Обліково-аналітичні основи і аудит виробничих запасів та шляхи їх удосконалення на підприємстві

За своїм правовим статусом висновок аудитора прирівнюється до висновку експертизи, що призначається у відповідності до процесуального законодавства України. Узагальнення результатів контролю й аудиту включає комплекс методичних прийомів групування і систематизації його результатів, необхідних для прийняття рішень з усунення виявлених недоліків у діяльності контрольованого підприємства. Зокрема складають відомості вибіркової інвентаризації цінностей, обстеження місць збереження цінностей та інше. Однорідні недоліки узагальнюють у таблицях, схемах, графіках, відомостях та інших документах за допомогою таких прийомів: групування недоліків, документування результатів проміжного контролю діяльності підприємства.

Аудитор повинен проаналізувати й оцінити інформацію, що сформувалася в результаті проведення контрольно-аудиторського процесу, і використовувати її при складанні аудиторського висновку відповідно до Міжнародних стандартів аудиту [40] та законодавства України.

У довільній формі складається аудиторський висновок, але обов'язково повинен містити такі розділи: заголовок; адресат; вступ; обсяг перевірки;

висновок аудитора; дата аудиторського висновку; адреса аудиторської фірми; підпис аудитора.

Заголовок аудиторського висновку містить запис про те, що аудиторську перевірку проведено незалежним аудитором, назву фірми або прізвище аудитора, ярій здійснював аудит. Це свідчить про те, що під час аудиту не було жодних обставин, які б могли призвести до порушення принципу незалежності перевірки. Аудитор не має права складати висновок про перевірену звітність, оскільки зібрана інформація не є достатньою та аргументованою якщо цей принцип порушено.

В аудиторському висновку зазначається адресат відповідно до умов завдання та місцевих нормативних актів. У вступній частині подається перелік перевірених фінансових звітів суб'єкта господарювання, із вказанням дати та звітного періоду. Зазначається, що відповідальність за фінансові звіти несе управлінський персонал суб'єкта господарювання і що обов'язком аудитора є лише висловлювання думки про фінансові звіти на основі аудиторської перевірки.

В аудиторському висновку наводиться опис обсягу аудиторської перевірки із зазначенням, що аудит було здійснено відповідно до МСАНВЕ. Він повинен містити твердження, що аудит було заплановано і проведено для обґрунтування того, що фінансові звіти не містять суттєвих викривлень. Описується процес аудиторської перевірки, зокрема: здійснену тестуванням перевірку доказів, які підтверджують суми у фінансових звітах та розкриття інформації; оцінку принципів бухгалтерського обліку, що застосовуються під час підготовки фінансових звітів; аналіз попередніх суттєвих оцінок, здійснених управлінським персоналом під час підготовки фінансових звітів; оцінку загального подання фінансових звітів.

У висновку аудитору слід описати, яку концептуальну основу використано для підготовки фінансових звітів, і викласти думку аудитора з приводу того, що фінансові звіти справедливо та достовірно відображають інформацію  згідно  з   визначеною   концептуальною   основою   фінансової

звітності та відповідають вимогам законодавства. В аудиторському висновку можна ще висловити думку про відповідність фінансових звітів іншим вимогам законів та нормативних актів. День завершення аудиторської перевірки є датою аудиторського висновку, в цей день аудитор зобов'язаний доповісти про результати перевірки керівництву підприємства, що перевіряється (Додаток Д).

Вибір виду висновку залежить від ступеня непевності чи незгоди (фундаментальна чи не фундаментальна). Непевність і незгода з фундаментальним, якщо вплив факторів, що їх обумовили, на фінансову інформацію настільки значний, що може істотно вплинути на висновки з питань, поставлених на рішення аудиту. Наявність не фундаментальної непевності і незгоди аудитора є підставою для формулювання умовно позитивного висновку, а фундаментальної незгоди - для видачі негативного висновку. Наявність фундаментальної непевності є підставою для відмови від видачі висновку.

В усіх випадках, коли аудитор формулює висновок, що відрізняється від безумовно позитивного, він повинен аргументовано викласти причину свого рішення. Ця інформація має бути короткою, але достатньою для розуміння висновку аудитора. Наводиться вона в окремому розділі висновку, що передує формулюванню висновку чи відмові від видачі висновку.

Безумовно-позитивний висновок аудитор складає в тому випадку, якщо, на його думку, дотримані умови: аудитор отримав усю інформацію та пояснення, які необхідні для цілей аудиту; надана інформація є достатньою для відображення реального стану підприємства, яке перевіряється; є адекватні дані з усіх питань, істотних з точки зору достовірності та повноти змісту інформації; фінансова документація складена відповідно до прийнятої на підприємстві системою бухгалтерського обліку, яка відповідає законодавчим актам та нормативним потребам; у фінансовій звітності використовуються достовірні облікові дані, які не містять протиріч; фінансова звітність складена належним чином за встановленим зразком.

Аудитор не може дати безумовно-позитивний висновок за таких обставин: непевність (аудитор не може висловити свою думку); незгода (аудитор може сформулювати свою думку, але вона протирічить перевіреній фінансовій інформації).

Окремим випадком є ситуація, коли помилки та відхилення, які виявлені в показниках фінансового стану підприємства, що перевіряється, були ліквідовані до дати складання аудиторського висновку. В такому випадку є підстава для видання умовно-позитивного висновку. При цьому аудитор застерігає, що показники фінансового стану клієнта є достовірними з урахуванням відхилень, які виявлені при складанні на відповідну дату.

Аналіз фінансового стану ТОВ «Антарес - Буд» показав, що підприємство має ліквідний баланс та в цілому характеризується як фінансове стійке товариство. Річна фінансова звітність у 2013 році складена відповідно до вимог НП(С)БО № 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» та подана в установлений термін. Дані фінансової звітності відповідають даним бухгалтерського обліку ПАТ «Глинозем 2».

Під час проведення аудиту були виявлені такі помилки:

1. У  Наказі  про  облікову  політику відсутній  термін  проведення 
   інвентаризації   виробничих   запасів;   виявлено   відсутність   дати   підпису 
   договору про матеріальну відповідальність одного з комірників (склад № 1);
2. Інвентаризація цінностей за 2013 рік проводилася з порушенням 
   Інструкції [25], не були дотримані строки документального оформлення та 
   відображення в обліку результатів проведення інвентаризації МЦ, відсутні 
   підписи окремих членів інвентаризаційної  комісії,  мають місце помилки і 
   виправлення у інвентаризаційних описах, недотримання правил зберігання 
   товарно - матеріальних цінностей (фарба зберігалась поряд із матеріалами, 
   виготовленими з деревини, що суперечить пожежній безпеці);
3. За березень, листопад, грудень 2013 року на підприємстві мають 
   місце   доручення,   видані   підзвітним   особам,   за   якими   не   отримані 
   матеріальні цінності, та доручення не були повернені у призначений термін;
 

4. У внутрішніх документах за травень 2013 року з обліку запасів 
   (прибуткові   накладні,   накладні   -   вимоги   на   відпуск   (на   внутрішнє 
   переміщення)   матеріалів)   мають   місце   виправлення,   не   всі   реквізити 
   заповнені, на окремих не проставлено підписи;

5. За рахунок пересортиці матеріалів при відпуску їх у виробництво 
   був  завищений  рівень  списань  матеріальних  цінностей  на  суму  35000 
   гривень;
6. Придбані (отримані) запаси зараховуються на баланс підприємства 
   по первісній вартості за виключенням необхідного відображення товарно - 
   транспортних витрат у складі первинної вартості виробничих запасів, через 
   відсутність  встановлених  лімітів  відпуску  ТМЦ  встановлено,  що  дані 
   первинних документів не відповідають даним зведеного обліку (наприклад, 
   кількість алюмінію, відпущеного у виробництво, згідно накладної - вимоги 
   на відпуск - 4 тис. кг, а у документах складського обліку (картка складського 
   обліку, матеріальний звіт) - 4,2 тис. кг, тобто виявлено відхилення на 0,2 тис. 
   кг алюмінію).

В ході аудиторської перевірки усі помилки в оформленні первинних документів виправлено. Фінансова звітність в основному складена за дійсними обліковими даними та прийнятної облікової політики і в цілому достовірно відображає фактичний фінансовий стан ПАТ «Глинозем 2» на 31 грудня 2013 року Аудиторською фірмою „Аудит-Центр" після закінчення аудиторської перевірки був складений умовно - позитивний висновок (Додаток Е).

ВИСНОВКИ

У дипломній роботі здійснено теоретичне узагальнення та запропоновано шляхи вдосконалення, рекомендації щодо обліку і контролю виробничих запасів ПАТ «Глинозем 2». Отримані результати свідчать про досягнення визначеної мети, вирішення поставлених завдань, та дають можливість зробити такі висновки і внести пропозиції.

1. Синтезуючи   підходи   та   погляди   на   визначення   природи   ВЗ, 
встановлено,  що,  по-перше,  вони  являють  собою  акумульований  обсяг 
сировини    та    матеріалів,    потрібний    суб'єктам    господарювання    для 
гарантування ритмічності, постійності виробництва та економічної безпеки 
підприємства, по-друге, є формою авансування коштів у інвестиції.

2. Під час дослідження виділено два види класифікації ВЗ: для цілей 
управління (класифікація ВЗ передбачає їх поділ за цільовим призначенням, 
за  відношенням  до  нормативу,  за  ступенем  важливості,  за  активністю 
використання, одиницями виміру, які використовуються для оцінки запасу, 
за часом, за складом на ГЗП, за джерелами формування) та для цілей 
бухгалтерського   обліку   (за   структурою).   Запропоновано   попередільну 
класифікацію ВЗ, застосування якої уможливлює визначення найважливіших 
видів ВЗ для кожного переділу аналітичним шляхом та зосередження на них 
політики управління.

3. Проведений аналіз організації  обліку виробничих запасів на  ПАТ «Глинозем 2» показав що  стан бухгалтерського обліку  підприємства за 2013 рік в основному відповідає вимогам Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та законодавчо - нормативним документам по організації бухгалтерського обліку виробничих запасів. Річна фінансова звітність за 2013 рік складена відповідно до вимог НП(С)БО та подана в установлений термін.

Аналіз коефіцієнтів фінансової стійкості свідчить, що майже всі вони відповідають встановленим нормативам. Коефіцієнт забезпечення власним

капіталом на кінець звітного періоду зріс до прийнятного рівня, а коефіцієнт маневреності власного капіталу навпаки, хоча і відповідає нормативному значенні зменшився, являється негативним фактором і свідчить про зменшення частина власного капіталу, що використовується для фінансування поточної діяльності. Стійкий фінансовий стан підприємства в ринкових умовах значною мірою обумовлюється його діловою активністю. Ділова активність підприємства проявляється через розширення ринків збуту продукції, підтримання ділової репутації (іміджу), вихід на ринок праці і капіталу тощо.

4. При дослідженні порядку  документування операцій підприємств  із придбання і використання виробничих запасів протягом звітного періоду встановлено, що на ПАТ «Глинозем 2» окремий облік витрат на зберігання та витрат на замовлення виробничих запасів не ведуть, хоча їх обсяг досить значний, а отже суттєво впливає на визначення оптимального обсягу партій замовлення матеріалів та оптимального обсягу самих виробничих запасів. З огляду на відсутність окремої методики обліку таких витрат на гірничо-збагачувальних підприємствах запропоновано деталізувати інформацію про витрати на зберігання виробничих запасів та витрати на їх замовлення на субрахунках відповідно до матеріалів, яких вони стосуються. Наприклад, 201.011 «Витрати на зберігання основних матеріалів», 201.012 «Витрати на замовлення основних матеріалів», 201.021 «Витрати на зберігання допоміжних матеріалів», 201.022 «Витрати на замовлення допоміжних матеріалів» та ін. Розроблено відомості накопичення та обліку витрат на зберігання виробничих запасів і витрат на замовлення матеріалів, що дасть змогу акумулювати інформацію про витрати на їх зберігання в розрізі складів підприємства, а також про витрати на замовлення в розрізі видів матеріалів, розрахувати загальну суму таких витрат по підприємству, точно визначити суму витрат на зберігання одиниці матеріалів та ціну розміщення одного замовлення. Такий підхід забезпечить точність розрахунку оптимальної партії матеріалів постачання та обсягу запасів, які зберігатимуться на складі.

5. Вивчено особливості  обліку наявності і руху виробничих  запасів у рамках постійної системи обліку запасів. Встановлено, що ПАТ «Глинозем 2» для оцінки списання сировини та матеріалів доцільно використовувати метод середньозваженої собівартості та постійну систему обліку. Це пов'язано з багатономенклатурністю матеріалів підприємств, обсягами резервних запасів, сумами витрат на зберігання ВЗ і на їх замовлення. Встановлено відсутність розробленої методики синтетичного обліку ВЗ для періодичної системи. Для втілення можливості використання періодичної системи на вітчизняних підприємствах запропоновані спеціальні рахунки: 905 „Витрати на закупівлю", 706 „Зміна залишків запасів" та відомості аналітичного обліку до них.

6. ПАТ «Глинозем 2» для оцінки списання сировини та матеріалів 
   доцільно використовувати метод середньозваженої собівартості та постійну 
   систему   обліку.   Це   пов'язано   з   багатономенклатурністю   матеріалів 
   підприємств,  обсягами резервних  запасів,  сумами  витрат на зберігання 
   виробничих запасів і на їх замовлення.
7. Ретроспективний аналіз організації та обліку виробничих запасів на 
   товаристві показав, що: