Отчет по практике в ООО "ПриватБанк"

Обязательства
Средства на корсчетах "Лоро"	261 862 305.19
Межбанковские депозиты	3 214 355 065.84
Кредиты Национального  Банка	5 824 980 000.00
Кредиты междунар. финанс.орг.	6 441 840 000.00
Текущие счета  юр. лиц	14 434 907 370.02
Бюджетные средства	21 465 147.81
Депозиты юридических  лиц	8 243 263 646.33
Текущие счета  физических лиц	11 966 333 919.13
Депозиты физических лиц	57 504 135 612.00
Расчеты по ценным бумагам	558 076 489.56
Начисленные расходы	1 090 660 956.29
Кредиторская  задолженность	970 015 879.89
Итого Обязательства:	110 531 896 392.06

Капитал
Уставной капитал  банка	13 545 171 615.00
Резервы банка	1 629 497 053.90
Результат предыдущих лет	146 493 525.54
Результат текущего года	1 427 002 570.32
Итого Капитал:	16 748 164 764.76

              Банківський прибуток ,порядок його вивчення

          Доходи - це збільшення економічних вигод протягом звітного періоду у формі припливу, або зростання активів або зменшення зобов'язань, що спричиняють збільшення капіталу і не є внесками акціонерів. Усі доходи діляться на: 
- банківські; 
- небанківські операційні; 
- непередбачені. 
         До банківських доходів належать ті, які безпосередньо пов'язані з банківською діяльністю, визначеною Законом України "Про банки і банківську діяльність". 
Небанківські доходи можуть включати інші доходи, які не відносяться до основної діяльності банку, але забезпечують здійснення банківської діяльності. 
Банківські доходи поділяються на: 
- процентні; 
- комісійні; 
- торгівельні; 
- інші банківські операційні доходи. 
До процентних відносяться доходи, які обчислюються пропорційно до часу і суми та є компенсацією банку за взятий на себе кредитний ризик. 
До них належать: 
- доходи за кредитами і депозитами та за іншими процентними фінансовими інструментами, в тому числі за цінними паперами з фіксованим прибутком, що так чи інакше підраховані; 
- доходи у вигляді амортизації дисконту за цінними паперами; 
- комісійні, подібні за природою до процентів. Наприклад, доходи від розміщення коштів у вигляді позики або за зобов'язання її надати, що визначаються пропорційно до часу і суми вимоги, встановлені пропорційно до суми вимоги. 
        Проценти та прирівняні до них комісійні складають основну частину банківських доходів. Проценти за користування кредитами мають найбільшу питому вагу у доходах банку. Після доходів за кредитами наступними за значенням виступають надходження за інвестиційними цінними паперами, процентний дохід за міжбанківськими позиками (без забезпечення та під забезпечення державних цінних паперів). 
Доходи банку: 
1. Процентні доходи: 
- за коштами, розміщеними в НБУ; 
- за коштами, розміщеними в інших банках; 
- за кредитами суб'єктам господарської діяльності; 
- за кредитами органам загального державного управління; 
- за кредитами фізичним особам; 
- за цінними паперами; 
- за операціями з філіями та іншими установами банку; 
- інші процентні доходи. 
2. Комісійні доходи: 
- за операціями з банками; 
- за операціями з клієнтами; 
- за операціями з філіями та іншими установами банку. 
3. Результат від торгівельних операцій. 
4. Інші банківські операційні доходи. 
- дивідендний дохід; 
- за операціями з філіями та іншими установами банку; 
- інші банківські операційні доходи. 
5. Інші небанківські операційні доходи: 
- за операціями з філіями та іншими установами банку; 
- інші небанківські операційні доходи. 
6. Зменшення резервів за заборгованістю. 
7. Непередбачені доходи. 
Дохід від операцій із цінними паперами може складатися з дисконту та купона, але до процентного доходу за борговими цінними паперами включаються тільки проценти, які були нараховані за такими цінними паперами після їх придбання. 
Процентні доходи доцільно класифікувати за такими критеріями: 
- строковість; 
- резидент/нерезидент; 
- фінансовий інструмент (депозити, кредити або цінні папери). 
До процентного також входить дохід за строковими депозитами, що розміщені в інших банках. Значення складових процентного доходу може змінюватися щорічно залежно від змін процентних ставок і попиту на кредити, але дохід за кредитами практично завжди залишається важливим для кожного банку. Проценти та прирівняні до них комісії повинні обліковуватися регулярно не рідше одного разу на місяць, як правило, в останній його день, незалежно від періодичності розрахунків, яка вказана в угоді з контрагентом. 
Комісійні - це доходи за усіма послугами, наданими контрагентам, окрім комісійних, що подібні за природою до процентів. 
До категорії комісійних належать: 
- комісійні за гарантії розміщення позик від імені інших кредиторів та за операціями з цінними паперами; 
- комісійні доходи від операцій за розрахунково-касове обслуговування, обслуговування кредитних рахунків, за зберігання цінностей та здійснення операцій із цінними паперами; 
- комісійні за проведення операцій з іноземною валютою та за продаж або купівлю монет і коштовних металів для третіх сторін; 
- інші комісійні доходи за операціями, що визначаються Законом України "Про банки і банківську діяльність". 
Торгівельні прибутки - це чисті прибутки від операцій купівлі-продажу різних фінансових інструментів. До них належать: 
- чисті прибутки від діяльності на валютному ринку і ринку банківських металів; 
- чисті прибутки від операцій із цінними паперами на продаж; 
- чисті прибутки від торгівлі іншими фінансовими інструментами. 
До інших банківських операційних доходів відносяться ті, що не включені у перелічені вище групи. До них належать доходи від цінних паперів із непередбаченим доходом: дивіденди від акцій, що зберігаються як об'єкт торгівлі, та капіталовкладень. 
Останнім часом банкіри поставили мету зробити непроцентні надходження основним джерелом майбутніх банківських доходів. Це дасть можливість поліпшити підсумкові характеристики роботи комерційних банків, диверсифікувати джерела доходів і надійніше захистити банки від коливання процентних ставок. 
Небанківськими операційними доходами вважаються доходи, які не стосуються основної діяльності банку, але забезпечують її здійснення (доходи від продажу основних засобів - від орендних операцій), доходи від продажу окремих небанківських послуг (аудиторські послуги, програмне забезпечення, консультації не фінансового характеру тощо) та інших операцій. 
Непередбаченими вважаються доходи, які за змістом відповідають таким ознакам: 
- виникають у разі надзвичайних подій і мають одноразовий характер - прибуток буде визначений тільки за фактом подій; 
- не повторюються по суті (наприклад, виникли через зміни у правилах бухгалтерського обліку активів і пасивів). 
Непередбачені доходи не можуть бути прийняті до уваги для фінансової оцінки банку.

Для підвищення фінансової стійкості банку важливе  значення має

зростання його доходів, а як наслідок - і прибутковості  банку, що є

одним із основних, джерел поповнення власного капіталу банку.

 

У світовій практиці спостерігається як постійне зростання  банківських

активів, так  і рівня дохідності за ними. І  хоча збільшується частка

доходів, отриманих  у вигляді комісійної винагороди від надання

банківських послуг, проценти, тримані під кредитних операцій банку,

становлять  значну частку банківських доходів. Ця тенденція

спостерігається і в Україні. При цьому внаслідок  слабкого розвитку ринку

банківських послуг основна маса банківських доходів  одержується у

вигляді процентів  за користування кредитними коштами, що були надані

банком платоспроможним  клієнтам.

 

Структура банківських  доходів має такий вигляд: 1) доходи від проведення

активних операцій: доходи від кредитування; доходи від  інвестиційних

операцій; 2) доходи від комісійних операцій: доходи від

розрахунково-касового обслуговування; доходи від трастових  операцій;

доходи від  факторингових операцій; доходи від  лізингових операцій; інші

доходи від  комісійних операцій; 3) інші доходи.

 

Доходи від  кредитування складаються з процентів за банківськими

позиками, а  також з облікових процентів, що одержуються при обліку

векселів. Близько 70% доходів банки отримують саме від надання позик.

 

Основну масу доходу від комісійних операцій банки отримують  у вигляді

комісійної  винагороди за розрахунково-касове обслуговування своїх

клієнтів. Інші види комісійних доходів становлять незначну частку в

загальному  обсязі доходів через нерозвинутість ринку таких послуг, як

трастові, факторингові, лізингові та ін.

 

До інших  видів доходу від комісійних операцій належать: комісія за

надання гарантій та порук; плата за акцептні операції банку; плата за

фінансування  капітальних вкладень та інші інвестиційні послуги;

комісійні за здійснення валютних операцій; комісійна винагорода за

консалтинговими послугами.

 

Доходи банку - це загальна сума грошових коштів, отриманих  від

проведення  активних операцій. Валові доходи банку  підрозділяються на

процентні і  непроцентні.

 

До процентних доходів банку відносяться:

 

- відсотки по міжбанківських кредитах;

 

- відсотки по кредитах підприємств;

 

- відсотки по кредитах населення;

 

- доходи по залишках на кореспондентських рахунках;

 

- доходи по цінних паперах (процентні).

 

Нормативи банківської  діяльності,їх характеристика

За допомогою  економічних нормативів діяльності банків в Україні забезпечується стабільна діяльність банків та своєчасне виконання ними зобов’язань перед вкладниками, а також запобігається неправильному розподілу ресурсів і втраті капіталу через ризики, що притаманні банківській діяльності (див. також статтю про банківське регулювання та нагляд). Економічні нормативи є основним стовпом пруденційного регулювання банків в Україні. Тут застосовуються концепції “Базель І“. Їх розрахунок здійснюється, в основному, на базі регулятивного капіталу.

Існуючі нормативи  поділяються на

• нормативи капіталу:
• мінімальний розмір регулятивного капіталу (Н1), (120 млн грн)
• адекватність регулятивного капіталу/ платоспроможність (Н2), (не менше 10%)
• співвідношення регулятивного капіталу до сукупних активів (Н3); (не менше 9%)
• нормативи ліквідності:
• миттєва (Н4),(не менше 20%)
• поточна (Н5), (не менше 40%)
• коротко-строкова ліквідність (Н6) (не менше 60%);
• нормативи кредитного ризику:
• максимальний розмір кредитного ризику на одного контрагента (Н7), (не більше 25%)
• великі кредитні ризики (Н8), (не більше 800%)
• максимальний розмір кредитів, гарантій та поручительств, на-даних одному інсайдеру (Н9), (не більше 5%)
• максимальний сукупний розмір кредитів, гарантій та поручительств, наданих інсайдерам (Н10)(не більше 30%);
• нормативи інвестування:
• інвестування в цінні папери окремо за кожною установою (Н11), (не більше 15%)
• загальна сума інвестування (Н12) (не більше 60%);
• нормативи загальної довгої та короткої валютної позиції банку: Н13-1 та Н13-2 (не більше 30%). Станом на 2011 рік норматив Н13 вже не діє!

При цьому, базою  для розрахунку Н2, Н3, Н7, Н8, Н11, Н12 та Н13 є регулятивний капітал, а Н9 та Н10 – статутний капітал.

Необхідно зазначити, що для спеціалізованих банків НБУ  встановлює окремі вимоги. Всі вище згадані значення нормативів діють  для універсальних банків і тільки частково для спеціалізованих. Банк набуває статусу спеціалізованого банку, якщо більше 50 % його активів є активами одного типу, пов’язаного з іпотечною, інвестиційною або кліринговою діяльністю, а також статусу ощадного банку, якщо більше 50 % його пасивів є вкладами фізичних осіб. У зв’язку з концентрацією ризиків для спеціалізованих банків установлюються підвищені значення нормативів Н2-Н4, Н7-Н10 та Н12 для забезпечення більш високого ризику, порівняно з універсальними банками (див. табл. нижче).

Від спеціалізованих ощадних банків вимагається виконання підвищених нормативів Н4 (30 % замість 20 %), Н7 (замість 25 % - 5-20 % в залежності від частки негативно класифікованих активів (НКА) в загальній сумі дебіторської заборгованості, портфелів кредитів, цінних паперів та коштів на кор.рахунках в інших банках), Н9 (2 % замість 5 %) та Н10 (замість 30 % – 10-20 % в залежності від частки НКА). До спеціалізованих іпотечних банків висуваються схожі вимоги, зокрема, значення Н4 таких банків повинно також дорівнювати 30 %, Н7 – 5 %, Н9 – 2 %, Н10 – 20 %. Спеціалізовані розрахункові (клірингові) банки повинні виконувати Н2 зі значенням 20 %, Н3 – 12 %, Н4 – 90 % (!), Н8 – 100 %, а Н12 – 10 %. При цьому, інвестиційна діяльність банків такого типу обмежується вкладанням коштів у статутні фонди бірж, позабіржових / торговельних систем, депозитаріїв та установ, що займаються клірингом і розрахунками на біржовому та позабіржовому ринках. Окрім цього, обмежуються такі джерела фінансування клірингових банків як міжбанківський кредитний ринок (одержання та надання кредитів на міжбанківському ринку повинно бути меншим 100 % регулятивного капіталу) та вклади фізичних осіб (не більше 5 % відсотків регулятивного капіталу банку). Останнє обмеження діє також для всіх спеціалізованих банків окрім ощадних. Що стосується спеціалізованих інвестиційних банків – підвищуються нормативні значення Н2 та Н3 до 20 % та 12 %. Проте трішки послаблено Н12, оскільки замість 60 % вимагається 90 %, тобто інвестиційним банкам дозволено розширити інвестиційну діяльність. Для спеціалізованих банків та уповноважених банків, що залучають кошти фізичних осіб для фінансування житлового будівництва, установлюються такі самі нормативні значення інших економічних нормативів, як для універсальних банків.

Табл.: Значення нормативів для універсальних та спеціалізованих банків

Економічні  нормативи повинні також виконуватися на консолідованій основі, оскільки банки  та банківські об’єднання, точніше, материнський або центральний кооперативний банки зобов’язані складати окрему фінансову звітність.