Дослідження психічного розвитку у середніх дошкільників

Велике значення в розвитку творчої уяви має дитяче словотворення. Діти складають казки, дражнилки  і т. ін.

Характерним для дошкільника  є зростаюча довільність уяви. В ході розвитку вона перетворюється у відносно самостійну психічну діяльність.

1.3. Розвиток особистості дошкільника

Дошкільний вік є  початковим етапом формування особистості. У дітей виникають такі особистісні новоутворення, як супідрядність мотивів, засвоєння моральних норм та формування довільної поведінки.

На формування особистості  дошкільника впливають основні  види діяльності, які він виконує, розвиток мовлення та пізнавальної сфери, але найважливіше значення у цьому процесі мають розвиток самосвідомості й самооцінки, спонукальної сфери, динамічної і змістової сторін емоцій та почуттів.

Особливу роль у розвитку особистості дитини в дошкільний період відіграють люди, що її оточують, передусім батьки. Дошкільник стає самостійнішим, більш незалежним, ніж раніше, від дорослих, розширюються та ускладнюються його взаємини з оточенням, а це відкриває йому значні можливості для глибшого самоусвідомлення, оцінювання себе та інших. Отже, розвиваються його самосвідомість і самооцінка.

На 4-му році життя дитина знає своє ім'я, прізвище, стать, вік, ставить  запитання про себе, свій організм, позитивно відгукується про себе. Через рік починає усвідомлювати свої вміння, знання, оволодіває уявленнями про деякі особливості свого організму, призначення органів.

Вивчення мотивів дошкільників дало можливість встановити серед них  дві великі групи: особисті та суспільно-значимі. У дітей молодшого і середнього шкільного віку переважає особисті мотиви. Вони найбільш яскраво проявляються ,в спілкуванні з дорослими. Дитина намагається отримати емоційну оцінку дорослого — схвалення, похвалу, ласку. Необхідність в такій оцінці у дітей настільки велика, що вони часто приписують собі позитивні якості. Так, один хлопчик, боягуз, говорить про себе: "Я пішов у джунглі на полювання, бачу — тигр. Я його — раз — спіймав і відправив до зоопарку. Правда, я сміливий?"

Особисті мотиви проявляються в різноманітних видах діяльності і спрямовані на предмети діяльності. Наприклад, в ігровій діяльності дитина намагається забезпечити себе іграшками і атрибутами. Грає, не аналізуючи до цього самого процесу гри і не встановлюючи, чи знадобляться в процесі гри дані предмети. Поступово в процесі сумісної діяльності дошкільників у дитини формуються і суспільно-значимі мотиви, що виражаються в формі бажання зробити щось для інших людей.

У дошкільному віці дитина починає керуватися в своїй поведінці  моральними нормами. У неї формуються моральні уявлення та оцінки. Спеціальними дослідженнями (Р.Х. Шакуров) з'ясовано зв'язок між емоційними реакціями дітей на оцінні впливи дорослих, які їх оточують, і становленням самолюбства, гордощів. Переживання гордощів вперше виникають у дитини внаслідок прямої оцінки дорослого, а потім і без неї. Поступово формується потреба гордитися певними якостями, зберігати позитивну оцінку дорослих і тим задовольняти своє самолюбство.

Урізноманітнюються прояви власної гідності протягом дошкільного  дитинства. З усвідомленням суспільних цінностей діти починають гордитися трудовими успіхами, професійною майстерністю батьків.

Самолюбство має й  іншу сторону, що виявляється в переживанні  сорому, ніяковості. Вони виникають, якщо дитина втрачає позитивну оцінку, хороше ставлення до неї дорослих за умови, що ця оцінка дається авторитетною для дитини особою, важлива для неї і викликає самооцінку.

Розвиток почуття сорому у дошкільників пов'язаний із зростанням їх морального досвіду й самосвідомості. (О. ї. Кульчицька).

Почуття самолюбства, гордощів, власної гідності, сорому, які формуються у дитини, стають мотиваційними компонентами всіх моральних якостей її особистості.

Приблизно в 4 роки у дітей  з'являється здатність відрізняти істинні і зовнішні прояви емоцій, причому краще вони розпізнають негативні емоції. Дошкільники вже можуть усвідомлювати правомірність суперечливих емоцій. Породжуються їхні емоції предметним світом і міжособистісними стосунками. Успішний розвиток дитини у цьому віці вимагає бадьорого, життєрадісного настрою, джерелом якого є ласкавість і увага.

У дошкільному дитинстві  формуються вищі почуття. Особливі переживання  супроводжують ставлення дітей  до батьків, спілкування з якими  у спільній діяльності живлять радісні  емоції. Тривожні переживання викликають конфлікти у сім'ї, суперечки з ровесниками, несправедливе ставлення до них. Дошкільник часто впадає у ревність, якщо йому здається, що братик чи сестричка (в дитячому садку - інша дитина) користується більшою увагою дорослих.

Глибшими стають у  цьому віці почуття гордості та самоповаги, які є основою самооцінки дитини, зумовлюють її поведінку. Іноді ці почуття закривають від дитини іншу людину, внаслідок чого формуються самолюбство, егоїзм. Важлива роль у розвитку особистості дошкільника належить естетичним почуттям (прекрасного, гармонії, ритму, божественного).

Найяскравішими інтелектуальними почуттями дошкільників є почуття  здивування і допитливості. Успіх  у діяльності викликає у них яскраві  позитивні переживання, які можуть виявлятися стримано, однак невдача  зумовлює бурхливе незадоволення. Пов'язані з діяльністю неприємні переживання часто породжують невпевненість у своїх силах, боязнь нових завдань.

У дошкільному віці, особливо у другій його половині, проявляється здатність до емпатії. Дітям властива гуманістична (емпатійні переживання, в яких вони емоційно відгукуються на неблагополуччя чи благополуччя іншого у формі радості за іншого, співчуття, співстраждання, жалю) і егоцентрична (переживання страждання, страху, радості у відповідь на сум іншого, а також - суму у відповідь на радість іншого) емпатії. Попри певні типові особливості емоційної сфери дошкільників (яскравість і безпосередність переживань, переважання почуттєвості над іншими сторонами життя), у кожної дитини вона індивідуальна.

Емоційне неблагополуччя дитини, проявляючись у сфері її стосунків з іншими людьми й у світі власних переживань, зумовлює такі види порушень:

1) неврівноваженість,  швидку збудливість, що проявляються  в голосному плачі, вибухах  гніву, глибокій ображеності тощо;

2) "легку загальмованість", уникання спілкування;

3) агресивність у взаємодії  з ровесниками;

4) тривожність, що проявляється  у переживанні різноманітних  страхів.

Головним джерелом гармонійного розвитку емоцій і почуттів дошкільника  є сім'я. Розвиток його емоційної  сфери відбувається у напрямі ускладнення змісту емоцій, формування емоційної забарвленості (фону) життя, експресивності переживань. Дошкільники активно засвоюють мову почуттів, здатні словами пояснити свій емоційний стан, вчаться регулювати його.

Дорослі навчають дітей способам виявляти співчуття, доброзичливість, товариськість, допомагаючи їм переборювати мовчазність, замкнутість, сором'язливість. Здатність дитини до співпереживання особливо виявляється під час сприймання казок, малюнків, мультиків чи лялькових вистав.

У дошкільному віці з'являється  певне відношення до себе та своїх  можливостей. П'ятирічні діти, як правило, їх переоцінюють. У віці семи років  діти в більшості випадків оцінюють себе вірно: "умію одягатися", "умію прибирати постіль". У цьому  віці дошкільники вказують на уміння слідувати певним моральним нормам: "умію допомагати дорослим" і ін. Свої можливості вони оцінюють по практичному їх здійсненню. Самооцінка старших дошкільників стає достатньо стійкою.

Засвоєння дитиною норм та правил, уміння співвіднести свої вчинки з цими нормами поступово призводить до формування перших проявів довільної поведінки, тобто такої поведінки, для якої характерні неситуативність, стійкість, відповідність зовнішніх вчинків внутрішній позиції. Підвищенню цілеспрямованості дій сприяє усвідомлення дітьми обов'язковості завдань і вимог, що ставлять дорослі. Прийняття вимоги як обов'язкової обумовлює значущість мети та її стійкість. З віком у дошкільників з'являється здатність переборювати у процесі виконання завдань вплив привабливих об'єктів, які є сторонніми, щодо мети діяльності й відволікають від неї. Так виявляється важлива рольова властивість — утриматися перед спокусою. Наприклад, хоч і натрапив на цікаву іграшку, якою хочеться відразу ж погратися, все ж таки треба довести до кінця попередню дію (В.К. Котирло).

Процес формування довільної  поведінки, що почався ще в середньому дошкільному віці продовжується  в старшому. У цьому віці дитина достатньою мірою знає свої можливості, сама ставить мету дії і знаходить  засоби для її досягнення. У неї з'являється можливість планувати свої дії і проводити їх аналіз та самоконтроль.

Д.Б. Єльконін підкреслює, що протягом дошкільного віку дитина проходить величезний шлях розвитку — від відділення себе від дорослого ("Я-сам") до відкриття свого внутрішнього життя, самосвідомості. При цьому вирішальне значення має характер мотивів, що спонукають особистість до задоволення потреб у спілкуванні, діяльності, у певній формі поведінки.

 

РОЗДІЛ 2. ДОСЛІДЖЕННЯ ПСИХІЧНОГО РОЗВИТКУ У СЕРЕДНІХ ДОШКІЛЬНИКІВ

 

               2.1.Постановка експерименту

Експериментальне  дослідження проводилося на базі ДНЗ № 128 м. Миколаєва.

Протягом  вересня – жовтня 2013 року з дітьми  велася робота по дослідженню рівня адаптації середнього віку до умов ДНЗ. Аналіз листків адаптації, анкетування батьків, та спостереження показало, що із 45 дітей 5 дітей – 11% мають важку ступень адаптації, 23 дитини – 51% мають середню ступень адаптації та 17 дітей - 38% мають легку ступень адаптації.   

Адаптація дітей середнього віку до умов ДНЗ

 

  

 

 

 

 

Щодо питання  ранньої профорієнтації в середній групах була проведена диференційно-діагностична робота з виявлення нахилів та інтересів дітей за  опитувальником Є.О. Клімова . Загальна кількість респондентів склала 53 осіб:  із них 29 хлопчиків та 26 дівчаток. Ми отримали наступні результати:

-      тип професій «людина - природа» обрали 12 дітей – 22%;

-      «людина – техніка» обрали 12 дітей – 22%;

-      «людина – людина» обрали 6 дітей -11%;

-      «людина – художній образ» обрали 15 дітей – 29%.

2 дитини поєднали  два типу професій «людина  – техніка» та «людина –  людина» - 4%. «Людина – людина»  та «людина – художній  образ» поєднали 4 дитини – 8%. Три типу професій поєднали  2 дитини – 4%. 

 

Нахили та інтереси дітей за опитувальником  Є.О. Климова

 

  

 

 

 

 

 

У жовтні була проведена  діагностика  психічного розвитку дошкільників за методикою непрямий експрес-діагностики рівня психічного розвитку дошкільників М'ясоїда П.А. В дослідженні взяли участь  215 дітей. Ми отримали наступні результати :

-      високий рівень психічного розвитку мають 48 дітей – 22%;

-      середній рівень психічного розвитку мають 136 дітей – 64%;

-      низький рівень психічного розвитку мають  31 дитина – 14%. 

 

Рівень психічного розвитку дошкільників

  

 

 

   Діагностика творчої уяви дошкільників  була проведена у жовтні 2013 навчального року за методикою «Домальовування фігур». Мета: визначення рівня розвитку уяви, здатності створювати оригінальні образи. Загальна кількість респондентів склала 47 осіб:  із них 28 хлопчиків  та 19 дівчаток. У 6 дітей – 13%  виявлено високий рівень розвитку творчої уяви, у 37дітей – 79% середній рівень, у 4 дітей – 8% низький рівень. Після проведеної  корекційно – розвивальної  роботи з дітьми та консультаційної роботи  з вихователями у березні проведена повторна діагностика розвитку творчої уяви. Із 52 дітей високий рівень творчої уяви у 12 дітей, у 40 дітей середній рівень. 

 

Розвиток творчої уяви

Протягом жовтня 2013 р. проводилась робота по виявленню обдарованих дітей . Батьки та вихователі дітей середнього дошкільного віку заповняли анкету «Карта обдарованості».  Загальна кількість респондентів склала 81 особу. На підставі анкетних даних велося подальше обстеження обдарованих  дітей. Вивчаючи ставлення дітей до тих чи інших видів діяльності, було виявлено : 

1. В сфері художньо – образотворчої обдарованості  -  8,5% дітей

2. В сфері музичної обдарованості - 6% дітей

3. В сфері літературної обдарованості - 6% дітей

4. В сфері артистичної  обдарованості - 8,5% дітей

5. В сфері технічної обдарованості - 7,5% дітей

6. В сфері лідерської  обдарованості – 7,5% дітей

7. В сфері спортивної обдарованості – 11% дітей

8. В сфері  інтелектуальної обдарованості – 8,5% дітей 

В вересні-жовтні було визначено рівень тривожності, агресивності та імпульсивності по опитувальнику Лаврентієвої і Титаренко. В дослідженні взяли участь 35 дітей середнього дошкільного віку.    Опитувальник запропоновано батькам, вихователям та психологу. По середнім показникам маємо такий результат:  

    Тривожність:

-      високий рівень 12 дітей - 9%;

-      середній рівень 58 дітей – 43%;

-      низький рівень 65 дітей – 48%.  

    Агресивність: 

-      високий рівень 9 дітей -  7%;

-      середній рівень 58 дітей – 43%;

-      низький рівень 68 дітей -50%. 

    Імпульсивність:

-      високий рівень 2 дитини – 1,5%;

-      середній рівень 83 дитини – 61,5%;