Експрес-аналіз фінансового стану підприємства

поточним рахунком. Якщо підприємство значну  частину  розрахунків  проводить

через касу, то витрати  коштів по касі треба  додати  до  кредитного  обороту

поточного рахунку.

      Аналіз  руху грошових  коштів  за  видами  діяльності  здійснюється  за

даними форми 3 «Звіт  про рух грошових  коштів»,  яка  розроблена  на  основі

П(С)БО № 4 «Звіт про  рух грошових коштів».

      У  цьому звіті міститься інформація  про грошові потоки підприємства  за

звітний період.

      Грошові  потоки – це  надходження   і  вибуття  грошей  (коштів)  та  їх

еквівалентів.

      Грошові  кошти – це кошти в касі  та на поточному рахунку в   банку,  які

можуть бути використані  для поточних операцій.

      Еквіваленти  коштів –  це  короткострокові   фінансові  інвестиції,  які

можуть бути вільно конвертовані в певну суму грошей і мають незначний  ризик

щодо зміни вартості. Такими  еквівалентами  є  високоліквідні  інвестиції  в

цінні папери на строк, що  не  перевищує  3  місяці  (казначейські  векселі,

депозитні сертифікати).

      Рух   коштів  відображається  у   звіті  за  трьома  видами  діяльності:

операційної, інвестиційної  та фінансової.

      Аналіз  руху коштів у розрізі окремих  видів діяльності підприємства  дає

можливість оцінити, з  яких  джерел  надійшли  ці  кошти,  які  напрямки  їх

використання,  чи  вистачає  власних  оборотних  коштів   підприємства   для

інвестиційної діяльності. Аналізуючи рух коштів за видами діяльності,  можна

додатково  відповісти  ще  й  на  такі  запитання:  чи   може   підприємство

розрахуватись за своїми поточними зобов’язаннями?  чи  вистачить  одержаного

прибутку для обслуговування поточної діяльності підприємства?

      Операційна  діяльність підприємства – це  основний  вид  діяльності,  що

характеризується  рухом коштів від реалізації  продукції  (товарів,  послуг),

від  надання  права  користування  активами   (оренда,   ліцензії),   сплати

постачальникам, виплат працівникам тощо.

      Згідно  з П(С)БО №4 інформація про  рух коштів у результаті  операційної

діяльності  може  бути  одержана  із  застосуванням  прямого  або  непрямого

методів.

      За  застосування прямого методу  для визначення суми чистого  надходження

(чистої  витрати)  коштів  у  результаті  операційної   діяльності  у   звіті

послідовно наводяться всі основні статті надходжень та витрат, різниця  яких

показує збільшення або зменшення коштів.

      Непрямий  метод передбачає визначення  суми чистого надходження  (чистої

витрати) в результаті операційної діяльності  через  послідовне  коригування

показника прибутку  (збитку)  від  звичайної  діяльності  до  оподаткування,

наведеного у звіті  про  фінансові  результати.  Коригування  здійснюється  з

метою врахування впливу:

               -  змін  у  складі  запасів,  операційної   дебіторської   та

                 кредиторської заборгованості;

               - негрошових операцій;

               - доходів і витрат, пов’язаних  з інвестиційною та  фінансовою

                 діяльністю.

      Складання   звіту  про  рух  коштів  згідно  з  П(С)БО  № 4  передбачає

використання непрямого  методу.

      Отже, інформація про рух коштів  внаслідок операційної діяльності  може

бути виконана за даними облікових  регістрів  або  послідовним  коригуванням

статистичного звіту  про фінансові результати.

      Аналіз  руху коштів передбачає розрахунок  передовсім сум надходжень  та

витрат у розрізі  окремих видів  діяльності,  визначення  загального  залишку

коштів на підприємстві за звітний період, порівняння даних  звітного  періоду

з попереднім, вивчення причин зменшення надходжень і збільшення витрат.

      Аналіз  руху коштів починається з  визначення суми коштів,  одержаних   у

результаті операційної  діяльності  підприємства  (розділ  1  форми  3).  Для

цього за даними ф. 1, ф. 2, приміток  до  балансу  та  звіту  про  фінансові

результати необхідно  визначити прибуток (збиток)  від  звичайної  діяльності

до оподаткування (чистий прибуток  до  оподаткування  і  заліку  результатів

надзвичайних подій, який відображається  в  рядку  170  ф. 2).  Після  цього

провадиться його послідовне коригування на:

      –  амортизацію необоротних  активів  (амортизаційні  відрахування  щодо

– амортизацію необоротних  активів  (амортизаційні  відрахування  щодо

матеріальних та нематеріальних необоротних активів, які нараховано  протягом

звітного періоду).  Оскільки  нарахування  амортизації  основних  засобів  і

нематеріальних активів  зменшує прибуток підприємства, але  не  призводить  до

витрати його коштів, то сума амортизації додається до прибутку;

      –   збільшення  (зменшення)  забезпечень,  тобто  на  зміни  в   складі

забезпечень наступних  витрат і платежів, які не  пов’язані  з  інвестиційною

та фінансовою  діяльністю  (у  графі  «надходження»  –  збільшення,  у  графі

«видаток» – зменшення). Ця сума  збільшує  витрати  звітного  періоду,  які,

проте, не є витратою коштів. Тому ця сума  додається  до  прибутку.  Для  її

визначення за даними 2-го розділу пасиву балансу порівнюють суми  на  кінець

звітного періоду (гр. 4) із сумою на початок цього  періоду (рядок 430);

      –  прибуток від нереалізованих  курсових різниць, тобто на  прибуток  від

курсових  різниць,  що  виникає  внаслідок  перерахунку  статей  балансу   в

іноземній  валюті.  Нереалізовані   курсові   різниці,   які   пов’язані   з

перерахунком сум  статей в іноземній  валюті,  відображаються  в  балансі  на

кінець  звітного  періоду.  На  цій  статті  враховуються  курсові  різниці,

пов’язані   з   перерахунком   статей    дебіторської    та    кредиторської

заборгованості  в  іноземній   валюті,   з   інвестиційною   та   фінансовою

діяльністю, а також  із  перерахунком  залишку  коштів  у  іноземній  валюті.

Оскільки зміну  валютних курсів  не  пов’язано  з  рухом  коштів,  урахування

таких курсових різниць  дає змогу уникнути завищення  або заниження  коштів  у

процесі   операційної   діяльності   підприємства    внаслідок    переоцінки

неопераційної дебіторської  або  кредиторської  заборгованості  в  іноземній

валюті. Дані для  відображення цієї суми у  формі  3  беруть  з  приміток  до

звіту про фінансові  результати,  де  зазначається,  що  дохід  від  курсових

різниць, пов’язаних з перерахунком  коштів  у  іноземній  валюті,  становив,

наприклад,  4 тис. грн,  а  втрати  від  аналогічних  курсових   різниць   –

2 тис. грн. Отже, прибуток від нереалізованих  курсових різниць (2  тис. грн)

відраховується з  прибутку від звичайної діяльності;

      –  збиток (прибуток) від неопераційної  діяльності, тобто  на  збитки  і

прибутки від володіння (дивіденди,  відсотки)  фінансовими  інвестиціями  та

від їх реалізації –  продаж основних засобів нематеріальних активів та  інших

довгострокових активів. Інформація за даною статтею також  відображається  в

примітках до звіту  про фінансові результати, де наводяться такі,  наприклад,

дані:  підприємство  продало  основні   фонди   вартістю   196 тис. грн   за

200 тис. грн, одержало  відсотки від інвестицій у  боргові цінні  папери  –  2

тис. грн. Тоді прибуток від  інвестиційної  діяльності  становитиме  (200  –

196) + 2 = 6 тис. грн.  Ця сума буде відображатись  у рядку 050 звіту про  рух

коштів, а оскільки цей прибуток не пов’язаний з операційною  діяльністю,  то

його слід відрахувати  від загальної суми прибутку від  звичайної діяльності;

      –  витрати на сплату відсотків,  нарахованих протягом звітного  періоду.

Так, у звіті про  рух коштів передбачено окрему статтю  «Сплачені  відсотки»,

що  відображає  витрату  коштів   на   сплату   відсотків   за   фінансовими

зобов’язаннями. Нараховані відсотки, які зменшують прибуток, але  можуть  не

збігатися  із  сумою  реально  сплачених  відсотків,  необхідно  додати   до

операційного прибутку. Необхідна  інформація  до  цієї  статті  подається  в

примітках  до  фінансового  звіту  (примітка  №  6,  стаття   «Відсотки   за

позиками»).

      Після  розрахунків руху коштів за  перерахованими статтями 1-го  розділу

ф. 3 розраховується перший показник руху  коштів  у  результаті  операційної

діяльності: прибуток (збиток) від операційної діяльності до зміни  в  чистих

оборотних  активах.  Для  аналізу  цього  показника  складається  аналітична

таблиця (табл. 4.2).

                                                                 Таблиця 4.2

     Розрахунок  і аналіз прибутку від операційної  діяльності до зміни в

                  чистих активах ТОВ «Вікторія», тис. грн.

|Показник                                        |Звітний |Попередній|Зміна |

|                                                |період  |період    |      |

|Прибуток (збиток) від  звичайної діяльності до   |120     |110       |10    |

|оподаткування                                   |        |          |      |

|Коригування на:                                 |        |          |      |

|а) амортизацію  необоротних активів              |140     |119       |21    |

|б) зменшення забезпечень                        |– 6     |– 6       |–     |

|в) прибуток від  нереалізованих курсових різниць  |– 2     |– 2       |–     |

|г) прибуток від  неопераційної діяльності        |– 6     |– 6       |–     |

|д) виплати на  сплату відсотків                  |6       |5         |1     |

|Прибуток (збиток) від  операційної діяльності до |252     |220       |32    |

|зміни в чистих  активах                          |        |          |      |

 

Далі, в процесі  аналізу руху  коштів  необхідно  визначити  кошти  від

операційної діяльності з урахуванням змін в оборотних  активах  підприємства.

Для цього необхідно  проаналізувати  2-й  розділ  балансу  «Оборотні  активи»

(табл. 4.3).

                                                                 Таблиця 4.3

         Аналіз виробничих запасів і  дебіторської заборгованості ТОВ

                            «Вікторія», тис. грн.

|Статті балансу                    |На початок      |На кінець       |Зміна  |

|                                  |звітного періоду|звітного періоду|       |

|I. Запаси:                        |                |                |       |

|1. Виробничі запаси               |400             |450             |50     |

|2. Незавершене виробництво        |10              |60              |50     |

|3. Готова продукція               |20              |78              |58     |

|4. Товари                         |1300            |1400            |100    |

|Усього                            |1730            |1988            |258    |

|ІІ. Поточна дебіторська           |                |                |       |

|заборгованість:                   |                |                |       |

|1. За товари, роботи  та послуги   |300             |320             |20     |

|2. За розрахунками  з бюджетом     |7               |–               |– 7    |

|3. За виданими  авансами           |35              |12              |– 23   |

|4. Інша                           |20              |3               |– 17   |

|Усього                            |362             |335             |– 27   |

 

 

      Так,  наприклад, з таблиці 4.3 випливає, що для придбання запасів   було

витрачено коштів у  сумі 258 тис. грн. Ця сума  відображається  в  рядку  080

звіту про рух  коштів у графі «видаток».

      Аналізуючи  дебіторську  заборгованість  підприємства,  можна  зробити

висновок, що ця  заборгованість  за  звітний  період  зменшилась,  але  може

виникнути й така виробнича  ситуація,  коли  дебіторська  заборгованість  за

певний період зросте, тобто підприємство  не  одержить  певної  суми  грошей

(перевищення суми  дебіторської заборгованості  на  кінець  звітного  періоду

порівняно з його початком).

      Тоді  з  прибутку  від  операційної   діяльності  відраховується:  (Сума

збільшення запасів) + (сума збільшення дебіторської заборгованості).

      Отриманий  результат слід також відображати  в рядку 080 графи «видатки»

(ф. 3).

      Відраховуються  з  прибутку  від  операційної   діяльності  й   витрати

майбутніх періодів, суму яких відображено в 3 розділі  активу  балансу  (див.

дод. Д) (70 – 50 = 20). Цю інформацію заносять у звіт про рух  коштів  (рядок

090). У графі «надходження»  відображається зменшення, а в  графі «видатки»  –

збільшення у складі витрат майбутніх періодів.

      Далі  аналізуються зміни  в  складі  поточних  операційних  зобов’язань

(ф. 3, рядок 100). З  метою аналізу змін у складі  поточних активів  необхідно

користуватись інформацією  балансу в 4-му розділі «Поточні  зобов’язання»,  а

також  у  примітках  до  балансу.  У  графі   «надходження»   відображається