Автор работы: Пользователь скрыл имя, 24 Ноября 2013 в 18:46, курсовая работа
При обчисленні собівартості продукції важливе значення має визначення складу витрат, які в неї включаються. Як відомо, витрати підприємства відшкодовуються за рахунок двох власних джерел: собівартості і прибутку. Тому питання про склад витрат, які включаються у собівартість, є питання їх розмежування між зазначеними джерелами відшкодування. Загальний принцип цього розмежування полягає в тому, що через собівартість повинні відшкодовуватися витрати підприємства, що забезпечують просте відтворення усіх факторів виробництва; предметів, засобів праці, робочої сили і природних ресурсів. Отже, собівартість - це найважливіший якісний показник ефективності виробництва.
Вступ 4
1 Кадрова структура підприємства 4
1.1 Організаційна структура 5
1.2 Ефективна оцінка персоналу 8
1.3 Відбір та навчання персоналу 13
1.4 Продуктивність праці і способи її підвищення. 15
1.5 Продуктивність праці, показники та методи її визначення 16
2 Розрахунок собівартості та відпускної ціни умовного виробу 24
2.1 Вибір і обгрунтування режиму роботи цеху з виробництва контактора 25
2.2 Розрахунок величини верстатного парку. 26
2.3 Розрахунок потреби в енергоресурсах і обчислення їх вартості. 28
2.4 Визначення витрат на матеріальні ресурси 31
2.5 Розрахунок витрат на оплату праці 34
2.6 Визначення вартості устаткування 41
2.7 Розрахунок амортизаційних відрахувань 42
2.8 Розрахунок загальновиробничих витрат 42
2.9 Розрахунок собівартості продукції 44
2.10 Планування економічної ефективності виробництва 45
ВИСНОВКИ 49
СПИСОК ДЖЕРЕЛ ІНФОРМАЦІЇ 52
2.5 Розрахунок витрат на оплату праці
Чисельність тих, що працюють визначається по кожній категорії:
Спочатку визначається кількісний склад виробничих робочих, для чого необхідно визначити корисний фонд часу роботи персоналу по формулі:
, (5.1)
де – час регламентованих невиходів на роботу (тарифні відпустки, лікарняні і тому подібне) = 32 дні;
– тривалість зміни;
– регламентований неробочий час усередині робочого дня (0,8 години).
=(365-10-105-32)*(8-0,8)=1569,
Явочний склад основних виробничих робочих можна розрахувати по формулі:
де – річна трудомісткість (залежить від виду устаткування):
Обчислимо явочний склад основних виробничих робочих для кожного виду устаткування:
Перехід до облікового складу здійснюється за допомогою формули:
де – облікова чисельність основних виробничих робочих;
– коефіцієнт переходу, який розраховується так:
Обчислимо коефіцієнт переходу:
= (3920/2)*(1/1569,6) = 1,249
Обчислимо обліковий склад за допомогою формули 5.4:
Отримані дані зведемо в таблицю.
Таблиця 2.6 – Розрахунок чисельності основних виробничих робочих
Види робіт |
Трудомісткість виробу (нормо/год) |
Річний обсяг випуску (шт) |
Корисний фонд раб.вр. (годин) |
Річна трудомісткість (нормо/год) |
явочний склад, чол |
обліковий склад, чол |
Токарні |
20 |
3450 |
1569,6 |
69000 |
44 |
55 |
Фрезерні |
18 |
62100 |
40 |
50 | ||
Свердлильні |
31 |
106950 |
68 |
85 |
Продовження таблицi 2.6 - Розрахунок чисельності основних виробничих робочих
Iн.верстатні |
25 |
86250 |
55 |
69 | ||
Слюс.-склад. |
50 |
172500 |
110 |
137 | ||
Шкідливі і гарячі |
30 |
103500 |
66 |
82 | ||
Iнші роботи |
40 |
138000 |
88 |
110 | ||
ВСЬОГО |
214 |
- |
- |
738300 |
471 |
588 |
Таблиця 2.7 – Кількість допоміжних робочих
Кількість основних виробничих робочих в цеху |
Процентне відношення допоміжних до основних (%) |
до 25 чоловік |
35-40 |
від 25 до 50 чоловік |
30-35 |
від 50 до 100 чоловік |
25-30 |
понад 100 чоловік |
20 |
Кількість керівників, фахівців, службовців
визначається по нормах, приведених в
табл. 2.8
Таблиця 2.8 – Кількість керівників, фахівців, МОП
Кількість основних виробничих працівників |
Процентне відношення (%) | ||
Керівники і фахівці |
Службовці |
МОП | |
до 25 чоловік |
5-15 |
3-4 |
3-4 |
від 25 до 50 чоловік |
8-12 |
3-4 |
2-3 |
від 50 до 100 чоловік |
7-9 |
3-4 |
1,2-2,5 |
понад 100 чоловік |
5-6 |
3-4 |
1,2-2,0 |
Отже, для даного підприємства необхідна
така кількість працівників:
РФОП – річний фонд оплати праці складається з фонду основної заробітної плати (з/п) і фонду додаткової оплати праці.
Фонд основної з/п залежить від результатів праці працівника і визначається тарифними ставками, встановленими розцінками, посадовими окладами, а також доплатами і надбавками в розмірах не вище встановлених законодавством.Суму всіх доплат і надбавок можна прийняти у розмірі 20-30% від тарифної з/п.Фонд додаткової оплати праці залежить від результатів господарської діяльності підприємства і встановлюється у вигляді премій,стимулюючих їх компенсаційних виплат, а також у вигляді надбавок і доплат, не передбачених законодавством, або в розмірах вище встановлених законодавством. Фонд додаткової оплати складає 20% від основного фонду з/п.
РФОП розраховується окремо по основних і допоміжних робочих. Годинна тарифна ставка робочих відповідних професій встановлюється на рівні ставок, що діють на підприємстві, або відповідно до галузевих тарифних угод і змін до них.
Основне призначення тарифної системи полягає в тому, щоб з її допомогою розподілити виконувані працівниками роботи з їх складності (трудомісткості), а самих працівників - за кваліфікацією. При цьому, звичайно ж, є прямий зв'язок між виконуваними працівником роботами і його кваліфікацією. Не може працівник, який має, наприклад, 2-й розряд, виконувати роботу, що вимагає наявність, як мінімум, наприклад, 3-го або 4-го розряду, а якщо він таку роботу виконує, і успішно (без браку, порушень технологій і з необхідною продуктивністю), то, отже, даному працівнику має побут присвоєно 4-й разряд. Таким чином, тарифна система дозволяє диференціювати розміри заробітної плати в залежності від складності робіт і кваліфікації працівника.
У свою чергу:
Тарифний розряд - елемент тарифної сітки, що характеризує складність виконуваних робіт та рівень кваліфікації працівника, здатного виконувати роботу відповідної складності. Цей показник визначається за Довідником кваліфікаційних характеристик професій працівників.
Тарифний коефіцієнт - елемент порозрядної диференціації тарифних ставок тарифної сітки, який є відношенням розміру тарифної ставки кожного наступного розряду тарифної сітки до розміру тарифної ставки першого розряду.
Відлік
у тарифній сітці починається
з тарифної ставки робітника першого
розряду (некваліфікованого працівника)
Годинна тарифна ставка робітника першого розряду повинна бути встановлена в такому розмірі, щоб при повністю відпрацьованому місяці його заробітна плата була не менше законодавчо встановленого мінімуму.
Згідно зі статтею 22 Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік», мінімальна заробітня плата з 01.01.2011 по 31.03.2011 становить 941,00 грн.
Згідно з діючих джерел сайтів інтернету, які надають дані щодо працевлаштування, середня заробітня плата основного працівника складає 3000 грн.
Виходячи зі встановленого рекомендованого режиму роботи за умовою задачі, один працівник працює 8 годин 5 днів на тиждень, тобто 40 годин(40 годин) на тиждень. У місяці, з урахуванням святкових і неробочих днів, встановлених законодавством на даний момент, може бути мінімум 19 робочих днів.
Отже, Обчислимо годину тарифну ставку першого розряду:
3000 грн. / 152 години = 19.7369… = 19.737 грн.
На підставі ставки першого розряду і тарифного коефіцієнта відповідного розряду можна визначити ставку n-го розряду по формулі:
,
де Sn- ставка n-го розряду;
Ктар.n – тарифний коефіцієнт відповідного розряду.
За ЄТКД(Єдиний тарифно-кваліфікаційний довідник) робіт і професій робітників, наприклад, переважна більшість робітників «тарифікується» по 6 основним розрядам, іншими словами, в ЄТКД передбачена 6-розрядна сітка із співвідношенням ставок крайніх розрядів 1:1,8.
Таблиця 2.9 - Тарифні коефіцієнти і розраховані відповідні їм годинні тарифні ставки.
Тарифний розряд |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
Тарифний коефіцієнт |
1 |
1,008 |
1,204 |
1,350 |
1,531 |
1,800 |
Годинна тарифна ставка |
19,737 |
19,895 |
23,763 |
26,645 |
30,217 |
35,527 |
Тарифний коефіцієнт дробового розряду визначається по формулі:
де - тарифний коефіцієнт попереднього розряду;
- тарифний коефіцієнт подальшого розряду;
- дробова частина розряду.
Таблиця 2.10 - Розрахунок РФОП основних працівників.
Найменування професії |
Облікова кілкість |
Тарифний розряд |
Тарифна ставка |
Корисний фонд часу(на 1-го працівника) |
Фонд з/п по тарифу |
Доплати і надбавки |
Фонд основної з/п |
Додатковий фонд оплати праці |
РФОП |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
Токар |
55 |
3,5 |
25,2 |
1569,6 |
2175465,6 |
543866,4 |
2719332 |
679833 |
3399165 |
Фрезеровщик |
50 |
3,5 |
25,2 |
1977696 |
494424 |
2472120 |
618030 |
3090150 |
Информация о работе Кадрова структура підприємства. Продуктивність праці і способи її підвищення