Фінансування і кредитування витрат на закладання та вирощуванню багаторічних насаджень

 

 

ПЛАН

Вступ.

РОЗДІЛ1 Теоретичні основи фінансування і кредитування витрат на закладання та вирощуванню багаторічних насаджень.

1.1.  Теоретична  суть, особливості і основні напрями  інтенсифікації садівництва.

1.2.   Теоретико-методологічні  засади фінансування і кредитування  витрат по закладенню та вирощуванню  багаторічних насаджень.

1.3. Органіація планомірного відтворення  плодоягідних насаджень: теоретична  суть, методичні засади садооборотів  і визначення їх параметрів.

РОЗДІЛ 2. Фінансово-економічна характеристика підприємства.

2.1.Загальна характеристика  підприємства.

2.2.Ресурсний потенціал  підприємств.

2.3.Оцінка фінансових  результатів господарювання.

2.4.Сучасний фінансовий  стан підприємства.

2.5. Система оподаткування підприємств

РОЗДІЛ 3.    Оперативна робота в господарстві з контролю за фінансуванням витрат по закладанню та вирощуванню багаторічних насаджень.

3.1. Проблема фінансового забезпечення  промислового садівництва та  основні чинники її вирішення.

3.2.Фінансова підтримка. Пошук фінансових джерел для засадження і вирощування баготорічних насаджень.

3.3. Основні  напрями активізації державного  протекціонізму відродження та  подальшого поступу промислового  садівництва в Україні.

3.4. Удосконалення цінової політики та сфери страхування багаторічних насаджань.

  Висновки та пропозиції.

  Список  використаної літератури.

   Додатки.

 

ВСТУП

 

Плодівництво-це велика галузь с/г виробництва плодів, ягід і горіхів. Воно включає в себе власне плодівництво, ягідництво і розсадництво. Плоди - це цінні продукти харчування, що містять цукру, різні органічні кислоти, жири, вітаміни. Плоди служать сировиною для харчової промисловості, що виробляє варення, соки, компоти, сиропи, джеми, вино, спирт. Можна використовувати також олії з кісточок-абрикосове, сливове, персикове, а з вичавків яблук і груш робити різні солодощі, масло і кормову борошно. Плодові насадження грають велику роль в парковому господарстві, мають естетичне значення.

В Україні можна успішно вирощувати всі, без винятку, плодові і ягідні культури помірного клімату. З підвищенням матеріального добробуту населення змінюються загальні стандарти, в тому числі структура продовольчого кошика. Дослідження соціологів і дієтологів доводять, що за цих умов у структурі харчування зменшується частка споживання хліба, картоплі та цукру й, натомість, збільшується частка плодів, ягід і овочів. Це, поряд з доцільністю максимального використання наявного природно-економічного потенціалу для виробництва конкретних видів плодів і ягід, є орієнтиром розвитку промислового садівництва на перспективу.

Актуальність проблеми. Згідно проведеного аналізу, експертами Всесвітньої організації охорони здоров'я [1] встановлено, що здоров’я людини в основному залежить від харчування. Раціональне споживання харчових продуктів сприяє нормальному розвитку дітей, подовженню тривалості життя, підвищенню працездатності тощо. Значна кількість захворювань зростає саме через недоотримання людиною біологічно корисних речовин, таких як мікро- та макроелементи, вітаміни, пектинові речовини та ін. Провідним у даному напрямі є забезпечення населення свіжою продукцією впродовж року та виробництво високоякісної продукції дитячого харчування, такої як соки, пюре тощо. Особливого значення за сучасних умов набуває не лише отримання високоякісних плодів та ягід, а й їх зберігання та переробка із максимально можливим збереженням біологічно цінних речовин. Важливим напрямом також є відновлення експортного потенціалу України та зменшення імпортної низькоякісної сировини як для прямого споживання населенням, так і для таких галузей харчової промисловості, як кондитерська, харчоконцентратна тощо.

Мета і завдання досліджень. Метою досліджень є всебічне дослідження сучасного стану виробництва плодів та ягід і виявлення резервів фінансування багаторічних насаджень.

Реалізація поставленої мети обумовлене вирішенням наступних завдань:

• Розкрити теоретичні основи фінансування та кредитування витрат по закладанню та вирощуванню багаторічних насаджень.
• Дослідити і визначити методологічні підходи.
• Охарактеризувати фінансово-економічну діяльність підприємства ДПДГ “ Мелітопольське ”.
• Розробити заходи оптимізації фінансування та кредитування багаторічних насаджень.

Теоретична та методологічна база дослідження. Теоретичну та методологічну основу курсової роботи склали фундаментальні концепції та ідеї, обґрунтовані і представлені в класичній і неокласичної економічної літератури, досягнення природничих наук, дослідження вчених, що відносяться до досліджуваного предмета.

Об'єктом дослідження виступають сукупність економічних відносин пов’язаних з ДПДГ “Мелітопольське ”.

Методи дослідження : метод порівняння, метод логічних співставлень, статистичних методів, метод аналізу відхилень, горизонтальний і вертикальний аналіз.

Основою даної роботи стало бухгалтерська і фінансова звітність підприємства за досліджуваний період, закони України, нормативні та підзаконні акти, методичні рекомендації.

Курсова робота розміщена на 47 сторінках друкованого тексту, та містить 16 таблиць та додатки. Список використаних джерел включає 36 найменувань.

РОЗДІЛ 1

ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ФІНАНСУВАННЯ І КРЕДИТУВАННЯ ВИТРАТ ПО ЗАКЛАДАННЮ ТА ВИРОЩУВАННЮ БАГАТОРІЧНИХ НАСАДЖАНЬ

 

1. Теоретична суть, особливості і основні напрями інтенсифікації садівництва.

 

З переведенням усіх сфер економіки на переважно інтенсивний шлях розвитку неминуче посилюється увага до теоретичних та практичних аспектів інтенсифікації. Інтенсифікація садівництва, як і інших галузей сільського господарства, стає основним напрямом розширеного відтворення в галузі, за якого збільшення виробництва продукції відбувається переважно через поширення інтенсивних чинників.  Садівництво за своєю природною суттю відноситься до високоінтенсивних галузей, тому головна ідея цієї роботи це підвищення ефективності використання усього виробничого потенціалу на основі посилення засад інтенсифікації.

Для того, щоб забезпечити високу окупність додаткових вкладень у сільському господарстві, а сааме у садівництві, потрібно постійно удосконалювати технологію і організацію виробництва, використовувати більш дієві системи ведення галузі, що повністю основані на досягненнях науково-технічного процесу. Ще К.Маркс писав, що ”… в економічному значені під інтенсивною культурою ми розуміємо не що інше, як концентрацію капіталу на одній і тій самій земельній площі, замість розподілу його між земельними ділянками, які лежать одна біля другої ” [ 36].

В. І. Ленін відзначав суть інтенсифікації сільськогосподарського виробництва, як: “ Щоб збільшити в значних розмірах кількість капіталу, який вкладається в землю, треба винайти нові машини, нові системи, нові способи утримання худоби, переведення продукту і т. ін. ”.

Важлива особливість інтенсифікації садівництва – між витратами виробництва і кінцевим його результатом, окрім землі, використовуються живі організми – основний капітал. Процес відтворення цього капіталу може здійснюватися інтенсивно, або ж екстенсивно.

Отже, процес інтенсифікації садівництва не може характеризуватися однозначно, він має розглядатися комплексно, водночас враховуючи як рівень виробничих витрат і обсяг основних засобів виробництва, так і ефективність використання землі.

Важливим напрямом інтенсифікації садівництва є удобрення плодових і ягідних культур, захист їх від шкідників та хвороб. Вирішальну роль у збереженні якості продукції належить оптимізації співвідношення доз внесення поживних речовин і видів мінеральних добрив та строків їх внесення. Дотримання цих та інших важливих складових науково-технологічного процесу призведе до підвищення ефективності продукції садівництва.

 

1.2. Теоретико-методологічні засади  фінансування і кредитування  витрат по закладенню та вирощуванню  багаторічних насаджень.

 

Витрати на закладання і вирощування багаторічних насаджень становлять окрему групу капітальних інвестицій на сільськогосподарських підприємствах. Об'єктами обліку витрат на багаторічні насадження є види насаджень: сади плодові; ягідні; плодові чагарникові насадження; виноградники; хмільники; полезахисні лісові смуги; заліснення та закріплення пісків; лісові смуги на схилах балок, ярів і байраків. За цими ж об'єктами ведуть і аналітичний облік із зазначенням дати закладання насаджень та їх місцезнаходження.

Агротехніка і організація окремих робіт майже такі ж, як і при вирощуванні польових культур. Тому аналітичний облік витрат на закладання і вирощування насаджень ведуть у Виробничому звіті за тими ж статтями, що і для культур рослинництва згідно з П(С) БО 16 "Витрати": матеріальні витрати; витрати на оплату праці; відрахування на соціальні заходи; амортизація; інші витрати. Для списання витрат на закладання і вирощування багаторічних насаджень використовують ті ж документи, що й на польові культури.

По закінченню робіт, пов'язаних з закладанням і вирощуванням багаторічних насаджень, комісія складає Акт на приймання довгострокових біологічних активів рослинництва (багаторічних насаджень) і передачі їх в експлуатацію (форма ДБАСГ-1) який є підставою для оприбуткування насаджень до складу незрілих довгострокових біологічних активів. При цьому дебетуються субрахунки 165 "Незрілі довгострокові біологічні активи, які оцінюються за справедливою вартістю" або 166 "Незрілі довгострокові біологічні активи, які оцінюються за первісною вартістю" і кредитується субрахунок 155 "Придбання (вирощування) довгострокових біологічних активів". Проблемою садівництва займаються Інститут садівництва НААН разом з дослідними станціями мережі, Інститутом помології ім. Л.П.Симиренка НААН, іншими науковими установами Національної академії аграрних наук. Створюється безліч програм, наприклад науково-технічна програма «Садівництво» на 2011-2015 рр.

Ведення плодівництва пов'язане з певними труднощами. Плоди є мало транспортабельною і продукцією, яка швидко псується. У зв'язку з цим потрібна швидка їх реалізація, надійні партнери, наявність холодильників, хороших сховищ, переробних цехів та підприємств, спеціалізованих транспортних засобів - рефрижераторів. Для плодівництва характерна велика потреба в трудових ресурсах порівняно короткий період (збирання врожаю), який під час збігається з прибиранням овочів, винограду, картоплі. Для ведення плодівництва потрібні хороші ґрунту, в ньому застосовують великі дози органічних добрив.

Плодівництво - трудомістка галузь. Витрати праці в ньому на гектар досягають 700 чол. - час, і більше, не включаючи реалізацію і переробку нестандартної продукції.

Політика фінансової підтримки нарощування обсягів плодів та ягід здійснюється Міністерством аграрної політики та продовольства України за наступними основними напрямами:

-       за рахунок державного та місцевих бюджетів;

-       запровадження нових механізмів кредитування;

-       стимулювання залучення інвестицій;

-       податкове стимулювання через спеціальні режими оподаткування сільськогосподарських товаровиробників;

-       розвиток ринку агрострахування.

Збільшення обсягів фінансування з державного бюджету передбачено Законом України “ Про державну підтримку сільського господарства України ” [2] та постановою Верховної Ради України від 11 травня 2004 р. №1698-IV, де 2015 рік визначено періодом пріоритетної державної підтримки агропромислового комплексу та соціальної сфери села. У зв’язку із вступом до СОТ Україна повинна дотримуватися взятих зобов’язань щодо обмежень внутрішньої підтримки розвитку сільського господарства. Розглянемо таблицю 1.1.

 

Таблиця 1.1

Порівняльний аналіз обсягів виробництва яблук у Польщі та Україні, тис. т.

Роки	Польща	Україна	Індекс Україна / Польща
1992-1993	1705	1460	0,86
1999-2000	1527	472	0,31
2004-2005	2298	718	0,31
2009-2011	2243	875	0,39
Індекс 2009-2011 до 1992-1993 рр.	1,32	0,59

 

Як ми бачимо з даних таблиці 1.1 Україна виробляє меншу кількість яблук, а ніж Польша. Але починаючи з 2004 року обсяг виробництва в Україні поступово збільшується. Порівняємо ці показники зі світовими за 2011 рік.

Як ми можемо бачити з таблиці 1.2 Україна знаходиться лише на 70 місці, це не одне з передових місць, але й і не одне з останніх. Україні в значній мірі є до чого прагнути. Маючи найродючіші землі і трудові ресурси, якщо правильно підібрати програму, то наша країна може з легкістю посісти одне з передових місць, серед країн світу.  Ринковий механізм господарювання повинен функціонувати у взаємоузгодженні з державним регулюванням аграрної сфери економіки, зокрема промислового садівництва.