Експериментальне вивчення процесу розвитку творчої уяви у дітей 5 року життя

Пропонуємо таку систему  різноманітних ігор, які допоможуть розвинути творчу уяву у дітей 5 року життя.

Архітектор

 

Діти дуже люблять конструювати, проте роблять це, як правило, не обдумуючи план майбутньої конструкції. Завдяки цій грі ви можете навчити  дитину складати план — тобто створювати схему будівлі. Гра "Архітектор" розвиває не лише репродуктивну, але й творчу уяву.

Перш ніж грати в  цю гру, дитина повинна навчитися  конструювати за схемою-зразком (за контурним  зображенням предмета) і створювати схему-зразок вже зібраної конструкції.

Приготуйте папір в  клітинку, олівець і будь-який будівельний  конструктор. Якщо конструктора немає, виріжте потрібні деталі з картону, однак у цьому випадку конструювання  буде можливим лише на площині. Зверніть також увагу, що деталі повинні бути взаємозамінними, тобто одну деталь можна замінити іншою чи двома іншими: наприклад, квадрат — двома трикутниками, і т. д.

Скажіть малюкові, що зараз  він буде архітектором і займеться  проектуванням того, що потім побудує. Приготуйте деталі конструктора і попросіть дитину нарисувати те, що вона буде будувати. Для початку нехай ця споруда буде не дуже складною, лише з 4-6 деталей (див. рис. 1). Коли і рисунок схеми, і конструкція будуть готовими, разом з малюком перевірте, наскільки вони відповідають одне одному. Якщо дитина успішно виконує завдання, поступово ускладнюйте архітектурні споруди, збільшуючи  кількість деталей. Якщо дитина не може зобразити план споруди, але успішно збирає різноманітні конструкції, — отже, вона не може "побачити" образ своєї майбутньої будівлі. У такому випадку спробуйте послідовно зробити наступне.

Спростіть завдання, зменшивши  кількість деталей до 2-3. Попросіть  малюка придумати якусь конструкцію і відразу спорудити її, не рисуючи попередньої схеми. Як правило, це не викликає проблем.

Тепер запропонуйте дитині уважно подивитися на свою будівлю, заплющити  очі й "побачити" її образ в  уяві. Нехай малюк повторить вправу кілька разів підряд (заплющуючи і  розплющуючи очі), намагаючись щоразу чіткіше "бачити" деталі конструкції, їх форму і навіть колір! Попросіть  дитину описати словами те, що вона "бачить". І коли це вдасться, можна  знову перейти до основної гри, але  тільки з 2-3 деталями. Порадьте дитині придумувати свою будівлю спершу із заплющеними очима, якнайвиразніше уявляючи її.

Рис.2.1.

Розшифруй казку

  Гра вчить дитину "читати" план-схему казки, а також розвиває творчу уяву.

Для гри потрібні папір  і кольорові олівці (малювати доведеться вам). Придумайте казку з достатньо  простим сюжетом, але не розповідайте її, а зобразіть у вигляді послідовних  малюнків (див. рис.2.2а ("Морські пригоди") чи рис.2.2б ("Космічна подорож")).

Запропонуйте малюкові "розшифрувати" намальовану казку і розповісти її. Не вимагайте, щоб дитина точно  відтворила ваш задум — вона може скласти власну, оригінальну казку. Головне, щоб її сюжет розвивався згідно із запропонованими вами малюнками.

Зауважимо, що одразу успішно  впоратися із цим завданням малюкові навряд чи вдасться, причому найскладніше буде розвивати сюжет казки відповідно до заданого плану. В якийсь момент дитина може забути, що потрібно розповідати саме за малюнками, і "поведе" казку в іншому напрямку. Вислухайте дитину до кінця, але зазначте, що її казка (хоч і дуже цікава!) не відповідає малюнкам. Вкажіть малюнок, з якого почався "збій", і попросіть виправити помилку.

Друга можлива проблема —  труднощі сприйняття зображеного та встановлення логічного зв'язку між  малюнками. Тому необхідно, щоб кожен  малюнок мав, по-перше, тільки доступні дитині схематичні зображення; по-друге, нові деталі, які відрізняють його від інших малюнків; по-третє, елементи і попереднього, і наступного малюнків.

Нарешті, може виникнути  третя проблема. Дитина, придумуючи казку відповідно до плану, починає  максимально спрощувати сюжет, використовуючи відомі шаблони. Щоб стимулювати творчий підхід, введіть у план-схему новий, оригінальний персонаж, наприклад, маленького інопланетянина чи вигадану тварину. Нехай малюк подумає, що це за істота, як вона називається, що з нею сталося в казці.

Гру можна спрощувати чи ускладнювати шляхом збільшення чи зменшення  кількості малюнків, що відображають сюжет казки.

Рис.2.2а

 

Рис.2.2б

 

Чарівні кола

 

  Візьміть аркуш паперу і в довільному порядку нарисуйте 20 кіл. Потім дайте цей аркуш малюкові і запропонуйте домалювати кола так, щоб вийшло двадцять різних предметів, які мають округлу форму або в яких коло є складовою частиною. Під кожним малюнком варто написати назву предмета.

Діти малюють м'яч, тарілку, ґудзик, повітряну кульку, колесо, сонце  — тобто ті предмети, які мають  округлу форму. Значно рідше зустрічаються  малюнки, де круглою є лише частина  предмета, наприклад, вантажівка, телефон, світлофор, штанга, глек, ножиці, окуляри. І дуже рідко з'являються незвичайні рисунки, на зразок носа людини знизу (яким би його побачила муха, що сидить на верхній  губі); чи кільцева дорога (якщо на неї подивитися зверху); чи пропелер вертольота в русі (якщо подивитися на нього знизу або зверху (див. рис.2.3).

Якщо дитині важко вийти  за межі форми предмета, покажіть, як це можна зробити. Намалюйте один-два предмети, де круглою є лише одна з частин. Після того нехай малюк спробує придумати і зобразити аналогічний предмет самостійно.

Рис.2.3

Прямокутне королівство

 Ця гра трохи схожа  на попередню. Але тут використовується  інша геометрична фігура (прямокутник), та й гру проводять без наочного  матеріалу.

Запропонуйте малюкові вирушити в подорож до королівства, у якому  всі предмети лише прямокутної (в тому числі й квадратної) форми. Дитина повинна уявити собі це королівство і назвати якнайбільше предметів, які можуть в ньому знаходитися (тобто які мають форму квадрата або прямокутника).

Коли всі можливі варіанти вичерпаються, введіть невелику зміну: король Прямокутного королівства дозволив ввозити в свою країну предмети іншої форми, але лише ті, в яких хоч би одна частина є квадратною або прямокутною. Така умова ускладнює завдання, проте відкриває додаткові можливості для генерування нових ідей.

Домалюй фігуру

 Гра розвиває творчу  уяву, здатність бачити предмет  з різних боків і включати  його у зв'язки з іншими предметами.

На окремих аркушах  нарисуйте фігури, не схожі на реальні  предмети (див. рис.2.4а). Тепер нехай дитина домалює ці фігури так, щоб вийшло щось цікаве, а потім хай придумає до кожного малюнка коротеньку історію. Якщо у малюка виникли труднощі, допоможіть йому. Спершу пофантазуйте вголос і зверніть увагу, що одна фігура, наприклад, може бути частиною більшого предмета, а в другій фігурі можна щось змінити, щоб вона стала схожою на той чи інший предмет. Ось, наприклад, що вийшло після того, як діти домалювали запропоновані фігури (див. рис.2.4б).                                                                                                   

Рис.2.4а,б             

 

А що далі?

 

   Ця гра розвиває творчу уяву і літературні здібності дитини. Для гри можна використати будь-які малюнки з цікавим і зрозумілим дитині сюжетом. Наприклад, такі (див. рис.2.5).

Дитині потрібно уважно роздивитися  малюнок та придумати і розповісти історію, яка могла трапитися  з героями, зображеними на малюнку. Зверніть увагу на другорядні деталі — нехай дитина використає їх у своїй розповіді. Інші різновиди цієї гри: 1) намалювати малюнок (або кілька), а потім розповісти придуману історію; 2) зробити один-два схематичні рисунки і розказати, що було перед ситуацією, зображеною на основному малюнку.

Рис.2.5

 

Придумай історію

 

  Гра схожа на попередню, тільки тепер дитина повинна придумувати історію без опори на наочний матеріал (малюнки).

Запропонуйте малюкові скласти  історію на незвичайну тему. Наприклад, про сніговиків, які придумали спосіб полетіти на Сонце ("Що ж вони винайшли?"), або про гнома, який хотів стати велетнем, і т. д.

Якщо в гру грають декілька дітей, то наприкінці варто відзначити найоригінальніший і найцікавіший твір. Часто дошкільнята придумують досить простий сюжет, використовуючи вже відому історію з казки або мультфільму. Тому пропонуйте дитині "включати" персонажі в нестандартні ситуації і створювати такі повороти сюжету, коли головний персонаж стає другорядним.

 

На що схожа  фігура?

 

   Гра розвиває творчу уяву, вміння створювати кілька образів і вибирати з них найоригінальніший, а також вміння виділяти різні ознаки предмета.

Матеріал для гри —  зображення різноманітних фігур. Бажано, щоб жодна з них не нагадувала якийсь конкретний предмет, а могла  бути елементом одночасно кількох предметів (див. рис.2.6).

Попросіть дитину визначити, на що схожі ці фігури. Схвалюються  будь-які версії: чим їх більше, чим  вони оригінальніші — тим краще.

Рис.2.6

Коли всі версії вичерпані, потрібно докладно розповісти про придуманий предмет: для чого він призначений, чий він, як виглядає, якого кольору. Якщо це завдання не викликає труднощів, запропонуйте придумати історію про кожний з названих предметів. Наприкінці гри поцікавтеся, який предмет і чому саме він найбільше сподобався малюкові.

Якщо дитині важко щось придумати чи версій вона висуває  мало (1-2), навчіть її дивитися на фігуру з різних боків. Нехай покрутить  перед собою аркуш і подивиться на фігуру з іншого ракурсу або спробує прикрити рукою якусь частину (скажімо, верхню чи нижню). Можливо, з'являться нові, оригінальні ідеї. Обов'язково відзначте їх.

Для прикладу виконайте це завдання самі. Поясніть, чому ви вважаєте фігуру схожою на той чи інший предмет. Виділіть ознаки фігури і предмета, що свідчать про їх подібність. Дуже важливо також показати ракурс, з  якого ви їх сприймаєте. Наприклад, "тролейбусна лінія" — це вигляд знизу, а "рейки" — вигляд зверху. Такі пояснення допоможуть дитині навчитися  розрізняти в предметі його елементи.

Аналогічні рисунки ви можете придумати самостійно. Але  майте на увазі: чим менше фігурки  схожі на якісь предмети, тим складніше  завдання і більші вимоги до творчої  уяви.

Коли малюк зможе впевнено виконувати завдання, запропонуйте йому самостійно придумати подібні рисунки  і показати їх для "відгадування" дорослим. Дуже цікаво потім порівнювати версії малюка і дорослого.

Ляпки

 

 Гра розвиває творчу уяву і вміння виділяти найбільш оригінальний образ серед подібних.

Матеріал для гри —  зображення ляпок різної форми (наприклад, як на рис.2.7).

Запропонуйте малюкові уважно роздивитися ляпку і сказати, на що вона схожа. Нехай висуває якнайбільше  версій, але не будь-яких, а хоч  якось пов'язаних із зображенням ляпки. Коли фантазія вичерпається, порадьте дитині вибрати найцікавішу, найоригінальнішу, на її погляд, версію, і обґрунтувати свій вибір.

Зверніть увагу на те, які асоціації викликає у дитини ляпка. Чи вони цілісні (тобто стосуються цілого зображення), чи фрагментарні (стосуються лише якоїсь деталі)? Чи використовуються форма і колір зображення? Чи є в них рух, чи вони нерухомі? Добре, якщо дитина навчиться "бачити" образи, для яких характерне усе перелічене. А якщо їй не все вдаватиметься, підключіть власну фантазію і покажіть, що можна побачити у звичайній ляпці.

Матеріал для гри можна  приготувати самостійно. Візьміть аркуш  паперу, складіть його навпіл. Потім  на місце згину капніть одну-дві  краплини чорнила і притисніть половинки  аркуша одну до одної так, щоб краплини перетворилися на симетричну плямку. Спробуйте залучити до цього цікавого, але дуже відповідального заняття, малюка. Тоді грати в "Ляпки" йому буде ще цікавіше.

Рис.2.7

Подорож хмарами

 

 Ще одна гра на розвиток творчої уяви і фантазії. Матеріал для цієї гри створила сама природа. Це — хмари, тріщини скель, плями на стінах і т. п. (див. рис.2.8).

Під час прогулянки попросіть  дитину уважно подивитися, наприклад, на хмари і пофантазувати, на що вони схожі. В дивовижних обрисах, які  часто змінюються, можна побачити звірів, птахів, казкових героїв, гірські  вершини, вкриті непрохідними снігами, далекі, невідомі країни і багато іншого. Тут, як і в попередній грі, чим більше буде оригінальних версій, тим краще.

Рис.2.8

Най смішніше

  Гра для розвитку творчої уяви і почуття гумору. Приготуйте папір, олівці, фломастери чи фарби.

Всім учасникам гри  пропонують намалювати щось смішне —  найсмішніше в світі. На малюнку можна зображати що завгодно: предмети, тварин, людей; прийнятні найрізноманітніші поєднання кольорів і форм. У кінці гри організуйте виставку малюнків. Нехай діти виберуть, чий малюнок виявився найсмішнішим. Обов'язково обговоріть, що саме на малюнку є смішним і чому.