Основні проблеми розвитку вітчизняної вищої освіти в Україні

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 04 Мая 2015 в 14:29, курсовая работа

Краткое описание

Актуальність дослідження: вища освіта - рівень освіти, який здобувається особою у вищому навчальному закладі в результаті послідовного, системного та цілеспрямованого процесу засвоєння змісту навчання, який грунтується на повній загальній середній освіті й завершується здобуттям певної кваліфікації за підсумками державної атестації.
За два десятиріччя незалежності України не раз робилися спроби реанімувати стару систему вищої освіти, розраховану на забезпечення країни фахівцями на базі не менш значних матеріально-технічних ресурсів

Содержание

ВСТУП…...............................................................................................................3
РОЗДІЛ 1. Вітчизняна система освіти
1.1 Освіта як інститут соціалізації та самореалізації людини…….....................10
1.2 Сучасний стан системи вищої освіти України………………………………18 1.3Болонський процес…………………………………………………………….26
1.4 Основні проблеми розвитку вищої освіти в Україні…..…………………...34
РОЗДІЛ 2. Програма соціологічного дослідження на тему: «Уявлення населення м. Чернігова про основні проблеми розвитку вітчизняної вищої освіти в Україні» ……………………………………………..............................38
Розділ 3. Основні проблеми розвитку вітчизняної вищої освіти в Україні
( результати дослідження)……………………………………………….……..45
Висновки…………………………………………………………………………..46
Додатки……………………………………………………………………..……..48
Список використаної літератури

Вложенные файлы: 1 файл

diplom Савченко Тетяни главый.doc

— 648.50 Кб (Скачать файл)

Таким чином, для того, що б отримати освіту за освітньо-кваліфікаційним рівнем магістр або спеціаліст (повну вищу освіту) за тією або іншою спеціальністю, спочатку необхідно отримати освіту за освітньо-кваліфікаційним рівнем бакалавр (базову вищу освіту) відповідного напряму підготовки.

Далі магістри та спеціалісти мають можливість поступити в аспірантуру ОНПУ, де здійснюється підготовка фахівців вищої кваліфікації, яка передбачає засвоєння відповідної освітньо-наукової програми та набуття навичок володіння методологією й методикою дослідницької роботи.

 Для фахівців вищої кваліфікації передбачається два рівні вчених ступенів, які здобуваються послідовно:

- кандидат наук (відповідає доктору  філософії за міжнародною класифікацією) - це вчена ступінь, яка присуджується  магістрам та спеціалістам на  основі публічного захисту дисертації в спеціалізованій вченій раді за підсумками оригінальних наукових досліджень, результати яких опубліковані в наукових виданнях і мають істотну наукову новизну та практичне значення.

- доктор наук - це наукова ступінь, яка присуджується кандидатам  наук на основі публічного захисту докторської дисертації в спеціалізованій вченій раді за результатами циклу наукових робіт, які опубліковані у провідних наукових виданнях України і світу, мають вагоме теоретичне та (або) практичне значення у розвитку окремої галузі науки, отримали національне та міжнародне визнання.

Структура освіти України представлена в табл. 1.1

Таблиця 1.1 - Структура освіти України

Структура освіти

Рівні (ступені), документ про освіту

Період навчання

(роки, кредити ЄКТС)

Цикли ЄПВО

Докторантура

Доктор наук науковий ступінь, диплом доктора наук

   

Аспірантура

Кандидат наук науковий ступінь, диплом кандидата наук

≥ 3 роки

ІІІ цикл

Вища освіта

Повна вища освіта

Магістр, диплом магістра

1-2 роки (60-120 ЄКТС)

 

(1-3 роки за напрямом медицина, ветеринарія)

ІІ цикл

Спеціаліст, диплом спеціаліста

1-1,5 роки (60-90 ЄКТС)

 

(5-6 років за напрямом медицина, ветеринарія (300-360 ЄКТС))

 

Базова вища освіта

Бакалавр, диплом бакалавра

3-4 роки (180-240 ЄКТС)

(2-3 роки на основі диплома  молодшого спеціаліста)

І цикл

Неповна вища освіта

Молодший спеціаліст, диплом молодшого спеціаліста

2-3 роки (120-180 ЄКТС)

(3-4 роки на основі БСО)

короткий цикл І циклу


Продовження табл. 1.1

1

2

3

4

Професійно-технічна освіта

Кваліфікований робітник, диплом

3 роки (на основі БСО)

1-1.5 роки (на основі ПСО)

Доступ до вищої освіти

Загальна середня освіта

Повна загальна середня освіта (ПСО)

Атестат

2-3 роки

 

Базова загальна середня освіта (БСО)

Свідоцтво

5 років

 

Початкова загальна освіта

 

4 роки

 

Дошкільна освіта

     

 

В Україні діють вищі навчальні заклади державної, комунальної та приватної форм власності таких типів: університет, академія, інститут, консерваторія (музична академія), коледж, технікум (училище).

Університети, академії, інститути, консерваторії можуть здійснювати навчання за усіма типами програм підготовки (молодший спеціаліст, бакалавр, спеціаліст, магістр, кандидат наук), а також за програмами післядипломної освіти. Університету (академії) може бути надано статус національного за досягнення найвищих показників у науково-дослідницькій діяльності.

Національна система забезпечення якості реалізується через механізми ліцензування та акредитації.

Освітня діяльність на території України здійснюється вищими навчальними закладами на підставі ліцензій. Обов'язковою умовою видачі ліцензії є відповідність нормативам, що встановлюється Міністерством освіти і науки.

Вищий навчальний заклад має право видавати документ про вищу освіту державного зразка тільки з акредитованого напряму (спеціальності). Напрям (спеціальність) вважається акредитованим, якщо рівень підготовки за цим напрямом (зі спеціальності) відповідає державним вимогам.

 Органами, які уповноважені  здійснювати контроль за забезпеченням  якості вищої освіти в Україні, є: Міністерство освіти і науки (МОН), Акредитаційна комісія (АК), Державна інспекція навчальних закладів.

У вищих навчальних закладах України вища освіта громадянами України та іноземними громадянами здобувається за освітньо-кваліфікаційними рівнями молодшого спеціаліста, бакалавра, спеціаліста та магістра.[18]

Освітньо-кваліфікаційний рівень молодшого спеціаліста здобувається у вищих навчальних закладах І-ІІ рівнів акредитації: училищах, технікумах, коледжах; бакалавра, спеціаліста та магістра – у вищих навчальних закладах ІІІ-ІV рівнів акредитації: університетах, академіях та інститутах.

У 2014 році мережа вищих навчальних закладів І-ІV рівнів акредитації налічує 803 заклади, з них державної форми власності 415 закладів, комунальної форми власності – 221, приватної форми власності – 167.

З 478 вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації 200 державної форми власності, 207 - комунальної та 71 - приватної. З 325 вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації 215 державної форми власності, 14 - комунальної та 96 - приватної.

Сьогодні в системі вищої освіти України функціонують 198 університетів, 62 академії, 83 інститути, 245 коледжів, 97 технікумів, 117 училищ та 1 консерваторія.[12]

Із загальної кількості вищих навчальних закладів майже 60% складають ВНЗ І-ІІ рівнів акредитації та 40% - ВНЗ III-IV рівнів акредитації.

Вища освіта здобувається за кошти державного та місцевого бюджетів, а також за кошти фізичних та юридичних осіб, за денною, вечірньою, заочною, дистанційною та екстернатною формами навчання.

Освітньо-кваліфікаційний рівень молодшого спеціаліста здобувається на основі базової та повної загальної середньої освіти, а також на основі освітньо-кваліфікаційного рівня кваліфікованого робітника. Освітньо-кваліфікаційний рівень бакалавра здобувається на основі повної загальної середньої освіти та на основі освітньо-кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста.

Освітньо-кваліфікаційні рівні спеціаліста, магістра здобуваються на основі освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра, крім спеціальностей медичного та ветеринарно-медичного спрямувань, з яких вищу освіту можна здобути на основі повної загальної середньої освіти.

У 2013/2014 навчальному році контингент студентів вищих навчальних закладів    усіх   рівнів   акредитації  та   форм   власності   становить   понад 2 млн. 052,7 тис. осіб (у 2012/2013 навчальному році – 2 млн. 170 тис.).

У вищих навчальних закладах І-ІІ рівнів акредитації всього навчається 329 тис. осіб, з них за кошти державного бюджету – 124,3 тис. осіб, за кошти місцевих бюджетів – 77 тис. осіб, за кошти фізичних та юридичних осіб – 127,4 тис. осіб.

Відповідно у вищих навчальних закладах ІІІ-ІV рівнів акредитації всього навчається 1 млн. 723,7 тис. осіб, за кошти державного бюджету навчається, відповідно, 750,4 тис. осіб, за кошти місцевих бюджетів – 188,2 тис. осіб, за кошти фізичних та юридичних осіб – 946.6 тис. осіб.

У 2013/2014 навчальному році у вищих навчальних закладах навчається понад 69 тис. Іноземних громадян із 146 країн світу.

Чисельність студентів у вищих навчальних закладах І-ІІ рівнів акредитації на кожні 10 тис. населення складає 72 особи, у вищих навчальних закладах ІІІ-ІV рівнів акредитації — 380 осіб.

У 2013 році вищими навчальними закладами І-ІІ рівнів акредитації випущено 91,2 тис. осіб, вищими навчальними закладами ІІІ-ІV рівнів акредитації – 485,1 тис. осіб.

У 2013/2014 навчальному році у вищих навчальних закладах І-ІІ рівнів акредитації працює 36,3 тис. педагогічних та науково-педагогічних працівників, у вищих навчальних закладах ІІІ-ІV рівнів акредитації 158,9 тис. педагогічних та науково-педагогічних працівників.

Навчальний процес у вищих навчальних закладах І-ІІ рівнів акредитації забезпечують понад 36,4 тисяч педагогічних працівників, у вищих навчальних закладах ІІІ-ІV рівнів акредитації — понад 158,5 тисяч науково-педагогічних та педагогічних працівників.

Серед викладачів вищих навчальних закладів І-ІV рівнів акредитації налічується понад 71,4 тис. кандидатів наук та майже 14,4 тис. докторів наук, 48 тис. доцентів та майже 12,7 тис. професорів.

За останні три роки удосконалено систему прийому молоді до вищих навчальних закладів. Зокрема, розроблено і запроваджено Єдину державну електронну базу з питань освіти у якій у 2013 році було зареєстровано понад  2 млн. 200 тис. заяв від понад 860 тис. вступників. В електронному вигляді абітурієнтами було подано понад 620 тис. заяв від понад 153 тис. вступників

Всього ж у 2013 році до вищих навчальних закладів України І-ІV рівнів акредитації всіх форм власності та підпорядкування зараховано 468,1 тис. осіб (у тому числі 221,3 тис. осіб за кошти державного та місцевого бюджетів, що становить майже 50 відсотків).

Протягом  2010-2013  років  створено 13 регіональних університетських центрів на базі 33 вищих навчальних закладів. 14 вищим навчальним закладам надано статус дослідницького, серед вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації 118 вищих навчальних закладів мають статус національного.

Крім цього, з метою вдосконалення управління вищою освітою, протягом 2010-2013 років до сфери управління МОН передано 69 вищих навчальних заклади, з них 28 вищих навчальних закладів ІІІ-ІV та 41 вищий навчальний заклад І-ІІ рівнів акредитації.

У 2011 році за участю представників роботодавців розроблена та затверджена Урядом Національна рамка кваліфікацій, яка забезпечує ефективний взаємозв’язок між сферою освіти і ринком праці, наступність між рівнями освіти, реалізацію стратегії навчання впродовж життя. Це свого роду «дорожня карта», згідно з якою в подальшому необхідно за участю роботодавців розробити галузеві рамки кваліфікацій з відповідним наповненням, провести спільну роботу щодо впорядкування Переліків напрямів та спеціальностей, за якими ведеться підготовка фахівців, Національного класифікатора професій, Класифікатора видів економічної діяльності тощо.

Водночас, сьогодні проводиться активна робота над створенням нового покоління державних стандартів вищої освіти, зорієнтованих на формування нової системи діагностичних засобів з переходом від оцінки знань випускника до оцінки його компетенції і визначенню рівня компетентності в цілому. Наразі реалізується пілотний проект освітніх стандартів з низки напрямів і спеціальностей вищої та професійно-технічної освіти в рамках спільного проекту Міністерства, групи підприємців і Федерації роботодавців. Зокрема, впродовж 2013 року за участі роботодавців  розроблено  18 нових галузевих стандартів вищої освіти.

На виконання доручення Президента України впроваджено Національну систему рейтингового оцінювання діяльності вищих навчальних закладів України як інструмент моніторингу якості освіти та освітніх послуг.

Сьогодні вже три вітчизняні університети представлені в міжнародному   рейтингу   університетів   світу QS World University Rankings (Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Національний технічний університет України “Київський політехнічний інститут”, Донецький національний університет).

Крім цього, упродовж вересня-листопада 2013 року Сумський державний університет пройшов незалежний зовнішній аудит за цим рейтингом. Таким чином, Сумський державний університет став першим з українських ВНЗ, що взяв участь у зовнішньому аудиті QS STARS.

Починаючи з 2011 року Міністерством освіти і науки проведено три конкурсні відбори студентів, аспірантів і науково-педагогічних працівників на навчання або стажування у провідні закордонні вищі навчальні заклади.

За угодами міжурядового та міжвідомчого характеру щорічно близько 300 осіб направляються за кордон для здобуття освіти у вищих навчальних закладах (у 2011 – 275, у 2012 – 353).

Зокрема, у 2013 році на навчання або стажування в провідні вищі навчальні заклади за кордон направлено 315 осіб, з них: 148 студентів, 75 аспірантів та 92 наукових та науково-педагогічних працівника.

У рамках прямих угод між українськими та закордонними вищими навчальними закладами щорічно за кордон відряджаються на навчання та стажування близько 4000 осіб.

Державна підтримка і фінансування навчання та стажування за кордоном у найкращих вищих навчальних закладах США, Великобританії, Франції, Німеччини, Японії та інших економічно розвинених країн надається студентам, аспірантам і фахівцям природничого та інженерно-технічного напрямів, у яких на сьогодні в державі є найбільша необхідність. Зокрема, це такі напрямки, як IT-технології, біонанотехнології, інформаційно-комунікаційні технології, нанофізика та наноелектроніка, електротехніка, нові нетрадиційні джерела енергії, раціональне природокористування, розробка корисних копалин, металургія, машинобудування, авіаційна та ракетно-космічна техніка, атомна енергетика, хімічна технологія та інженерія тощо. Водночас, розширюється участь вищих навчальних закладів України у програмах ЄС з обміну студентів і викладачів «Еразмус Мундус» та «Жан Моне».

Информация о работе Основні проблеми розвитку вітчизняної вищої освіти в Україні