Отчет по практике в ООО «Эпицентр-К»

Після належного оформлення довіреність  завіряється підписом керівника  та бухгалтера і ставиться печатка  підприємства. Довірена особа ставить  свій підпис. Слід пам'ятати, що виписана довіреність дійсна протягом 10 днів.

Відпускаючи цінності із складу, постачальник виписує накладну-вимогу на пуск матеріалів, у якій зазначається номер довіреності  та дата її видачі, а також найменування товару, його кількість. Якщо товар доставляється транспортом, то оформляється товарно-транспортна накладна. Якщо постачальник є платником ПДВ, він виписує покупцю ще й податку накладну. Після відпуску матеріалів довіреність та другий примірник накладної здається в бухгалтерію постачальника. Доставлені довіреною особою на склад матеріали оприбутковуються комірником прибутковим ордером, а також реєструються в «Журналі обліку вантажів».

Довірена особа зобов'язана не пізніше від наступного дня після оприбуткування цінностей надати працівникові, який виписує довіреності, документи про придбання та оприбуткування матеріалів на складі.

Найчастіше буває, що цінності доставляються  сторонньою транспортною організацію (перевізником), з нею укладається  договір на перевезення. При цьому  також оформляється товаро-транспортна накладна.

Для розрахунків з постачальником за отримані товарно-матеріальні цінності покупець переважно використовує платіжне доручення, за якими обслуговуючий  банк перераховує кошти на рахунок  постачальника. Проте при розрахунках  між суб'єктами підприємницької діяльності можуть використовуватися й інші форми безготівкових розрахунків, а також готівкова форма оплати.

При наданні послуг, виконанні робіт  підставою для здійснення розрахунків є підписаний замовником Акт виконаних робіт, наданих послуг.

У бухгалтерському обліку розрахунки з постачальниками та підрядниками за одержані товарно-матеріальні цінності, виконані роботи і надані послуги ведуться на рахунку 68 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками».

За кредитом рахунку 68 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками» відображається заборгованість за отримані від постачальників та підрядників товарно-матеріальні цінності, прийняті роботи, послуги, за дебетом — її погашення, списання тощо.

Бувають випадки, коли з різних причин розрахунки з постачальниками і підрядниками не здійснюються у термін, який зазначений в угоді. Тоді виникає заборгованість перед постачальниками і підрядниками, яка є найпоширенішим видом кредиторської заборгованості.

У підприємства кредиторська заборгованість може виникати удвох випадках:

• при отриманні передоплати за невідвантажену продукцію (роботи, послуги);
• при одержанні товарів, і якщо не здійснені розрахунки з постачальниками.

         Після закінчення  терміну позовної давності кредиторська  заборгованість підприємства списується на доходи підприємства.

Основними постачальники товарів і послуг ТОВ «Епіцентр К» є заводи-виробники України ( Торговий дім «Хустська фабрика фетрових виробів», ТОВ «Голден Тайл», Торговий Дім "Новий Стиль" Днепрокерамика і т.д., ), Росії, Словакії, Польщі ( «Polcolorit»), підприємства оптової торгівлі.

При розрахунках з покупцями  та постачальниками виникають зобов’язання перед бюджетом у вигляді податків, які потрібно сплатити в певний строк.

У бухгалтерському обліку для розрахунків за податками і платежами з бюджетом застосовують рахунок 64 «Розрахунки за податками і платежами». По кредиту цього рахунку відображають нараховані суми податків та платежів до бюджету, а по дебету — їх фактичне перерахування.

Рахунок 64 «Розрахунки за податками і платежами» має такі субрахунки :

641 «Розрахунки за податками»;

642 «Розрахунки за обов'язковими  платежами»;

643 «Податкові зобов'язання»;

644 «Податковий кредит».

На субрахунку 641 «Розрахунки за податками» здійснюється облік податків на додану вартість, податку на прибуток, які нараховуються та сплачуються відповідно до чинного податкового законодавства.

Аналітичний облік розрахунків  за податками ведеться за їх видами, тобто на кожен вид податків відкривається  аналітичний рахунок, наприклад:

641/1 «Розрахунки за ПДВ»;

641/2 «Розрахунки за податком  на прибуток»;

641/3 «Розрахунки за податком  з доходів фізичних осіб» і  т. д.

Це дає змогу стежити за правильністю та своєчасністю розрахунків з бюджетом.

По кредиту субрахунку 641 відображають нарахування податків, а по дебету -  їх перерахування до бюджету.

Субрахунок 642«Розрахунки за обов'язковими платежами» на підприємстві не використовується.

Субрахунки 643 та 644 призначені для  обліку податкового зобов'язання та податкового кредиту відповідно.

Податкове зобов'язання — це загальна сума податку, отримана (нарахована) платником податків у звітному (податковому) періоді.

Податковий кредит — сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду.

Незважаючи на назви субрахунків 643 «Податкові зобов'язання» і 644 «Податковий кредит», відображені на них суми в «Податковій декларації з ПДВ» не зазначають. На субрахунку 643 обліковують суми податку на додану вартість у разі оплати (авансу) постачальникам (підрядникам) під майбутню поставку товарно-матеріальних ціностей, виконання робіт (послуг). А на субрахунку 644 — у випадку надходження від покупців за попередньої оплати (авансу) за продукцію, товари, послуги. Це зумовлено тим, що у разі попередньої оплати активи ще не реалізовані і тому на рахунки класу 7 «Доходи і результати діяльності» податкові зобов'язання віднести не можна.

Якщо б першою подією було відвантаження  продукції, товарів, виконання робіт, надання послуг, то податкове зобов'язання можна було б відразу відобразити по дебету субрахунків 701, 702, 703 і кредиту субрахунка 641 «Облік розрахунків за податками і платежами».

 

3.2.1. Порядок використання фінансових санкцій при порушенні договірних умов з постачальниками

При здійсненні господарських операцій між суб'єктами господарювання інколи можуть виникати різноманітні непорозуміння. Це трапляється тоді, коли одна зі сторін не дотримується умов укладених догорів.

Це, як правило, змушує потерпілу сторону  пред'явити претензію постачальнику.

Для того, щоб підприємство успішно захищало свої інтереси при виникненні конфліктів, необхідно, щоб на ньому було чітко налагоджена процедура приймання товарно-матеріальних цінностей як від постачальника, так і від транспортної організації, яка здійснює обслуговування.

Якщо під час приймання цінностей  виявлено пошкодження тари або нестача  самих цінностей, отримувач зобов'язаний зупинити приймання, скласти акт  із вказанням виявлених дефектів. Для завершення приймання рекомендується запросити представника постачальника; у випадку, коли він не з'явиться, перевірка якості товарів проводиться експертом. Після приймання продукції учасники цього процесу підписують (з додаванням своїх зауважень) акт, в якому значиться фактична кількість і комплектність продукції.

Слід зазначити, що термін приймання цінностей та оформлення документів від іногороднього постачальника — 20 днів, місцевого — 10 днів після надходження. Продукція, яка швидко псується, має бути прийнята протягом доби від часу її надходження на склад.

Коли в процесі приймання цінностей виявлена їх невідповідність записам, які зазначені у супроводжувальних документах, то складається комерційний акт, до якого додаються:

• копії супровідних документів або порівнювальної відомості;
• квитанції станції (порту) призначення про перевірку ваги вантажу, якщо така перевірка проводилася;
• впломби від тарних місць, в яких виявлена нестача;
• справжній транспортний документ (накладна, коносамент), а у разі пред'явлення одержувачем органу транспорту претензії, пов'язаної з цим документом, — його копія;
• інші документи, що можуть свідчити про причини виникнення нестачі.

Продукція, щодо якої виставляються  претензії, має зберігатися на складі підприємства окремо.

Майнові суперечки між підприємствами можуть вирішуватися у такий спосіб.

• підприємства-порушники поновляють майнові права партнерів, не чекаючи претензії.
• підприємства-порушники задовольняють письмову претензією.
• остаточне рішення приймається судом.

Претензія, яка складається у  письмовій формі, повинна містити:

• повне найменування і поштові реквізити заявника претензії та підприємства, якому пред'являється претензія, дата пред'явлення і помер претензії;
• обставини, на підставі яких пред'явлено претензію; докази, що підтверджують ці обставини; посилання на відповідні нормативні акти;
• вимоги заявника;
• суму претензії та її розрахунок, якщо претензія підлягає грошовій оцінці платіжні реквізити заявника претензії;
• перелік документів, що додаються до претензії.

Потерпіла сторона розраховує суму претензії, беручи до уваги орієнтовну суму шкоди, яка була нанесена внаслідок невиконання зобов'язань. Претензія підписується керівником підприємства чи його заступником та надсилається адресатові рекомендованим (цінним) листом чи вручається під розписку. Вона підлягає розгляду в місячний термін, який обчислюється з дня одержання претензії. Про результати розгляду претензії заявнику повідомляється у письмовій формі.

Також претензії можуть виникнути, коли покупець не виконує умови терміну поставки, не оплачує товар. Тоді підприємство може піти на поступки та відстрочити поставку і оплату.

Якщо  постачальник не визнає претензії, підприємство-заявник  може звернутися до суду за захистом своїх  майнових прав. Це воно може зробити  протягом терміну дії позовної давності.

Позовна давність — це період часу, протягом якого особа може звернутися суд для захисту свого порушеного права. Початок терміну позовної давності знаменується отриманням права на претензію. Загальний термін позовної давності становить три роки.

ТОВ «Епіцентр К» намагається працювати не порушуючи умови укладенних договорів. Таким чином працюють і їхні партнери. Якщо ж і виникають якісь непорозуміння, вони швидко усуваються, шляхом домовленостей сторін. Претензії, що виникають можуть бути задоволенні шляхом поставки товару або зарахуванням на рахунок підприємства грошових коштів.

 

Приклад відповідальності сторін (витяг  з договору):

VІІ. Відповідальність  сторін

7.1. У   разі   невиконання   або неналежного   виконання   своїх   зобов’язань за Договором  Сторони несуть відповідальність, передбачену законодавством України та цим Договором.

 7.2 У разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов’язань при закупівлі Товару  Постачальник сплачує Замовнику пеню у розмірі 0,1% від суми не поставленого Товару за кожний день затримки,  а за прострочку більше 30 днів додатково сплачує штраф у розмірі 7% вартості Товару.

У  разі здійснення попередньої  оплати Постачальник при не виконанні  своїх зобовязань, крім сплати зазначених штрафних санкцій, повертає Замовнику  кошти з урахуванням індексу інфляції.

7.3. Види порушень та  санкції за них, установлені  Договором:

7.3.1. Постачальник зобов’язується  відшкодувати шкоду, завдану Замовнику  внаслідок конструктивних, технологічних  та інших недоліків Товару, відповідно  до ст. 1209 ЦКУ. 

7.3.2. У разі порушення  термінів заміни неякісного Товару  на якісний, передбачених п.2.4. цього договору, що підтверджується  підписанням уповноваженими представниками  сторін Акту виявлення неякісного  товару, Постачальник сплачує штраф  Замовнику у розмірі 20% від вартості  неякісного Товару.

7.4. Сплата пені не  звільняє сторони від виконання  своїх зобов’язань за цим договором  у повному обсязі.

 

3.3 Взаємовідносини з банками

В умовах сучасної економіки банки  стають важливим елементом ринкової інфраструктури. Їх діяльність можлива лише за умови отримання власного прибутку, що істотно змінює характер відносин підприємств і банків, зміст надаваних послуг, порядок кредитування.

Взаємовідносини підприємств і  банків будуються з урахуванням  взаємних інтересів і повинні приносити користь обом сторонам. Вони виникають з приводу розрахунково-касового і кредитного обслуговування підприємств, а також у зв'язку з появою нових послуг.

 Найважливіша особливість відносин  підприємств з комерційними банками  – їх договірний характер. Ініціатива укладення договорів виходить від підприємства. Воно самостійно вибирає банк. Якщо підприємство знаходиться за місцем знаходження банку, то банк зобов'язаний відкрити рахунок підприємству. В іншому випадку, потрібна згода банку. Однак при відкритті рахунків, призначених виключно для зберігання грошових коштів, а не для розрахунків, підприємство вільно в виборі банку і може мати вклади в одному або декількох банках.