяви легко розставляють кружечки на «чужі» місця й пояснюють свої кроки. Для них є характерною така  ситуація,  коли вони   обмірковують  запропоноване дорослим завдання. Деякі навмисно відводять очі від картинки, задумливо дивляться в стелю, встають, щоб краще побачити зображення, примружуються тощо.

Іноді цей етап завершується тим, що дитина бере на себе яку-небудь роль, виходячи з якої вона й пояснюватиме. Наприклад: «Я чарівник, зараз я оживлю цю картинку», — а потім — фантастична розповідь, у якій пояснюється незвичайне місцеположення предметів. Або після деяких роздумів: «На столі лежала картинка, і ніхто не знав, що з нею робити. Але подув вітер (дитина починає дути), і всі предмети розлетілися». Далі йде казковий сюжет.

Тест «Творча  уява»

 

Творча уява передбачає самостійність  мислення дошкільника, здогадливість, уміння швидко орієнтуватись у проблемній ситуації, яскравість виникаючих образі. Творча уява є основою розвитку творчих здібностей дитини.

Мета: визначати рівень розвитку творчої уяви дошкільників 5 року життя.

Приготуйте декілька геометричних фігур різного кольору та форми, вирізаних з картону. Фігури мають бути простими і складними, правильної і неправильної форми коло, трикутник, зірочка, прямокутник, овал тощо. Вони також можуть бути великими і малими.

Далі прочитайте дитині певну  казку, під час якої запропонуйте їй дібрати з геометричних фігур символи казкових героїв.

Кожна фігура — певний символ. Для того щоб визначити стан розвитку творчої уяви старшого дошкільника, необхідно звернути увагу на наступне. Чи може дитина виконати наше завдання? Як вона його сприймає із жвавою зацікавленістю? Чи здивовано? Чи, може, всім не сприймає, каже, що фігури не схожі на персонажів казки?

Ставлення до завдання —  перший показник розвитку творчої уяви.

Чи здатна дитина на творчий пошук? Чи може відходити від шаблону? Чи є насправді схожість між казковим персонажем та геометричною фігурою, яку вибрала дитина? Вміння пояснити свій вибір, аргументувати якимось чином схожість фігури й героя казки — другий показник рівня розвитку творчої уяви.

Третій показник — бажання дитини продовжувати гру, ілюструвати нові оповідання.

Тест «Мовне малювання»

Мета: визначати рівень розвитку творчої уяви старших дошкільників.

Зачитайте дитині певний літературний твір. Після того як вона його прослухає, поставте їй відповідні запитана щоб з'ясувати, як дитина зрозуміла основний зміст оповідання. Далі запропонуйте дитині вибрати цікавий епізод твору і описати його у вигляді «мовного малюнка», тобто намалювати (описати, розповісти) його словами.

Якщо дитина починає переказувати зміст твору, поясніть їй: «Ти обрав для себе невеликий епізод, одну маленьку частку оповідання, щоб намалювати. Уяви собі власний малюнок і розкажи, що й як у тебе там намальовано» .

Оцінювання результатів

Незадовільні результати — дитина просто перелічує деталі її малюнок має досить схематичний характер, мова не виразна, уявлення репродуктивні, емоційно незабарвлені.

Задовільні результати —  дитина створює досить яскраві образи, доповнюючи зміст оповідання власним ставленням до героїв. Відтворювальні уявлення, які формують образи художнього твору, стають більш самостійними, виразними.

Добрі результати — дитина створює нові, досі не згадувані  образи з приводу обраного епізоду твору. Творчі уявлення цілісні, естетично оформлені. Мовні малюнки мають певну просторову композицію: слухачеві легко уявити собі, де розташовуються персонажі, як вони взаємодіють один з одним. Присутня емоційність, наочність образів, словесні узагальнення.

Ця вправа-тест не тільки діагностує рівень розвитку уяви і творчих здібностей. Вона сприяє їх розвитку, створює широкі можливості для активізування дитячої самостійності, здатності відходити від шаблону, стимулює збагачення словникового запасу.

Наступним етапом роботи є  експериментальне проведення тестів розроблених Лаврентьєвою Г. П. і Титаренко Т.М., які допоможуть встановити рівень творчої уяви у дітей 5 року життя.

 

2.2. Виявлення рівня  творчої уяви у дітей 5 року життя

Дослідницьку роботу було проведено з дітьми 5 року життя в дошкільному навчальному закладі "Журавка" м. Глухова Сумської області.

Дана старша група дошкільників нараховує 25 дітей. З них 9 дівчаток і 16 хлопчиків. (Див. Додаток А). Діти реагували емоційно, зацікавлено, активно з нами співпрацювали, в них переважав бадьорий, піднесений настрій.

Для виявлення рівня творчої  уяви з 15 дошкільниками було проведено 3 тести, описані у попередньому розділі 2.1. Вони дозволили, виокремити три рівня розвитку творчої уяви в дошкільників, а також установити ті три основні компоненти, які характеризують функцію уяви на кожному етапі її розвитку: 1) опору на наочність, 2) використання попереднього досвіду, 3) наявність особливого творчого вирішення.

Першим використали тест «Де чиє місце?». Він являє собою сюжетну картинку, в нашому випадку це зображення подвір’я, біля якого поряд з предметами є порожні кружечки. Ці кружечки для спеціальних фішок, на яких зображено фігури, що мають своє певне місце на картинці (Див. Додаток B). Ми запропонували кожній дитині уважно розглянути картинку і покласти фішки у «незвичні» місця, а потім пояснити чому дитина поклала їх саме туди.

Усім дошкільникам було цікаве це завдання, тому кожна дитина охоче розклала фішки на певні місця, намагаючись пояснити свій вибір.

3 дитини показали високий (третій) рівень розвитку творчої уяви, розклавши фішки на «чужі» місця. На запитання чому вони там опинились, діти відповідали, що вони там граються, живуть. Наприклад Поліна А. пояснила їх місце так: «Дитина - дивиться у віконце на песика, що полюбляє плавати в озері. Рибка плаває в акваріумі (будинок для собаки). Квітка квітує на чарівному дереві і може виконувати різні бажання і мрії. М’ячик лежить у колясці, тому що там є багато іграшок якими можна гратись, а груша лежить на доріжці, бо вона впала з дерева і може показувати дорогу… ».

4 дитини можна віднести  до другого (середнього) рівня розвитку творчої уяви. У цих дошкільників не було проблем з розкладанням фішок. Вони легко клали фішки на «чужі» місця. Але Ілля М. та Кіра М. пояснити свій вибір не змогли, Вадім М. при запитанні чому саме туди він поклав фішки, - почав класти їх на потрібні місця, а Лера К. пояснила, що груша впала з дерева в озеро, дитина грається на доріжці,   моя собака любить кататись у колясці, м’ячик лежить на вікні, пташки завжди сидять на дереві, а рибка високо підскочила з озера і зачепилась на дереві.

Решта 8 дітей показали низький (перший) рівень розвитку творчої уяви. Дошкільники поклали фішки на свої місця, а пояснення були такими: риби живуть у воді, тому рибка плаває в озері, дитину катають в колясці, бо мама так завжди робить, собака в будці, бо він там має бути, або собака в колясці, бо вона там сховалась.

Наступним для дослідження рівня розвитку творчої уяви було використано тест «Творча уява», який являє собою геометричні фігури різного кольору, розміру і форми з картону. В нашому випадку це: жовтий кружечок, блакитний овал, білий квадрат, червоний трикутник, зелений прямокутник, рожева трапеція і оранжева зірка (Див. Додаток Б). Ми прочитали дитині українську народну казку «Ріпка» (Див. Додаток В) і запропонували пограти: Уяви собі, що кожна фігура – герой казки! Добери до кожного героя казки певну фігуру!

Для того щоб проаналізувати результати ми звертала увагу на наступні запитання тесту. 10 дітям було важко виконати завдання, вони потребували допомоги, хоч їм було і цікаво, відповідно їх віднесли до першого (низького) рівня розвитку творчої уяви. Деякі дошкільники дивувались запропонованому завданню. Наприклад Сергій Ш. сказав, що фігури не схожі на героїв казки, або Єва Р. обрала ріпку – синій овал, діда зеленим прямокутником, онучку – червоним трикутником, а інших героїв вибрати не змогла, кажучи, що вони не схожі ні на бабусю, ні на собаку, ні на кішку, ні на мишку.

4 дитини впорались із завданням обравши героїв казки, намагаючись пояснити свій вибір і аргументувати схожість фігур з героями казки. Ми віднесли їх до другого (середнього) рівня розвитку творчої уяви. Захар Н. обрав ріпкою червоний трикутник, тому що він схожий на ріпку за кольором і формою, дід був зеленим прямокутником, тому що дід старий і великий, баба – білий квадрат, тому що бабуся добра і старенька, онучка – синій овал, бо вона молода і гарна, собачка – рожева трапеція, бо собака улюблена тварина Захара, кіт – жовтий круг, бо він пухнастий і ласкавий, а оранжева зірка – мишка, тому що вона маленька і хитра.

І лише 1 дитини мала бажання  продовжувати гру, урізноманітнюючи сюжет  і кінець гри, відповідно третій (високий) рівень розвитку творчої уяви. Поліна А. показала здатність до творчого пошуку і вміння відходити від шаблону. Вона обрала фігури, що насправді мають схожість з героями казки «Ріпка». Дівчинка мала бажання обіграти казку фігурками за новим сюжетом.

З результатів проведення тесту можна зробити висновок, що 10 дітей мають 1 (низький) рівень розвитку творчої уяви, 4 дитини – 2 (середній) рівень і 1 дитина – 3 (високий) рівень.

Заключним тестом на рівень розвитку творчої уяви було використано  тест «Мовне малювання». Для його проведення я використала оповідання В. Сухомлинського «Покинуте кошеня» (Див. Додаток Д). Ми зачитали дітям оповідання, поставили відповідні запитання, щоб з’ясувати як діти зрозуміли зміст. Потім запропонували кожній дитині вибрати цікавий епізод з оповідання і намалювати.

Під час читання діти уважно й зацікавлено слухали оповідання. Більшість дошкільників охоче і правильно відповідали на запитання по змісту оповідання. Коли ми запропонували обрати цікавий епізод деякі діти мали труднощі, але з допомогою дорослого в них це вдалося. Малюнки вийшли дуже цікавими і гарними, бо усі діти старались (Див. Додаток Е).

4 дитини показали добрі результати, про що каже створення нових образів в їх малюнках, легко передано настрій і емоції. Творчі уявлення цілісні і творчо оформлені. Ми віднесли їх до третього (високого) рівня розвитку творчої уяви.

У 5 дітей задовільні результати, тобто другий (середній) рівня розвитку творчої уяви. Діти створили яскраві образи, доповнили зміст оповідання власним ставленням до героїв.

І 6 дітей зобразили лише головних героїв, а малюнок має схематичний характер. Це перший (низький) рівня розвитку творчої уяви.

Під час дослідження ми виявили дві важливі індивідуальні  особливості творчої уяви дошкільників, які проявились у малюванні:

1. оригінальність і нестандартність побудови образів;
2. спрямований і підпорядкований завданню характер образів.

Тобто головне, що забезпечує творчий характер уяви дітей, - це уміння реалізувати свій задум, заснований на особистому уявленні, яке лише відштовхується від реальності, та вмінні послідовно розгорнути, деталізувати цей задум, спрямовано надати йому завершеного характеру.

В результаті проведення тестів можна зробити висновок, що дошкільники мають не достатній рівень творчої уяви. На основі цих даних ми побудувати діаграму.

Діаграма №1

 

Ці дані свідчать про недостатній розвиток творчої уяви у дітей старшого 5 року життя. Якщо не приділити відповідної уваги збагаченню образів уяви, розвитку її механізмів у дошкільному віці, це може призвести до її поступового згасання, що негативно позначиться на результатах шкільного навчання. Для підведення підсумку можна зробити висновок, що необхідною умовою розвитку творчої уяви дітей є включення суб'єкта в активні форми діяльності і, перш за все, предметно-творчі. Якщо ми хочемо, щоб розвиток дитини був творчим, потрібно розвивати уяву дошкільнят. Будь-який образ, створений уявою, будується з елементів, узятих із дійсності й утримуваних в попередньому досвіді людини.

Отже, необхідно збагачувати  досвід дитини, якщо ми хочемо створити досить міцну основу для її творчої  діяльності. Що більше дитина бачила, чула, що більше вона знає і засвоїла, що більшою  кількістю елементів навколишньої дійсності вона оперує, то значимішою й продуктивнішою буде діяльність її творчої уяви. У наступному розділі з метою покращення розвитку творчої уяви пропонуємо комплекс ігор.

2.3. Система роботи  з розвитку творчої уяви у  дітей 5 року життя

Дослідження психологів доводять, що творча уява дитини розвивається поступово, з накопиченням нею певного досвіду. Всі образи уяви, якими чудернацькими вони не були б, ґрунтуються на уявленнях і враженнях, отриманих в реальному житті. Тобто, потенціал нашої уяви залежить від обсягу та різноманітності нашого досвіду.

Творчу уяву малюка слід розвивати з дитинства, і найбільш чутливий, сензитивний період для такого розвитку — дошкільний вік. Уява може творчо перетворювати дійсність, її образи гнучкі, рухливі, а їх комбінації дозволяють досягти нових, інколи несподіваних результатів. Тому розвиток цієї психічної функції стає основою для вдосконалення творчих здібностей дошкільняти та підготовки до творчості в майбутньому. [3, 7]