Оособливості формування зовнішньоекономічних конкурентних позицій підприємств

За:[46, С.33 ]

Особливо  це стосується компанії «Планета Менеджмент». Якщо продовольчо-товарна група  «Вім-Біль-Дан Продукти Харчування», створена в 1992 році і відома як один з найкрупніших виробників молочної продукції в Росії, вже була присутня на українському ринку з 2000 року, викупивши  контрольний пакет акцій Київського молочного заводу № 3, то компанія «Планета Менеджмент Сервіс», в основному  спеціалізувалась на виробництві м’ясної  продукції, до 2002 року молочними виробниками  не сприймалась як потенційний конкурент, враховуючи її вік (не більше двох років). Разом з тим, їх прихід ознаменував  появу найбільш крупних гравців  на молочному ринку України. Значні фінансові можливості і агресивний стиль дозволив їм закріпитись. Інші російські компанії скуповують вітчизняні молочні заводи і не приховують свої плани через декілька років зосередити контроль над ринком молочної продукції  України в своїх руках.

В сегменті продукції з незбираного молока в Україні поки що немає такої  консолідації ринку, як, наприклад у  Франції чи Нідерландах. Основними  гравцями в цьому сегменті є чотири мультинаціональні компанії (Wimm-Bill-Dann — PepsiCo, Lactalis, Danonе и Unimilk) і українська компанія «Галичина», які спільно не контролюють навіть 40% ринку. Інші 60% ринку у 80 компаній.

У структурі експорту близько 50% припадає на ринок Росії, куди Україна експортує  сири. Сухі молочні продукти в основному  експортуються в такі країни як Сирія, Туреччина, Алжир, Казахстан, Єгипет, країнами-імпортерами  казеїну є Німеччина і Польща.

Імпорт молочних продуктів в  Україні незначний, а серед основних постачальників виступають білоруські та російські компанії. Так у 2010 році імпорт склав 46,16 тис. т. У зв'язку з ускладненням ситуації на вітчизняному ринку, в 2010 році в Україні з Білорусії був ввезений рекордний обсяг вершкового масла 16,3 тис. тонн, що в структурі експорту (у натуральному вираженні) склало 35%. На частку кисломолочної продукції припало 15% імпорту.

У 2010 році в Україні 11 великих компаній займали 60,2% ринку, на частку ж інших 300 виробників доводилося 39,8% ринку молочної продукції (рис. 2.6.).

Рис.2.6.Структура ринку цільномолочної продукції в 2010 році в натуральному виразі (за виробниками), %

   За:[21]

Слід  зазначити, що надалі можна припустити, що буде спостерігатися тенденція до скорочення кількості підприємств  і посилення конкуренції на ринку. Вступ України до СОТ відкрив  дорогу іноземним виробникам. Великі компанії з іноземним капіталом  постійно збільшують контрольовану  ними частку ринку, поглинаючи конкурентів. Так французька група «Lactalis» (ТМ «President») вже володіє Миколаївським  молочним комбінатом, компанією «БілосвітУмань»  і Павлоградським молочним комбінатом (ТМ «Фанні») [10].

Протягом 1999-2010 років суттєво змінилася структура реалізації молока сільськогосподарськими підприємствами усіх форм власності. У 1999 році реалізація молока заготівельним організаціям була практично єдиним каналом збуту (99,2%). Аналіз цін у роздрібній мережі й на ринках свідчить, що на останніх вони нижчі, ніж у торгівельній мережі. Це пов’язано з продажем молока і молочних продуктів на ринках без обробки й охолодження. В торгівельній мережі молоко продають пастеризоване, охолоджене та в зручній упаковці. За цим каналом також реалізовується імпортне молоко, ціна якого впливає на середній рівень цін у торгівельній мережі. У зв’язку з падінням купівельної спроможності населення, зростає купівля ним молока на ринках. Отже, проаналізувавши шлях розвитку української молокопереробної промисловості, ми бачимо, що дана галузь потребуватиме серйозних і конструктивних реформ. А для того щоб оцінити шанси нашої молокопереробної промисловості на успіх і порівняти країни-члени СОТ за рівнями розвитку ринків молочних продуктів ми здійснили наступне емпіричне тестування. В даній роботі, за допомогою факторного аналізу, ми зуміли визначити виробництво яких видів молочної продукції слід збільшувати для завоювання більшої частки ринку цієї галузі.

З-поміж  методів факторного аналізу ми обрали метод головних компонент. Для візуальної оцінки виокремлення головних компонент  які впливають на молокопереробну  промисловість країн-членів СОТ  ми скористалися графічним критерієм  „кам’янистий обвал”. Значення властивих чисел кореляційної матриці представлено на осі ординат. Як бачимо, ці значення стрімко зменшуються і лише три перших більші за одиницю.

Рис. 2.7 Властиві числа кореляційної матриці

Окрім цього, ми отримали таблицю значень властивих  чисел, які є дисперсіями головних компонент, а також внесок кожної з них у сумарну варіацію ознакової  множини, це відображено у табл. 2.5. Внесок першої компоненти в сумарну дисперсію ознакової множини становить 50,2 %, другої – 18,3 %, третьої – 11,0 %. Разом три компоненти пояснюють 79,6 % сумарної варіації, що свідчить про високий ступінь факторизації.

Таблиця 2.5

Таблиця значень  властивих чисел

Eigenvalues (anna.sta)
Extraction: Principal components
		% total	Cumul.	Cumul.
	Eigenval	Variance	Eigenval	%
1	5,027401	50,27401	5,027401	50,27401
2	1,830033	18,30033	6,857435	68,57435
3	1,102941	11,02941	7,960375	79,60375

Також, в  результаті дослідження, ми отримали таблицю  факторних навантажень, значення яких наближається до 1 або до 0 (табл. 2.6). Ознаки, які навантажує кожна компонента виділено.

Таблиця 2.6

Таблиця факторних  навантажень

Factor Loadings (Unrotated) (anna.sta)
Extraction: Principal components
(Marked loadings are > ,700000)
	Factor	Factor	Factor
	1	2	3
MP	0,882288	0,37429	0,022479
SZM	0,894902	-0,21651	0,0624
SCM	0,50914	-0,44452	-0,61645
SS	0,80612	-0,17275	0,390093
KAZEIN	0,589493	0,49742	0,729845
VM	0,429517	0,76135	-0,33563
CHEES	0,78219	0,281197	0,039311
KMP	0,704683	-0,3104	-0,10386
MILK	0,635812	0,589237	-0,06905
KYSMP	0,703152	-0,25676	0,539349
Expl.Var	5,027401	1,830033	1,102941
Prp.Totl	0,50274	0,183003	0,110294

 

Перша компонента зв’язана з ознаками 1 – виробництво молока, 2 - СЗМ, 4 – суха сироватка, 7 - сир, 8 – консервовані молочні продукти, 10 – кисломолочні продукти; друга компонента навантажує ознаку 6 – вершкове масло; третя компонента навантажує ознаку 5 – казеїн. Наведені в решти рядках таблиці властиві значення і внесок окремих компонент у сумарну дисперсію визначені за трансформованими факторними навантаженнями, а тому відрізняються від первинних, проте сумарний їх внесок процедура обертання не змінює: Prp.Totl = 0,502 + 0,183 + 0,110 = 0,795

Використовуючи  такий же метод емпіричного тестування зробимо відповідне оцінювання і  для ринку молочних продуктів  України. Ми отримали наступне:

Рис. 2.8. Властиві числа кореляційної матриці

Як і  в першому випадку, ми бачимо, що значення властивих чисел кореляційної матриці стрімко зменшуються  і лише два перших більші за одиницю.

В таблиці  значень властивих чисел, відображено  внесок кожної компоненти у сумарну  варіацію ознакової множини, це відображено  у табл. 2.7. Внесок першої компоненти в сумарну дисперсію ознакової  множини становить 56,1 %, другої – 22,86 %. Разом дві компоненти пояснюють 78,9 % сумарної варіації, що свідчить про високий ступінь факторизації.

Таблиця 2.7

Таблиця значень  властивих чисел

Eigenvalues (ukraine.sta)
Extraction: Principal components
		% total	Cumul.	Cumul.
	Eigenval	Variance	Eigenval	%
1	5,610841	56,10841	5,610841	56,10841
2	2,286038	22,86038	7,896879	78,96879

 

Також, в  результаті дослідження, ми отримали таблицю  факторних навантажень, значення яких наближається до 1 або до 0 (табл. 2.8). Ознаки, які навантажує кожна компонента виділено.

Таблиця 2.8

Таблиця факторних  навантажень

Factor Loadings (Unrotated) (ukraine.sta)
Extraction: Principal components
(Marked loadings are > ,700000)
	Factor	Factor
	1	2
MP	0,827131	-0,0125
SZM	0,616585	0,626919
SCM	0,790009	-0,37097
SS	0,732303	0,452193
KAZEIN	0,805197	-0,51233
VM	0,770092	0,387958
CHEES	-0,25009	0,927443
KMP	0,887049	-0,21165
MILK	0,843144	-0,23881
KYSMP	0,764499	0,419264
Expl.Var	5,610841	2,286038
Prp.Totl	0,561084	0,228604

 

Перша компонента зв’язана з ознаками 1 – виробництво молока, 3 - СНМ, 4 – суха сироватка, 5 - казеїн, 6 – вершкове масло, 8 – консервовані молочні продукти, 9 – питне молоко, 10 – кисломолочні продукти; друга компонента навантажує ознаку 7 – сир. Наведені в решти рядках таблиці властиві значення і внесок окремих компонент у сумарну дисперсію визначені за трансформованими факторними навантаженнями, а тому відрізняються від первинних, проте сумарний їх внесок процедура обертання не змінює: Prp.Totl = 0,561 + 0,228 = 0,744

Порівнявши  дані обох аналізів ми можемо зробити  висновок, що ринок молочних продуктів  України відрізняється від ринку  аналогічних продуктів країн-членів СОТ лише тим, що в решти країнах  питома вага СЗМ більша за питому вагу СНМ, а в Україні навпаки. Також  питома вага питного молока в Україні є вищою а ніж в країнах членах СОТ. Проте, це можна вважати несуттєвою відмінністю, адже загалом ринок молочних продуктів України максимально наближений до відповідного ринку країн-членів СОТ. Збільшення виробництва таких молочних продуктів, як: СЗМ, суха сироватка, казеїн, сир, консервовані молочні продукти, вершкове масло, кисломолочні продукти дозволить нашій країні, завоювати більшу частку ринку цієї галузі.

Наступний метод емпіричного тестування дозволив нам розподілити країни за рівнем розвитку молочної промисловості і  визначити коло партнерів для  України, з якими їй слід співпрацювати. Для цього ми скористалися кластерним аналізом і даними таблиці відображеної    у додатку А.

Ми скористалися ієрархічною процедурою кластеризаці, результати якої оформляються у вигляді  деревоподібної діаграми – дендрограми. На одній осі дендограми зазначаються назви країн, на іншій – відстані, за якими відбувається об’єднання. Дендограма відображає ієрархію структур: кожний кластер можна розглядати  як елемент іншого, з більшим значенням відстані.

Отже, ми чітко бачимо що усі країни розбиті  на такі чотири кластери (рис. 2.5):

1 – й  кластер: США, Індія;

2 – й  кластер: Бразилія, Канада, Пакистан, Франція, Німеччина;

3 – й  кластер: Нова Зеландія, Нідерланди, Україна, Китай, Мексика, Аргентина,  Японія, Польща, Австралія;

4 – й  кластер: Чехія, Швейцарія, Фінляндія,  Литва, Словенія, Ірландія, Данія.

Рис 2.9 „Дерево поєднань” країн світу за показниками розвитку молочної промисловості

Складено  автором

До перших двох кластерів відносяться країни з найбільш розвинутою молокопереробною промисловістю. Вони є нашими основними  конкурентами, а тому можуть виступати  проти приєднання до СОТ, як ми бачимо на прикладі Франції.