Стереотипи

Основними характеристиками ґендерних стереотипів  є їх тривалість і незмінність  у часі, тож змінити певні стереотипні уявлення досить важко. Тим паче, що формування стереотипів у патріархальній культурі пройшло довготривалий час, беручи свій початок від дохристиянських вірувань, з переходу від матріархату до патріархату. Жіноче начало пов’язувалося насамперед із чимось нечистим (християнство), неповноцінним (Ф.Ніцше, З.Фройд).

Окрема  увага у рефераті була звернена на рефлексію гендерних стереотипів  у культурі, тобто на їх вплив  на творення культури, на їх вираження  у продуктах культури.  Говорячи про вплив на творення культури, ми наводили той факт, що залежно від стереотипних уявлень про жіноче/чоловіче, творилися і мистецькі твори, в них укорінювалися усталені образи чоловіка/жінки. І оскільки культура була переважно чоловічою, то й стереотипні уявлення, що формували культуру, виходили саме від чоловіків.

Найповніше  стереотипні уявлення виражаються  у мові, можна навіть стверджувати, що ґендерні стереотипи, тобто стереотипи маскулінності/фемінності і чоловічі і жіночі мовні стратегії накладаються.

 

9. Список використаної  літератури:

 

1. Агєєва В. Жіночий простір: Феміністичний дискурс українського модернізму: Монографія – К.: Факт, 2003. – 320 с.
2. Азарова Е.А. Функционирование моральних ґендерных стереотипов в современном коммуникативном пространстве // Этическое и эстетическое: 40 лет спустя. Материалы научной конференции. 26-27 сентября 2000 г. Тезиси докладов и выступлений. – Спб.: Санкт-Петербургское философское общество. 2000. – С. 9 -12
3. Антологія світової літературно-критичної думки ХХ ст./ М.Зубрицька. – Львів: Літопис, 1996. – 633 с .
4. Вороніна О., Кліменкова Т. Гендер и культура // Феминизм и гендерные исследования. Хрестоматия. - Тверь, 1999. - С.53-61
5. Ґендер і культура. Збірник статей. Упорядники: Віра Агеєва, Світлана Оксамитна. - Київ: Факт, 2001.
6. Ґендерний підхід: історія, культура, суспільство. /Ред.: Л.Гентош, О.Кісь. – Львів: ВНТЛ – Класика, 2003. – 252 с.
7. Ґендерний розвиток у суспільстві (конспект лекцій)/ Відп. ред. К.М.Левківський. – 2-е видання. – К.: ПЦ «Фантаст», 2005. - 351с.
8. Кісь О. Етнічні ґендерні стереотипи та джерела їх конструювання // Український жіночий рух: здобутки і проблеми: Зб. наук. праць. Вип. перший. Дрогобич: Коло, 2002. - С.26-43
9. Майерс Д. Социальная психология (Перевод с англ.). - СПб., 1997. - 684 с.
10. Пчелінцева О.Е. Комунікативна поведінка людини: Ґендерний аспект // Ґендер: Реалії та перспективи в українському суспільстві: Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції (м. Київ, 11-13 грудня 2003р.). – К.: Фоліант, 2003. – С. 218-222
11. Практикум по ґендерной психологии: Учебное издание / Ред. И.С.Клецина. – СПб: Питер, 2003. – 480 с.
12. Синельников А. Паника, террор, кризис:Анатомия маскулинности // Ґендерные исследования 1/1998 /Гл. ред. Сергей Жеребкин. – Харьков: Харьковский Центр Ґендерных Исследований, 1996. – С. 217 – 227.
13. Ставицька Л.О. Ґендерна лінгвістика: українська перспектива // http/www.ua.slavica.org/modules.php?name=News&file= article & sid=59
14. Топоров В.Н. К происхождению некоторых поэтических символов // Ранние формы искусства.- М., 1972.
15. Трусов В.П., Филиппов А.С. Этнические стереотипы // Этническая психология (этнические процессы и образ жизни людей). - СПб.-М., 1981.
16. Тупицына И.А. Ґендерные стереотипы и жизненный путь человека // Практикум по ґендерной психологии: Учебное издание / Ред. И.С.Клецина. – СПб: Питер, 2003. – 480 с.
17. Чи рівні ми у слові // http/www.highway.com.ua/ art.php?id=6650
18. Gürtler Ch. Schreiben Frauen anders? Untersuchungen zu Ingeborg Bachmann und Barbara Frischmuth. Heinz Verlag (Salzburger Beiträge=Stuttgarter Arbeiten zur Germanistik, 8=134), Stuttgart 1983. – 417 S.

3. Механізми дії стереотипів

Ґендерні стереотипи дійшли до нас із стародавніх часів. Вони успад-ковані від устоїв життя ранніх цивілізацій та культур. З часом у суспіль-стві за допомогою стереотипів формуються уявлення про те, якими ма-ють бути дівчатка і жінки, хлопчики і чоловіки. Ці погляди втілюютьсяв такі норми, які стають моделями для наслідування. На підставі цьоговсім жінкам і всім чоловікам нав’язуються певні правила поведінки, яких вони повинні дотримуватися. Суспільство заохочує тих, чия поведінка повністю відповідає ґендер-ним стереотипам, і засуджує тих, хто з яких-небудь причин не вписуєть-ся в запропоновані рамки. Проти людей, які «не такі, як усі», виникаютьпевні

упередження

. На їх підставі народжуються забобони.

Упередження

– необ’єктивні уявлення про особу або групу, уяв- лення, які важко піддаються змінам навіть на тлі широкої інформа-ції. Упередження можуть бути як позитивними, так і негативними.

Забобон

– невиправдано негативне ставлення до певної групи лю- дей у цілому й кожної людині окремо.Ґендерні стереотипи, упередження і забобони з боку оточення за-важають людині знайти своє місце в житті, якнайповніше реалізуватисвої таланти й здібності. Вони ставлять під сумнів феномен людськогоіснування, адже кожна людина є самодостатньою особистістю, а її доля унікальна й неповторна.

4. Подолання стереотипів

Такі застарілі погляди заважають руху суспільства вперед, тому їх необхідно докорінно змінити. Насамперед у царині професійної зайня-тості, де людина якнайкраще може проявити себе. Тут слід позбавитисястереотипу, за яким жінка, маючи освіту, високі професійні здібності та

навички, вбачається перш за все як дружина та мати, а вже потім як професійна працівниця, яка має однакові з чоловіком можливості наринку праці. І те й інше має розглядатися для суспільства однаково ва-гомим, а тому за людиною (жінкою чи чоловіком) залишати право сві- домого вибору.Не менш важливо вміти правильно побудувати стосунки в сім’ї наоснові взаємної пошани і підтримки. Незалежно від того, хто більшезаробляє або обіймає вищу посаду, у сім’ї чоловік і жінка мають зали-шатися самими собою, підтримувати одне одного у своїх прагненнях, допомагати у втіленні життєвих планів. Маті й батько мають брати од-накову участь у вихованні дітей та їхньому забезпеченні, виконанні пов-сякденних побутових обов’язків. Не повинно бути місця приниженнюособистої гідності людини, слід у будь-якій ситуації залишатися люди-ною, здатною до взаємодопомоги та взаєморозуміння. Але ще й досі ґендерні стереотипи стоять на заваді розвитку особис-тості та побудові демократичного суспільства. Вони є досить стійкими іважко піддаються подоланню. До багатьох із них звикли, багато простоне помічають, сприймаючи як етичну норму або як традицію, яким пот-рібно слідувати, але багато й таких стереотипів, які негативно вплива-ють на життя людей. Іноді говорять, що стереотипи потрібно «ламати». Але це небез-печно. «Зламавши» старі стереотипи, можна, не підозрюючи про це,створити на їх місці нові. Є й інший шлях – поступово змінювати і до- лати стереотипи, насамперед, у власній свідомості. Потрібно вчитисяне сліпо їм слідувати, а ставитися до них критично, уміти аналізувати.Необхідно також знати, як і ким вони відтворюються, підтримуються ірозповсюджуються сьогодні.Це передусім – мова, художня література та ЗМІ (засоби масової ін-формації). Ґендерні стереотипи закріпились у мові, транслюються всімаЗМІ (телебачення, радіо, газети й журнали), останнім часом їх впливстає помітним в Інтернеті.

«Ми різні – ми рівні». Основи культури ґендерної рівності: Навчальнийпосібник для учнів 9 – 12 класів загальноосвітніх навчальних закладів / за ред.О. Семиколєнової – К.: «К.І.С.», 2007. – 176 с

 

 

 

Вереіна Л. В. Подолання гендерних  стереотипів як психологічна проблема сучасного українського суспільства // Теоретичні і прикладні проблеми психології. — Луганськ, 2009. — N1 (21). — С.31–37.

Вереіна Л.В.

ПОДОЛАННЯ ТЕНДЕРНИХ  СТЕРЕОТИПІВ ЯК ПСИХОЛОГІЧНА ПРОБЛЕМА СУЧАСНОГО

УКРАЇНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА

Викладення основного матеріалу дослідження. Поняття «гендеру» в психологічній науковій термінології з' явилося

відносно недавно в протидію поняттю статі як біологічного утворення. Вітчизняна психологія донедавна розглядала статево-

рольові проблеми, статево-рольову ідентичність особистості різного віку та особливості її формування в дитинстві.

Визначалися мускулінні та жіночні властивості й риси, створювалися методи та психотехніки з їх формування відповідно

статі дитини. Особливу значущість проблема статево-рольової ідентичності набула з розпадом Радянського Союзу і

утворенням України як самостійної демократичної держави. Об'явлені демократичні цінності на тлі економічного занепаду

суспільства, що потягнув за собою незадоволеність рівня основних потреб пересічного громадянина, були перекручені в

розумінні представників особливо молодого покоління у вседозволеність, у тому рахунку розпусту у сексуальних стосунках.

Відомо, що З.Фрейд вважав: сексуальний імпульс не має статевої спрямованості. Тому гомосексуальний або гетеро

сексуальний вибір партнера залежить не стільки від біологічної статі людини (за медичними дослідженнями не більш 3%

людей народжуються з будовою головного мозку, налаштованою на гомосексуальні контакти), скільки від виховання і

реакції на вплив соціального середовища. Тому особлива увага в психологічних дослідженнях і розробках психотехнологій

була спрямована саме на подолання виниклого становища. Так, вчені кафедри психології Східноукраїнського університету

ім. В. Даля в кінці 90-х років і на початку сторіччя досліджували проблему формуванні гендерних особливостей поведінки і

міжособистісних стосунків студентської молоді. В багатьох аспектах проблема анархії в сексуальних стосунках, ставленні до

соціально-значущих цінностей та видів діяльності пов' язані з наявністю рівня екстернальності або інтернальності у молоді

та осіб будь-якого віку. Екстернал вважає, що всі події в його житті залежать від зовнішніх обставин, везіння або невезіння,

інших людей. На тлі розпаду моральнісних цінностей сексуальну розбещеність людина-екстернал приписує своїм

невгамовним інстинктам, сексуальному партнеру або соціальному оточенню і соціальним обставинам.

Інша гендерна проблема - становище жінки в суспільстві - прийшла до нас з країн Північної Америки і Західної Європи.

Відомо що за своїми ментальними уявленнями щодо гендерних взаємин Україна, Росія та Білорусія виступають в ролі

буфера між Сходом і Заходом. З одного боку жінці приписується соціальна роль охоронниці домашнього вогнища,

домогосподарки, виховательки дітей. З іншого - визнається її право на самостійність, можливість вибору професійного

шляху. Жінки віком від 35 років (74 особи), як показують опитування, не вважають, що в Україні їх обмежують щодо

розміру заробітної плати, можливостей зробити кар' єру, змінити професію, тощо. Разом з тим кожна друга з 36 молодих

дівчат і жінок віком від 21 до 34 років(учасниць психологічного жіночого клубу, опитаних в жовтні 2008 р.), що отримали

вищу освіту, вважають, що жінка ущемлена в можливостях розміру заробітної плати, професійного зростання, недостатності

досвіду роботи. Тому в науково-практичних диспутах і дебатах йде мова про досягнення гендер-ної рівності між чоловіками

та жінками, досягненню якої заважають низка причин, серед яких наявність тендерних стереотипів. Гендерні стереотипи

призводять до однобічного сприйняття дійсності та програмують поведінку людини, що, з одного боку, підтримує

1

стабільність суспільства, а з іншого - не дає можливості по-новому оцінити ситуацію та перешкоджає розвитку. На

соціальних, політичних і економічних змін, що відбуваються в даний час, у всьому світі, зміст гендерних ролей піддається

трансформації. Проте в багатьох культурах чоловіка і жінки сприймаються як такі, що мають взаємовиключні, протилежні

особистісні і поведінкові характеристики. Чоловіки представляються як агресивні, сильні, незалежні, розумні і творчі; жінки

- як покірні, емоційні, консервативні і слабкі. Психологічні дослідження показали, що не існує чистих типів особистості, що

мають тільки маскулінні або тільки фемінні якості. Гендерні стереотипи, які супроводжують і сучасний процес соціалізації,

можуть дезорієнтувати, виявившись помилковими або такими, що мало відповідають дійсності, і серйозно деформувати

особистісний розвиток і міжособистісну взаємодію. Не дивлячись на те, що стереотипні уявлення мають тенденцію

залишатися стабільними впродовж тривалого часу як в індивідуальній, так і суспільній свідомості, зміна цінностей і

культури взаємовідносин людей закладає основу для формування нових норм і правил поведінки в сучасному світі.

В сьогоденні гендерні стреотипи стосуються уявлень в галузі професійної приналежності людини (так звані суто

чоловічі або суто жіночі професії); оцінки гендерних ролей батьків або значущих дорослих для дитини та молодої людини;

узагальнених образів чоловіків та жінок як преставників суспільства, країні, нації; індивідуальної ідентифікації себе як

представника статі; уявлень про те, що думають з того чи іншого приводу представники іншої статі, а також розбіжностей в

гендерних уявленнях.

Опитування студентської молоді і молодих підприємців віком від 20 до 25 років в 13 тренінгових групах з трансактного

аналізу (142 особи: 52 хлопця і 90 дівчат) протягом 2002-2008 р. р. показало, що представники обох статей, що виросли в

повних сім' ях (114 осіб) визначають і більшості випадків (74%) однаково якості, що притаманні батьку (цілеспрямованість,

мужність, 90% -доброта до дівчат і суворе виховання хлопців разом з опікуванням, самостійність, чоловіча гідність,

здатність ухвалювати рішення, незалежність, вміння заробляти гроші) або матері (ніжність, чуйність, ласкавість, жіночість,

хазяйновитість, мудрість, готовність надати допомогу, піклування про дітей та любов до них, емоційність, уміння

розподілити гроші (68%). Рідко жінку оцінювали як «мужню» (6%), або батька як слабкого (3%). Щодо любові до дітей,

дівчата вказують на цю якість в 1,8 разів частіше, ніж хлопці.

Вивчення гендерного ставлення до професій показало, що гуманітарні професії 64% опитуваних оцінюють як жіночі, а

пов' язані з виробництвом (машинобудування, будівництво, тощо), юриспруденцією, системою МВС, як чоловічі. Причому

дівчата відзначають у себе негативне ставлення або нездатність до вивчення точних наук, незважаючи на те, що в школі,

особливо в початкових та середніх класах виявляли хороші та відмінні знання й уміння з математики, фізики, хімії. Як

вважає дослідниця цього феномену Ш. Берн, такий феномен відзначений і в низці країн Північної Америки та Західної

Європи. Психологи перш за все пов' язують його не стільки з будуванням головного мозку чоловіків або жінок, скільки з

соціальними уявленнями викладачів професійної та вищої шкіл про чоловічі та жіночі здібності стосовно до професійної

приналежності. Питання були спрямовані на виявлення безпосередньо гендерних стереотипів респондентів. Запропоновані

завдання виявляють ставлення до соціальних ролей чоловіків і жінок в різних сферах життя (сім'я, робота, особистісні

стосунки) у дівчат і хлопців. Питання були сформульовані таким чином, щоб «чоловіки» і «жінки» респондентами

сприймалися як групи людей.

Дослідження гендерних стереотипів, що існують у молоді, організоване у вересні-жовтні 2008 р. у формі інтерактивного

опитування студентів Східноукраїнського національного університету ім. В. Даля, в якому прийняли участь 316 студентів

віком від 18 до 24 років (165 хлопців і 151 дівчина), показало наступні результати. При з'ясуванні питання про індивідуальні