Шляхи розвитку інноваційного мислення майбутніх фахівців економістів

План

ВСТУП……………………………………………………………………………3

РОЗДІЛ 1. Теоретичні основи інноваційного мислення майбутніх фахівців економістів………………………………………………………….…5

1.1. Поняття інноваційного мислення майбутнього фахівця ………………….5

1.2. Особливості інноваційного мислення майбутнього фахівця економіста………………………………………………………………………...8

1.3. Підвищення кваліфікації вчителів і їх атестація………………………....10

РОЗДІЛ 2. Аналіз професійного інноваційного мислення майбутніх економістів…………………………………………………………………...…13

2.1. Професійне інноваційне мислення майбутнього економіста та його аналіз……………………………………………………………………………..13

2.2. Інноваційні вимоги до фахівця у сучасних умовах ринку праці……..…16

РОЗДІЛ 3. Проблеми та шляхи вдосконалення розвитку інноваційного мислення майбутніх фахівців економістів………………………………….21

3.1. Ефективність підготовки майбутніх фахівців…………………………….21

3.2. Шляхи вдосконалення інноваційного мислення майбутніх економістів……………………………………………………………………….22

ВИСНОВКИ…………………………………………………………………….26

СПИСОК  ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ………………………………. 
 
 
 

ВСТУП

    Актуальність теми. На шляху державотворення України особливе місце, роль і значення належить освіті. Докорінна зміна підходів до неї та соціокультурної політики в цілому, яку переживає сучасний світ, акцентує увагу на розвитку людини, її особистісних якостей. Людина - вічний творець духовних і матеріальних благ, носій цивілізації, її політичного і освітнього поступу.

    Складність  і неоднозначність змін, що відбуваються у нашому суспільстві, ставлять педагога перед необхідністю ціннісного самовизначення, вимагають від нього реалізації демократичних і гуманістичних  принципів у педагогічній діяльності, підвищення рівня його загально-педагогічної діяльності та професійної культури. Все це можна досягти використовуючи в навчально-виховному процесі інноваційні педагогічні технології.

    Головна суть цих змін полягає в осмисленні та вивченні культуротворчого досвіду, в аналізі і рефлексії цілісного  педагогічного процесу, причин труднощів  і їхнього подолання, прогнозуванні  результатів, що виникають і наслідків  рішень, що приймаються, корекції здійснення педагогічного процесу, встановленні необхідних комунікативних зв'язків, їх регуляції та підтримки, в піднятті від окремих педагогічних функцій до їхньої системи, від типових педагогічних технологій до інноваційних, творчих, особистісно-орієнтованих, які перетворили суперпозицію педагога та субординаційну позицію вихованця в особистісно рівноправні позиції.

    Вміле та активне використання цих технологій, готовність викладача до творчого пошуку разом з студентами, уміння створити атмосферу продуктивного пізнання сприятиме ефективному засвоєнню матеріалу останніми та збільшить інтерес до навчання.

    Мета  роботи. Визначення періоду появи  та запровадження технології в педагогічній науці та вибір найбільш ефективних інноваційних педагогічних технологій для раціонального використання в навчально-виховному процесі.

    Об'єкт  дослідження. Інноваційна педагогіка, тобто детально продумана модель сумісної діяльності щодо виховання інноваційного мислення, організації та проведення навчально-виховного процесу з безумовним забезпеченням максимально комфортних умов як викладачу, так і студенту.

    Предмет дослідження. Використання та впровадження інноваційних педагогічних технологій в навчально-виховний процес.

    Завдання  дослідження.

• навести різні підходи щодо класифікації педагогічних технологій;
• запропонувати методологічні особливості впровадження інноваційних педагогічних технологій в навчально-виховний процес;
• розкрити сутність найбільш ефективніших інноваційних педагогічних технологій.

    Методи дослідження. У даному дослідженні були використані такі методи як:

• інтерпретації та узагальнення практичного досвіду;
• вивчення продуктів по даному дослідженню;
• аналіз та синтез зібраних матеріалів;
• порівняння;
• аналогії.

РОЗДІЛ 1. Теоретичні основи інноваційного мислення майбутніх фахівців економістів

1. Поняття інноваційного мислення майбутнього фахівця

    Традиційні  погляди в освіті на формування у  студентів знань, умінь і навичок  уже не задовольняють суспільство. Сучасному суспільству потрібні не просто добросовісні виконавці,   що   мають   певні   знання,   уміння   й   навички,   а   особистості,   бо   саме  сформована особистість може успішно справитися з проблемами сьогодення. Однією з проблем освіти на сьогодні є її швидке реагування на зміни в суспільстві, що вимагає відкритості  системи  освіти  до  змін,  постійного  перегляду  й  адаптування  нормативної бази  в  освіті,  розробки  й  упровадження  в  педагогічний  процес  нових  методів  і  форм навчання  та  виховання.  Як  наслідок  –  з’явилися  поняття  “традиційне  навчання”  та “інноваційне навчання”.   

    Інновація  –  нововведення,  зміна,  оновлення;  новий  підхід,  створення  якісно нового,   використання   відомого   в   інших   цілях. Отже   “інновація”   пов’язана   з   нововведеннями,   змінами   й модифікаціями,  створенням  нового,  а  інноваційна  діяльність  –  з  критичним  аналізом, творчістю,  виходом  за  межі  загальноприйнятих  стандартів,  введенням  нових  видів  і

    форм  діяльності.  Та  чи  інша  інновація  у  навчанні  економічних  предметів у ВНЗ повинна   володіти   інноваційним   потенціалом   –   здатністю   забезпечити   протягом тривалого часу корисний результат від нововведення. 

    Інноваційне  навчання  загалом орієнтоване  на  розвиток  особистості  студента,  на формування  готовності  майбутнього  фахівця  до  реального  життя,  до  його  швидких змін, до творчого мислення, критичного аналізу навколишнього  світу й себе в ньому, до постійного оволодіння новими видами діяльності й спілкування. Інноваційне навчання покликане    передувати    змінам    системи    норм    освіти,    яка    володіє    певною консервативністю,  можна  сказати  “обережністю”  до  введення  інновацій  в  освіту.

    Нормативна  система в освіті скоріше змінюється за принципом “не нашкодь”, тоді як інноваційне навчання сміливіше  впроваджує в навчання нове, невідоме, неприйняте ще  загалом.  Інноваційне  навчання  може  виходити  за  рамки  навчальних  програм,  що відображають зміст традиційної  освіти. 

    Інноваційність  навчання  передбачає  порушення  такої  статичної  досконалості системи  навчання, введення в неї нових  активаторів, що викликає порушення  стійкості, звичності, прогнозованості, типовості ситуацій тощо. Тому інновації  зв’язані з певним ризиком,  не  прогнозованістю  результатів  навчання,  не  типовістю  ситуацій,  що  й утруднює їхнє впровадження в навчальний процес. 

    Так,    розвиток    інформаційно-комп’ютерних    технологій    привів    до    їхнього проникнення  (як  активаторів)  у  педагогічний  процес,  що  викликало  його  збурення, порушення традиційних  структур і створенні нових дисипативних структур навчання з використанням   інформаційно-комп’ютерних   технологій,   що   кардинально   змінило  педагогічний процес. 

    У  методиці  навчання  економічних  дисциплін важливим  у ВНЗ є використання інформаційно-комп’ютерних  технологій,  науково-дослідницький характер  навчання, інтерактивні  методи  навчання,  метод проектів,  який  дозволяє  студенту  самостійно проектувати власні дії для розв’язування певної проблеми та самостійно чи колективно здійснювати ці дії в процесі виконання проекту. 

    Майбутні  фахівці  повинні  розуміти,  що  будь-які  методи  й  способи  навчання самі по собі  “не навчають”, навчають викладачі як особистості  й навчають студентів, які знову  ж таки є особистостями. Тому багато чого при виборі методів і форм навчання  залежить  від  того,  які  стосунки  між  викладачем  і  студентами.  Важливо,  щоб  самі заняття  з  МНЕ  обговорювалися  викладачем  і студентами,  виявляли  їхні  переваги  й недоліки, що створить діалог між викладачем і студентами для пошуку кращих методів, способів і форм проведення занять. 

    Сучасне  ефективне  навчання  економічних  дисциплін у ВНЗ,  неможливе без науково-дослідницького  аспекту діяльності  студентів.  Науково-дослідна  робота  студентів та  магістрантів  передбачає застосування  знань,  умінь і навичок,  які отримані  при навчанні  різних  економічних дисциплін,   для   розв’язання   конкретних   наукових   проблем.   Органічне   поєднання економічних курсів навчання з науковою роботою студентів та магістрантів є одним з важливих принципів професійної підготовки майбутніх учителів економіки. Наукова діяльність може мати різні аспекти, які відображаються програмами наукових гуртків, проблемних груп тощо. Наукова робота студентів у вигляді виконання певних проектів формує  їхню  самостійність дослідника,  відповідальність,  активність,  ініціативність, творчість,  наполегливість,  пошук нового,  дозволяє  розкрити  й реалізувати ті  грані особистості,  які під час традиційного  навчання  розкриваються неповністю.  Таким чином,  наукова робота    дозволяє  поліпшити у професійній підготовці  не  тільки економічну   підготовку   студента,   а   й   формування   його  особистості.   Майбутній фахівець  повинен володіти  відповідними  уміннями  й навичками організації наукової роботи.

    У професійної підготовки будь-якого  фахівця, є зв’язок  з реальною майбутньою діяльністю. Тому важливим є знання й уміння організації  різних видів  практик.  Однак  майбутніх фахівців  не  тільки  економічна  практика  пов’язує професійною   діяльністю.   Значна   частина   студентів   старших   курсів   й   особливо  магістрантів  набуває професійного  й життєвого досвіду безпосередньо на  робочих місцях   у   школах,   навчаючись   при   цьому   за   індивідуальними   планами.   Саме індивідуальні   плани      покликані   оптимізувати   підготовку   майбутнього   фахівця, передбачають  написання  курсових,  дипломних  та  магістерських  робіт  з  проблем  тієї установи,  де  працює  студент  чи  магістрант,  що  спонукає  його  до  творчих  пошуків  у  професійній діяльності. 

2. Особливості інноваційного мислення майбутнього фахівця економіста

    Глобалізація  та  соціально-економічні  зміни  зумовили  реформування професійної    підготовки    економістів.    Особливого    значення    набувають навички  інформаційної  діяльності,  яка  пов’язана  з  процесами  одержання, перетворення,  накопичення  та  передачі  інформації.  Зокрема,  існує  нагальна потреба  у  фахівцях,  які  здатні  не  тільки  застосовувати  традиційні  знання  і навички,   але   й   спроможні   до   інформаційно-аналітичної   діяльності,   що спрямована  на  пошук  ефективних  шляхів  розв’язання  проблемних  ситуацій на основі змістовного  дослідження моделей.

    Упровадження  інформаційно-комунікаційних  технологій  в  економіку дає  змогу  якісно  і  кількісно  оновлювати  засоби  теоретичного  аналізу  та прийняття  практичних  рішень  у  всіх  галузях  господарювання  будь-якої економічної   системи,   у   будь-якому   економічному   просторі.

    Перехід   суспільства   до   нової   стадії   розвитку   пропонує   більше можливостей  для  професійної  та  соціальної  адаптації  молодих  людей,  що  в процесі   усвідомлення   своїх   можливостей   мають   постійно   стикатися   з  викликами сучасності. Зокрема, нове покоління економістів повинно, перш за все,  вміти  прогнозувати  ситуацію,  знати  яким  чином  діяти,  оцінювати негативні  наслідки  від  прийняття  управлінського  рішення  щодо  керування відповідними процесами та системами.

    Безперечно,    що    фундаментальними    дисциплінами    у    підготовці бакалаврів  з  економіки  для  всіх  спеціальностей,  побудованої  на  основі математичних   та   економічних   знань,   є   вища   математика,   математичне  моделювання   та   економетрія.   Економетричні   моделі   дають   можливість підтверджувати або “відкидати”  ті чи інші припущення в нових економічних  теоріях і наукових напрямках; прогнозувати, регулювати складні економічні процеси  на  рівнях  мікро-  та  макроекономіки.  Таким  чином,  важливу  увагу  необхідно   приділяти   завданням   підготовки   студентів   до   постанови   та вирішення  задач,  що  пов’язані  з  організацією  і  розвитком  окремих  сфер економіки, сегментів ринку, з аналізом товарно-грошових та інформаційних потоків,   з   прогнозуванням   поведінки   економічних   систем,   враховуючи соціально-економічне   середовище   їх   функціонування,   а   також   імовірні соціально-економічні катаклізми та потрясіння.