Управление экономическим развитием предприятия

 

Таблиця 1.1

Видові прояви процесів розвитку на підприємстві

№ п/п	Класифікаційна ознака		Видові прояви		Коротка характеристика
1	2		3		4
	За масштабом змін у соціально-економічній  системі підприємства		Загально-корпоративний розвиток		Сукупність змін, що відбуваються у соціально-економічній системі підприємства внаслідок загальносистемних процесів; слід наголосити, що характер та інтенсивність розвитку окремих елементів системи не визначає розвиток усієї системи
			Внутрішньо-корпоративний (локальний) розвиток		Сукупність змін, які відбуваються у соціально-економічній, структурно-функціональній та організаційно-функціональній складових: розвиток структурних одиниць; розвиток бізнес-процесів (бізнес-функцій)
	За якістю змін у соціально-економічній  системі підприємства		2.1 Прогресивний розвиток		Процеси, які забезпечують підвищення ефективності функціонування виробничо-комерційної  системи підприємства, підвищення якості його діяльності; розвиток “від нижчого  до вищого”
			2.2 Регресивний розвиток		Процеси, які призводять до погіршення чи незмінності ефективності функціонування виробничо-комерційної системи підприємства, зниження (фіксації) якості його діяльності; розвиток “від вищого до нижчого”
	Залежно від об’єкту змін у соціально-економічній  системі підприємства	3.1 Організаційний розвиток			Сукупність змін, які призводять до удосконалення (погіршення) системи управління діяльністю підприємства: структурний розвиток; функціональний розвиток.
		3.2 Техніко-технологічний розвиток			Зміни техніко-технологічної системи  підприємства, що призводять до підвищення (пониження) рівня прогресивності технологічних процесів, рівня технічної ефективності функціонування виробництва
		3.3 Соціальний розвиток			Сукупність змін, які зумовлюють покращання (погіршення) соціально-психологічного клімату на підприємстві, а також його перехід на якісно новий рівень
		3.4 Економічний розвиток			Сукупність безперервних змін, які  призводять до удосконалення (погіршення) методів, способів, форм економічних розрахунків та економічної роботи в цілому
	Залежно від характеру змін	4.1 Спрямований розвиток			Сукупність змін, що виникають та впливають на соціально-економічну систему підприємства у одному напрямку (однаковим чином)
		4.2 Циклічний розвиток			Безперервно повторювана послідовність  змін, що характеризуються коливанням ефективності діяльності, розміру витрат та інших показників діяльності підприємства
		4.3 Спіральний розвиток			Безперервно повторювана послідовність  змін, що характеризується не тільки циклічними коливаннями показників (параметрів) діяльності підприємства, але й їх переходом на якісно новий рівень
Продовження табл.1.1
1	2	3			4
	Залежно від типу тренду	5.1. Лінійний розвиток			Сукупність змін, загальний напрямок яких може бути апроксимований у лінійну функцію
		5.2. Нелінійний розвиток			Сукупність змін, загальний напрямок яких не може бути апроксимований у лінійну функцію
	Залежно від динаміки змін у соціально-економічній  системі підприємства	6.1. Рівномірний розвиток (еволюційний)			Зміни у соціально-економічній  системі підприємства, що відбуваються з однаковою швидкістю, або з однаковим прискоренням: рівноприскорений розвиток; рівноуповільнений розвиток.
		6.2. Нерівномірний розвиток (революційний)			Зміни у соціально-економічній  системі підприємства, що відбуваються зі змінною швидкістю або зі змінним прискоренням: нерівномірно прогресуючий розвиток; стрибкоподібний розвиток інше.
	За природою ключового критерію	7.1. Абсолютний розвиток		Сукупність змін у соціально-економічній  системі підприємства, що можуть бути виміряні у вартісних, натуральних чи умовних одиницях та призводять до абсолютного зростання чи зменшення показників (зв’язків, параметрів)
		7.2. Відносний розвиток		Сукупність змін у соціально-економічній  системі підприємства, що можуть бути виміряні відносно інших економічних показників, їх зростання чи зменшення показників (зв’язків, параметрів)
		7.3. Умовний (псевдо-) розвиток
	Залежно від рівня невизначеності процесів	8.1. Прогнозований (достовірний)  розвиток		Зміни у соціально-економічній  системі підприємства, що можуть бути передбачені керівництвом підприємства з достатньою ймовірністю
		8.2. Випадковий розвиток		Зміни у соціально-економічній  системі підприємства, що не можуть бути передбачені керівництвом підприємства з достатньою ймовірністю
	Залежно від основи змін у соціально-економічній системі підприємства	9.1. Екстенсивний (кількісний) розвиток		Зміни у соціально-економічній  системі підприємства та ефективності її функціонування, що досягаються  за рахунок кількісного збільшення (зменшення) обсягів факторів виробництва
		9.2. Інтенсивний (якісний) розвиток		Зміни у соціально-економічній  системі підприємства та ефективності її функціонування, що досягаються  за рахунок якісного покращання (погіршення) способів, методів чи технології використання факторів виробництва (підвищення їх якісного рівня)
	Залежно від можливості управління змінами	10.1. Керований розвиток		Зміни у соціально-економічній  системі, які відбуваються під впливом  осмислених дій менеджерів підприємства чи спеціально створених зв’язків
		10.2. Спонтанний розвиток		Зміни у соціально-економічній  системі підприємства, які не є  результатом осмислених дій менеджерів підприємства, а виникають випадковим чином
	Залежно від корпоративної стратегії	11.1 Адаптивний розвиток		Зміни, які мають на меті пристосування характеру функціонування підприємства до поточних умов діяльності (внутрішнього та зовнішнього характеру)
		11.2 Реактивний розвиток		Зміни, що відбуваються у соціально-економічній  системі підприємства і мають  своєю причиною зміни першого рівня аналізу
		11.3 Випереджаю-чий розвиток		Зміни соціально-економічної системи  підприємства, що передують іншим  змінам другого рівня аналізу
	Залежно від складності змін у соціально-економічній  системі підприємства	12.1 Елементний розвиток		Зміни, які виникають та протікають в рамках одного структурного елементу, бізнес-процесу і т.д. та не справляють істотний вплив на інші характеристики соціально-економічної системи підприємства
		12.2 Інтегральний розвиток		Сукупність змін, які виникають, протікають та впливають на декілька структурних елементів, бізнес-процесів і т.д., впливаючи на аналогічні процеси
		12.3 Системний розвиток		Зміни, які виникають, протікають та впливають на декілька структурних елементів, бізнес-процесів і т.д. та справляють істотний вплив на усі характеристики соціально-економічної системи підприємства
	Залежно від мети змін	13.1 Простий розвиток		Зміни, які не забезпечують перехід  соціально-економічної системи підприємства на якісно новий рівень функціонування
		13.2 Розширений розвиток		Зміни, які забезпечують перехід соціально-економічної системи підприємства на якісно новий рівень функціонування

 

Отже, розвиток підприємства - це сукупність змін різної економічної природи, спрямованості, інтенсивності, що об’єктивно відбуваються у соціально-економічній системі підприємства під впливом внутрішніх і зовнішніх факторів, а також призводять до переходу та фіксації підприємства у різних організаційно-економічних станах (відносно стійкого характеру).

1.2 Фактори впливу на економічний  розвиток підприємства

 

Теоретично визначено, що суттєвий вплив на розвиток підприємств має  сукупність факторів макро-, мезо - та мікросередовища. Стосовно будь-якого підприємства вони відіграють неоднакову роль і можуть впливати на його діяльність позитивно, негативно або залишитися нейтральними [35]. Комбінаційний склад чинників, їх варіації, вагомість та інтенсивність впливу залежать від цілей підприємства, організаційної структури, виробничих і комерційних зв’язків.

Забезпечення розвитку підприємств  повинно супроводжуватися постійною діагностикою факторів впливу на їхню господарську діяльність у декомпозиційному аспекті. З позиції вирішення поставленого завдання та дотримання основних принципів методології досліджень (визначеності, конкретності, причинності, розвитку, об'єктивності) було проаналізовано портфель методичних підходів до здійснення багатофакторного аналізу зовнішнього та внутрішнього середовища промислових підприємств [4].

Дійсно, економічний розвиток підприємства залежить від багатьох чинників (факторів), що є взаємозалежні між собою і нерідко впливають в різних напрямках. Тому його аналіз та оцінку слід проводити з врахуванням сучасних умов та чинників, що визначають функціонування підприємств та впливають на їх економічний розвиток.

Класифікація здійснена за такими ознаками:

1. За можливістю керованості  чинниками економічного розвитку;

2. За місцем виникнення;

3. За характером впливу на  функціонування підприємств.

Така класифікація дозволяє виділити ті з них, які є найбільш важливими  для оцінки економічного розвитку і які слід відібрати для аналітичних розрахунків.

В розрахунок алгоритму економічного розвитку пропонується включати тільки керовані чинники, оскільки вони є залежними  від підприємства та можуть ним регулюватись. Вплив зовнішніх чинників може бути значним, навіть вирішальним в їх діяльності. Проте підприємства не можуть їх змінити, але, реагуючи на їх вплив, пристосовують відповідно до них свою внутрішню виробничу структуру, технологію, персонал. Відмічається значний вплив в останні роки зовнішніх чинників, що робить менш стійкою економічну рівновагу та стабільність суб’єктів господарювання.

1.3 Методичні підходи до діагностики  економічного розвитку підприємства

 

На даному етапі досліджень спробуємо  проаналізувати існуючі методики комплексної  оцінки розвитку підприємств, розпочинаючи з вітчизняних. Відзначимо, що в основу усіх прикладних методик аналізу та оцінки ефективності розвитку підприємств покладено результативний критерій (ефективність підприємницької діяльності).

Об’єктом дослідження вітчизняних науковців, як правило, виступали два види розвитку підприємств - інтенсивний та екстенсивний. Виокремлення саме цих видів організаційно-економічного розвитку проводилося на основі застосування принципів діалектичної логіки та відображало закон “переходу кількісних властивостей у якісні".

Однією з найбільш типових методик  оцінки та аналізу організаційно-економічного розвитку підприємств слід вважати доробок Р.М. Петухова [34]. Під інтенсивним розвитком підприємства він розуміє такий спосіб змін, змістом як8х є використання у виробництві найновіших досягнень науки і техніки, передового практичного досвіду тощо; це процес, особливий спосіб розвитку підприємства, що спирається на досягнення науково-технічного прогресу, метою та результатом якого є підвищення економічної ефективності виробництва і зростання на цій основі обсягів виготовлення продукції. Під екстенсивним типом розвитку підприємств розуміється нарощування обсягів виробництва, підвищення його ефективності за рахунок залучення у господарський оборот більшої кількості економічних ресурсів. Пріоритетним визнається інтенсивний тип розвитку підприємств, що забезпечує більш повне задоволення потреб суспільства без зростання обсягів необхідних ресурсів.

Результатами інтенсифікації діяльності підприємства виступають такі зміни соціально-економічної системи підприємств, як збільшення його виробничої потужності, підвищення продуктивності праці, зростання швидкості оборотності коштів, активізація процесів технічного переозброєння та оновлення і т.д. Автор вважає, що перелічені організаційно-економічні результати слід розцінювати як проміжні, що не можуть бути визнані метою розвитку. Метою визнаються зміни загально системної ефективності функціонування підприємств, тобто співвідношення між отриманими результатами та понесеними для цього витратами.

На практиці спостерігаються різні  типи поєднання динаміки виробництва  продукції, витрат і рівня їх віддачі (ефективності). Різноманітні комбінації спрямованості та відносної швидкості  зміни випуску продукції, виробничих витрат і рівня їх віддачі визначають характер розвитку підприємств [34].

У якості базових критеріїв аналізу  та оцінки ефективності організаційно-економічного розвитку використовуються такі індекси: виробництва (І_{вп (рп))} - розраховується як співвідношення досягнутого рівня виробництва (реалізації) продукції та його базової величини; сукупних витрат на виробництво та реалізацію продукції (І_в) - розраховується аналогічно попередньому показнику; рівня економічної ефективності (І_еф) - визначається на основі співставлення досягнутих результатів та витрат на їх досягнення, а також співвідношення І_е / І_в (d_еф).

На основі визначених Петуховим  Р.М. критеріїв можуть бути виокремленні основні типи інтенсивного та екстенсивного розвитку (табл.1.2).

З наведеної табл.1.2 можна зробити висновок, що виробництво розвивається прогресивно (з економічної точки зору) тільки у випадку, коли d_еф > 1. Чим більше значення показника d_еф, тим вище рівень інтенсивності розвитку підприємства.

 

Таблиця 1.2

Можливі моделі розвитку підприємств

Варіант розвитку	Значення економічних критеріїв				Тип розвитку підприємства
	Івп (рп)	Ів	Іеф	dеф
1	2	3	4	5	6
	Івп (рп) > 1	Ів < 1	Іеф > 1	dеф > 1	Інтенсивний, найбільш прогресивний, розвиток
	Івп (рп) > 1	Ів = 1	Іеф > 1	dеф > 1	Інтенсивний (прогресивний) розвиток
Закінчення табл.1.2
1	2	3	4	5	6
	Івп (рп) > 1	Ів > 1	Іеф > 1	dеф > 1	Переважно інтенсивний прогресивний розвиток
	Івп (рп) > 1	Ів > 1	Іеф > 1	dеф < 1	Переважно екстенсивний мало прогресивний розвиток
	Івп (рп) > 1	Ів > 1	Іеф < 1	dеф < 1	Екстенсивний регресивний розвиток
	Івп (рп) > 1	Ів > 1	Іеф = 1	dеф < 1	Екстенсивний стабільний (регресивний) розвиток

 

Система оцінки ефективності та якості розвитку підприємства за Р.М. Петуховим  включає такі показники:

Приріст випуску продукції за рахунок  зростання витрат, що відтворює екстенсивний шлях розвитку підприємства:

 

, (1.1)

 

де ΔВП_екст - частка приросту обсягів виробництва продукції за рахунок екстенсивних факторів;

С_б та С_і - повна собівартість продукції, відповідно базового та розрахункового періодів;

КЕ_б - економічна ефективність виробництва базового періоду, яка визначається як співвідношення отриманих результатів і витрат на їх досягнення.

Приріст обсягів виробництва продукції, що зумовлена зміною ефективності виробництва, тобто інтенсивних факторів:

 

, (1.2)

 

де ΔВП_інт - частка приросту обсягів виробництва продукції за рахунок інтенсивних факторів;

С_і - повна собівартість продукції розрахункового періоду;

КЕ_і - економічна ефективність виробництва розрахункового періоду, яка визначається як співвідношення отриманих результатів і витрат на їх досягнення.

Загальний приріст обсягів виробництва  продукції визначається наступним  чином:

 

(1.3)

 

Відповідно до проведених розрахунків, найкращим визнається той сценарій розвитку, що забезпечує найбільшу  частку інтенсивних факторів у загальному збільшенні обсягів виробництва. Висувається теза щодо можливості віднесення до інтенсивного типу розвитку тільки ті варіанти, що забезпечують не менше 50% зростання за рахунок інтенсивних факторів.

Запропонований алгоритм розрахунків  Петухов Р.М. пропонує доповнити показниками оцінки суспільної цінності отриманих приростів обсягів виробництва за рахунок екстенсивних та інтенсивних факторів:

 

, (1.4)

 

де І_оер - темп організаційно-економічного розвитку підприємств;

β - коефіцієнт економічної значущості інтенсивних факторів розвитку, визначений на основі цільових орієнтирів розвитку підприємства, сфери бізнесу та економіки у цілому;

ВП_і-1 - випуск продукції у попередньому періоді (році).

Той самий показник, з метою спрощення  користування, рекомендується представляти у формі:

 

, (1.5)

 

де І_в - індекс зміни повних (приведених) витрат на виробництво та реалізацію продукції.

На цій основі визначається індекс організаційно-економічного розвитку (К_оер) підприємства, як співвідношення:

 

(1.6)

 

Наведені показники, за переконанням Петухова Р.М., повинні бути у подальшому деталізовані системою аналітичних  коефіцієнтів другого порядку.

Іншим прикладом методик аналізу  та оцінки процесів організаційно-економічного розвитку можна вважати метод збалансованих оціночних звітів (Balanced Scorecard чи BSC), розроблений у середині 90-х років Р. Капланом та Д. Нортоном [32]. Дана методика призначена для аналізу ефективності функціонування підприємств протягом тривалих проміжків часу та використовує високорівневі економічні співвідношення у поєднанні з традиційними фінансовими показниками, що дозволяє більш точно прогнозувати довгостроковий успіх підприємства. Аналітичні коефіцієнти в рамках методики носять назву оціночних індикаторів та, на думку авторів, сприяють управлінню вартістю бізнесу.

Методика BSC визначає чотири перспективи  підприємства, які дозволяють більш  точно визначити, наскільки ближче підійшла компанія до досягнення своїх  цільових орієнтирів: