Стереотипи

риси вдачі у чоловіків і жінок кожний другий респондент відзначив відсутність різниці. Це демонструє розуміння молодими

людьми того, що будь-які особисті-сні характеристики можуть бути властиві як чоловікам, так і жінкам, тобто є

загальнолюдськими, навіть якщо по різному виявляються, останні респонденти відповіли стверджувально і навели варіанти

таких характеристик. Найчастіше як «обумовлені статтю у відповідях наголошувалися «мужність» і «жіночність», а також

інші характеристики, традиційно закріплені за якоюсь статтю. Наприклад, виключно чоловічими рисами названі лідерство,

самостійність і цілеспрямованість, а жіночими - скромність, непостійність, соромливість. На підставі порівнянь цих

відповідей з оцінками характеру батьків, можна припустити, що узагальнені образи чоловіків і жінок частіше

протиставляються один одному при описі властивостей характеру, тобто є такими, що більш стереотипізовані.

Запропоновані в анкеті твердження є існуючими гендерними стереотипами, які визначають відмінності чоловіків і жінок в

поведінці і стосовно до сім'ї, власної особистості, професійної діяльності і взаємостосунків між чоловіками і жінками. Це

дозволило визначити різницю сприйняття гендерних ролей реальних значущих дорослих і гендерних стереотипів на

прикладі узагальнених образів чоловіків і жінок. Аналіз отриманих результатів анкетування дозволяє умовно розділили

розглянуті стереотипні твердження на 4 групи:- стійкі, з якими згодна більшість респондентів обох статей; - динамічні -

вони відображають думки, протилежні запропонованим в опитувальнику стереотипам, що змінилися в уявленнях сучасних

молодих людей; - дискусійні - твердження, в яких уявлення хлопців і дівчат різні, «сперечаються» один з одним; - протестні

- включають твердження, в яких хлопці і дівчата дають протилежні відповіді.

Стійкими виявилися наступні стереотипи, з якими погодилися відповідно юнаки і дівчата: чоловіки повинні бути

активними, цілеспрямованими (93%; 95%); жінки повинні завжди добре виглядати (90%; 91%); жінки повинні уміти

готувати і вести господарство (90%; 83%); жінка повинна піклуватися про чоловіка, а чоловік бути її захисником (89%; 87%);

жінки повинні бути сексуально привабливими (89%; 82%); чоловіки повинні вміти забити цвях, полагодити кран, праску

(89%; 87%); кар'єра - основа життя чоловіків, вони повинні мати престижну роботу (80%; 75%); чоловіки завжди повинні

прагнути завоювати і підкорити жінок (74%; 77%); жінки не повинні бути легко доступними для чоловіків (66%; 84%).

Більшістю респондентів не беруться під сумнів статус чоловіка і маскулінні характеристики його особистості. Для жінки

традиційно важливим уявляється турбота про свій зовнішній вигляд. Порівнювались у відповідях респондентів обов' язки

2

чоловіка і жінки щодо виконанням домашніх справ, «властивих» їх статі. Твердження, що описують взаємини між статями, з

якими згодні респонденти, традиційно припускають у чоловіків активну, а у жінок пасивну роль у взаємостосунках один з

одним.

На противагу стійким стереотипам, в були виявлені три динамічних. Вони віддзеркалюють думки про чоловіків,

протилежні представленим стереотипам тобто опитувані виразили незгоду з ними (відповідно чоловіки і жінки): чоловікам

не важливо, чи виглядають вони привабливо (63%; 67%); сім'я для чоловіків не головне (54%; 55%); чоловіки, якщо вони

займаються типово жіночою професією, самі стають жіночними (51%; 51%).

Стереотипне уявлення про те, що тільки жінкам важливо бути привабливими не підтверджується, майже дві третини

молоді у віці від 15 до 22 років вважає зовнішню привабливість однаково значущою як для жінок, так і для чоловіків. Не

дивлячись на те, що 80% хлопців і 75% дівчат поділяють стереотип: «кар'єра - основа життя чоловіків», сім'я, що традиційно

вважається «жіночою» сферою інтересів, для чоловіків, на думку більшості половини респондентів обох статей, також

важлива. З твердженням про вплив професії на поведінку не згоден кожен другий респондент. 43% хлопців і 32% дівчат

вважають, що не існують по-справжньому «чоловічі» і «жіночі» професії. 57% хлопців і 68% дівчат, навпаки, навели як

приклад типово жіночі професії: «доярка», «повія», «прибиральниця». Тобто такі типи занять, які не вимагають професійної

освіти, або приклади низькокваліфікова-них робіт - з низькою оплатою праці і припускаючі традиційну для жінок сферу

обслуговування, зокрема членів сім'ї: «нянька», «швачка», «медсестра». Як «чоловічі» професії вказувалися: «шахтар»,

«водій», «програміст». Іноді респонденти замість конкретних професій вказували посаду: «директор» або «начальник»,

очевидно вважаючи це типово «чоловічою справою».

Динамічні стереотипи що мають тенденцію до ослаблення або зміни торкнулися тільки «чоловічих» тверджень. Молодь

висловлює думку, що чоловіки можуть працювати в будь-якій сфері праці без збитку для своєї особи, їм важливо бути

привабливими і мати сім'ю.

Дискусійні стереотипи відображають відмінності уявлень хлопців і дівчат про ролі чоловіків і жінок. Загальну

тенденцію до зміни стереотипних уявлень відображає число тих, кому було важко висловити певну думку (від 9% до 29%).

Незгоду із стереотипами виразили більше 30% або в групі дівчат, або в обох групах. Дискусійними стереотипами виявилися

наступні: відповідальність за фінансове благополуччя сім'ї полягає на чоловіках (згодні: 77% юнаків і 58% дівчат; незгодні:

14% юнаків і 31% дівчат); материнство - основа життя жінки, вони повинні народжувати дітей (згодні: 73% юнаків і 57%

дівчат; незгодні: 15% юнаків і 32% дівчат); чоловіки повинні заробляти більше, ніж жінки (згодні: 68% юнаків і 48% дівчат;

незгодні: 23% юнаків і 41% дівчат); жінки повинні бути скромними (згодні: 56% юнаків і 37% дівчат; незгодні: 24% юнаків і

42% дівчат); жінки не повинні прагнути оволодіти типово чоловічою професією(згодні: 42% юнаків і 28% дівчат; незгодні:

30% юнаків і 47% дівчат); відповідальність за збереження сім'ї полягає на жінках (згодні: 31% юнаків і 22% дівчат; незгодні:

40% юнаків і 62% дівчат); жінки не повинні прагнути заробити більше чоловіків (згодні: 29% юнаків і 17% дівчат; незгодні:

47% юнаків і 70% дівчат).

Відповіді в даній групі тверджень про роль сім'ї, професійного розвитку і фінансової незалежності, демонструють зміну

стереотипних уявлень респондентів обох статей. Проте слід зазначити, що відмінності між відповідями дівчат і хлопців тут

складають від 10% до 20%, причому дівчата частіше виражають з ними незгоду, тобто дають відповіді, що менш

стереотипізовані.

Група протестних стереотипів включає твердження, в яких в середньому половина хлопців і дівчат дають протилежні

відповіді. Причому, хлопці згодні з представленими твердженнями, а більшість дівчат виражають свою незгоду.

Протестними стереотипами виявилися наступні: жінки завжди прагнуть до заміжжя (згодні 43% юнаків і 34% дівчат;

незгодні 27% юнаків і 52% дівчат); жінки повинні виходити заміж цнотливими (згодні 45% юнаків і 10% дівчат; незгодні

39% юнаків і 80% дівчат); у своїй поведінці жінки повинні пристосовуватися до чоловіків (згодні 49% юнаків і 22% дівчат;

незгодні 26% юнаків і 55% дівчат); керівниками повинні бути чоловіки, а не жінки (згодні 55% юнаків і 15% дівчат; незгодні

27% юнаків і 69% дівчат); чоловіки повинні все вирішувати самі, а не йти на поводу у жінок (згодні 67% юнаків і 25%

дівчат; незгодні 20% юнаків і 51% дівчат). Твердження цієї групи чоловікам надають велику самостійність або гарантують

блага, а на жінок накладають певні обмеження у сфері особистісних і професійних взаємин. Так, наприклад найбільша

різниця у відповідях хлопців і дівчат складає 35% щодо твердження «Жінки повинні виходити заміж цнотливими».

Аналіз виявлених динамічних, протестних та дискусійних гендерних стереотипів дозволяє зробити висновок про

соціальні тенденції розвитку самостійності жінки в суспільстві, жінки, що виходить на поле суспільної діяльності поряд с

чоловіками, при цьому залишаючи за собою право на традиційні жіночі цінності. Тому однією з проблем становлення такої

самостійності є спрямування особистісного зростання жінки до розкриття внутрішьої психологічної сили, розвитку

впевненості, прийняття себе, відповідальності за події свого життя в протиставлення почуттю провини, позитивного

ставлення до себе, оточуючих людей та навколишнього середовища, починаючи з соціального. Одним зі шляхів такого

розвитку є застосування тренінгової психологічної роботи з жінками, індивідуальна психокорекція особистісного зростання.

Такі форми роботи вже застосовуються на кафедрі психології СНУ ім. В.Даля в межах студентського психологічного клубу

«Нео-псі», «Психологічного жіночого клубу», що створений на базі Центру перепідготовки управлінських кадрів в сфері

підпримницітва СНУ ім.В.Даля і працює на території консу-льтаційно-тренінгового центру «Позитив». На сьогодні існує

три окремо працюючих групи учасниць клубу, в кожній з яких від 12 до 18 осіб. Жінки-учасниці клубу мають можливість

знайти нові практичні та діючі шляхи з розв' язання власних психологічних проблем, пов' язаних з міжособистісними

стосунками, проблемами гендерної асиметрії та ге-ндерної несправедливості, стосунками з дітьми, стосунками з діловими

партнерами, підтримки жіночого здоров' я, тощо. Основні напрямки психологічної роботи Жіночого клубу: виявлення

особистісних проблем учасниць клубу; визначення особливостей розуміння ролі жінки в сучасному суспільстві з

3

психологічних позицій; психокорекція гендерних стереотипів учасниць; оволодіння учасницями клубу психологічними

уміннями та навичками саморегуляції психічних станів; підвищення рівня комунікативних умінь. На засіданнях клубу

застосовуються методи активного навчання та психокорекції: групова дискусія, психогімнастика, рольові ігри, медитативні

техніки. Тематика проведених занять Психологічного жіночого клубу:

1)Я - Жінка. (Знайомство, визначення та усвідомлення особистісних проблем).

2)Позитивне самоставлення як психологічна основа подолання тендерних стереотипів.

3)Позитивне самоставлення як основа успішного бізнесу.

4)Мої стосунки з чоловіками: особистісне життя (Вивільнення негативних емоцій. Психологія кохання).

5)Мої стосунки з чоловіками: бізнес та підприємництво. (Усвідомлення партнерства)

6)Діти (дитина) в моєму житті.

7)Роль трансперсональних психотехнологій у розв' язанні жіночих проблем.

8)Психологія глибинних психотравм: особливості виникнення та подолання у жінок.

9)Роль грошей в житті жінки.

Тренінгові і психокорекційні заходи, що проводяться з жінками, ґрунтуються як на класичних засадах фундаментальних

психологічних теорій і психотехнологій, так і на новітніх знахідках, включаючи вітчизняні і авторські. розробки. Одним з

основних інтегративних компонентів особистості, що функціонує на рівні емоцій, почуттів, як вказують С.Л.Рубінштейн,

А.В.Петровський, А.К.Дусавицький, є інтерес. Психологічний стан переживання людиною інтересу - це переживання

власної цілісності. Особистість починається з формування інтересу, що обумовлює повноту людського життя, у тісному

зв'язку з характером (на рівні поведінки) й ідеалом (на рівні свідомості). Тому формування активної зацікавленості людини,

(в нашому випадку - жінки) в самій собі, обумовлене Е. Фроммом як любов до себе, адекватно формуванню позитивної

емоційної складової Я-образу. Філософський аналіз показує, що поняття любові до себе є однією з фундаментальних

властивостей людської особистості, ставлення і підхід до якої протягом століть змінювався і залежав від моральних

цінностей суспільства. Вищі, моральні цінності полягають в основі цілісного і вільного прояву особистості. За твердженням

Е. Фромма, сучасна культура наскрізь пронизана забороною на себелюбність. Бути себелюбним - грішно, а любити інших -

доброчесно. На практиці сучасне суспільство визнає себелюбність самим могутнім і виправданим стимулом людини,

завдяки якому індивід вносить самий великий внесок у загальне благо. Але вчення, де любов до інших визнається чеснотою,

а любов до себе - неприйнятною якістю для людини, що живе в суспільстві, ще сильно Психологічний аналіз показує, що

деконструктивні виховні впливи, особистісні проблеми вихователів, засвоювані дітьми як зразки поведінки, невідповідність

моральних норм соціального оточення дитини моральним і культурним цінностям призводять до порушень позитивної

емоційної орієнтації Я-образу, як й інших фундаментальних особистісних структур, вже в дитячому віці і переносяться в

доросле життя людини. Різні психокорекційні процедури, що застосовуються на засіданнях вищевказаних психологічних

клубів, дозволяють визволити мотиви й емоції, сховані в несвідомому, але щоб підготувати свідомість до прийняття,

контролю й оперуванню ними, попереджаючи при цьому невроз як захисну реакцію, і необхідне формування позитивної

емоційної орієнтації особистості як складової Я-концепції. Таке позитивне само ставлення в Я-концепції жінки дозволяє їй

виходити на новий рівень самосвідомості, самовідчуття себе як особистості в сучасному суспільстві.

Разом з тим, з виходом жінки за межі прийнятих тендерних стереотипів, в українській спільноті формується проблема

чоловічої невдоволеності, чоловічої самотності, тощо. Тому вивчення гендерних проблем в Україні тільки розпочинає свій

шлях.__

 

 

Забобони, стереотипи, дискримінація, расизм, сексизм — ці терміни часто перетинаються. Перш ніж розбиратися, що ж таке забобони, давайте визначимося в термінах. Кожний з наведених термінів припускає негативну оцінку якої-небудь групи. Це й становить суть забобону — невиправдано негативна установка стосовно групи і її окремих членів. Забобон - це відомий осуд; він вселяє нам упередження проти людини винятково на підставі його ідентифікації з якоюсь групою.