Автор работы: Пользователь скрыл имя, 05 Декабря 2012 в 14:37, курсовая работа
Мета роботи – підвищення ефективності свиней та зниження собівартості виробництва свинини.
Задачі дослідження – розглянути основні принципи розведення свиней, розрахувати затрати на корми, спланувати показники, які сприяють зменшенню затрат на собівартість продукції.
Запліднення ремонтних свинок проводиться рівномірно кожного місяця по 24-25 голів у віці 9 місяців при вазі 110 кг. Так вони окремою групою поступають і на опорос де по результатам плодовитості і молочності іде їх оцінка та приймається рішення про подальше їхнє використання.
За 2011 рік на кожну основну свиноматку одержано 18,7 голів поросят. Процент заміни основних свиноматок склав 37%, одержано по два опороса на рік (індекс поросності – 2).[18]
2.5. Охорона праці
У господарстві постійно дбають про здорові та безпечні умови праці. Згідно зі щорічними наказами роботу по охороні праці здійснюють три ланки посадових осіб у відповідності з обов’язками.
Керівник господарства відповідає за стан охорони праці в цілому по господарству, організовує та здійснює контроль за дотриманням безпечних умов праці на кожній ділянці, проводить інструктаж працівників один раз в 6 місяців та 32 годинне навчання по програмі з охорони праці один раз на рік.
Головний зоотехнік відповідає за охорону праці в тваринництві, організовує та проводить навчання тваринників з питань вимог безпеки та протипожежних заходів. Веде журнал інструктажів з охорони праці, в якому навчені тваринники ставлять підпис.[1]
Завідуючі фермою відповідає за справністю всього обладнання ферми, за безпеку проведення робіт. Приймає заходи, що запобігають травматизму.
Працездатність людей, що працюють на фермі, залежить від багатьох факторів: фізичних, хімічних, біологічних та психологічних. До фізичних факторів відносять:
1. рухомі машини та
механізми, підвищення
2. підвищення та зниження температури повітря в робочій зоні;
3. підвищення рівня шуму та вібрацій;
4. порушення освітлення.
У господарстві проведено паспортизацію робочих місць. При цьому були враховані параметри навколишнього середовища, що впливають на організм людини: освітлення, рівень шуму, температура, вологість, тиск, швидкість руху повітря. Заведений журнал зауважень і пропозицій для оперативного контролю за станом охорони праці.
Оперативний контроль включає регламентовані в часі перевірки та звіти керівників і спеціалістів виробничих підрозділів господарства.
Перша ступінь оперативного контролю здійснюється завідуючим ферми, який здійснює оперативний контроль один раз у 10 днів. Зауваження та пропозиції заносяться до журналу оперативного контролю і щомісяця складається звіт керівнику господарства.
Керівник щомісячно проводить огляд господарства та конкретизує стан організації роботи з охорони праці.
За результатами звітів кожної ступені оперативного контролю приймаються конкретні рішення, які оформляються постановою чи протокольним записом в спеціальному журналі.
Система навчання працюючих безпеки праці організовується у відповідності з загальним положенням.
Навчання з питань
праці нових працівників
Всі види інструктажу проводяться за раніше написаним планом і розробляються у відповідності з діючими правилами та нормами вимог безпеки відповідно до виробничих умов господарства. Планування охорони праці в основному складається з розробки плану заходів.
Вступний інструктаж проводять з усіма працівниками та спеціалістами, що приймаються на роботу, не залежно від їх освіти, стажу роботи чи посади. Вступний інструктаж проводить керівник господарства. Він реєструється в журналі реєстрації вступного інструктажу.
Первинний інструктаж на робочому місці проводиться з кожним працівником окремо з практичним показом безпечних способів і методів роботи.
Позаплановий інструктаж проводять після зміни правил з охорони праці, технологічного процесу, модернізації обладнання та інструменту, порушення робітниками вимог безпеки, перерви в роботі більше 30 календарних діб для робіт з підвищеною небезпекою і 60 діб для інших робіт.
Повторний інструктаж проводиться індивідуально чи з групою працівників через шість місяців за програмою інструктажу на робочому місці з метою перевірки та покращення рівня знань правил та інструкцій з охорони праці.
Цільовий інструктаж проводять з працівниками, що направляються на роботи, які потребують наряд – допуск.
Проведення цільового інструкта
РОЗДІЛ 3.
ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ СВИНАРСТВА
В ТОВ «АГРОПРОДУКТ»
3.1. Покращення конверсії кормів
Ціни на зернові у
новому сезоні зросли на 50%. На виробництві
свинини, де корми складають 60-80% собівартості,
зростання цін являється
Для того, щоб не втратити контроль над ситуацією в умовах стрімкого збільшення витрат на корми, є низка дієвих заходів. При цьому маються на увазі актуальна оптимізація годівлі.
1. Лімітоване годування
3-4 рази на день саме у таких
обсягах, які будуть спожиті.
Але для цього необхідно
2. Використання відповідних до поточного розміру та віку свиней раціонів є ще одним методом контролю кормових витрат. Недоспоживання чи навпаки понад споживання тих чи інших речовин приводить до змін у метаболізмі тварин, а це веде до перевитрат кормів.
3. Продуктивність свиноматки є важливим чинником конверсії корму, свиня яка народжує 12 поросят на рік, споживає практично стільки ж корму скільки і та що народжує 18-20 поросят. Різниця у частці вартості корму. Корму на одне порося складає 45%, частота опоросу також впливає на конверсію (Корм Інформ 2009 рік).
5. Мікроклімат в приміщеннях особливо в зимовий та літній (жаркий) час температура у приміщені зависока знижує апетит, занизька – знижує віддачу кормів, адже більша частина єнергії отримана з корму, буде спрямовуватись на обігрів тіла.
6. Генетика тварин встановлює верхню межу її росту, яку можна досягти за якісної годівлі і догляду.
На перевитрату кормів впливають також розмір частки корму, який виготовив кормоцех, стан здоров’я тварин, якість корму та його ураження різними мікроорганізмами, вік відлучення поросят, забезпечення вільного доступу до води та кормів. Що відповідають кількості тварин, при великій скупченості тварин набір ваги уповільнюється до 10%.[3]
3.2. Правильна організація використання кормів
Мова про управління кормовими ресурсами. Ефективний кормовий менеджмент – це щорічне попереднє планування кормової бази, включаючи розподіл сівозмін, закупівлю потрібних кормових компонентів і продаж тих, які є у надмірній кількості, оптимальне використання складських приміщень, оптова закупівля окремих видів сировини по зниженим цінам (можливо спільна купівля на кілька підприємств), планування сезонних надлишків відходів харчової промисловості, а також контроль кормової бази (кількісно, якісно, перевірка реальності ціни) і т.д.
Дорожча, але більш досконала по вмісту кормова добавка може зменшити витрати на 20-40 грн./голову за рахунок покращення рівня засвоюваності кормів, а отже зменшення конверсії корму. І інші «бюджетні» позиції в раціоні вигідні лише тоді, коли продуктивність при цьому відповідає необхідному рівню, а додаткові витрати на роботу і зберігання цих кормових компонентів як мінімум перекриваються. Тому не достатньо простого порівняння цін між окремими кормовими компонентами. Обов’язково потрібно порівняти поживність раціонів із та без «нового» компоненту, а також такі фактори як смак, засвоюваність, продуктивність.[5]
Так при купівлі кормів, багатих енергією, основну роль відіграє не ціна 1 кг, а ціна 1 МДж обмінної енергії. Чим вища енергетична поживність корму, тим він, як правило, дорожчий, але в той же час при його згодовуванні показники продуктивності вищі. Тому більш високі витрати при купівлі оправдовуються більш високими приростами.
Розумно складений кормовий раціон для свиней на відгодівлі – це наявність у 1 кг комбікорму 12,8-13,2 МДж обмінної енергії. Додатковий 1 МДж обмінної енергії на 1 кг корму коштує 20-40 грн./голову (при цінах на зернові на рівні 1200 грн./т), і пропорційно зростає разом із зростанням цін на корми.
Для того щоб зменшити
собівартість свинини в ТОВ «Агропродукт»
необхідно переглянути
Основна мета механізації та автоматизації – це підвищення ефективності виробництва за рахунок підвищення продуктивності праці та зниження витрат на виробництво свинини, тобто зменшення собівартості продукції. Жорстка конкуренція у виробництві свинини вимагає підвищеної уваги до технології та техніки годівлі. На всіх ділянках потрібно знижувати кормові витрати, при цьому не знижуючи продуктивність тварин. Саме для цього існують автоматичні системи транспортування та роздачі кормів, які відіграють дуже важливу роль у сучасній технології промислового вирощування свиней.[14]
Для завантаження корму працює 3 оператора по роздачі кормів з фондом річної оплати праці 90 тис. грн. за рік. Якщо на ці кошти придбати шайбові транспортери, а двох операторів перевести на іншу роботу, то затрати на купівлю кормо-роздавача окупляться за три роки роботи.
Шайбові транспортери є набагато гнучкішими та більш надійними. З їх допомогою можна робити багато поворотів, як горизонтальних так і вертикальних, що просто необхідно в приміщеннях для опоросу чи при індивідуальному або груповому утриманні свиноматок. Максимальна довжина шайбового транспортеру може бути до 400-450м.
Говорячи про дозовану годівлю сухими кормами неможливо не відзначити роль індивіального дозатору корму. Місткість дозаторів може бути від 3 до 6кг, в залежності від того, який групі свиней дозується корм. Завдяки дозаторам чітко та якісно проходить годівля свиноматок та кнурів.
Основні переваги кормових конвеєрів:
– висока ефективність, яка обумовлена великою продуктивністю;
– простота систем в застосуванні та надійність в експлуатації;
– швидкість при монтажі, а в подальшому легкість в обслуговуванні;
– можливість в будь який час швидко дооснастити чи переобладнати лінію;
– повністю автоматичний процес роздачі корму, що суттєво знижується вплив людського фактору;
– зниження долі ручної праці, що дає змогу значно скоротити кількість обслуговуючого персоналу та знизити фонд заробітної плати;
– гарантоване зниження витрат кормів;
– можливість автоматичного підбору складу кормів та адресне застосування різних добавок та медикаментів;
– автоматичний пуск та вимкнення, як наслідок мінімум витрат електроенергії;
– не потребує наявності висококваліфікованого персоналу.
Всі ці основні переваги дають змогу переконатися в беззаперечній ефективності застосування автоматичних систем роздачі кормів, які в кінцевому підсумку суттєво впливають на рентабельність галузі свинарства.[9]
Велика кількість затрат йде на заготівлю підстилки (соломи). Тюкують солому прес – підборщиком К-454, тюки отримуються квадратної форми по 15 кг кожний. Це є не економічним для господарства, адже:
по-перше – для подальшого зберігання потрібно скласти солому в скирди по 20-25 тис. тюків в одну;
по-друге – наймані робітники складають скирди власноруч без допомоги машин та іншої техніки;
по-третє – залучається на сезонні роботи близько 12 чоловік із фондом місячної оплати праці приблизно 60 тис. грн.;
За рахунок зміни прес-підборщіка К-454 на прес-підборщік рулонного типу ПРФ-145 то, затрати на його покупку окупляться за два роки, а ефективності буде значно більше. Адже рулонні тюки важать близько 300 кг один і їх зручніше складати в скирди.[13]
Щоб заповнити відгодівельний корпус необхідною кількістю соломи потрібно залучити 6-7 чоловік і використати 250-300 (3750-4500 кг) тюків соломи. Через деякий час таким самим способом (по мірі використання) раз на тиждень солому в кількості 100-150 (1500-2250 кг) тюків завозять знову для підстилки.
Використання одного рулонного тюка замінює 20 звичайних квадратних і для завезення в корпу залучається лише один тракторист і трактор з куном. Отже в господарстві зменшуються затрати на залучення сезонних тимчасових робітників і різноробочих, які потрібні для щотижневого заносу підстилки.
3.5. Зниження затрат теплової енергії
Зниження собівартості та енергоємності виробництва свинини в господарстві забезпечується шляхом зменшення витрат теплової енергії тваринницьким приміщенням. Суттєвим недоліком існуючих систем мікроклімату тваринницьких приміщень є значні питомі енерговитрати, які сягають 45-60% від загального енергоспоживання. З метою зменшення енергоємності мікроклімату слід встановити установки, які регенерують тепло, що виділяється з тваринницьких приміщень. Доцільно мати теплоутилізатори розміщені під дахом, які дозволяли б підігрівати свіже повітря за рахунок відпрацьованого.[7]
Информация о работе Підвищення ефективності свиней та зниження собівартості виробництва свинини