З методики трудового навчання в початкових класах на тему: «Шляхи реалізації основних завдань національного виховання на уроках трудовог

Міністерство освіти і  науки, молоді та спорту України

Комунальний вищий навчальний заклад

«Бериславський педагогічний коледж імені В.Ф.Баньковського»

Херсонської обласної ради

 

Предметна циклова комісія  викладачів психолого-педагогічних дисциплін

 

 

 

Курсова робота

З методики трудового навчання в початкових класах на тему: «Шляхи реалізації основних завдань національного  виховання на уроках трудового навчання та в позакласній роботі в початкових класах»

 

     

 

 

 

                                                                                                                                       Студентки 4 курсу 143 групи

Напряму підготовки:0101

«Початкова освіта»

Потапович Тетяни Антонівни

Керівник: викладач вищої                

категорії, старший викладач

методики трудового навчання,

Лілянова, І.А. 

Національна школа 

Кількість балів: Оцінка:

 

 

м. Берислав

2013 р.

Зміст

Вступ

Розділ 1. Психолого- педагогічні основи національного виховання на уроках трудового навчання та в позакласній роботі

Розділ 2. Методологічні основи національного виховання молодших школярів

Розділ 3. Шляхи реалізації основних завдань національного виховання на уроках трудового навчання та в позакласній роботі

3.1 Виготовлення української писанки

3.2 Виготовлення української ляльки- мотанки

3.3 Виготовлення державних символів України з паперу

Розділ 4. Сучасні підходи  до національного виховання на уроках трудового навчання та у позакласній  роботі

Дослідження

Висновок 

Література

Додаток

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

Сьогодні перед суспільством і школою стоїть проблема розвитку особистості свідомого українського громадянина, який поєднує в собі національні риси та самобутності  українського народу. І саме національне  виховання на уроках трудового навчання та у позакласній роботі передбачає надання широких можливостей  для пізнання української історії, культури, традицій, звичаїв, мови, формування національної гідності, розвитку особистісних рис громадянина української  держави. Національна свідомість ставить  головну мету освіти проголошеної державною  національною програмою освіти «України 21 століття», про виховання особистості  в дусі любові до Батьківщини й  усвідомлення свого громадського обв’язка на основі національних цінностей в  поєднанні із загальнолюдськими  якостями йдеться у законі України  «Про освіту» та «Про загальну середню  освіту».

За допомогою соціальних та педагогічних досліджень, було виявлено низький рівень патріотичних почуттів серед учнів молодшої школи. Тому головню метою національного  виховання на уроках трудового навчання, є набуття молодому  поколінню  соціального досвіду, успадкування духовних надбань українського народу, досягнення високої культури міжнаціональних  взаємин, формування в молоді незалежно  від національної незалежності особистісних рис громадянина  України.

Відомі культурні та освітні  діячі минулого літописець Нестор, І.Вишенський, І. Борецький, П. Могила, пізніше  О.Духнович М.Шашкевич, І. Вагилевич, Я.. Головацький та інші були служителями  релігійного культу, їхній внесок у національну систему виховання  є значним. Прогресивні церковні та релігійні діячі, відстоюючи політичну, державу і духовну самостійність  України, виховували молодь у патріотичному, гуманістичному дусі. Іван Франко боровся  за українську національну школу, за виховання яке формує свідомого  українця, з притаманними йому патріотизмом, високою моральністю, вихованістю, освіченістю. Костянтин Ушинський  у своїх творах насамперед високо підніс роль традицій, рідної мови, сімейного  виховання, та багато інших видатних педагогів зробили свій вагомий  внесок, які суттєво вплинули на розвиток національного виховання.

У сучасній педагогічній науці, національне виховання визначається як історично зумовлена сукупність ідеалів, поглядів,переконань, традицій, звичаїв та інших форм соціальної поведінки, спрямованих на організацію  життєдіяльності за допомогою уроків прикладної праці та позакласних  заходів, де засвоюються духовна  і матеріальна культура нації.

На думку фахівців, питання  національного виховання дитини повинно починатися вже з початкових класів. Формування національної свідомості і самосвідомості, в школі відбувається через навчальні предмети, а саме через уроки трудового навчання та через позакласні заходи.

Об’єкт – процес національного  виховання учнів початкових класів на уроках трудового навчання та у  позакласній роботі.

Метою курсової роботи є  розвинути пізнавальний інтерес, самостійність, творчі здібності, виховання в них  патріотизму, відчуття приналежності  до України, розкриття краси та багатство  рідної землі, вшанування традицій;теоретично обґрунтувати й експериментально перевірити педагогічні умови національного  виховання молодших школярів на уроках трудового навчання та в позакласній  роботі.

Предмет – шляхи і засоби національного виховання.

Завдання :

1. Проаналізувати та виявити  психолого-педагогічні умови національного виховання в початковій школі.
2. Охарактеризувати методологічні основи національного виховання та їх місце на уроці трудового навчання та у позакласній роботі.
3. Експериментально перевірити шляхи реалізації основних завдань національного виховання на уроках трудового навчання та в позакласній роботі.
4. Експериментально перевірити сучасні підходи до національного виховання на уроках трудового навчання та в позакласній роботі, і виявити їх доречність.

Отже , можна сказати, що на уроках трудового навчання и в  позакласній роботі з використанням  усіх поглядів та ідеалів можна досягти  головної мети, якщо правильно визначити  основні завдання і предмет виховання.

 

Розділ 1. Психолого- педагогічні  основи національного виховання  на уроках трудового навчання та в  позакласній роботі

Праця є джерелом і важливою передумовою фізичного та соціально-психічного розвитку дитини у початковій школі. Основні зусилля у цей період спрямований на вироблення елементарних прийомів, знань, умінь і навичок  обробки різних матеріалів. Саме за допомогою трудового навчання у  поєднанні з українськими традиціями, обрядами та звичаями                                 національне виховання.

На даному етапі розвитку суспільства психолого-педагогічній науці виділяється перспективний  конструктивний підхід до особистості  в процесі виховання, згідно з  яким слід створювати нові механізми  виховання і моральної саморегуляції  школярів. У цьому плані перспективними видаються такі форми взаємодії  у системі "вчитель-учень", які  активізують закономірний процес зростання  виховуючої ініціативи у дітей, який проявляється у висуванні і постановці виховних задач самими учнями, розширюючи рамки їхнього особистісного  вдосконалюючого смислопокладання, зміцнюючи властиві їм ціннісні орієнтири. Ідеї особистісн -зорієнтованого виховання особливо актуальні для нашої країни. Особистісно- зорієнтований підхід до виховання певною мірою ґрунтується на методологічних принципах західної гуманістичної психології: самоцінності особистості, глибокої поваги до особистості та емпатії до неї, врахування її індивідуальності. .

Особистісно- зорієнтоване виховання передбачає мету формування і розвитку в учня особистісних та духовних цінностей на уроках трудового навчання.

Це передбачає визначення і реалізацію першочергових і  перспективних заходів, спрямованих  на формування громадсько активної життєвої позиції молодих громадян на уроках трудового навчання та у позакласній роботі.

Концепція передбачає створення  цілісної системи національно-патріотичного  виховання молоді шляхом реалізації таких виховних завдань:

• забезпечення сприятливих умов для самореалізації особистості в Україні відповідно до її інтересів та можливостей на уроках трудовго навчання;
• виховання правової культури, поваги до Конституції України, Законів України, державної символіки - Герба, Прапора, Гімну України та історичних святинь;
• сприяння набуттю молоддю соціального досвіду, успадкування духовних та культурних надбань українського народу при виконанні традиційних українських ляльок, вишиванок, оберегів та інш.;
• формування духовних цінностей українського патріота: почуття патріотизму, національної свідомості, любові до українського народу, його історії, Української Держави, рідної землі, родини на уроках трудового навчання та в позакласній роботі;
• відновлення і вшанування національної пам'яті;
• формування психологічної та фізичної готовності молоді до виконання громадянського та конституційного обов'язку щодо відстоювання національних інтересів та незалежності держави, підвищення престижу і розвиток мотивації молоді до державної та військової служби;
• забезпечення духовної єдності поколінь, виховання поваги до батьків, людей похилого віку, турбота про молодших та людей з особливими потребами;
• консолідація діяльності органів державного управління та місцевого самоврядування, навчальних закладів, громадських організацій щодо національно-патріотичного виховання;
• сприяння діяльності установ, навчальних закладів, організацій, клубів та осередків громадської активності для влаштування виставки шкільних робіт які спрямовані на  патріотичне виховання молоді;
• підтримання кращих рис української нації - працелюбності, прагнення до свободи, любові до природи та мистецтва, поваги до батьків та родини через виконання національної символіки;
• створення умов для розвитку громадянської активності, професіоналізму, високої мотивації до праці як основи конкурентоспроможності громадянина, а відтак, держави;
• сприяння розвитку фізичного, психічного та духовного здоров'я;
• задоволення естетичних та культурних потреб особистості на уроках трудового навчання;
• протидіяти на уроках трудового навчання  проявам аморальності, правопорушень, бездуховності, антигромадської діяльності;
• реалізація індивідуального підходу до особистості та виховання.

Для успішного досягнення мети, треба оперувати не лише засадами національного виховання, а й  громадським, трудовим та естетичним. Усе це дає змогу виховати патріота на уроках трудового навчання та у  позакласній роботі, який з глибоким почуттям любові відноситься до свого  народу та традицій, національно свідомого  громадянина, який усвідомлює себе частинкою  країни, та особу яка розуміє значення праці у житті.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ 2. Методологічні основи національного виховання молодших школярів

Виховання - процес цілеспрямованого, систематичного формування особистості, зумовлений законами суспільного розвитку, дією багатьох об`єктивних i суб`єктивних факторів. У широкому розумiннi вся сума впливів на психіку людини, спрямованих на підготовку її до активної участі у виробничому, громадському й культурному житті суспільства. Ще Я.-А. Коменський зауважував, що «зневага до виховання є кроком до загибелі людей, сімей, держав і всього світу» [1,19]. Тому виховання з погляду суспільного розвитку є провідною сферою діяльності як окремої людини, так і людської спільноти.

Виховання школярів здійснюють на уроках трудового навчання і позакласної  роботи у школі та за її межами. Воно є цілісним процесом, у якому органічно  поєднані змістова (сукупність виховних цілей) і процесуальна (самокерований  процес педагогічної взаємодії вчителя  й учня, що передбачає організацію  і функціонування системи виховної діяльності та самовиховання учнів) сторони [8, 38-39]. Цей процес є двостороннім (обов'язкова взаємодія вчителя і  учня), цілеспрямованим (наявність конкретної мети), багатогранним за завданнями і змістом, складним щодо формування і розкриття внутрішнього світу  дитини, різноманітним за формами, методами і прийомами, неперервним та постійним, тривалим у часі (людина виховується  все життя).

Провідні завдання виховання  молодших школярів у початковій школі  зумовлено пріоритетними напрямами  реформування виховання, визначеними  Державною національною програмою  «Освіта» («Україна XXI століття»), до яких належать:

• формування національної свідомості, любові до рідної землі, свого народу, бажання працювати задля розквіту держави, готовності її захищати;
• формування технічного світогляду і відповідний рівень освіти, закріплення на практиці знань про технологічну діяльність, спираючись на закони та закономірності розвитку природи, суспільства, виробництва і людини;
• прищеплення шанобливого ставлення до культури, звичаїв, традицій українського народу;