Аудит установчих документів

Письмове оформлення результатів аудиту - одне з найважливіших  завдань аудиту. Своєчасне і якісне оформлення аудиторських документів є необхідною умовою успішного та ефективного проведення перевірки, яка завершується складанням детального аудиторського звіту.

Аудиторський звіт –  це підсумковий документ, адресований  керівництву, власнику, загальним зборам акціонерів господарюючого суб'єкта, що містить детальні відомості про хід аудиту, виявлені відхилення від встановленого порядку ведення бухгалтерського обліку, порушення у фінансовій звітності, а також іншу інформацію, отриману в результаті проведеного огляду документів та вивчення операцій і є підставою для складання аудиторського висновку.

Метою підготовки аудиторського  звіту є доведення до керівництва  господарюючого суб'єкта інформації про  недоліки в бухгалтерському обліку, системі внутрішнього контролю, що можуть призвести до суттєвих помилок в бухгалтерській звітності, неефективного використання майна або його втрати, а також внесення пропозицій щодо удосконалення бухгалтерського обліку і внутрішнього контролю з метою запобігання відхилень, порушень, розкрадання майна тощо.

Відповідно до міжнародних  стандартів результатом аудиту виступає висновок аудиторської фірми (аудитора), що має юридичне значення для всіх юридичних і фізичних осіб, органів  державної влади і управління, органів місцевого самоврядування і судових органів.

Аудиторським висновком  є офіційний документ, засвідчений  підписом та печаткою суб’єкта аудиторської діяльності, який складається у встановленому  порядку за результатами проведеного  аудиту і містить думку аудитора про достовірність досліджених  ним фактів.

Метою складання аудиторського  висновку є:

1) надання висновку  аудитором (аудиторською фірмою) про повноту і достовірність  інформації щодо фінансового  стану, власного капіталу, руху  грошових коштів, результатів діяльності, що розкривається у фінансовій звітності господарюючого суб’єкта;

2) доведення до керівництва  підприємства інформації про  недоліки, у бухгалтерському обліку  і системі внутрішнього контролю, що можуть призвести до суттєвих  помилок;

3) внесення конструктивних  пропозицій щодо удосконалення систем бухгалтерського обліку і внутрішнього контролю.

Аудиторський висновок готується і складається не для  аудиторів і в більшості випадків, не для фахівців. Інформація, наведена в ньому цікавить керівників різних рівнів управління та інших зацікавлених осіб. Тому правильне тлумачення фактів, які викладаються в аудиторському висновку, має принципове значення. У ньому повинна дотримуватись об’єктивність, зрозумілість і вичерпність опису виявлених фактів і даних.

У відповідності з  метою складання аудиторський висновок може мати декілька призначень:

а) короткий змістовний цілеспрямований  висновок незалежного спеціаліста  про звіт підприємства;

б) разом з тим правовий акт, поскільки в певних випадках, які визначені законом, тільки перевірений  аудитором звіт е доказом про результати роботи підприємства, який може розглядатися загальними зборами акціонерів, засновників, податковими інспекторами таін.;

в) імплікована заява  аудитора про те, що він професійно, належним чином виконав свої обов'язки як незалежний аудитор, склав об'єктивний висновок про стан і результати діяльності підприємства-клієнта.

Суттєві елементи аудиторського  висновку визначаються міжнародними стандартами аудиту, а також міжнародною і національною практикою.

В заголовку аудиторського  висновку повинен бути запис про те, що аудит здійснювався незалежним аудитором (аудиторами). Необхідно також вказати назву фірми чи прізвище аудитора, номер ліцензії. Ця інформація є підтвердженням того, що під час аудиту не було ніяких обставин, які б могли перешкодити проведенню незалежної перевірки. Аудиторська перевірка - це не тільки використання відповідних методів і процедур, але і незалежність суджень аудиторів. При порушенні цієї умови аудитор не має права робити висновок про перевірену звітність, оскільки зібрана інформація не є достатньою і доказовою.

Думка аудитора у висновку повинна бути викладена чітко  і однозначно.

Аудиторський висновок завіряється підписами аудитора, керівника перевіряючого підприємства і печаткою аудиторської фірми.

Дата аудиторського висновку повинна відповідати дню закінчення аудиторської перевірки. І в цей же день аудитор зобов'язаний довести її результати до відома керівництва підприємства

Таким чином, після визначення всіх суттєвих понять, що стосуються узагальнення результатів аудиту, перейдемо до опису власне виявлених порушень. Отже, в ході проведеної перевірки установчих документів було виявлено суттєві порушення, які узагальнено в таблиці 10.

Таблиця 10

Перелік виявлених помилок  та порушень при аудиті установчих документів СПСТ "Колос"

Етап перевірки	Джерела інформації	Зміст порушення
1	2	3
Вивчення питань, пов’язаних з  реєстрацією та постановкою підприємства на облік у державних установах	Протокол №1 Установчих зборів засновників	В порядку денному не зазначено  питання про призначення керівника, невідповідна дата
	Заява для юридичних осіб (філій)	неправильно зазначені дані про  керівника, невірна сума внеску до статутного капіталу
	Довідка про взяття на облік платника податків	невірно вказані дата та керівник Товариства
	Страхове свідоцтво №2021003211	невірна дата реєстрації
Перевірка законності видів діяльності	Статут	Відсутність патенту та ліцензії на здійснення певних видів діяльності
Перевірка установчих документів на відповідність чинному законодавству	Статут, протоколи, накази, акти тощо	наявність на документах всіх необхідних реквізитів

 

Отже, висновки зроблені аудитором при виконанні перевірки  відображаються в його робочих документах, і вони є основою для підготовки аудиторського висновку і формування думки про достовірність приведених даних в усіх суттєвих аспектах.

 

Висновки та пропозиції

 

В результаті проведення дослідження аудиту установчих документів та облікової політики підприємства, ми можемо зробити ряд висновків, а саме.

Предметом аудиторської перевірки установчих документів є дотримання законності створення сільськогосподарських підприємств різних організаційних форм, їх установчих документів та юридичних засад на право функціонування підприємства відповідно до чинного законодавства.

Аудиторська перевірка установчих документів та облікової політики складається з декількох етапів. Умовно можна виділити три етапи: планування; збір аудиторських доказів; завершення аудиту.

Готуючись до проведення аудиту установчих документів і облікової політики, аудитору необхідно добре вивчити нормативну базу з цього питання, яка є досить значною за обсягом, тому для зручності її можна згрупувати таким чином:

1. Нормативні документи, що регламентують порядок створення в Україні підприємства, його реєстрації, ліквідації, реорганізації, ведення підприємницької діяльності тощо.

2. Нормативні документи, що регламентують порядок ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності з питань власного капіталу.

3. Нормативні документи, які регламентують порядок проведення аудиторської перевірки.

4. Внутрішні нормативні документи підприємства.

СПСТ „Колос” є  доволі фінансово стійким підприємством, причому протягом останніх трьох  років практично всі показники  фінансової стійкості покращились.

Бухгалтерський  облік СПСТ "Колос" будується  відповідно до чинного господарського механізму, відбиваючи  економічні, правові, фінансові, кредитні та інші  відносини.

На стадії попереднього планування аудитор вивчав наявну та доступну йому інформація про СПСТ "Колос", погоджувались з керівництвом підпримства основні організаційні питання з аудиту, формувалась робоча бригада для його проведення.

Займаючись розробкою  плану, аудитору необхідно визначити  аудиторський ризик і рівень суттєвості, які дозволяють вважати фінансову  звітність підприємства достовірною. Рівень даних показників значно впливає на особливості підбору прийомів і способів аудиту.

Для полегшення роботи весь процес аудиту установчих документів на СПСТ "Колос" розбили на певні етапи, кожному з яких відповідала дія, виконання якої не становить труднощів. Отже, після складання плану та програми аудиту ми переходимо до здійснення самої перевірки. Контроль даного питання здійснюється в певному порядку. Так, на першому етапі були розглянуті питання, які пов’язані з постановкою підприємства на облік у державних установах.

При перевірці установчих документів часто виявляються помилки  та порушення, які можуть привести як до незначних, так і до дуже суттєвих наслідків.

Наслідки помилок в  установчих документах визначаються багатьма факторами, наприклад, видом діяльності підприємства, особливостями взаємовідносин учасників тощо. Практично не можливо вичерпно описати всі можливі помилки та їх наслідки.

Таким чином, необхідно  удосконалювати процес аудиту установчих документів. Насамперед, потрібно, щоб аудитор, який проводить перевірку, володів необхідними знаннями та був ознайомлений зі всіма змінами, які відбулися в законодавстві з даного питання. Також, потрібно звернути увагу на такі аспекти як недосконалість законодавства, різноманітні трактування одних і тих же питань, не адаптованість Міжнародних стандартів аудиту, відсутність внутрішніх положень, не відповідне проведення внутрішнього аудиту, високий рівень корумпованості у країні та інше.

Список використаної літератури

 

1.	Білоусова А.   Основи функціонування підприємства // Бухгалтерський облік і аудит. – 2009. – №6. – С.22 – 27.
2.	Вачевська Н.  Зміст і призначення контролю в механізмі управління. // Актуальні проблеми  економіки. -  2005. - №1. - 77-88.
3.	Волошина О.  Методичні вказівки Проблеми розвитку аудиту //  Облік і фінанси АПК. – 2011. - № 1. – С. 6 -62.
4.	Гамова О. Аудит як економічна категорія //  Держава  і регіони. Серія: Економіка та підприємництво. – 2007. - №3. – С. 60-63.
5.	Господарський кодекс України від 16 січня 2003 року       № 436-ІV.
6.	Давидов Г. М. Аудит. Підручник. – К.: Знання, 2004. – 514  с.
7.	Деркач О. Установчі документи: аудит, аналіз, облік // Бухгалтерія в сільському господарстві. -2010. - № 26. – С. 25-26.
8.	Дієсперов В. Формування статуного капіталу підприємства // Україна: аспекти праці. – 2007. - №5. – С. 22-28.
9.	Дубяга Г.  Концептуальні  проблеми аудиту установчих документів // Держава і регіони. Серія: Економіка  та підприємництво. – 2009. - №3. – С. 74-76.
10.	Замозій С. Корпоративні права // Податки та бухгалтерський облік.  – 2009. - № 29. – С.41 – 50.
11.	Іванченко А. Особливості аудиту облікової політики підприємства // Податки та бухгалтерський облік. – 2010. – № 15. – С. 53-55.
12.	Конституція України: Закон  від 28 червня 1996 р.
13.	Крищенко К. Удосконалення  організаційно-економічного механізму аудиту установчих документів // Право України. – 2009. - № 6. – С. 9-16.
14.	Лаптій І. Облікова політика як об’єкт аудиту // Право України. - №1. - 2010. – С. 106-109.
15.	Матійчук О.  Удосконалення облікової політики підприємтсва // Податки та бухгалтерський облік . – 2009. - № 1. – С. 9-13.
16.	Міжнародні стандарти  аудиту, надання впевненості та етики: Видання 2006 року / пер. з  англ. мови О.В. Селезньов, О.Л. Ольховікова, О.В. Гик, Т.Ц. Шарашидзе, Л.Й. Юрківська, С.О. Куликов. – К.: ТОВ „ІАМЦ АУ „Статус”, 2006. – 987 с.
17.	Онищенко Т. Облікова політика підприємства //  Податки та бухгалтерський облік. – 2011. - № 4. – С. 4-10.
18.	Онищенко Т.  Планування в аудиті // Баланс. – 2011. -.№ 8. – С. 17-21
19.	Податковий кодекс України  від 02.12.2010 р. № 2755-VI.
20.	Положення Про документальне  забезпечення записів у бухгалтерському  обліку: наказ Міністерства фінансів України від 24.05.95р. № 88.
21.	Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 „Основні засоби": наказ Міністерства фінансів України від 27.04.2000р. № 92.
22.	Про аудиторську діяльність: Закон України від 22.04.1993р. №3125 - XII.
23.	Про бухгалтерський облік  та фінансову звітність в Україні: Закон України від 16.07.1999 р. № 996-ХІV.
24.	Про господарські товариства: Закон України ВР-1577-12 від 19.09.91р.
25.	Про державне регулювання  ринку цінних паперів в Україні: Закон України від 30.10.1996р. № 448/96-ВР.
26.	Про затвердження Методичних рекомендацій по застосуванню регістрів бухгалтерського обліку: наказ Міністерства фінансів України від 29.12.2000 р. № 356.
27.	Про затвердження Методичних рекомендацій щодо відображення в бухгалтерському  обліку операцій з формування власного капіталу та залучення майна колишніх членів колективних сільськогосподарських підприємств новоствореними сільськогосподарськими підприємств: наказ Міністерства фінансів України від 2 липня 2001 року N 190.
28.	Про застосування плану  рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій: наказ Міністерства фінансів України від 30.11.99 р. № 291.
29.	Про затвердження регістрів  та Методичних рекомендацій з організації  та ведення бухгалтерського обліку за журнально-ордерною формою на підприємствах агропромислового комплексу: наказ Міністерства фінансів України від 7 березня 2001 року N 49.
30.	Про інститути спільного  інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди: Закон України  від 15.03.2001 р. № 2299-ІІІ.
31.	Про Національну концептуальну основу забезпечення якості аудиторських послуг в Україні: Рішення Аудиторської палати України від 26 травня 2005 року N 149/5.1.
32.	Про організацію ведення  бухгалтерського обліку та складання  фінансової звітності в системі  Міністерства аграрної політики України: наказ Міністерства аграрної політики України від 1 листопада 2000 року N 216.
33.	П(С)БО 1 „Загальні вимоги до фінансової звітності”: наказ Міністерства фінансів України від 31 березня 1999 р. № 87.
34.	П(С)БО 2 „Баланс”: наказ Міністерства фінансів України від 31 березня 1999 р. № 87.
35.	П(С)БО 3 „Звіт про фінансові  результати”: наказ Міністерства фінансів України від 31 березня 1999 р. № 87.
36.	П(С)БО 4 „Звіт про рух  грошових коштів”: наказ Міністерства фінансів України від 31 березня 1999 р. № 87.
37.	П(С)БО 5 „Звіт про власний  капітал”: Наказ Міністерства фінансів України від 31 березня 1999 р. № 87.
38.	П(С)БО 6 „Виправлення помилок  і зміни у фінансових звітах”: наказ Міністерства фінансів України  від 31 березня 1999 р. № 87.
39.	Про Національну депозитарну  систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні: Закон України від 10.12.1997р. № 710/87-ВР.
40.	Про цінні папери та фондовий ринок: Закон України від 23.02.2006р. № 3480-ІV.
41.	Савкова С.  Аудиторські процедури // Справочник экономиста. –. 2007. - №1. – С. 83 -90.
42.	Скрипкіна К. Проблеми розвитку аудиту // Регіональні перспективи. – 2008. - №4. – С.18.
43.	Соломонов С. Облік при  створенні підприємства // Податки  та бухгалтерський облік. – 2007. – № 77. – С. 51-54.
44.	Тематична добірка: власний капітал // Податки та бухгалтерський облік. –. 2007. - № 44. – С. 11-40.
45.	Цивільний кодекс України  від 16.01.2003 р. № 435-ІV.
46.	Шелемкова С. Етапи аудиту //Баланс. – 2007. - № 2. – С. 9–16.
47.	Шенченко О. Робоча документація аудитора  // Баланс. – 2010. - № 31. – С. 17-19.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Д О Д А  Т К И