Страх остракізму як чинник міжособистісних стосунків

Шкала V (товариськість) характеризує як потенційні можливості, так і реальні прояви соціальної активності.

Шкала VІ (врівноваженість) відображає стійкість до стресу.

Шкала VІІ (реактивна агресивність) має на меті виявити наявність  ознак психопатизації екстратенсивного типу.

Шкала VІІІ (сором'язливість) відображає схильність до стресового реагування на звичайні життєві ситуації, що протікає по пасивно-оборонному типі.

Шкала ІX (відкритість) дозволяє характеризувати відношення до соціального  оточення та рівень самокритичності. Оцінки по даній шкалі можуть тією чи іншою мірою  сприяти аналізу щирості відповідей обстежуваного при роботі з даним опитувальників, що відповідає шкалам неправди інших опитувальників.

Шкала Х (екстраверсія - інтроверсія). Високі оцінки по шкалі відповідають вираженій екстравертованості особистості, низькі - вираженій інтровертованості.

Шкала XІ (емоційна лабільність). Високі оцінки вказують на нестійкість  емоційного стану, що проявляється в  частих коливаннях настрою, підвищеній збудливості, дратівливості, недостатній  саморегуляції. Низькі оцінки можуть характеризувати не тільки високу стабільність емоційного стану як такого, але й гарне вміння володіти собою.

Шкала XІІ (маскулінізм - фемінізм). Високі оцінки свідчать про  протікання психічної діяльності переважно  по чоловічому типу, низькі - по жіночому.

Методика діагностики  міжособистісних стосунків Лірі використовується  для дослідження уявлень суб’єкта про себе, а також для вивчення взаємовідносин в малих групах. За допомогою даної методики виявляється домінуючий тип відносин до людей:

• авторитарний;
• егоїстичний;
• агресивний;
• підозрілий;
• підкорюваний;
• залежний;
• дружелюбний;
• альтруїстичний.

Виділяють чотири ступені  вираженості відносин:

• 0-4 бали – низький (адаптивна поведінка);
• 5-8 балів – помірний (адаптивна поведінка);
• 9-12 балів – високий (екстремальна поведінка);
• 13-16 балів – екстремальний (поведінка близька до патології).

 

Методика діагностики  домінуючої стратегії психологічного захисту у спілкуванні В. В. Бойко призначена для діагностики провідної стратегії захисту у спілкуванні з партнерами.

• миролюбність,
• уникнення,
• агресія.

Чим більше відповідей того або іншого типу, тим чіткіше виражена відповідна стратегія; якщо їхня кількість приблизно  однакова, значить у контакті з  партнерами досліджуваний активно  використовує різні захисти своєї суб'єктивної реальності.

Методика діагностики  комунікативної установки В. В. Бойко виявляє деструктивні установки у міжособистісних відносинах досліджуваних.

Методика містить наступні шкали: завуальована жорстокість у  відносинах до людей, у судженнях про них;  відкрита жорстокість у відносинах до людей; обґрунтований негативізм у судженнях про людей; бурчання, негативний особистий досвід спілкування з оточуючими.

 

 

 

2.3. Обробка  отриманих даних та інтерпретація  результатів

 

Розділимо респондентів на групи за показниками теста-опитувальника для вимірювання мотивації афіліації  (А.Мехрабіана). До першої групи будуть входити досліджувані, у яких мотивація «страху відторгнення» переважає над мотивацією «прагнення до прийняття», відповідно, до другої – респонденти, у яких вищий рівень розвитку мотиву «прагнення до прийняття», над мотивом «страх відторгнення». В результаті дослідження виявилось,  що з 61 респондента 30 досліджуваних  входить до першої групи; 24 респонденти – до другої, а 7 досліджуваних утворюють третю групу, у зв’язку з тим, що мають однакові показники як мотивації «прагнення до прийняття» так і мотивації «страху відторгнення». Результати респондентів третьої групи у дослідженні не використовуватимуться, оскільки їх значення не відповідають основній меті курсової роботи та не несуть потрібної інформативності.

Результати за вказаними  шкалами відображені у табл. 2.3.1

 Таблиця 2.3.1

Мотивація афіліації  студентів-психологів 2-го курсу

№ групи	1-ша група	2-га група	3-тя група
Кількість респондентів	30	24	7
Частка у %	49,2	39,3	11,5

 

 

Для кращого візуального  сприйняття перенесемо дані на діаграму.

Рис.1. Вираження мотивації «страху відторгнення» (1-ша група ) та мотивації «прагнення до прийняття» (2-ша група )  у студентів-психологів 2-го курсу

 

При порівнянні двох груп, значимість критерію Манна-Уітні за такими шкалами як «Невротичність», «Депресивність», «Товариськість», «Сором’язливість», «Екстраверсія-інтроверсія», «Емоційна  лабільність», «Маскулінність-фемінність» («Багатофакторний міжособистісний опитувальник  FPІ»); «Прагнення до прийняття» та «Страх відторгнення» («Тест-опитувальник для вимірювання мотивації афіліації»  (А.Мехрабіана)); а також за шкалами «Уникнення» та «Агресія» («Методика діагностики домінуючої стратегії психологічного захисту у спілкуванні В. В. Бойко»)  мають показники менші за 0,05, що свідчить про те, що між порівнюваними змінними існують статистично значимі відмінності між двома групами (додаток А).

Респонденти першої групи являються більш тривожними, мають підвищену чутливість, незначні подразники у них легко викликають дратівливість та, в деяких випадках, навіть бурхливі неадекватні реакції, і, внаслідок цього, вони схильні до швидкого емоційного виснаження. Досліджувані частіше мають знижений фон настрою, занурені у власні переживання, будь-яка діяльність протікає у них з відчуттям надмірної психічної напруги та швидко їх втомлює. Також вони є більш сором’язливими, нерішучими та невпевненими у собі, усього бояться, уникають ризикованих ситуацій, від будь-яких змін чекають тільки неприємностей. Якщо виникає необхідність прийняти якесь рішення, вони довго вагаються, чи відтягують і не приступають до виконання. При спілкуванні  намагаються не виділятися, уникають великих компаній.

Досліджувані першої групи є  більш чутливими, вони часто занурені у фантазії, їм властиве художнє  сприйняття оточуючого світу. Людям  вони намагаються не створювати незручностей, делікатні і ввічливі  у спілкуванні.

У них переважають  ознаки інтровертованості, які вказують на труднощі в контактах, на їх замкненість. Вони намагаються зберігати дистанцію  у взаємовідносинах, легко дезорганізуються у спілкуванні та втрачають душевну  рівновагу, не вміють вибрати адекватної лінії поведінки, нервуються.

Їм часто не вистачає сміливості, рішучості та настирливості. Вони пасивні, залежні, уникають суперництва, легко поступаються, підкорюються, схильні до хвилювань, самоаналізу  та самокритики,  скромні в поведінці.

Також, досліджувані першої групи уникають близькості, підтримують лише зовнішні форми стосунків з людьми, їх знайомства поверхневі і формальні.

Вони люблять самотність, контакти і спілкування їх тяготить. За власною ініціативою намагаються  не спілкуватися.

Для них характерним є більший прояв такої стратегії психологічного захисту у спілкуванні як уникнення. Це свідчить про те, що вони обходять чи покидають зони конфліктів, економлячи свої інтелектуальні та емоційні ресурси.

Досліджувані другої групи, у яких мотив «прагнення до прийняття» переважає над мотивом «страх відторгнення»,  є більш спокійними, емоційно зрілими, адекватними в оцінці себе та оточуючих, постійними у планах. Їм властива життєрадісність, енергійність, впевненість у своїх силах, непослідовність.

Вони є більш сміливими, рішучими, схильними до ризику, швидко приймають рішення, у колективі тримаються вільно і незалежно; мислять більш тверезо і реалістично. І хоч у спілкуванні їм не вистачає делікатності і тактичності, вони користуються симпатією, повагою у людей, їх грубість не ображає, а притягує до себе, в ній вони бачать не прояв озлобленості, а прямоту і відкритість. Їх поведінка є природною,  вони готові до співробітництва та до активної допомоги оточуючим. Респонденти мають широке коло друзів і знайомих, легко сходяться з людьми. У товаристві відчувають себе затишно і спокійно.

Також, досліджувані другої групи є екстравертованими, вони не відчувають труднощів у спілкуванні, у встановлені контактів, не соромляться, коли на них звертають увагу, прагнуть до лідерства, активні. Вони уміють використовувати інших людей для досягнення власних цілей.

У досліджуваних другої групи переважаючою стратегією психологічного захисту є агресія.

 

 
Тест-опитувальник для вимірювання мотивації афіліації  (А.Мехрабіана)

За результатами теста-опитувальника для вимірювання мотивації афіліації, можемо зробити висновок про рівень вираження у досліджувальних мотиву «страх відторгнення». Отримані показники вказують на те, що для усіх 30 респондентів характерним є середній рівень прояву мотиву «страх відторгнення». Відповідно, це може свідчити про те, що вони активно не уникають контактів з людьми та не шукають самотності, проте і не відчувають позитивних емоцій від спілкування з оточуючими. Але так як «страх відторгнення» у них, все ж таки,  переважає над «прагненням до прийняття», то можна зробити припущення, що у різних ситуаціях вони будуть проявляти поведінку, на яку впливатиме саме мотив «страху відторгнення», який виражений у них яскравіше.

 

 

Багатофакторний міжособистісний  опитувальник  FPІ (модифікована форма В)

У респондентів, в  яких «страх відторгнення»  переважає над «прагненням до прийняття» виділяються наступні особистісні  якості.

Таблиця 2.3.2

Результати вираження  особистісних якостей у респондентів 1-ї групи.

Шкали/ Кількість респондентів	Рівень вираження			Частка у %
	Низький (1 – 3)	Середній (4 – 6)	Високий (7 – 9)	Низький (1 – 3)	Середній (4 – 6)	Високий (7 – 9)
Невротичність	2	10	18	6,7	33,3	60
Спонтанна агресивність	3	12	15	10	40	50
Депресивність	1	6	23	3,3	20	76,7
Дратівливість	1	8	21	3,3	26,7	70
Товариськість	14	15	1	46,7	50	3,3
Врівноваженість	6	20	4	20	66,7	13,3
Реактивна агресивність	3	14	13	10	46,7	43,3
Сором'язливість	2	7	21	6,7	23,3	70
Відкритість	2	12	16	6,7	40	53,3
Екстраверсія- інтроверсія	5	19	6	16,7	63,3	20
Емоційна лабільність	2	3	25	6,7	10	83,3
Мускулізм-фемінізм	15	13	2	50	43,3	6,7

 

Для кращого візуального  сприйняття перенесемо дані на діаграму.

 

Рис.2. Вираження особистісних якостей  у студентів-психологів 2-го курсу 1-ї групи.

 

За даною методикою  у студентів-психологів 2-го курсу, в яких мотив «страху відторгнення переважає над мотивом «прагненням до прийняття», найяскравіше виражені такі особистісні якості як невротичність, депресивність, дратівливість, сором’язливість, емоційна лабільність.

Досліджувані характеризуються зниженим настроєм та втратою інтересу до життя. У них часто виникають  негативні судження та песимістичний  погляд на все, що відбувається поряд. Їм характерна  занижена  самооцінка. Високі показники за шкалою «сором’язливість» вказують на наявність тривожності, скутості, невпевненості у респондентів, наслідком чого є труднощі в соціальних контактах. Також, високі оцінки шкали «емоційна лабільність» вказують на нестійкість емоційного стану досліджуваних, що проявляється в частих коливаннях настрою, підвищеній збудливості, дратівливості, недостатній саморегуляції.