Франчайзинг як мінімізація підприємницьких ризиків

 

Зміст

Вступ 3

Розділ 1. Суть франчайзингу, як особливої форми  організації бізнесу 5

1.1. Сутність франчайзингу 5

1.2. Основні види франчайзингу 11

Розділ 2. Доцільність франчайзингу та мінімізація                  підприємницьких ризиків 17

Розділ 3. Виникнення та розвиток франчайзингу в Україні 23

3.1. Виникнення франчайзингу 23

3.2. Особливості розвитку франчайзингу  в України 26

Висновок 34

Список  використаної літератури 35

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

Актуальність: Тема моєї роботи є досить актуальна, оскільки у сучасних умовах розвитку світової економіки більшість розвинених країн застосовують франчайзинг як одну із основних форм організації бізнесу. В Україні франчайзинг також починає активно розвиватися, тож потрібно проаналізувати перспективи і ризики використання франчайзингу у бізнес середовищі України.

Об’єкт: Об’єктом даної роботи є розгляд франчайзингу, його сутності, видів, а також як засобу мінімізації підприємницьких ризиків.

Предмет: Предметом роботи є напрямки покращення умов існування й розвитку підприємства на умовах франчайзингу, виявлення факторів, які спричиняють розвиток підприємства, що уклали договори франчайзингу. Також виявлення причин, що зумовлюють необхідність його застосування у тій чи іншій галузі і виявлення тенденцій розвитку франчайзингу на українському ринку та роль, яку він відіграє для підвищення ефективності певної галузі підприємства.

Мета даної  роботи – дослідити виникнення франчайзингу і його розвитку в Україні. Також проаналізувати особливості функціонування франчайзингу в Україні, розглянути певні плюси та мінуси франчайзингу. Визначити доцільність франчайзингу в порівнянні з незалежним підприємництвом, а також дослідити ризики, що пов’язані з укладанням франчшиз.

Для дослідження даної  теми були окреслені такі завдання: визначити основні напрямки підприємницької  діяльності, які розвиваються за допомогою  франчайзингу; виявити фактори, що спричиняють  популярність франчайзингу у розвиток певного напрямку діяльності; дослідити  структуру українського ринку франчайзингових  послуг.

Аналіз зарубіжного і  вітчизняного досвіду розвитку франчайзингу показує, що ця інтегрована форма  бізнесу найбільш вигідна і широко використовується у всіх країнах  з розвинутою ринковою економікою. Франчайзинг пропонує довготривалі та стабільні відносини партнерів. Це дозволяє забезпечити цілеспрямований розвиток системи і дає можливість встановлення довготривалих перспективних цілей. Франчайзинг має багато переваг над створенням своєї власної незалежної справи. При використанні франчайзингу зменшуються підприємницькі ризики і можливість банкрутства. Становлення на ринку проходить швидше, завдяки уже відомому бренду і стилю. Але з іншої сторони уся ефективність і прибутковість такого бізнесу напряму залежить від взаємодії двох сторін. Це я і прагну проаналізувати і розглянути в даній роботі.

 

 

 

 

 

 

                                                                                                                                                                              Розділ 1. Суть франчайзингу, як особливої форми організації бізнесу

1.1. Сутність франчайзингу

Протягом останніх десятиліть у країнах із розвиненою ринковою економікою значного поширення на національному  рівні та у міжнародних економічних  і правових відносинах набув продаж товарів, послуг і технологій на умовах франчайзингу. [3, ст. 62]

Саме слово франчайзинг  в перекладі з англійського означає  привілегія, право. Франчайзинг - це система передачі чи продажу ліцензій на технологію і товарний знак. Суть франчайзингу полягає в тому, що певна фірма (франчайзер), яка має високий імідж на ринку, передає на певних умовах невідомій споживачам фірмі (франчайзіату) право, тобто ліцензію (франчайз) на діяльність за своєю технологією і під своїм товарним знаком, одержавши за це певну компенсацію, тобто дохід. [6]

У проекті Закону України "Про франчайзинг" від 08.11.2001 р. № 8241 поняття франчайзинг визначається як підприємницька діяльність, за якою на договірній основі одна сторона (правоволоділець) зобов'язується передати іншій стороні (користувачеві) за винагороду на визначений строк або без такого комплекс виключних прав на використання знака для товарів і послуг, фірмового найменування, послуг, технологічного процесу і (або) спеціалізованого обладнання, ноу-хау, комерційної інформації, що охороняється законом, а також інших передбачених договором об'єктів виключних прав. Особливої уваги заслуговують тлумачення франчайзингових відносин численними франчайзинговими асоціаціями. [7, ст. 416]

У ширшому розумінні франчайзинг  означає надання права на виробництво  та (або) збут продукції (реалізацію послуг), а також практичної допомоги у  справі організації й управління бізнесом. Існує і ряд інших  визначень цього поняття, які  дещо різняться ніж собою, але  в цілому сутність цього явища зводиться до того, що достатньо потужна фірма делегує право використовувати своє ім'я та товарний знак іншому підприємству (частіше малому) в обмін на зобов'язання дотримуватися всіх установлених ним вимог та сплачувати певний відсоток від свого доходу. [8, ст. 23]

В основі франчайзингу як особливої  форми організації бізнесу можуть лежати принципи маркетингу або розподілу  товарів. У такому разі "батьківська  компанія" зазвичай надає індивіду або іншій компанії право чи привілей здійснювати підприємницьку діяльність у відповідній формі в визначений період і в визначеному місці. Наприклад, за спільної згоди або  на основі укладеної угоди фізична  чи юридична особа бере на себе зобов'язання взяти партію товару і за певний період реалізувати цей товар  на відповідній території. За це надаються  певні привілеї, пільги у вигляді  зниження ціни на зазначений товар  і сплати мінімального відсотка від  одержаного прибутку за реалізований товар.

Однорідні підприємства, охоплені мережею, мають єдину для всіх марку, яка об’єднує багатьох підприємців, котрі дотримуються однакового стилю, форм і методів продажу товарів, однакових умов надання послуг. Однією з найважливіших умов є застосування єдиних цін, які встановлюються та регулюються  здебільшого централізовано. [9, ст. 96]

Бізнес на умовах франчайзингу – це один із найбільш оперативних  і ефективних способів розширення ринку  збуту своєї продукції, збільшення товарообороту, особливо в умовах, коли одним із важливіших факторів в конкурентній боротьбі стає наявність розвинутої торгової сітки.

Франчайзинговий метод ведення  бізнесу, як правило, грунтується на довгострокових відносинах між франчайзером та франчайзі.

Франчайзер (франшизіар, франшизодавець) – це компанія, що видає ліцензію або передає у право користування свій товарний знак, ноу-хау й операційні системи. Франчайзер створює успішний продукт чи послуги, наприклад, особливий стиль роботи ресторану швидкого харчування. Франчайзер досліджує і розвиває бізнес, витрачає гроші на просування бізнесу, створює добру репутацію (імідж, так званий бренднейм). Після того, як компанія довела працездатність своєї бізнес-концепції й успішну відтворюваність цього бізнесу, вона може почати пропонувати підприємцям, що хочуть повторити подібний успіх, купити її франшизу.

Франчайзі (франшизіат, франшизоотримувач) – це людина, або компанія, що купує у франчайзера можливість навчання й отримання допомоги для створення бізнесу й виплачує сервісну плату, компенсацію за використання товарного знаку, ноу-хау і системи ведення робіт франчайзера. [3, ст. 63]

Франчайзі сам сплачує  витрати на створення бізнесу. Часто  франчайзер надає вигідні знижки на важливі поставки (матеріали, сировину). Ці знижки завжди дають можливість франчайзі купувати продукти у франчайзера за вигіднішою ціною й у такий спосіб це коштує дешевше, ніж розвивати бізнес без франчайзера.

Франчайзі повинен дотримуватись  правил ведення бізнесу і брати  участь у рекламних і маркетингових  кампаніях, що проводяться франчайзером. Також франчайзер зосереджено працює над тим, щоб бути лідером у  конкурентній боротьбі, що було б дуже важко зробити одному франчайзі. [10, ст. 43]

Однією з головних причин швидкого поширення та успіху франчайзингу є поєднання в ньому глибоких знань, досвіду й стійкого фінансового стану франчайзера та енергійної, самостійної підприємницької діяльності, франчайзі. [11, ст. 358]

Взаємна довіра — запорука успіху. Франчайзі повинен точно  знати, що реалізує якісний товар, якісні послуги, а тому конкурентоспроможний і професіональний. Удосконалюючи  товар або послугу, франчайзер і  таким чином бореться не тільки за збереження завойованого ринкового сегменту, покупців, й за довіру франчайзі.

В основі партнерства повинна  бути інформаційна прозорість. Це означає, що франчайзер повинен надавати франчайзі  фінансовий звіт за останні три роки і повідомляти партнера про поточні  показники шляхом розповсюдження щорічних рекламних бюлетенів. Обов'язковою  є перевірка діяльності франчайзера  незалежною аудиторською фірмою. Відповідно й франчайзі зобов'язаний інформувати  франчайзера про свою роботу [12, c.45].

Оскільки франчайзер за основу бере збільшення обсягів реалізації, однією з важливих функцій є ефективне  рекламне забезпечення мережі. Материнська  компанія розробляє типове керівництво  для франчайзі, яке включає демонстраційний  варіант графічної програми зображення торгової марки і програму реклами.

Використовується торгова  марка і логотип тільки обумовленим  в угоді способом, а також дотримання незмінної форми маркування. Наприклад, компанія "Макдональдс" побудувала свою стратегію на ідентичності торгових точок незалежно від їх місць розташування: вони однакові й у Москві, й у Бангкоку. Програма реклами визначає повноваження сторін у частині розміщення реклами. Як правило, франчайзер залишає за собою регіональний і національний рівень, а за франчайзі закріплює місцевий. [13, c.473].

Співпрацюючи з франчайзі, франчайзер повинен ставити йому реальні орієнтири. Участь у плануванні може слугувати дійовим стимулом для франчайзі.

Співробітництво між франчайзером і франчайзі відбувається на підставі укладеного договору – франшизної угоди, відповідно до якого франчайзер надає право франчайзі використовувати товарний знак, знак обслуговування, вивіску та особливо ноу-хау шляхом одноманітної експлуатації і під його контролем [15, c.169].

Франшиза – це повна  бізнес-система, яку франчайзер продає франчайзі. Іншою назвою для такої  системи є франчайзинговий пакет, що зазвичай охоплює посібники з ведення робіт й інші важливі матеріали, які належать франчайзеру. Франчайзинговий договір, франшизна угода або франшиза визначає правові та ділові відносини між суб’єктами франчайзингу. Відмінність франшизної угоди від стандартної угоди є малопомітною. Тому є думка, що франчайзинг – це лише складна форма стандартної ліцензійної угоди, а франчайзинговий договір виходить за межі простого ліцензування одного або кількох конкретних прав інтелектуальної власності (наприклад, товарних знаків). Адже він є ліцензією на використання системи, що охоплює права інтелектуальної власності, але не обмежується ними. За угодою про франшиза, франчайзі не просто продає товари або надає послуги з використанням товарних знаків іншого власника, хоча сам він, можливо, взагалі нічого не виробляє. Насправді франчайзинг дозволяє франчайзі виробляти і продавати товари, або надавати послуги у межах більшої системи. [3, ст. 64]

Франчайзинг може використовуватись практично у всіх видах малого бізнесу – від невеликих торгових точок до мініпекарень, від виробництва товарів до підприємств сфери послуг. Франчайзинг – дуже гнучка система, яка легко адаптується відповідно з умовами різноманітних видів комерційної діяльності, особливостями виробництва і реалізації товарі та послуг. [14, ст. 19]

Франшизна і ліцензійна угоди хоч і мають низку спільних рис, але є й істотні відмінності. Так, у франшизних угодах і стандартних ліцензійних угодах сторони, як правило, є незалежними одна від одної, але водночас перебувають у тісних робочих відносинах, визначеними відповідними умовами цих договорів. Прибуток кожної сторони залежить від загальних зусиль обох сторін. Що успішніша діяльність франчайзі (або ліцензіата), то вищим є прибуток обох сторін. Однак успіх франчайзі на відміну від ліцензіата і від уміння франчайзера створювати прибуткову систему, навчати користувача франшизи правил належної роботи системи, удосконалювати і розвивати систему, постійно контролювати франчайзі та сприяти йому протягом терміну дії франшизної угоди. [3, ст. 64]

 

 

 

 

 

 

1.2. Основні  види франчайзингу

Існують різноманітні види франчайзингу. Вибір франчайзингу залежить: від  виду господарської діяльності; стабільності франчайзера і його місця на ринку  товарів і послуг; особливостей ринку  місцевого франчайзі.

 

Рисунок 1.2.

За ступенем готовності продукції, яку отримує франчайзі для реалізації франчайзинг ділиться на - товарний франчайзинг, виробничий і діловий.

Товарний франчайзинг  іноді називають "франчайзинг  продукту (торговельного імені)". Це - франчайзинг у сфері торгівлі щодо продажу готового товару. У  товарному франчайзингу франчайзером зазвичай є виробник, що продає продукт  чи напівфабрикат дилеру-франчайзі. Останній здійснює передпродажне і після продажне обслуговування покупців продукції франчайзера і відмовляється від продажу товарів конкурентів. Це правило є істотним змістом франчайзингу.

Цей вид діяльності, спрямований  на придбання у провідної компанії права на продаж товарів з її торговельною маркою. У цьому випадку франчайзі  купує у франчайзера товари і  після цього перепродає їх від  імені франчайзера. В окремих  випадках провідна компанія має відношення і до оплати гарантійних послуг, відшкодування витрат на спільну  рекламу. Як правило, для товарного  франчайзингу характерною є вузька спеціалізація франчайзі на реалізації одного виду товарів і послуг. [7, тема 11.3]