Карамелі «Лимонна»

Для всіх підприємств, що забруднюють довкілля, розробляється екологічний паспорт.

На кондитерських підприємствах  основними викидами в атмосферу є продукти згорання палива. Склад їх залежить від виду палива. Так, при  роботі на природному газі основними забрудниками атмосфери є оксид азоту і вуглецю; при використанні мазути чи вугілля поряд із зазначеними речовинами у повітрі потрапляють диоксид сірки, тверді частинки. Забруднюють атмосферу і гази, що відводяться із компресорних установок складів безтарного зберігання борошна.

Специфічними організованими викидами кондитерського виробництва є пил від цукру, крохмалю, борошна, інших пилоподібних добавок.

Основною фізичною характеристикою забруднення атмосфери є  гранично допустима концентрація забруднюючих речовин(ГДК).

Гранично допустима концентрація – це максимальна кількість шкідливих речовин в одиниці об’єму або маси середовища води, повітря чи грунту, яка практично не впливає на стан здоров’я людини. Вона встановлюється компетентними установами, комісіями як норматив.

Для всіх об’єктів, які забруднюють атмосферу, розраховують і встановлюють норми допустимих викидів(ГДВ). Гранично допустимі викиди – це кількість шкідливих речовин, що не має перевищуватись під час викиду в повітря за одиницю часу, і концентрація забруднювачів повітря, яка на межі санітарної зони не повинна перевищувати ГДК. Виконується інвентаризація джерел забруднення атмосфери для кожного підприємства, а також екологічна паспортизація всіх об’єктів, які забруднюють довкілля.

Ці нормативи мають законодавчу силу і є юридичною основою для санітарного контролю.

На кондитерських фабриках, щоб забезпечити необхідний рівень чистоти повітря у зоні, що прилягає до виробництва, продукти згорання розсіюють в атмосфері шляхом встановлення труб висотою від 25 до 60 – 70м і дефлекторів.

Передбачається також санітарно-захисна зона від 100 до 300м. Для виконання функції захисного бар’єру вони повинна бути озеленена. Зелені насадження відіграють важливу пилезахисну роль.

Для уловлення пилу сировини на бункерах для зберігання борошна в складах безтарного зберігання сировини, виробничих силосах встановлюють тканинні фільтри, на технологічних лініях транспортування сировини – циклони. У приміщеннях з викидами облаштовують приточно-витяжну вентиляцію.

Велике екологічне значення мають охоронні заходи по забезпеченню чистоти води. Ресурси питної води на землі обмежені. Незважаючи на те, що основними джерела води є озера і ріки, вони повсякденно забруднюються промисловими і побутовими скидами.

При виготовленні кондитерських виробів на 1т продукції витрачається 4,33м3 води (фабрика потужністю 30т/добу). Цю воду використовують як сировину для приготування продукції, живлення котлів, миття обладнання, тари, трубопроводів, а також санітарно-побутових потреб.

Водопостачання кондитерської фабрики здійснюються з міського водопроводу або артезіанських свердловин, за прямоточною системою, тобто вода на виробництво надходить з водопроводу чи артезіанської свердловини, а відпрацьована вода скидається у каналізацію або водоймище.

Вміст органічних речовин у воді характеризується таким показником, як окислованість. Окислованість  - це кількість кисню (мг О2//л води), що еквівалентна кількості окисника, необхідного для окислення всіх відновників стічних вод. Чим вищий цей показник, тим більш забруднена вода. Для стоків кондитерських фабрик цей показник дорівнює 600 – 800 мг О2//л.

Стічні води, що надходять у міську каналізацію, не повинні містити речовин у концентраціях, які негативно впливають на їх біологічне очищення, небезпечних бактеріальних і токсичних забруднень, смол, мазуту і бензину.

Перед спуском у міські каналізаційні системи стічні води кондитерської фабрики мають пройти механічне очищення через сита.

Характерні забруднювачі стічних вод кондитерських підприємств обумовлені наявністю залишків сировини, за гігієнічним критерієм вони належать до мало небезпечних у випадку скиду їх до водоймища. Поряд з цим, виробничі стічні води забруднені мікроорганізмами, що накопичуються на обладнанні, стінах, підлозі приміщення, тому миття зупиненого обладнання, підлоги, стін  необхідно проводити своєчасно, не допускаючи розкладу органічних сполук, що обумовлює розвиток та накопичення у місцях забруднення різноманітних мікроорганізмів і призводить до підвищення ступеню забруднення стічних вод.

Ще більше забруднені фекально-побутові стічні води підприємства, які можуть бути джерелом патогенних мікроорганізмів, що поширюються через воду. Тому необхідна систематичні дезінфекція побутових приміщень і санітарних вузлів підприємства.

Ступінь забруднення стічних вод залежить від рівня технологічного процесу на виробництві.

У виробничих стічних водах, окрім водорозчинних речовин, містяться нерозчинні частинки різної дисперсності, вміст яких складає приблизно 150 мг/л, рН 6,0 – 7,0.

Нарівні із забрудненням атмосфери і водного середовища, внаслідок виробничої діяльності забруднюють грунти. Джерелом забруднення грунтів токсичними речовинами є викиди в атмосферу, пестициди, відходи промислового виробництва.

З метою запобігання забрудненню грунтів в умовах кондитерської фабрики необхідно своєчасно ретельно збирати, вивозити і знешкоджувати рідкі та тверді відходи виробничої діяльності підприємства: мазут, змащувальні матеріали, промислове сміття тощо.

 Стан  екологічної безпеки довкілля  контролює Мінекобезпеки України. Проводиться контроль джерел  промислових викидів у атмосферу, дотримання норм гранично допустимих  викидів(ГДВ), норм скидів стічних  вод, тимчасово погоджених скидів(ТПС) і гранично допустимих скидів(ГДС), якість поверхневих вод суші, стан грунтів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ПЕРЕЛІК ЛІТЕРАТУРИ

 

1. Драгилев А.И.,Лур'є И.С. Технологія кондитерських виробів – M : Делипринт, 2001.
2. Лур'є И.О. Технологія кондитерського виробництва - М:.Агропромиздат. - 1992.
3. Лунін О.Г., Драгилев А.И., Черноиваник А.Я. Технологічне устаткування підприємств кондитерської промисловості - М: Легка і харчова промисловість. - 1984.
4. Карушева Н.З., Лур'є И.С. Технохимический контроль кондитерського виробництва - М: Агропромиздат. - 1990.
5. Мамонтів КЛ., Мамонтова М.М. Основи проектування кондитерських фабрик - М: Вища школа, - 1967.
6. Олейникова А.Я. і ін. Проектування кондитерських підприємств – У: 2000.
7. Ройтер И.М., Макаренкова А.А. Сировина хлібопекарського, кондитерського і макаронного виробництва - ДО: Врожай. - 1988.
8. Герасимова И.В. Технологія карамелі - М: Агропромиадат. - 1988.
9. Карушева Н.В. Технологія виробництва цукерок— М: Агропромиздат.-1989.
10. Довідник кондитера, ч.1. За редакцією Журавльової Е.И. - М:Харчова промисловість. - 1966.
11. Норми технологічного проектування - М: Минпищепром. - 1984.
12. Збірники рецептур на кондитерські вироби
13. Стандарти на сировину і готову продукцію.