Експрес-аналіз фінансового стану підприємства

|надзвичайних подій                 |               |              |       |

|Усього коштів  від інвестиційної    |529            |431           |97     |

|діяльності                         |               |              |       |

 

 

      Це, зокрема, статті:

               - «Короткострокові кредити банків»  (рядок 500);

               - «Поточна заборгованість за  довгостроковими  зобов’язаннями»

                 (рядок 510);

               - «Поточні зобов’язання за розрахунками  з учасниками»  (рядок

                 590).

      Розглянемо  і проаналізуємо зміст окремих  статей 3-го розділу звіту про

рух грошових коштів.

      На  статті «Надходження власного  капіталу» (ряд. 310 ф. 3) відображають

надходження коштів від розміщення акцій та інших  операцій,  які  ведуть  до

збільшення власного капіталу (у нашому прикладі – 337 тис. грн).

      Стаття  «Отримані позики» (ряд. 320 ф. 3)  показує  надходження  коштів

унаслідок утворення  боргових  зобов’язань  (позик,  векселів,  облігацій,  а

також  інших  видів  короткострокових  і  довгострокових   зобов’язань,   не

пов’язаних з  операційною діяльністю). У нашому ТОВ  «Вікторія»  –  220  тис.

грн.

      Стаття  «Інші надходження» (ряд. 330 ф. 3) відображає  суму коштів,  які

пов’язані з фінансовою діяльністю.

      Стаття  «Погашення позик» (ряд.  340  ф.  3)  має  відображати  виплати

грошових коштів для погашення позик. У нашому прикладі ця сума становить  70

тис. грн.

      «Сплачені  дивіденди» (ряд. 350 ф. 3) на  підприємстві  ТОВ  «Вікторія»

становили 35 тис.  грн.  Для  визначення  суми  за  цією  статтею  необхідно

зробити розрахунок: рядок 590 балансу «Розрахунки з  учасниками  на  початок

звітного періоду» (30 тис. грн) + «сума сплачених дивідендів» (рядок 140  ф.

4) (40 тис. грн) –  рядок 590 балансу  «Розрахунки   з  учасниками  на  кінець

звітного періоду» (35 тис. грн).

      На  статті «Інші платежі» (ряд. 360 ф. 3) показують  суму  коштів,  яку

було використано  для  викупу  раніше  випущених  акцій  підприємства,  суму

виплат коштів орендарю для погашення заборгованості  за  фінансовою  орендою

та інші платежі, пов’язані з фінансовою діяльністю.  Ця  сума  становила  10

тис. грн.

      На  статті «Чистий рух коштів  від надзвичайних подій» показують  різницю

між сумою грошових надходжень та витрат від звичайної  фінансової  діяльності

(р. 310 + р. 320 – р. 340 – р. 350 – р. 360).

      Стаття  «Рух коштів від надзвичайних  подій» (ряд. 380 ф. 3)  відображає

надходження або  витрату коштів, які  пов’язані  з  надзвичайними  подіями  в

процесі фінансової діяльності. У нашому випадку 4 тис. грн.

      Стаття  «Чистий рух коштів від фінансової  діяльності» (ряд. 390  ф.  3)

показує результат  руху коштів від фінансової діяльності, з урахуванням  руху

коштів від надзвичайних подій (рядок 370 + рядок 380 ф. 3 і табл. 4.7).

                                                                 Таблиця 4.7

    Аналіз  руху грошових коштів від фінансової  діяльності ТОВ «Вікторія»,

                                  тис. грн.

|Показник                          |На початок     |На кінець      |Зміна  |

|                                  |звітного       |звітного       |       |

|                                  |періоду        |періоду        |      

|                                  |періоду        |періоду        |       |

|A                                 |1              |2              |3      |

|1. Надходження власного капіталу  |337            |332            |– 5    |

|2. Отримані позики                |220            |200            |– 20   |

|3. Погашення позик                |– 70           |– 80           |+ 10   |

|4. Сплачені дивіденди             |– 35           |– 45           |+ 10   |

|5. Інші платежі                   |– 10           |– 5            |– 5    |

|6. Чистий рух коштів від          |442            |402            |– 40   |

|надзвичайних подій (р. 1 + р. 2 –  |               |               |       |

|р. 3 – р. 4 – р. 5)               |               |               |       |

|7. Рух коштів від надзвичайних    |4              |6              |2      |

|подій                             |               |               |       |

|Чистий рух коштів від фінансової  |446            |408            |44     |

|діяльності                        |               |               |       |

 

 

      Отже, визначивши  суми коштів від усіх видів   діяльності  підприємства,

необхідно розрахувати та проаналізувати чистий рух коштів за звітний  період

(табл. 4.8).

                                                                 Таблиця 4.8

    Аналіз руху коштів  на підприємстві ТОВ «Вікторія»  за звітний період,

                                  тис. грн

|Показник                                |За звітний  |За          |Зміна  |

|                                        |період      |попередній  |       |

|                                        |            |період      |       |

|А                                       |1           |2           |3      |

|1. Чистий рух коштів від операційної    |98          |85          |13     |

|діяльності                              |            |            |       |

|2. Чистий рух коштів від інвестиційної  |– 529       |– 431       |98     |

|діяльності                              |            |            |       |

|3. Чистий рух коштів від фінансової     |446         |408         |38     |

|діяльності                              |            |            |       |

|Усього чистого руху коштів              |15          |56          |– 41   |

|4. Залишок коштів на початок  року (рядок|190         |175         |15     |

|230 + рядок 240 балансу)                |            |            |       |

|5. Вплив зміни валютних курсових  різниць|1           |1           |–      |

|на залишок коштів                       |            |            |       |

|6. Залишок коштів на кінець  року (рядок |206         |232         |– 26   |

|400 + 410 + 420 звіту про рух грошових  |            |            |       |

|коштів (ф. № 3). Таку саму суму         |            |            |       |

|відображено і в рядку 230 + 240 балансу.|            |            |       |

 

 

      Проаналізувавши  рух коштів за даними  ф. 4,  необхідно  проаналізувати

показники оборотності коштів, основними  з яких є:

      Мінімальна сума  грошей,  що  необхідна  для   проведення  господарських

операцій визначається за формулою:

|Гм = Воп / Ог                                                        |(4.6) |

 

 

      де Гм – мінімальна  сума грошей;

      Воп – операційні  витрати;

      Ог – оборотність  грошей.

      Операційні витрати  – це витрати грошей на купівлю  товару  і  сировини,

заробітну плату, виплату відсотків, дивідендів.

      Оборотність коштів  визначається за формулою:

|Ог = 360 днів / Цо                                                   |(4.7) |

 

 

      або

|Од = 360 днів / По                                                   |(4.8) |

 

 

      де Од – оборотність  грошових коштів;

      Цо – цикл оборотності  грошових коштів;

      По – кількість  днів між закупівлею сировини  і надходженням виручки від

продажу готових виробів.

      Тривалість періоду  обороту.

      Цей  показник  щодо  грошей  визначається  так   само,  як  аналогічний

показник, що характеризує оборотність  матеріальних  оборотних  засобів.  Він

визначається з формули:

визначається з  формули:

|То = Сог * Д / О                                                     |(4.9) |

 

 

      де  То – період обороту;

      Сог  – середні залишки грошових  оборотних коштів;

      Д  – тривалість періоду в днях (360, 90, 30 днів);

      О  – оборот за період.

      Для  визначення величини середнього  обороту використовується кредитовий

оборот на рахунку 311 «Поточні рахунки в національній валюті».

      Крім  названих показників оборотності  коштів, часто аналізують  і   інші

подібні показники. Так, за даними балансу визначають  співвідношення  коштів

у складі поточних  активів,  віднесених  до  поточних  зобов’язань,  і  якщо

виявляється тенденція  до скорочення, то  це  свідчить  про  певні  фінансові

ускладнення.

      Крім  того, за  ринкових  умов  підприємство  особливу  увагу  приділяє

аналізу  виробничо-комерційного  циклу,  тобто  періоду  обороту  коштів   –

зв’язкам  між  надходженням  і  вибуттям  оборотного  капіталу  і   грошових

надходжень.

      Період  обороту коштів, або виробничо-комерційний  цикл, як відомо, – це

час між:

      а)  купівлею сировини і матеріалів  і  надходженням  грошей  за  продані

товари від дебіторів;

      б)  сплатою грошей за сировину  і матеріали і  надходженням  грошей  від

дебіторів.

      Отже, виробничо-комерційний цикл починається  з  купівлі  матеріалів  і

закінчується надходженням грошей від дебіторів.

      Припустімо, підприємство ТОВ «Вікторія»  купує сировину і  матеріали   в

кредит на 1,5 місяця, тримає на складі протягом  1  місяця,  а  після  цього

запускає  у  виробництво.  Виробничий  цикл  дуже  короткий,  однак   готова

продукція перед  реалізацією  зберігається  на  складі  ще  1  місяць.  Строк

кредиту для дебіторів 2 місяці.

      Період  обороту коштів становить (у  місяцях):

               - період оборотності запасів  сировини і матеріалів – 1,0.

               - мінус кредит постачальників  –1,5;

               - період оборотності готової  продукції – 1,0;

               - строк кредиту для дебіторів  – 2,0;

               - усього період обороту коштів  – 2,5.

      Як  бачимо, між перерахунком грошей  за сировину, матеріали і одержанням

грошей (включаючи  прибуток) від дебіторів минає 2,5 місяця.

      Цей   аналіз  можна  зробити  і   щодо   конкретних   дат.   Наприклад,

підприємство ТОВ  «Вікторія» купує сировину і матеріали 3 січня. Тоді  оборот

коштів матиме такий  вигляд:

               - Закупівля сировини і матеріалів  – 3 січня.

               - Передання матеріалів у виробництво  (через 1 місяць після їх

                 набуття) – 3 лютого.

               - Розрахунок з постачальниками  (1,5  міс.  після  набуття)  –

                 18 лютого.

               - Продаж готової продукції (через  1 міс. з моменту запуску   у

                 виробництво) – 3 березня.

               - Надходження грошей від дебіторів  – 3 травня.

      Таким  чином, період обороту коштів  становить 2,5 місяця – починаючи   з

18 лютого, коли було  сплачено гроші постачальникам, і закінчуючи  3  травня,

коли надійшли гроші  від дебіторів. Період обороту грошей можна визначити  за

даними ф. 1 «Баланс» і ф. 2 «Звіт про фінансові результати».

      Наприклад,  певне підприємство  характеризується  такими  даними  (тис.

грн): обсяг реалізованої продукції – 180 000; дебітори –  75 000,  запаси  –

30 000; кредитори –  45 000. Період обороту коштів  визначатиметься   в  такий

спосіб:

      Період  оборотності запасів: (30000 / 180000) *( 12 = 2 міс.

      Період  інкасації боргу: (75000 / 180000) * 12 ( 5 міс.

      Період  оборотності кредиторської заборгованості: (45000 / 180000) * 12

= 3 міс.

      Звідси:

               - період оборотності запасів  – 2 міс.;

               - період оборотності кредиторської  заборгованості – 3 міс.;

               - період інкасації боргу –  5 міс.;

               - період обороту коштів – 1,5 міс.

      Отже, підприємство розрахується з  постачальниками, коли мине 1 міс.  з

моменту продажу  запасів, оскільки період  оборотності  запасів  становить  2

міс., а строк кредиту  – 5 міс. Така методика  аналізу  оборотності  грошових

міс., а строк кредиту  – 5 міс. Така методика  аналізу  оборотності  грошових

запасів широко застосовується в західних фірмах.

 

5. Аналіз ділової  активності підприємства

 

 

 

      Аналіз  ділової  активності   дозволяє   проаналізувати   ефективність

основної діяльності підприємства, що  характеризується  швидкістю  обертання

фінансових ресурсів підприємства.

      Аналіз  ділової активності підприємства  здійснюється шляхом  розрахунку

таких   показників   (коефіцієнтів):   коефіцієнта   оборотності    активів,

коефіцієнта    оборотності    дебіторської    заборгованості,    коефіцієнта

оборотності кредиторської  заборгованості,  тривалості  обертів  дебіторської

та  кредиторської  заборгованостей,  коефіцієнта  оборотності   матеріальних

запасів,  коефіцієнта  оборотності  основних   засобів   (фондовіддачі)   та

коефіцієнта оборотності  власного капіталу.

       Дебіторська заборгованість має  значну питому вагу в  складі  поточних