Стилістично марковані конструкції з tener та їх відтворення у перекладі

Dos días hacía que a mi padre lo teníamos encerrado en la alacena cuando Mario vino al mundo.[51,p.22] - Коли Маріо з'явився на світ, батька ми вже два дні тримали в комірчині під замком. [55,c.56] – Ще один приклад тривалості дії, на це вказує обставина dos día/ два дні та вживання дієслова tener в Pretérito Imperfecto. Дієслово оригіналу encerrar в українському перекладі відображається за допомогою синонімічної аналітичної структури тримати під замком.

Отже, проаналізувавши  функціонування дієслова tener у складі конструкції tener + participio, можна сказати наступне. Дієслово tener вказує лише на стан дії в реченні, тобто визначає результативність, тривалість, повторюваність. У групі результативності позесивне значення не відтворюється. Конкретизується значення головного дієслова за рахунок дієслів, що підходять за контекстом. Повторюваність та тривалість дії відтворюють позесивне значення, виражене вказівними та присвійними займенниками чи дієсловами-синонімами, що частково несуть відтінок позесивності.

Не менш частотне вживання конструкції дієслова tener + que+ infinitivo, яка виражає значення обов’язковості дії: tener + que + infinitivо ( perífrasis o construcciones obligativas) [12, с.217-218], [9, c.144-145]. Однак за іншими класифікаціями, в цьому основному значенні можна виділити деякі відтінки.

Франциско Мате Бон робить класифікацію цієї конструкції на групи. Автор описує різні випадки вживання такої конструкції. Більшість граматик розглядає її як «обов’язок», зокрема моральний [9, c.144-145]. Однак класифікація Мате Бона відображає різні відтінки вираження обов’язку, з'являються: «обов’язковість», «необхідність», «потреба». Ці відтінки модальної конструкції разом із семантикою інфінітиву, що входить до її складу, впливають на переклад [ 48, p.137-139 ].

1)« необхідність», виражається під впливом зовнішніх обставин:

(…) tuve que hacer un esfuerzo extraordinario para recibirla sin albergar pensamientos siniestros en la cabeza…[51,p.54] - (…) я мусив докласти неабияких зусиль, щоб лихі думки не крутилися в мене в голові (…) [55,c.122] – відтворення необхідності реалізується за допомогою дієслова мусити. Модальні дієслова мусити та мати переважно вживаються як синоніми, однак перекладач обирає мусити, щоб підкреслити рівень необхідності першотвору. Дієслово hacer, переклад якого безпосередньо залежить від конструкції відтворюється дієсловом «докласти». З іменником «зусилля» в українській мові вживається саме це дієслово. Ще однією особливістю такого перекладу є широкозначність іспанського дієслова hacer.

2) «моральний обов’язок», що вказує на обов’язковість дії інфінітиву, залежного від волі та установок модального суб’єкта:

Muchas gracias tenemos que dar a Dios por haber nacido españolas. [52,p.34] - Ми повинні дякувати богові за те що народилися іспанцями. [53,c.73] – Конструкція вказує на обов’язок, що в українській мові відтворюється модальним словом повинен. Інфінітив разом із додатком тuchas gracias є аналітичною конструкцією, що в українському перекладі відтворюється синтетичним відповідником дякувати. В даній ситуації значення дієслова дякувати підсилюється через об’єкта дії, яким являється бог.

3) «потреба»  як вимушеність суб’єкта задовольнити будь-які життєві потреби:

No soy un viejo; tengo que pensar en vivir. [51,p.76] – Я не старий, мушу думати про життя. [55,c.169] – дієслово tener виражене в перекладі модальним словом мусити, яке відтворює значення потреби.

4) «обов’язковість» як вимушеність суб’єкта до дії під тиском норм, законів суспільства:

Si quiere y sabe, se queda conmigo de corrector; esta mañana tuve que echar a la calle al que tenía por golfo. [51,p.79] - Я візьму вас коректором, якщо ви знаєте цю роботу. Вашого попередника я сьогодні вранці змушений був витурити, бо він ледар і до того ж нахаба. [55,c.181] – на українську мову переклад здійснюється за допомогою пасивної форми дієслова бути + дієприкметник змушений. Саме така аналітична конструкція української мови відтворює зміст оригіналу і пояснює обов'язковість. В тексті оригіналу від модальної конструкції залежить обставина a la calle, яка впливає на переклад підпорядкованого конструкції інфінітиву. Ця обставина випускається при перекладі, але у поєднанні з echar конкретизує його значення.

Отже, важливість класифікації модальних конструкцій  вказує на правильність вибору лексичних  одиниць при перекладі на українську мову. Адже, модальні значення володіють різним ступенем та відтінком значень, що безпосередньо необхідно для точного відтворення такої особливості в перекладі. Потрібно орієнтуватися у ситуаціях вираження «обов’язку», оскільки в одному випадку його відтінок сильніше, а в іншому слабкіше. Це безпосередньо впливає на вибір необхідної модальної лексеми в перекладі. Значення інфінітиву також має вплив на відображення значення, адже може сприяти підсиленню і, навпаки, ослабленню значення конструкції. Нерідко значення цієї конструкції конкретизується іншими членами речення. Тож, аналіз прикладів модальної конструкції з дієсловом широкої семантики tener відтворюється в перекладі такими лексичними одиницями: бути змушеним, бути повинним, мати, мусити, бути зобов’язаним.

2.4 Стилістично марковані конструкції з tener та їхнє відтворення у перекладі.

Поряд із проблемою перекладності різних жанрів та типів текстів, належне місце в перекладознавчих працях відводиться проблемі перекладності окремих мовних одиниць та стилістичних засобів [42,с.183]. Частотність вживання фразеологізмів з tener в романах по яким проводилася вибірка становить всього 3%, проте особливості їхнього відтворення є цікавими. Стилістичні засоби, які використовуються в мові, слугують для вираження універсальних стилістичних категорій, таких як виразність/нейтральність,динамічність/статичність,узагальненість/конкретність, варіювання/одноманітність, ясність/нечіткість [15, с.258]. Сучасні, розвинуті мови дають рівні можливості для формування експресивного, нейтрального, статичного та динамічного мовлення. В різних мовах засоби вираження експресивності різні [20, с. 19,34-40].

Одним з найяскравіших засобів експресії є фразеологізми. Проте, з точки зору перекладознавства, відтворення фразеологізмів як одиниць семантичної єдності є нелегким процесом. Для перекладу важливо: ступінь смислової злитості чи нарізності елементів фразеологізму, ступінь ясності чи неясності мотивування. Семантико-стилістичні функції фразеологічних одиниць і способи відтворення їх у перекладі щільно пов’язані із ступенем і характером семантичної трансформації їхніх компонентів. Вона може бути мінімальною, наприклад: Miguel, aunque tenía un corazón de oro, le respondió: "Me es imposible, amigo Navarrete; su hijo tiene que expiar sus culpas en el garrote". [52,p.7] - А дон Мігель, хоч яке в нього золоте серце відповідає йому: «Любий друже Наваретте, це неможливо: вашому синочку доведеться спокутувати свою провину на шибениці.»[53,c.18] - В обох мовах через часте своє вживання оціночний вираз на позначення доброти перетворився на фразеологізовану метафору. ЇЇ відмінність від звичайної метафори у тому, що метафора вражає своєю семантичною невизначеністю, а фразеологізована сприймається як звичне. Дана фразеологізована метафора означає властивість. Для вираження властивості в слов'янських мовах перевага надається дієслову бути. В перекладі позесивне значення відтворюється присвійним займенником в нього, а дієслово оригіналу tener передає дієслівна зв’язка є, випущена відповідно до норм цільової мови. У перекладі Борщевського: А дон Мігель хоч і мав золоте серце, відповів: «Друже Наваретте, ваш син мусить спокутувати свою провину на шибениці.» [54,c.20]- значення властивості відтворено прямим відповідником мати. Мати, як і бути, також вказує на властивість [56, c.648]. Тож вживання може свідчити про перекладацькі преференції, а також бути відображенням змін у частотності вживання дієслова мати для приписування властивості чи певної ознаки. Наступний приклад також виражає властивість, однак в цьому випадку за допомогою ідіоматичного виразу: Don Leoncio, sentado en una butaca, tenía los ojos en blanco y echaba espuma por la boca.[52,p.32] - Дон Леонсіо безсило лежав в кріслі, закотивши під лоба очі, і з рота в нього текла піна. [53,c.68] – Фраза, яка нас цікавить в перекладі стає дієприслівниковим зворотом. Через розбіжності в порядку слів в двох мовах перекладач вдався до зміни синтаксичних ролей, щоб не порушити норми української мови. Що стосується відтворення ідіоми з tener, її замінює українська ідіома з тим самим значенням, утворена, однак, за іншою моделю.

Неспівпадіння способів опису аналогічних ситуацій може призводити до повної чи часткової заміни сигніфіката в перекладі. Зміні значення також сприяють інші лінгвістичні та екстралінгвістичні фактори [31, с.157]. Такі зміни відбуваються в наступному прикладі: "¡Qué tíos! -piensa-, ¡hay que tener rіñones!" Doña Rosa tiene la cara llena de manchas, parece que está siempre mudando la piel como un lagarto.[52,p.13] - «Оце люди - думає вона – І треба ж мати таку твердість!» У доньї Роси все обличчя в плямах, бо вона завжди линяє, ніби ящірка.[53,c.32] – Вираз tener ríñones є фразеологічним. У словнику іспанської королівської академії фіксується значення бути сміливим [61]. Як і в попередньому прикладі це словосполучення означає властивість. Однак сама фразеологічна одиниця не відтворюється у перекладі в прямому значенні, вона втрачає своє фразеологічне значення і перекладається простим реченням. Для правильного відтворення смислу вжитої автором фразеологічної одиниці перекладач вдається до модуляції. Підсилення емоційності досягається завдяки додаванню звороту і треба ж. На вибір перекладача вплинув такий формат ситуації як особа мовця (занадта експресивність, емоційність, подив), його відношення до особи, про яку йдеться.

Виділяємо ще один приклад, коли в перекладі українською речення втрачає своє фразеологічне значення і перекладається звичайним реченням: Muy flamenco estás tú! Déjame si quieres, ¿no es eso lo que buscas? Todavía tengo quien me mire a la cara. [51,p.56] - Щось ти дуже балакучий. Можеш кинути мене, якщо хочеш. Ти ж цього прагнеш? Є ще мужчини, яким я подобаюсь.[55,c.124] – Словосполучення з tener в тексті оригіналу є фразеологізмом [57, с. 134]. В українській мові не існує відповідника, який передав би повністю зміст даної фразеологічної одиниці. У порівнянні з попереднім випадком, дієслово tener позначає наявність і відтворюється в перекладі дієсловом бути. В тексті цільовою мовою змінено семантичну структуру речення: в оригіналі ситуація описується як «суб’єкт-об'єкт», а в перекладі на цільову мову «об’єкт-суб'єкт». Щодо інших елементів фразеологізму, то перекладач конкретизує переклад, додаючи іменник мужчини, замість неозначеного займенника. В наступному прикладі структура з tener передає властивість і якість разом: Que me oigan si quiren, para eso lo digo! Yo no tengo pelos en la lengua! [51,p.59]- І дуже добре що почують, бо саме їм я це й кажу! І хай мені навіки заціпить, коли все оте – неправда! [55,c.138]– В оригіналі вжито фразеологізм, який має таке значення: розкуто та безперестанку балакати [61]. Для передачі повноти змісту речення перекладач вдається до антонімічного перекладу та модуляції, внаслідок яких позесивне значення відтворюється присвійним займенником мені, а спонукальна частка хай та прислівник навіки передають експресивність даного фразеологізму. Такий спосіб перекладу дозволяє краще передати зміст вихідного речення з урахуванням розмовності мовлення персонажу в оригіналі.

Переклад фразеологічних одиниць є непростим завданням, адже він не завжди здійснюється прямим відповідником. Значенню tener як і в попередніх параграфах відповідає дієслово бути. Це пов’язано із значенням властивості чи якості, що в такому випадку в слов'янських мовах зазвичай відтворюється цим дієсловом. Надзвичайно важливий компонент перекладу фразеологічних одиниць становлять різного роду трансформації, зокрема, ті, що стосуються стилістичної сфери, а також відповідають за адекватну передачу авторського наміру. За умови вдалого їх використання текст перекладу не порушує норми цільової мови та забезпечує відповідне сприйняття читачем всього твору. При повному неспівпадіння фразеологічних одиниць, перекладачі вдаються до наступних трансформацій: модуляції, антонімічного перекладу, випущення, додавання з метою повноцінного відтворення фразеологізму, який відповідатиме контексту роману.

Висновки  до 2 розділу

Дієслово широкої семантики tener реалізує основні властивості широкозначних слів, а саме: поліфункціональність, необхідність широкого контексту для конкретизації значень цих слів, широку синтаксичну і лексичну сполучуваність, здатність часто вживатися в стійких словосполученнях.

Найчастіше  дієслово широкої семантики tener виступає для передачі значення «володіння кимось/чимось», «наявність когось/щось», «бути якимось». Ця група становить 43 % прикладів у вибірці. Еквівалентами, які відтворюють tener у позесивному значенні, є його прямий відповідник мати та дієслово бути (в наявності). Частота вживання бути при перекладі цільовою мовою для відображення позесивного значення викликана низкою історичних факторів та тяжінням слов'янських мов послуговуватися саме цим відповідником для вираження даного значення. В ході аналізу було виявлено, що кількість вживання бути і мати у перекладі в цілому співставна. Зокрема, за рахунок того, що більш сучасні переклади відображають тенденцію до широкого вживання мати.

Іншим за частотністю  є вживання дієслова tener для характеристики зовнішніх особливостей, психічного стану та моральних характеристик. В даній групі прикладів додається такий чинник як обставина–локалізатор, що безпосередньо має вплив на вибір перекладацького  еквіваленту. Як правило, в перекладі відбувається заміна tener на дієслово з більш конкретним значенням. При цьому локалізатор частково нейтралізує позесивність, яка виражається особовим займенником або іменником у непрямому відмінку. Поява локалізатора у реченні впливає на опис денотативної ситуації, що спричиняє необхідність використання трансформацій, з порядком слів «присудок-підмет».

Аналітична  конструкція tener + іменник, що позначає емоційний та психічний стан, в перекладі відтворюється переважно синтетичною формою дієслова, яка є прямим відповідником даної конструкції, зафіксованим в лексикографічних джерелах. Конструкція “tener +…. аños/meses/tiempo” є досить поширеною і використовується в оригіналі для вираження часу, тривалості чи віку речей або людей. Носії української мови сприймають дану категорію як стан, отже для передачі цієї категорії використовується переважно дієслово бути. Якщо ж описується конкретна ситуація, в якій зазначено певні часові рамки, тоді вживаються дієслова-синоніми з більш конкретним значенням. 

У випадку перифрастичної конструкції tener + participio допоміжне дієслово tener вилучається в перекладі, проте від його граматичних ознак залежить переклад, а його першопочаткове позесивне значення відтворюється за допомогою інших частин мови, як правило, вказівними та присвійними займенниками: у нього, у неї, цим тощо. Для компенсації таких розбіжностей при перекладі додаються присудки.

Переклад конструкції tener + que + infinitivo відбувається з використанням одного з низки синонімів: мати, мусити, бути повинним, бути вимушеним. Конструкція вказує на обов’язок, однак за класифікацією деяких граматик, має різні відтінки значень: «обов’язковість», «необхідність», «потреба». В залежності від цього обирається один з синонімічних відповідників вказаних вище. Лексична заміна може супроводжуватися конверсією актив-пасив.