Обліково-аналітичні основи і аудит виробничих запасів та шляхи їх удосконалення на підприємстві

Встановлення найважливіших напрямків виявлення проблемних питань є метою планування. Планування допомагає аудиторові належно організувати свою роботу і здійснювати нагляд за роботою асистентів, а також координувати роботу інших аудиторів та фахівців. Адекватне планування аудиторської роботи сприяє забезпеченню належної уваги до головних ділянок аудиторської перевірки, визначенню проблем і виконанню

 

роботи у стислий термін. Обсяг планування залежить від розмірів суб'єкта господарювання, складності завдань аудиторської перевірки, досвіду роботи аудитора з певним суб'єктом господарювання, а також від знання його бізнесу. Важливою частиною планування роботи є вивчення бізнесу клієнта. Знання допомагають аудиторові виявити події, операції й особливості діяльності, які можуть суттєво вплинути на фінансові звіти. Процес планування ділиться на три стадії:

1. попереднє (стратегічне) планування;
2. складання загального плану;
3. розробка плану аудиту.

Аудитором вивчається на стадії попереднього планування наявна та доступна йому інформація про підприємство-замовник, погоджуються з керівництвом клієнта основні організаційні питання з аудиту, формується бригада для його проведення. Аудитор у процесі попереднього планування знайомиться зі ставленням та розвитком підприємства, його організаційно -управлінською структурою, видами діяльності, структурою статутного капіталу та розподілу прибутку, системою внутріпшього контролю та інше. Джерелами інформації при цьому є: Статут підприємства; документи, що підтверджують його реєстрацію; протоколи засідання засновників; договори; наказ про облікову політику; внутрішні інструкції фірми; організаційна структура; судові матеріали; статистична звітність; інформація, отримана при загальному обстеженні підприємства.

На етапі складання загального плану аудитор здійснює аналіз таких питань:

1. розуміння аудитором  бізнесу клієнта: головних факторів, які мають вплив на діяльність підприємства; найважливіших характеристик діяльності підприємства, його організаційної структури, процесу виробництва, надання послуг, фінансового стану; порядок його звітування, включаючи зміни, які, можливо, мали місце після попереднього аудиту; розподілу обов'язків між керівництвом підприємства;

 

2. розуміння обліку і системи внутрішнього контролю: методології і 
   принципів    бухгалтерського   обліку,    які   застосовувались   бухгалтерією 
   підприємства;   можливого   ефекту   від   змін   в   обліковій   політиці   чи 
   термінології аудиту; знання аудитора з питань бухгалтерського обліку і 
   системи внутрішнього контролю, які можуть бути використані аудитором у 
   тестах   оцінки   надійності   внутрішнього   контролю   підприємства   та   в 
   незалежних аудиторських процедурах;

3. визначення    ризиків    і    суттєвості:    оцінка    аудитором    ризику 
   внутрішнього контролю - ефективності системи внутрішньогосподарського 
   контролю підприємства, тобто її спроможності попереджати і виявляти 
   помилки на підприємстві, оцінка розміру особистого аудиторського ризику 
   не виявлення суттєвих помилок у звітності підприємства, який можливий під 
   час   проведення   аудитором   процедур,   і   визначення   на  підставі   цього 
   найважливіших напрямків аудиту; визначення порогу суттєвості помилок для 
   цілей аудиту з кожного виду операцій;  ймовірність існування суттєвих 
   помилок в обліку, яка оцінюється аудитором з огляду на попередній період 
   перевірки,    і    знайдені    ним    раніше    помилки;    визначення    складних 
   бухгалтерських операцій;

4. види, час і повнота процедур: існування можливості оперативного 
   внесення змін в окремі напрямки аудиту;  робота внутрішніх аудиторів 
   підприємства та можливий вплив її на аудиторські процедури зовнішніх 
   аудиторів;
5. координація, керівництво, супроводження та нагляд: участь в аудиті 
   інших аудиторів, аудиторських фірм (перевірка іншими аудиторами дочірніх 
   підприємств, філій та відділень головного підприємства); участь в аудиті 
   експертів    та    інших    фахівців,    які    не    є    аудиторами;    дислокація 
   (місцезнаходження) підрозділів підприємства; підбір виконавців аудиту і 
   розподіл між ними обов'язків, враховуючи їх професійний рівень і стаж 
   роботи;
 

6. інші питання: можливість  оперативного включення до програми аудиту наприкінці аудиторської перевірки питання безперервності діяльності підприємства, виходячи з припущення, що його діяльність буде продовжуватися у найближчий час; умови, які повинні привернути увагу аудитора - відносини підприємства зі спорідненими сторонами.

Розробляючи план, аудитор повинен визначити аудиторський ризик і рівень суттєвості, які дозволяють вважати фінансову звітність підприємства достовірною.

Аудиторський ризик (Ра) - це ризик того, що аудитор може висловити неадекватну думку в тих випадках, коли в документах бухгалтерської звітності існують суттєві перекручування, тобто за неправильно підготовленою звітністю буде представлено аудиторський висновок без зауважень. Виділяють три складові аудиторського ризику:

1. внутрішній ризик,
2. ризик контролю,
3. ризик не виявлення.

Сукупність можливих ризиків являє собою внутрішній ризик (Рвн)5 пов'язаний із функціонуванням підприємства, а саме: характеризує рівень усіх потенційних помилок у результаті діяльності підприємства до перевірки з боку системи внутрішнього контролю. Ризик виникнення таких помилок пов'язаний із впливом як об'єктивних (конкуренція, зміна умов кредитування, оподаткування, скорочення ринку на збут), так і суб'єктивних чинників (суть і зміст бізнесу клієнта, ступінь складності організаційної структури фірми, політика управління та господарювання, система стимулювання праці персоналу, застосування комп'ютерної обробки та інше).

Ризик контролю (Рк) являє собою оцінку дієвості системи внутрішнього контролю клієнта з погляду її спроможності запобігати або виявляти помилки.

За допомогою підсистем внутрішньо - господарського контролю і внутрішнього аудиту утворюється система внутрішнього контролю підприємства.   Ступінь   готовності   аудитора   визнати,   що   проведені   їх

 

аудиторські процедури стосовно конкретних об'єктів не дадуть змоги знайти помилки, що перевищують гранично припустимий розмір (якщо такі є) -означає ризик не виявлення (Рн) [11].

Аудиторський ризик можна представити у вигляді моделі за формулою (3.1.):

Ра=Рвн-Рк-Рн (3.1)

де     Ра - аудиторський ризик;

Рвн- внутрішньогосподарський ризик;.

Рк - ризик контролю;

Рн - ризик не виявлення.

На експертній оцінці аудитора ґрунтується ступінь аудиторського ризику за поданою моделлю. При плануванні аудиту виробничих запасів на ПАТ «Глинозем 2» нами передбачено, що:

1. внутрішньогосподарський ризик становить 0,5%;
2. ризик контролю - 10%;
3. ризик не виявлення - 0,7%,

відповідно можна визначити розмір аудиторського ризику згідно з формулою (3.1) Ра = 0,5-10-0,7 = 3,5%.

Під час планування також враховується ступінь автоматизації облікових робіт, обробки звітної інформації. З метою підвищення ефективності перевірки окремі пункти плану можуть обговорюватись з керівництвом підприємства, що дозволить скоординувати роботу аудиторів і спеціалістів господарчого суб'єкту. Важливим моментом при розробці плану є формування бригади аудиторів, розподіл ділянок аудиту відповідно до їх професійних навичок, інструктаж, ознайомлення з планом і програмою аудиту, порядком контролю якості виконаних робіт. На третьому етапі розробляється план та програма аудиту з розробкою конкретних задач, які необхідно вирішити для досягнення мети перевірки, заходів і процедур для кожного об'єкта аудиту, їх детальний опис. Програма складається до початку аудиту,  але  в  ході  перевірки  до  неї вносяться  зміни.  Нами розроблен

 

загальний план проведення аудиторської перевірки виробничих запасів на ТОВ «Антарес - Буд» за 2005 рік (табл. 3.1) та програма (Додаток Г).

Таблиця 3.1 Загальний план проведення аудиторської перевірки виробничих запасів

на ПАТ «Глинозем 2»

Період перевірки 01.01.2013 р. - 31.12.2013 р.

Строк аудиту 01.04.2014 р. - 30.04.2014 р.

Кількість людино-строк аудиту 176

Керівник аудиторської групи Волков В.А.

Запланований аудиторський ризик 3,5 %

 

 

№	Перелік аудиторських процедур	Період проведення	Процедура контролю	Виконавець
1.	Вивчення  облікової політики підприємства (наказу про облі -кову політику).	01.04.14р.	Суцільна перевірка	Волков В.А.
2.	Вивчення матеріалів інвентаризації виробничих запасів.	02.04.14р.-06.04.14р.	Вибіркова перевірка	Волков В.А.
3.	Перевірка оформлення первин -них документів по руху запасів на підприємстві	06.04.14р.-11.04.14р.	Суцільна перевірка	Волков В.А.
4.	Перевірка методів оцінки зала -сів, ведення синтетичного та аналітичного обліку на підприємстві	11.04.14р.-20.04.14р.	Суцільна перевірка	Волков В.А.
5.	Звірка залишків матеріальних цінностей за даними Головної книги та в облікових регістрах;	20.04.14р.-28.04.14р.	Суцільна перевірка	Волков В.А.
6.	Складання аудиторського висновку	28.04.14р.-30.04.14р.		Волков В.А.

Аудитор

В. А. Волков

Аудитор при проведенні перевірки встановлює і визначає відповідність запасів критеріям за ознаками:

1. повнотою - переконатися, що матеріальні запаси у фінансовій  звітності відбиті у повному  обсязі. Як правило, у відношенні  дотримання

повноти    відображення    матеріальних    запасів    ризик    знаходиться    на мінімальному рівні;

2. оцінкою - перевірка правильності оцінки матеріальних запасів 
   протягом усього звітного періоду, застосування затверджених методів оцінки 
   прийняття запасів та вибуття. Особливий ризик представляє правильність 
   переоцінки виробничих запасів у випадках дооцінки чи уцінки;
3. фактичною наявністю - це одна з найбільш важливих ознак 
   оцінки аудитором запасів. Необхідно переконатися в реальному існуванні, 
   наявності конкретних видів, найменувань запасів, що у своїй сукупності 
   відбиті у звітності. Це зона високого ризику перевірки запасів;
4. приналежністю    -    аудитору    необхідно    перевірити,    чи    всі 
   матеріальні запаси, фактично наявні і відбиті у фінансовій звітності, належать 
   підприємству - клієнту, тобто установити майнові права;
5. правильністю відображення - припускає перевірку правдивості, 
   точності відображення матеріальних запасів на дату складання фінансової 
   (бухгалтерської) звітності.

Аудитор установлює відповідне відображення матеріальних запасів у призначених для цього рядках чи графах, розділах фінансової звітності; правильність початкових залишків; відповідність даних фінансової (бухгалтерської) звітності про матеріальні запаси інформації в іншій фінансовій звітності та інше;

6. законністю   -   перевірка   законності   здійснення   операцій   із 
   придбання, збереження, контролю наявності чи використання виробничих 
   запасів відповідно до діючих нормативних актів та документів;
7. обережністю - перевірка правильності обліку передбачуваних 
   витрат чи втрат, що відносяться до звітного періоду, що перевіряється;
8. за постійністю - аудитор перевіряє дотримання сталості обраної 
   підприємством облікової політики стосовно виробничих запасів і вплив стану 
   матеріальних запасів на безперервність функціонування підприємства. Тобто 
   встановлюється забезпечення можливості  безперервності  функціонування
 

підприємства,    продовження    процесу    виробництва    при    даному   рівні матеріальних запасів;

9. за відповідністю - передбачається  перевірка аудитором дотримання термінів облікового періоду. Це припускає, що всі операції, зроблені з виробничими запасами віднесені і відбиті в обліку в тім періоді, в якому вони були зроблені.