Експрес-аналіз фінансового стану підприємства

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 01 Октября 2013 в 20:21, курсовая работа

Краткое описание

Проводити експрес-аналіз фінансового стану рекомендується за допомогою порівняльного аналітичного балансу, що утворюється з вихідного балансу шляхом доповнення його показниками структури, динаміки і структурної динаміки активів підприємства та джерел їх формування. Порівняльний аналіз балансу фактично включає показники горизонтального і вертикального аналізу, активно використовувані в практиці вітчизняних та зарубіжних фірм.
У ході горизонтального аналізу визначаються абсолютні і відносні зміни величини різних статей балансу за певний період. Метою вертикального аналізу є розрахунок деяких коефіцієнтів, що характеризують структуру активів підприємства і їх джерел. Горизонтальний і вертикальний аналізи взаємодоповнюють один одного. Тому доцільно побудувати аналітичні таблиці, що характеризують як структуру звітної бухгалтерської форми, так і динаміку окремих її показників.

Содержание

Вступ 3
1. Експрес-аналіз фінансового стану підприємства ТОВ «Вікторія» 5
2. Аналіз майна та капіталу підприємства 9
3. Аналіз фінансової стійкості та ліквідності підприємства ТОВ «Вікторія»
17
4. Аналіз руху грошових коштів 31
5. Аналіз ділової активності підприємства 50
6. Аналіз рентабельності підприємства 58
Висновки та пропозиції 62
Список використаної літератури 63
Додатки 64

Вложенные файлы: 1 файл

курсовик.docx

— 110.78 Кб (Скачать файл)

зменшення, а в  графі  «видаток»  –  збільшення  у  статтях  розділу  балансу

«Поточні  зобов’язання»  (крім  статей  «Короткострокові  кредити   банків»,

«Поточні зобов’язання за рахунками з учасниками» та  інших  зобов’язань,  не

пов’язаних    з    операційною    діяльністю).    Зростання    кредиторської

заборгованості  протягом   звітного   періоду   означає   лише   нарахування

заборгованості,  а  не  фактичну  витрату  коштів.  Отож,  суму   збільшення

кредиторської  заборгованості  слід  додати  до  прибутку  від   операційної

діяльності. Зменшення  відраховується з операційного прибутку,  бо  зменшення

суми кредиторської  заборгованості  означає,  що  у  звітному  періоді  було

погашено не лише кредиторську заборгованість, нараховану в цьому періоді,  а

також і певну  частину заборгованості за попередній період.

      Аналіз  зміни поточних зобов’язань   починається  передовсім  з   аналізу

розрахунків з бюджетом  за  даними  рахунку  «Розрахунки  з  бюджетом»,  які

подано в примітках  до балансу (№ 4). Тут наводяться  такі  дані:  сальдо  на

початок  року,  нараховано,  сплачено,  сальдо  на  кінець  року  за  видами

розрахунків:

               - податок на прибуток;

               - податок на додану вартість;

               - інші податки.

      У  форму 3 (рядок 100) заносять такі  дані: сальдо  на  кінець  звітного

періоду мінус податок  на прибуток (у нашому прикладі – 52 грн)  порівнюється

із сальдо на початок  звітного періоду мінус податки  на  прибутки  (у  нашому

прикладі –  180  грн).  Результат  відносять  до  загальної  величини  зміни

поточних зобов’язань (128 грн). Ця сума відображається в таблиці 4.4.

поточних зобов’язань (128 грн). Ця сума відображається в таблиці 4.4.

                                                                 Таблиця 4.4

         Аналіз змін поточних зобов’язань  ТОВ «Вікторія», тис. грн.

|Поточні зобов’язання            |На початок      |На кінець       |Зміна  |

|                                |звітного періоду|звітного періоду|       |

|1. Кредиторська заборгованість  |250             |225             |– 25   |

|за товари, роботи  та послуги    |                |                |       |

|2. Поточні зобов’язання  за      |                |                |       |

|розрахунками:                   |                |                |       |

|– з одержаних  авансів           |50              |110             |60     |

|– з бюджетом                    |180             |52              |– 128  |

|– з позабюджетних  платежів      |3               |4               |1      |

|– зі страхування                |7               |3               |– 4    |

|– з оплати  праці                |18              |10              |– 8    |

|– інші поточні  зобов’язання     |10              |–               |10     |

|Усього                          |518             |404             |– 114  |

 

 

      Аналіз  інших  статей  поточних  зобов’язань   здійснюється,   як   уже

зазначалося, за даними балансу (розділ 4 «Поточні зобов’язання»). Для  цього

складають аналітичну таблицю (табл. 4.4) або беруть розрахунки  аналітичного

балансу.

      Зменшення  поточних активів слід додати  до операційного прибутку.

      І  нарешті, інформацію про  збільшення  (зменшення)  доходів  майбутніх

періодів для відображення у формі 3  беруть  з  балансу  (розділ  5  «Доходи

майбутніх періодів»). Так,  у  нашому  прикладі  доходи  майбутніх  періодів

збільшились на 60 тис. грн (110 – 50). Ця сума буде  збільшувати  кошти  від

операційної діяльності і відображатиметься у формі 3, рядок 110.

      Розрахувавши  і проаналізувавши суми на  всіх  названих  вище  статтях,

можна  перейти  до  визначення  загальної  суми   коштів   від   операційної

діяльності. Аналіз  цих  сум  здійснюється  за  допомогою  порівняння  даних

звітного періоду  з попереднім, розраховуються зміни  й  вивчаються  причини,

які спричинилися до  зменшення  коштів  операційної  діяльності  у  звітному

періоді (табл. 4.5).

                                                                 Таблиця 4.5

     Розрахунок  і аналіз грошових коштів від  операційної діяльності ТОВ

                            «Вікторія», тис. грн.

|Показник                                |За звітний  |За          |Зміна  |

|                                        |період      |попередній  |       |

|                                        |            |період      |       |

|1. Прибуток від  операційної діяльності  |252         |220         |32     |

|до зміни в  чистих оборотних активах     |            |            |       |

|2. Збільшення оборотних  активів         |–  258       |– 200       |– 58   |

|3. Збільшення витрат  майбутніх періодів |– 20        |– 40        |20     |

|4. Зменшення поточних  зобов’язань       |104         |100         |4      |

|5. Збільшення доходів  майбутніх періодів|60          |40          |20     |

|Грошові кошти  від операційної діяльності|138         |120         |18     |

 

      Для  визначення чистого руху грошових  коштів від операційної діяльності

необхідно відрахувати  сплачені відсотки та  сплачений  податок  на  прибуток

(рядки 130 і 140 ф. 3), тобто в нашому прикладі 138 –  9 – 26 = 103. Ця  сума

відображається  в  рядку  150  ф. 3  і  визначає  «Чистий  рух  коштів   від

надзвичайних подій». На цій статті відображають відповідні  надходження  або

витрати коштів, які  пов’язані  з  надзвичайними  подіями,  за  відрахуванням

оплачених відсотків  та податків на прибуток.

      Стаття  «Рух коштів від надзвичайних  подій» ф. 3 відображає надходження

і витрати грошових коштів, які пов’язані з надзвичайними  подіями  в  процесі

операційної діяльності.

      Прикладом  руху коштів унаслідок надзвичайних  подій є:

               - надходження від страхових компаній  як  компенсація  збитків

                 від пожежі;

               - надання допомоги  працівникам,  які  постраждали  внаслідок

                 стихійного лиха.

      На  цій статті відображаються  тільки  надходження  та  витрати   коштів

унаслідок надзвичайних подій, пов’язаних з операційною  діяльністю,  оскільки

такі статті є  і в складі інвестиційної або  фінансової діяльності.

      Так,  у  нашому  ТОВ  «Вікторія»  рух  коштів  від  надзвичайних  подій

становив за графою «надходження» – 2 тис. грн, за графою «видаток» – 7  тис.

грн (рядок 160).

      Отже, за звітний  період  чисті   надходження  коштів  від   операційної

діяльності ТОВ  «Вікторія» становлять 103 + 2 – 7 = 98 тис. грн.

діяльності ТОВ  «Вікторія» становлять 103 + 2 – 7 = 98 тис. грн.

      За  попередній період:

               - кошти від операційної діяльності  – 120 тис. грн;

               - сплачені відсотки – 7 тис.  грн;

               - сплачені податки на прибуток  – 28 тис. грн;

               -  усього  чистого   надходження   коштів   від   операційної

                 діяльності – 85 тис. грн.

      Наступним  етапом  аналізу  є  визначення  й  аналіз  руху  коштів  від

інвестиційної діяльності.

      Інвестиційна  діяльність,  як  відомо,  –   це  сукупність  операцій  з

придбання  та  продажу  довгострокових  (необоротних)   активів,   а   також

короткострокових (поточних) фінансових інвестицій, які  не  є  еквівалентами

грошей (коштів).

      Приклади  руху коштів внаслідок інвестиційної  діяльності:

               -  платежі,  пов’язані  з   придбанням  основних   засобів   і

                 нематеріальних активів;

               - надходження коштів від продажу  необоротних активів;

               - надання позик іншим підприємствам;

               - надходження коштів від  фінансових  інвестицій  (дивіденди,

                 відсотки).

      Рух  коштів  у  результаті  інвестиційної   діяльності  визначається  на

основі аналізу  змін у статтях  розділу  балансу  «Необоротні  активи»  та  в

статті   «Поточні   фінансові   інвестиції».   Результати   такого   аналізу

відображаються на відповідних статтях 2-го розділу  звіту про рух коштів  (ф.

3).

      На  статті  «Реалізація  фінансових  інвестицій»  відображаються  суми

грошових  надходжень  від  продажу  акцій  чи  боргових  зобов’язань   інших

підприємств. У нашому прикладі – 100 тис. грн (ряд. 180).

      Стаття  «Реалізація необоротних активів»  (ряд.  190)  відображає  суму

коштів, які надійшли від продажу основних засобів (у  нашому  ТОВ  «Вікторія»

– 110 тис. грн), нематеріальних активів та інших довгострокових  необоротних

активів (крім фінансових інвестицій).

      Стаття  «Реалізація  майнових  комплексів»   (ряд.   200)   відображає

надходження коштів від продажу дочірніх підприємств  за відрахуванням  коштів

та еквівалентів, які було реалізовано у складі майнового комплексу.

      На  статтях «Отримано відсотки»  та «Отримано  дивіденди»  (ряд.  210  і

220) відображаються  надходження  коштів  у  вигляді   відсотків  за  грошові

аванси, позик, наданих  іншим сторонам (у нашому прикладі – 6  тис.  грн),  а

також грошові надходження  у вигляді дивідендів (у нашому випадку  –  3  тис.

грн) і часток участі в спільних підприємствах.

      Стаття  «Інші надходження» (ряд. 230) відображає  надходження коштів від

повернення авансів  та позик, наданих іншим сторонам, надходження коштів  від

ф’ючерсних та форвардних контрактів, опціонів, контрактів «своп».  У  нашому

прикладі інші надходження  становили 35 тис. грн.

      На  статті «Придбання фінансових  інвестицій» (ряд. 240)  відображаються

виплати  коштів  для  придбання  акцій  або   боргових   зобов’язань   інших

підприємств, а також  часток участі у спільних підприємствах  – 50 тис. грн.

      Стаття  «Придбання необоротних активів»  (ряд.  250)  реєструє  виплати

коштів для придбання  основних  засобів,  нематеріальних  активів  та  інших

необоротних активів (крім фінансових інвестицій).  У  нашому  прикладі  такі

витрати становили 730 тис. грн.

      На  статті «Придбання майнових комплексів»  показують  гроші,  які  було

сплачено за придбані інші господарські підприємства.

      Стаття  «Інші платежі» (ряд. 270) відображає  аванси та грошові  позики,

надані  іншим  сторонам.  Виплати  коштів  реєструються   за   тими   самими

напрямками, що й  за рядком 230.

      На  статті «Чистий рух коштів  від надзвичайних подій» показують  різницю

між  сумою  грошових  надходжень  та   витрат,   пов’язаних   із   звичайною

інвестиційною діяльністю.

      Стаття  «Рух коштів  від  надзвичайних  подій»  (ряд.  290)  відображає

надходження  або  витрати  коштів,  пов’язаних  з  надзвичайними  подіями  в

процесі інвестиційної  діяльності.

      На  статті «Чистий рух коштів  від інвестиційної діяльності»  (ряд.  300)

показується  результат  руху   коштів   від   інвестиційної   діяльності   з

урахуванням руху коштів від надзвичайних подій.  У  нашому  прикладі  чистий

рух коштів від інвестиційної  діяльності становив 529 тис. грн.

      Розрахунок  і аналіз коштів від інвестиційної  діяльності можна  зробити

з допомогою аналітичної  таблиці 4.6.

      Наступним  етапом аналізу звіту про рух  коштів є визначення руху коштів

унаслідок фінансової діяльності, тобто аналізу 3 розділу  звіту.  Для  цього

необхідно аналізувати  зміни у статтях балансу розділу  «Власний  капітал»  та

необхідно аналізувати  зміни у статтях балансу розділу  «Власний  капітал»  та

статтях, пов’язаних із фінансовою діяльністю, наведених  у 2 розділі  балансу

«Забезпечення  наступних  витрат  і  платежів»,  3  розділі   «Довгострокові

зобов’язання», розділі 4 «Поточні зобов’язання».

                                                                 Таблиця 4.6

         Розрахунок і аналіз коштів  від інвестиційної діяльності  ТОВ

                            «Вікторія», тис. грн.

|Показник                           |На початок     |На кінець     |Зміна  |

|                                   |звітного       |звітного      |       |

|                                   |періоду        |періоду       |       |

|А                                  |1              |2             |3      |

|1. Реалізація фінансових  інвестицій|100            |95            |–5     |

|2. Реалізація необоротних  активів  |110            |80            |–30    |

|3. Отримані відсотки               |6              |6             |–      |

|4. Отримані дивіденди              |3              |3             |–      |

|5. Інші надходження                |35             |40            |5      |

|6. Придбання фінансових  інвестицій |– 50           |– 45          |–  5    |

|7. Придбання необоротних  активів   |– 730          |– 600         |–  130  |

|8. Надходження коштів  від          |–  12           |–  10          |– 2    |

Информация о работе Експрес-аналіз фінансового стану підприємства