Шпаргалка по "Таможенной системе"

 Іноді під час  провадження у справі може  виникнути потреба щось з’ясувати  в іншому населеному пункті, іншому  регіоні, ніж той, де розташований  митний орган. У такому випадку  службова особа митниці, в провадженні  якої знаходиться справа про порушення митних правил, або начальник митниці чи його заступник мають право доручити провадження окремих дій службовій особі іншого митного органу України. Тому не слід дивуватися, якщо представника підприємства, яке розташоване, наприклад, в Ужгороді запросять до Карпатської регіональної митниці для опитування про обставини відправлення за кордон вантажу, затриманого Луганською митницею.

3. Опитування.

 

 Опитування є найбільш  поширеною дією під час митного  розслідування.

 Службова особа митного органу України, в провадженні якої знаходиться справа про порушення митних правил, а також службова особа, яка розглядає таку справу, мають право провадити опитування будь-яких осіб по суті справи. Тобто як свідок може бути викликана кожна особа, про яку є дані, що їй відомі будь-які обставини, що мають бути встановлені по даній справі.

 Опитувані особи  мають повідомити все, що їм  відомо про обставини, які стосуються  справи про порушення митних  правил.

 Однак слід пам’ятати,  що згідно з вимогами ст. 63 Конституції України особа не несе відповідальності за відмову давати пояснення щодо себе, членів своєї родини чи близьких родичів. Про опитування осіб складається протокол за встановленою ДМС України формою.

  Опитування розпочинається з засвідчення особи очевидця (свідка) й роз’яснення йому його прав та обов’язків, з’ясування відношення особи, що опитується, до переміщуваних через митний кордон товарів і предметів та інших обставин справи. Опитування по суті справи починається з пропозиції повідомити все, що відомо особі про обставини справи. Після такого повідомлення службова особа митного органу може ставити запитання. Свідчення опитуваного записуються від першої особи і, по можливості, дослівно. При необхідності записують поставлені запитання. Після надання пояснень, на прохання свідка, йому має бути надана можливість написати свої свідчення власноручно. Після закінчення опитування протокол пред’являють опитуваній особі для прочитання, або на її прохання зачитують уголос. Особа, яку опитували, має право вимагати доповнення протоколу та внесення в нього поправок. Після того, як протокол прочитано, в ньому робиться запис про те, що всі свідчення записані вірно. Якщо протокол написано на кількох аркушах, то опитувана особа та інші присутні підписують кожен аркуш окремо.

 Якщо особа, яку  опитують, не володіє українською  мовою, до справи залучають  перекладача. Такими, що не володіють  мовою, вважаються особи, які  не розуміють або погано розуміють  розмовну мову, не можуть вільно  розмовляти або читати даною мовою, мають труднощі в розумінні тих чи інших термінів. У протоколі мають бути наведені дані про перекладача, міститися вказівка про роз’яснення перекладачеві його обов’язків, а особі, що опитується – її права на відвід перекладача. Перекладач підписує кожен аркуш протоколу й протокол у цілому. Особа, яку опитують, своїм підписом в кінці протоколу підтверджує, що зроблений усно переклад протоколу відповідає її свідченням. Якщо протокол опитування було перекладено на іншу мову письмово, то переклад в цілому та кожен його аркуш окремо мають підписати перекладач та особа, яку опитували. Такі ж вимоги мають виконуватися й при проведенні будь-яких інших дій із залученням перекладача під час провадження в справі.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 4. Адміністративне затримання.

 

  Адміністративне затримання проводиться з метою припинення порушення митних правил, складання протоколу про таке порушення (при неможливості його складення на місці), забезпечення вчасного й правильного розгляду справи та виконання постанови по ній. У виняткових випадках допускається адміністративне затримання особи, яка вчинила порушення митних правил, на строк до трьох годин.

 Адміністративне затримання  особи, яка вчинила порушення  митних правил, провадиться службовими  особами митних органів України за рішенням начальника митного органу України чи особи, яка його заміщує.

 Строк адміністративного затримання  обчислюється з моменту доставлення  особи, яка вчинила порушення  митних правил, до службового  приміщення митного органу України  чи іншого приміщення, де виконання необхідних дій виявиться можливим, а особи, яка була в стані сп’яніння, – з часу її витвереження. Щодо особи, яка знаходиться у вказаному приміщенні в зв’язку із здійсненням митного контролю, строк адміністративного затримання обчислюється з моменту закінчення такого контролю.

 Про адміністративне затримання  складається протокол за формою, що встановлюється Державною  митною службою України. Протокол  затверджує начальник митного  органу або особа, яка його  заміщує.

 В протоколі вказуються:

- дата й місце складання;

- дані про службову особу, яка склала протокол;

- дані про особу затриманого;

- підстави й мотиви затримання;

- пояснення порушника та його зауваження з приводу оформлення протоколу (якщо вони є);

- наявність ручної поклажі.

 Затриманому мають  бути роз’яснені його права  й обов’язки.

 

5. Витребування документів та митне обстеження.

 

  Службова особа митного органу України, у провадженні якої знаходиться справа про порушення митних правил, може витребувати документи, необхідні для розгляду справи.

 Особа, якій адресовано  вимогу про подання документів, зобов’язана не пізніш як у  п’ятиденний строк надіслати  їх службовій особі митного  органу України, яка вимагає  подачі документів.

 Не завжди існує  можливість вилучення предметів порушень митних правил безпосередньо при заведенні справи. Іноді точні відомості про їхнє місцезнаходження з’являються пізніше, під час провадження. Якщо з’явилися достатні підстави вважати, що на території або в приміщеннях підприємств, або у транспортних засобах, що їм належать, знаходяться предмети, що є безпосередніми об’єктами порушення митних правил, або предмети із спеціально виготовленими тайниками, які використовувалися для переміщення через митний кордон України з приховуванням таких предметів, а також документи, необхідні для розгляду справи про порушення митних правил, службові особи митниці можуть провести митне обстеження таких територій, приміщень або транспортних засобів.

 Митне обстеження  проводиться в присутності службових  осіб підприємств.

 Службові особи  митних органів України мають  право запросити до участі  в митному обстеженні спеціалістів.

  Про проведення митного обстеження складається протокол. За своїм змістом ця дія дуже схожа на огляд, який часто проводять працівники правоохоронних органів. У протоколі вказують місце й дату проведення обстеження; час його початку та закінчення; перелік усіх осіб, які брали участь у процесуальній дії; зміст обстеження та виявлені під час його проведення суттєві для справи обставини. Якщо під час проведення обстеження застосовувались фотографування, кіно- та відеозйомка, звукозапис, то в протоколі мають бути вказані технічні засоби, які було застосовано, умови й порядок їхнього застосування та отримані результати. В протоколі митного обстеження зазначається, що його учасники були попереджені про застосування технічних засобів.

 Всі учасники обстеження  мають право робити зауваження, які підлягають внесенню до  протоколу. Протокол підписують  всі особи, які брали участь  у митному обстеженні. До протоколу додаються фотографічні знімки, кіноплівки або відеокасети, діапозитиви, фонограми, плани, схеми, які були зроблені під час проведення обстеження; пломби та печатки, якщо вони були зняті з об’єктів, що підлягали обстеженню. Якщо під час обстеження були виявлені предмети, що є безпосередніми об’єктами порушення, а також документи, необхідні для розгляду справи, вони вилучаються, про що в протоколі також робиться відповідний запис.

 Зазначимо, що під  час проведення митного обстеження  службова особа митного органу має право провести взяття проб і зразків товарів, що обстежуються, про що в протоколі обстеження робиться відповідний запис, а про взяття проб і зразків складається окремий протокол.

 За рішенням службової  особи митного органу України,  в провадженні якої знаходиться справа про порушення митних правил, особі, яка вчинила це порушення, а також свідку можуть бути пред’явлені предмети й документи для впізнання. Це робиться з метою встановлення тотожності об’єктів, які виявлені при митному огляді, обстеженні, особистому огляді, вилученні тощо.

  Особу, яка бере участь у впізнанні, спочатку опитують про обставини, за яких вона бачила предмети й документи, зазначені в частині першій цієї статті, а також про ознаки, за якими вона може провести впізнання.

 Предмети й документи  пред’являються в групі однорідних  предметів та документів.

 Пред’явлення для  впізнання проводиться в присутності  понятих. 

 Про пред’явлення  предметів і документів для  впізнання складається протокол  за формою, що встановлюється  Державною митною службою України.

 

 

 

 6. Експертиза.

 

  При провадженні в справі про порушення митних правил може виникнути потреба в спеціальних знаннях. У такому випадку призначається експертиза. Вона проводиться з метою з’ясування найменування товарів і предметів, складу елементів, що до нього входять; способу та умов їхнього виготовлення; відповідності конкретного товару чи предмету певним стандартам; з’ясування вартості; оцінки художньої, історичної, культурної цінності предметів , а також ряду інших питань.

 Рішення про призначення  експертизи, прийняте службовою  особою митного органу України,  в провадженні якої знаходиться  справа про порушення митних  правил, є обов’язковим для експерта, якому цим рішенням доручено  експертизу, або службової особи  підприємства, якій надіслано рішення про призначення експерта. При цьому службова особа митного органу зобов’язана на вимогу експерта ознайомити його з матеріалами справи, що мають відношення до предмета експертизи, поставити особі, яка притягується до відповідальності, а також свідку питання, які стосуються предмета експертизи.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 7. Перевірка діяльності підприємства.

 

  Начальник митного органу України, службова особа якого здійснює провадження в справі про порушення митних правил, вчинене підприємством, або його заступник мають право відповідною постановою призначити перевірку діяльності підприємства, пов’язаної з порушенням митних правил.

 Така перевірка  може бути доручена службовій  особі, в провадженні якої знаходиться  справа, а в необхідних випадках, в залежності від обсягу й складності перевірки – групі осіб, до складу якої можуть залучатися спеціалісти, які не працюють в митній службі. Термін проведення перевірки встановлюється в залежності від терміну, необхідного для закінчення провадження в справі. Під час проведення перевірки перевіряючі мають виявити не лише факт правопорушення, а і його наслідки. До останніх, серед іншого, відносяться матеріальні збитки, розмір цих збитків, особа, яка спричинила або винна в їхньому спричиненні.

Підприємство сповіщається про результати перевірки протягом трьох днів з дня її завершення.

 Досить часто під  час таких перевірок на підприємствах  виявляються причини й умови,  що сприяли вчиненню порушення.  В разі їхнього виявлення службова  особа митного органу України, яка розглядає справу про порушення митних правил, вносить відповідним підприємствам пропозиції про вжиття заходів щодо усунення цих причин та умов.

 Підприємства зобов’язані  протягом місяця з дня надходження  пропозицій сповістити службову  особу митного органу України, яка внесла ці пропозиції, про вжиті заходи.

 

 

 

 

 

 

8. Порядок розгляду справи.

 

  Матеріали в справі про порушення митних правил може бути розголошено до її розгляду лише з дозволу службової особи митного органу України, в провадженні якої знаходиться ця справа, або начальника цього органу чи його заступника.

 Зауважимо, що справи про  порушення митних правил розглядаються:  від імені ДМС України –  вповноваженою службовою особою  цієї служби; від імені митниць  України – начальниками митниць  чи їхніми заступниками.

 Службова особа  митного органу України, в провадженні  якої знаходиться справа про  порушення митних правил, по закінченні  підготовки справи до розгляду  передає матеріали начальнику  цього органу чи його заступнику, а службова особа ДМС України  – вповноваженій особі цієї служби.

 Справа про порушення  митних правил розглядається  за місцезнаходженням митного  органу України, службова особа  якого здійснювала провадження  в справі. Відповідно до вимог  чинного законодавства України  справа має бути розглянута  протягом 15 днів з дня одержання вищезазначеною службовою особою матеріалів, необхідних для вирішення справи.

 Стаття 41 Конституції  України передбачає, що конфіскація  майна може застосовуватися виключно  за рішенням суду. Тому з моменту  прийняття Верховною Радою України Конституції України всі справи про митні правопорушення, які передбачають застосування конфіскації, має розглядати в повному обсязі суд за місцем знаходження митниці.