Прогнозування банкрутства та обґрунтування резервів неплатоспроможних підприємств

Ліквідаційна  комісія (орган, що проводить ліквідацію) оцінює наявне майно ліквідовуваного  підприємства, проводить роботу зі стягнення дебіторської заборгованості й розраховується з кредиторами, складає ліквідаційний баланс та подає його власнику або органу, який призначив ліквідаційну комісію. Достовірність та повнота ліквідаційного балансу мають бути підтверджені аудитором (аудиторською фірмою), за винятком тих організацій, що повністю утримуються  за рахунок бюджету і не займаються підприємницькою діяльністю.

На жаль, для України характерною є  ситуація, коли ліквідаційна комісія  складається з представників  банків-кредиторів, енергетичних компаній та податкових адміністрацій. Вони, як правило, абсолютно не заінтересовані у “збереженні” боржника, і вся  їхня діяльність спрямована на продаж найліквіднішої частини майна – того, на чому базується вся діяльність підприємства.

Кошти, виручені від продажу майна банкрута, спрямовуються  на задоволення претензій кредиторів. При цьому, у першу чергу, покриваються витрати, пов'язані з провадженням справи про банкрутство в господарському суді та з роботою ліквідаційної  комісії, а також задовольняються  вимоги кредиторів, забезпечені заставою.

У другу  чергу, виконуються зобов'язання перед  працівниками підприємства-банкрута (за винятком повернення внесків членів трудового колективу до статутного фонду підприємства, виплат на акції  трудового колективу).

У третю  чергу, задовольняються вимоги щодо державних і місцевих податків та неподаткових платежів до бюджету, вимоги органів державного страхування  та соціального забезпечення.

У четверту чергу, задовольняються вимоги кредиторів, не забезпечені заставою.

Насамкінець задовольняються вимоги членів трудового  колективу щодо повернення їхніх  внесків до статутного фонду підприємства інші вимоги.

Слід  зазначити, що вимоги кожної наступної  черги задовольняються після  повного задоволення вимог попередньої. Коли майна бракує для повного  задоволення всіх вимог однієї черги, претензії задовольняються пропорційно  належній кожному кредиторові сумі.

Претензії, виявлені й заявлені після закінчення встановленого строку, задовольняються  з майна підприємства, що залишилось після задоволення першочергових  претензій, а також претензій, заявлених  у встановлений строк.

Претензії, не задоволені за браком майна, вважаються погашеними. Погашеними вважаються також  претензії, не визнані ліквідаційною  комісією, а також ті, щодо яких кредитори  протягом місячного строку від дня  одержання повідомлення про повне  або часткове невизнання претензії  не подадуть відповідних позовів  до господарського суду. Безнадійна заборгованість, яка залишилася непогашеною після розподілу активів дебітора, оголошеного банкрутом на ухвалу господарського суду, покривається за рахунок страхового резерву та включається до складу валових витрат кредитора.

Майно, що залишилось після задоволення претензій  кредиторів і членів трудового колективу, використовується відповідно до рішення  власника. У разі реорганізації підприємства його права та обов'язки переходять до правонаступників. Якщо внаслідок  повної ліквідації підприємства власники корпоративних прав, емітованих таким  підприємством, одержують засоби або  майно, вартість яких перевищує балансову (номінальну) вартість таких корпоративних  прав, сума перевищення включається  в оподатковуваний дохід таких  осіб. Коли сума засобів або вартість одержаного майна є меншою за номінальну вартість корпоративних прав, сума збитків відноситься на валові витрати  власника, але не раніше повної ліквідації підприємства-емітента. Підприємство вважається реорганізованим або  ліквідованим з моменту виключення його з державного реєстру України.

На підставі результатів своєї діяльності ліквідаційна комісія складає ліквідаційний  баланс і подає його на затвердження до господарського суду. Якщо за результатами ліквідаційного балансу після задоволення  вимог кредиторів не залишилося майна, господарський суд виносить ухвалу про ліквідацію юридичної особи  – банкрута. Якщо майна банкрута вистачило, щоб задовольнити всі  вимоги кредиторів, надалі він вважається вільним від боргів і може продовжити свою підприємницьку діяльність.

 

1. 8. Статистика банкрутств  в Україні

Нині  в Україні спостерігається стійка тенденція до збільшення кількості  фінансове неспроможних підприємств. Так, 1993 року збитковим було кожне  дванадцяте підприємство, 1994-го - кожне  дев'яте, 1995-го - кожне п'яте, 1996-го - кожне  третє, а в 1997- 98 pp. - кожен другий суб'єкт  підприємницької діяльності працював збиткове. У 1999 році, без огляду на певні  позитивні зрушення в економіці, тенденція до збільшення кількості збиткових підприємств збереглася: понад половина підприємств працювали збиткове.

Щодо  стану українського бізнесу та самих  українців статистика показує наступні тенденції.

Згідно  з даними НБУ доля проблемних кредитів на 01. 05. 2010 року становила 11% від загального обсягу  виданих займів. Проте, слід зауважити, що експертні оцінки перевищують  цей показник у п*ять разів.

Директор  Державного департаменту з питань банкрутства  Міністерства економіки України  Юліан Хорунжий зазначив, що попри  всі прогнози банкрутств під час  кризи поменшало. Так, у січні  – листопаді 2009 р. кількість банкрутств комерційних підприємств в Україні  зменшилася на 25% – з 3245 до 2611. Кількість  порушених справ про банкрутство  держпідприємств за 11 місяців 2009 р. зменшилась на 83% – з 192 до 105. Поменшало  і фіктивних банкрутств, основними  цілями яких були перерозподіл форм власності, ухилення від сплати податків або  кредитів [16].

 Попре  зазначене, один з найбільших  операторів по турецькому напрямку - компанія "Туртесс Тревел" в  2009-му отримала чистого доходу  на 20% менше, ніж у 2008 році. Чистий  збиток компанії за цей період  склав 21 млн грн. Нагадаємо, 5 липня  2010 року Господарський суд Києва  визнав банкротом туркомпанію  Karya Tour.

Якщо  розглядати загально галузеву ситуацію в країні, то Державний комітет  з статистики наводить наступні дані щодо фінансового стану підприємств  України.

 

 

 

 

 

 

 

Таблиця 1

Фінансові результати від звичайної діяльності підприємств

до оподаткування  за видами економічної діяльності за 2012 рік.

	Підприємства, які одержали прибуток, у % до загальної кількості підприємств	Підприємства, які одержали збиток, у % до загальної кількості підприємств
Усього	55,3	44,7
у тому числі	84,5	15,5
сільське господарство, мисливство, лісове господарство
промисловість	53	47
будівництво	42,6	57,4
торгівля;  ремонт автомобілів, побутових  виробів та предметів особистого вжитку	62,1	37,9
торгівля автомобілями та мотоциклами, їх технічне обслуговування та ремонт	48,7	51,3
оптова торгівля посередництво в  оптовій торгівлі	63,8	36,2
роздрібна торгівля; ремонт побутових  виробів та предметів особистого вжитку	63,4	36,6
діяльність готелів та ресторанів	60,4	39,6
діяльність транспорту та зв’язку	53,5	46,5
фінансова діяльність	68	32
операції з нерухомим майном, оренда, інжиніринг та надання послуг підприємцям	55,2	44,8
освіта	62,8	37,2
охорона здоров’я та надання соціальної допомоги	66,6	33,4
надання комунальних та індивідуальних послуг; діяльність у сфері культури та спорту	47,1	52,9

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ  ІІ

АНАЛІЗ  ПРИЧИН ВИНИКНЕННЯ БАНКРУТСТВА НА ПІДПРИЄМСТВІ

2.1. Характеристика ПСП  «Маяк»

ПСП "Маяк" є приватним сільськогосподарським  підприємством, метою якого є виробництво сільськогосподарської продукції, її переробки, зберігання і реалізації та задоволення суспільних потреб громадян, економічних та

Діяльність  підприємства базується на особистій трудовій участі засновника та осіб, з котрими ним укладено трудові договори, а також договори оренди їх майнових і земельних паїв, у відповідності з чинним законодавством України.

Головною  метою діяльності ПСП «Маяк» є  отримання прибутку шляхом виробництва  сільськогосподарської продукції, її переробки, реалізації та здійснення інших видів діяльності.

Предметом діяльності ПСП «Маяк є:

1. Товарне виробництво, заготівля, переробка, зберігання, транспортування і реалізація продукції птахівництва та іншої сільськогосподарської продукції.

2. Закупка сільськогосподарської продукції, худоби, товарно-матеріальних цінностей, у тому числі у населення за готівку, або шляхом товарообміну на взаємовигідних умовах.

3. Виробництво і реалізація будівельних матеріалів та виробів з них, товарів народного споживання.

4. Виконання будівельних, будівельно-монтажних, ремонтних, транспортних та інших робіт, надання послуг населенню та суб'єктам підприємницької діяльності.

5. Оптова, роздрібна, фірмова торгівля товарами  власного виробництва та виробництва  інших підприємств і фірм.

6. Надання побутових послуг населенню (будівельні, ремонтні, обробіток ґрунту, ритуальні, послуги зв'язку, прокат, оренда технічних засобів, консультації, рекламна діяльність, надання кредитів.

7. Ремонт  та технічне обслуговування сільськогосподарської  техніки, машин та обладнання.

8. Перевезення  пасажирів та вантажів автомобільним транспортом.

9. Розробка  та освоєння технологій по  переробці сировини відходів  власного виробництва, корисних  копалин, тощо.

10. Діяльність  по підвищенню вимог до якості продукції та зміцненню експортного потенціалу України.

11. Забезпечення  взаємовигідних контактів на комерційній основі.

12. Організація  громадського харчування з правом  відкриття відповідних закладів.

13. Зовнішньоекономічна  діяльність відповідно до перерахованих напрямів, згідно з чинним законодавством України.

14. Інша  діяльність, що не суперечить  чинному законодавству.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2.2. Аналіз фінансових ресурсів та структурно-динамічний аналіз майна підприємства

Фінансовий  аналіз є одним із основних елементів  фінансової політики підприємства. Для  забезпечення якісного та докладного фінансового аналізу потрібно оволодіти  загальними концептуально-методичними  принципами у його підходах і трактуваннях.

Фінансовий  аналіз — це процес дослідження  фінансового стану і основних результатів фінансово-господарської  діяльності підприємства з метою  виявлення резервів підвищення його ринкової вартості та забезпечення ефективного  розвитку, це засіб накопичення, трансформації  й використання інформації фінансового  характеру.

Фінансовий  аналіз є суттєвим елементом фінансового  менеджменту та аудиту. Він виступає прерогативою найвищої ланки управлінських  структур підприємства, спроможних впливати на формування фінансових ресурсів і  потоки грошових коштів, ефективності управлінських рішень, пов’язаних із визначенням ціни продукції, заміною  устаткування чи технології, економічного зростання підприємства.

Особливого  значення в сучасних умовах господарювання набуває своєчасна та об’єктивна оцінка фінансового стану підприємства за існування різноманітних форм власності, оскільки жодний власник  не повинен нехтувати потенційними можливостями збільшення прибутку (доходу) фірми, які можна виявити тільки завдяки своєчасному й об’єктивному аналізу фінансового стану підприємств.

Систематичний аналіз фінансового стану підприємства, його платоспроможності, ліквідності  та фінансової стійкості необхідний ще й тому, що дохідність будь-якого  підприємства і розмір його прибутку багато в чому залежать від його платоспроможності. Враховують фінансовий стан підприємства також банки при  визначенні кредитоспроможності позичальника.

Фінансовий  аналіз сприяє вирішенню питання  поточного руху фінансових ресурсів, їх формування й використання, поточного  та довгострокового планування діяльності. Він є засобом поєднання фінансового та загального менеджменту в частині аналізу, а також фінансового забезпечення стратегії підприємства.

Тому  в цій частині курсової роботи ми проведемо детальний аналіз фінансового  стану підприємства.

Таблиця 2.1

Аналіз фінансових ресурсів підприємства за 2010-2011 роки

№ п/п	Показники	На початок звітного періоду	На кінець звітного періоду	Відхилення
				Абсолютне, (тис.грн.)	Відносне, (%)
	І. Власний капітал
1.	Статутний капітал	13	13	0	0
2.	Інший додатковий капітал	726	726	0	0
3.	Непокритий збиток	- 672	- 783	-111	- 16,5
4.	Усього за розділом І	67	-44	-111	- 16,5
	ІV. Поточні зобов’язання
5.	Короткострокові кредити банків	541	516	-25	-4,6
6.	Кредиторська заборгованість за роботи, товари, послуги	160	152	-8	-5
7.	Поточні зобов’язання за розрахунками:
8	З бютжетом	0	115	115	-
9.	З оплати праці	3	0	-3	-
	Із внутрішніх розрахунків	105	1	- 104	- 99
10.	Інші поточні зобов’язання	1	0	-1	-
11.	Усього за розділом ІV	810	784	-26	-3,2
12.	Баланс	877	740	-137	- 15,6