Звіт з виробничої практики на прикладі УКрсоцбанк

Доходи (витрати) від інвестиційної  діяльності Банку пов’язані з  інвестиційними цінними паперами, складеннями  в асоційовані та дочірні установи, а також з капітальними вкладеннями.

Доходи (витрати) від фінансової діяльності банку пов’язані з цінними паперами власного боргу, субординованим боргом, дивідендами, що сплачені протягом звітного періоду, випуском інструментів власного капіталу тощо.

Доходи і витрати банку нараховуються  та відображаються у бухгалтерському обліку не рідше одного разу на місяць за кожною операцією (договором) окремо незалежно від періодичності нарахувань, яка вказана в угоді з контрагентом.

Умови нарахування та сплати доходів  і витрат (дата нарахування, термін сплати за обумовлений період, метод визначення умовної кількості днів, період розрахунку тощо), а також неустойки в разі порушення боржником зобов’язання визначаються договором між банком і клієнтом (контрагентом згідно з вимогами чинного законодавства України, у тому числі нормативно-правових актів НБУ, та Банку.

Нарахування процентних доходів і  витрат здійснюється пропорційно сумі активу чи зобов’язання та кількості  днів, протягом яких існували такі активні  чи зобов’язання за наступними методами:

1. “факт/факт”, тобто за фактичну кількість днів у місця (29,30,31) та році (366).
2. “факт/360№ за фактичною кількістю днів у місці та умовно у разі – 360 днів).
3. “30/360” (де 30-умовна кількість днів у місяці 360-умвона кількість днів у році) незалежно від виду валюти кредиту.

В місяцях які мають 31 день, 31-й день в розрахунку не приймається, а в лютому місяці – 29 день приймається до розрахунку стільки разів, скільки днів недостатньо для 30).

Внутршіньосистемні доходи (витрати) складаються із:

• доходів (витрат), отриманих (сплачених) балансовими установами банку. Іншим балансовим установам за надані (отримані) послуги. Що безпосередньо не пов’язані з операціями з клієнтами;
• доходів, перерозподілених між установами Банку у разі, якщо у супроводженні банківської операції беруть участь дві балансові установи, доходи ж отримує одна з них; при цьому перерозподілятися можуть як процентні, так і комісійні доходи;
• доходів (витрат), перерозподілених між філіями та Головним офісом, у разі, якщо доходи отримує філія, а витрати здійснює Головний офіс.

 

ІІ Розділ

Банківський кредит –  це форма кредитування за якою грошові  кошти надаються в позику банком.

Мета банківського кредитування – це отримання максимального  прибутку, оптимізувати власний кредитний  портфель.

Кредитний портфель –  це сукупність кредитів наданих банком на певну дату.

Позики господарським  суб’єктам надають комерційним  банком. НБУ як банк останньої інстанції  надає позики КБ. Через кредитні документи, ломбардні операції, переоблік  векселів.

У разі надання позичальнику кредиту в розмірі що перевищує 10% власного капіталу КБ повідомляє КБУ. Максимальний розмір кредиту на одного позичальника не повинен перевищувати 25% кредитного портфелю банку.

Кредитна лінія – це можливість щомісяця отримувати новий кредит за умови часткового або повного  погашення попереднього.

Вона дозволяє мати:

• 12 кредитів на рік без внесення застави та оформлення гарантій;
• можливість обирати свою кредитну лінію “Універсальну” чи “Торгову”;
• обирати суму щомісячного кредиту відповідно до класу кредитної карти;
• вносити на кредитну картку власні кошти та використовувати її як звичайний безготівковий платіжний засіб;
• відкрити на свої ім’я додаткову картку іншої платіжної системи того ж класу безкоштовно.

Як відкрити кредитну лінію?

Для цього необхідні  документи:

• паспорт
• копія документа про присвоєння ідентифікаційного коду платника податків
• довідка про доходи за останні 3 місяці з помісячною розбивкою та позичкою про відсутність заборгованості з виплати заробітної плати.

Отримання кредитної  лінії:

• у відділенні “Укрсоцбанку” треба заповнити Заяву на отримання кредитної картки вставленого зразку;
• протягом 5 днів банк приймає рішення про відкриття кредитної лінії;
• Ви можете отримати кредитну картку протягом 3-4 днів після повідомлення банку про позитивне рішення щодо надання Вам кредитної лінії.

 

З метою підвищення надійності та стабільності банківської системи, захисту інтересів кредиторів і  вкладників банків національним банком України установлюється порядок  формування та використання резерву  для відшкодування можливих втрат  за кредитними операціями банків.

Резерв для відшкодування  можливих втрат за кредитними операціями банків є спеціальним резервом, необхідність формування якого обумовлена кредитними ризиками, що притаманні банківській  діяльності. Створення резерву під  кредитні ризики – це визнання витрат для діяльності банку з урахуванням погіршення якості його активів або підвищення ризиковості кредитних операцій.

Бухгалтерський облік – формування та використання резервів здійснюється відповідно до Порядку бухгалтерського  обліку формування і використання резервів, списання та повернення раніше списаних безнадійних активів у КБ України, затвердженого постановою Правління Національного банку від 16.12.98 р. № 520, який регулює правила фінансового обліку. Податковий облік регулюється Законом України “Про оподаткування прибутку підприємства та змінами до нього”.

Положення про порядок формування та використання резерву для відшкодування  можливих втрат за кредитними операціями банків розроблено на підставі законів  України “Про Національний банк України, “Про банки і банківську діяльність”, “Про підприємства в Україні”, “ Про заставу”, “Про господарські товариства” та нормативно правових актів Національного банку.

Оцінка  кредитних ризиків здійснюється за всіма кредитними операціями та коштами, що розміщені на кореспондентських рахунках, які відкриті в інших банках, як у національній, та і в іноземній валюті.

До заборгованості за кредитними операціями, що становлять кредитний портфель банку, належать:

• строкові депозити, які розміщені в інших банках та сумнівна заборгованість за ними;
• кредити, які надані іншим банкам та сумнівна заборгованість за ними;
• рахунки суб’єктів господарської діяльності за овердрафтом, за факторинговими операціями та просрочена заборгованість за факторинговими операціями
• кредити, що надані у формі врахування векселів та сумнівна заборгованість за ними. Заборгованість за такими кредитами визначається відповідно до розміру коштів, фактично наданих банком за врахованими векселями;
• кошти, що надані суб’єктами господарської діяльності за операціями репо
• кредити суб’єктам господарської діяльності за внутрішньо-торгівельними операціями, за експортно-імпортними операціями, у поточну діяльність, в інвестиційну діяльність
• сумнівна заборгованість за кредитами, що надані суб’єктам господарської діяльності
• кредити, які надані центральним і місцевим органам державного управління та сумнівна заборгованість за цими кредитами
• кредити в інвестиційну діяльність і на поточні потреби, які надані фізичними особами
• сумнівна заборгованість за кредитами, що надані фізичним особам
• гарантії, акценти  та авалі, що надані банком
• сумнівна заборгованість за виплаченим гарантіями виданими іншим банком
• гарантії та авалі, що надані клієнтам
• сумнівні гарантії що надані банками та клієнтам
• зобов’язання з кредитування, які надані банкам та клієнтам

 

Банк здійснює класифікацію кредитного портфеля за кожною кредитною операцією  залежно від фінансового стану  позичальника, стану обслуговування позичальником кредитної заборгованості та з урахуванням рівня забезпечення кредитної операції за результатами класифікації кредитного портфеля визначається категорія кожної кредитної операції:

• “стандартна”;
• “під контролем”;
• “сумнівна”;
• “субстандартна”;
• “безнадійна”

Загальна заборгованість за кредитними операціями становить  валовий кредитний ризик для  кредитора.

Для цілей розрахунку резервів на покриття можливих втрат  за кредитними операціями визначається чистий кредитний ризик шляхом зменшення валового кредитного ризику, класифікованого за ступенем ризику на вартість прийнятого забезпечення.

Банк створює та формує резерви  для відшкодування можливих втрат  на повний розмір чистого кредитного ризику  за основним боргом, зваженого на відповідний коефіцієнт кредитного ризику за основним боргом, зваженого на відповідний коефіцієнт резервування за всіма видами кредитних операцій у національні та іноземній валютах. Не здійснюється формування резерву за бюджетними кредитами за кредитними операціями між установами в системі одного банку, а також за операціями фінансового лізингу, якщо об’єктом цих операцій є нерухоме майно.

Банки зобов’язані  створювати резерв на всю суму нарахованих за кредитними  операціями доходів, що прострочені на строк понад 30 днів та обліковуються за відповідними рахунками класів 1,2 плану рахунків. Заборгованість за нарахованими доходами, що прострочені на строк понад 30 днів, відноситься до нестандартної заборгованості.

 За коштами, що містять  на кориспондентських рахунках, які відкриті в інших банках, а також депозитами до запитання в інших банках (№ 1500) і сумнівною заборгованістю за коштами до запитання в інших банка (1580) банки зобов’язані формувати резерв:

За коштами, розміщеними в банках – нерезидентах,  - з урахуванням ризику країни;

За коштами, розміщеними в банках (резидентах і нерезидентах), які  визнані банкрутами або ліквідовуються за рішенням уповноважених органів, або які зареєстровані в офшорних зонах, на всю суму цих коштів.

Резерв під кредитні ризики поділяються на резерви під стандартну і нестандартну заборгованість за кредитними операціями. Резерви під нестандартну заборгованість формуються за кредитними операціями, класифікованими як “під контролем”, “субстанції”, “сумнівні”, а також “безнадійні”.

Резерв під кредити ризики формується в тій валюті, в які враховується заборгованість.

Резерв під кредитні ризики використовується лише для покриття збитків за непогашеною  позичальниками заборгованістю за кредитними операціями за основним боргом, стягнення якої є неможливим.

Банки зобов’язані здійснювати  розрахунок резервів під стандартну та нестандартну заборгованість протягом місяця, в якому здійснено кредитну операцію. Формування резервів банки  зобов’язані здійснювати щомісячно  в повному обсязі незалежно від розміру їх доходів за групами ризику відповідно до сум фактичної кредитної заборгованості за станом 1 число кожного місяця, наступного за звітним, до встановленого строку для подання місячного балансу.

Розмір фактично сформованого резерву за кредитними операціями банків контролюється за даними місячного балансу.

Безнадійна кредитна заборгованість списується банком за рахунок резерву  під нестандартну заборгованість за рішенням правління банку.

Банки зобов’язані розробити та затвердити за рішенням відповідного органу банку внутрішньобанківське положення про порядок проведення кредитних операцій та методику проведення оцінки фінансового стану позичальника.

Ці документи повинні подаватися на вимогу вповноважених працівників  НБУ для перевірки достовірності оцінки фінансового стану позичальників, правильності їх класифікації та достатності резервів під кредитні ризики. Відсутність чи неподання цих документів для ознайомлення уповноваженим працівникам НБУ вважається підставою для негативних висновків щодо якості активів та управління банку.

Кредитні операції – вид активних операцій, пов’язаних з наданням клієнтам коштів у тимчасове користування або прийняттям зобов’язань про  надання коштів у тимчасове користування за певних умов, а також надання гарантій, поручительств, авалів, розміщення депозитів, проведення факторингових операцій. Фінансового лізину видачу кредитів у форму врахування векселів, у форму операцій репо. Кредитні операції класифікуються залежно від рівня ризику та поділяються на:

• “стандартна”;
• “під контролем”;
• “сумнівна”;
• “субстандартна”;
• “безнадійна”

“Стандартні кредитні операції”  – це операції, за якими кредитний  ризик є незначним і становить 2% чистого кредитного ризику.