Обґрунтування оптимального обсягу виробництва промислового підприємства

 

Рисунок 3.2. Визначення крапки беззбитковості

Крапка беззбитковості дорівнює 6,05 тис.од.

            Рисунок 3.3 Оптимальний обсяг виробництва для чистої конкуренції

Оптимальний обсяг  виробництва для чистої конкуренції дорівнює 38,75тис.од.

 

Так як в нашому випадку підприємство діє на ринку монополістичної  конкуренції,то зробимо наступні графіки за наступними даними:

Для ринку монополістичної  конкуренції:

Таблиця 3.3. Витрати та граничний доход підприємства

Qтис.од.	Ціна, грн	ПоВС,тис.грн.	ЗмВсер., грн./од.	ЗмВ, тис.грн.	С, грн./од.	ВВ, тис.грн	ВД, тис.грн	ГВ, грн./од.	ГД, грн.од.
0	339,4	1469,3	35,7	0,0		1469,3	0,0
5	324,4	1469,3	42,5	212,5	336,4	1681,8	1622,0	42,5	324,4
10	309,4	1469,3	50,7	507,0	197,7	1976,3	3094,0	58,9	294,4
15	294,4	1469,3	60,4	906,0	158,3	2375,3	4416,0	79,8	264,4
20	279,4	1469,3	72,2	1444,0	145,6	2913,3	5588,0	107,6	234,4
25	264,4	1469,3	85,7	2142,5	144,5	3611,8	6610,0	139,7	204,4
30	249,4	1469,3	102,5	3075,0	151,5	4544,3	7482,0	186,5	174,4
35	234,4	1469,3	122,2	4277,0	164,2	5746,3	8204,0	240,4	144,4
40	219,4	1469,3	145,4	5816,0	182,1	7285,3	8776,0	307,8	114,4
45	204,4	1469,3	173,3	7798,5	205,9	9267,8	9198,0	396,5	84,4
50	189,4	1469,3	206,5	10325,0	235,9	11794,3	9470,0	505,3	54,4

 

                                

Рисунок 3.4. Визначення крапки беззбитковості для монополістичної конкуренції

Крапка беззбитковості на даному типі ринку дорівнює 4,98 тис.од.

 

                

Рисунок 3.5. Оптимальний обсяг виробництва

З  Рисунка 3.5 спостерігаємо, що підприємство № 9 максимізує свій прибуток, тому що крива Собівартості знаходиться нижче крапки перетину кривої граничного доходу  ГД з кривою граничних витрат ГВ. Оптимальний теоретичний обсяг виробництва на даному підприємстві складає 29,67 тис. од., а максимальний обсяг виробництва за звітний період складає 22,0 тис. од. З цього випливає, що підприємство № 9 не виконало теоретичний норматив. Отже оптимальний обсяг виробництва складає  22,0 тис. од.

 

 

 

 3.2 Фактори невизначеності, що впливають на обсяг виробництва

Будь-яке виробництво  пов'язане з певними ризиками - фінансовими, природно-природними, екологічними, політичними, транспортними, майновими, виробничими, торговими, комерційними, інвестиційними, ризиками, пов'язаними  з купівельною спроможністю грошей, інфляційними і дефляційними, валютними, ризиками ліквідності, упущеної вигоди, зниження прибутковості, прямих фінансових втрат, процентними, кредитними, біржовими, селективними. [12].

Важлива особливість  процесів прийняття управлінських рішень полягає в необхідності враховувати вплив невизначених факторів і розглядати всі можливі наслідки альтернатив, пропонованих для вибору. У зв'язку з цим велике практичне значення має розробка моделей прийняття рішень в умовах невизначеності. Ці моделі забезпечують структурування та обробку інформації про розв'язуваної проблеми і тим самим хоча б частково заповнюють неповноту вихідних даних, наявних у керівника. Однак рекомендації щодо прийняття рішень, одержувані за допомогою формальних моделей, можна враховувати лише в тих випадках, коли припущення, що лежать в основі таких моделей, відповідають дійсній природі і джерела невизначеності. Щоб встановлювати це відповідність, необхідно розуміти сутність і різноманітність факторів невизначеності, що впливають на організацію, і пов'язаних з ними понять ризику, шансу і небезпеки.

Фактори ризику та невизначеності підлягають обліку в розрахунках ефективності, якщо при різних можливих умов реалізації витрати і результати за проектом різні. Під невизначеністю розуміється неповнота або неточність інформації про умови реалізації проекту (рішення), в тому числі про викликані цим витрати і результати. Невизначеність, що випливає з можливості виникнення в ході реалізації проекту несприятливих ситуацій і наслідків, характеризується поняттям ризику.

Управління  ризиками - це процеси, пов'язані з  ідентифікацією, аналізом ризиків та прийняттям рішень, які включають  максимізацію позитивних і мінімізацію  негативних наслідків настання ризикових  подій. Процес управління ризиками проекту зазвичай включає виконання наступних процедур:

Планування  управління ризиками - вибір підходів і планування діяльності з управління ризиками проекту.

Ідентифікація ризиків - визначення ризиків, здатних  вплинути на проект, і документування їх характеристик.

Якісна оцінка ризиків - якісний аналіз ризиків  і умов їх виникнення з метою визначення їх впливу на успіх проекту.

Кількісна оцінка - кількісний аналіз ймовірності виникнення та впливу наслідків ризиків на проект.

Планування  реагування на ризики-визначення процедур і методів з ослаблення негативних наслідків ризикових подій та використання можливих переваг.

Моніторинг  та контроль ризиків - моніторинг ризиків, визначення залишаються ризиків, виконання  плану управління ризиками проекту  і оцінка ефективності дій з мінімізації ризиків .[13]

При оцінюванні проектів найбільше істотними рекомендуються такі види невизначеності інвестиційних  ризиків:

 • ризик,  викликаний нестабільністю економічного  законодавства і поточної економічної  ситуації, умов інвестування та використання прибутку;

 • зовнішньоекономічний  ризик (можливість введення обмежень  на торгівлю і постачання, закриття  кордонів тощо);

 • невизначеність  політичної ситуації, ризик несприятливих  соціально-політичних змін у країні  або регіоні;

 • неповнота або неточність інформації про динаміку техніко-економічних показників, параметрах нової техніки і технології;

 • коливання  ринкової кон'юнктури, цін, валютних  курсів і т. п.

 • невизначеність  природно-кліматичних умов, можливість  стихійних лих;

 • виробничо-технологічний ризик (аварії і відмови устаткування, виробничий брак і т п..);

 • невизначеність  цілей, інтересів та поведінки  учасників;

 • неповнота  або неточність інформації про  фінансове становище і ділової  репутації підприємств-учасників,  можливість неплатежів, банкрутств, зривів договірних зобов'язань.

 Організаційно-економічний  механізм реалізації проекту  сполученого з ризиком, повинен  включати специфічні елементи, що  дозволяють знизити ризик або  зменшити викликані ним несприятливі  наслідки. У цих цілях використовуються:

 • розроблені  заздалегідь правила поведінки  учасників в певних "нештатних"  ситуаціях (сценарії, які передбачають  відповідні дії учасників при  тих чи інших змінах умов  реалізації проекту;

 • керуючий (координаційний) центр, який здійснює синхронізацію дій учасників при значних змінах умов реалізації проекту.

У проектах можуть передбачатися також специфічні механізми стабілізації, що забезпечують захист інтересів учасників при  несприятливому зміні умов реалізації проекту. Як правило, застосування в проекті стабілізаційних механізмів вимагає від учасників додаткових витрат, розмір яких залежить від умов реалізації заходу, очікувань та інтересів учасників, їх оцінок ступеня можливого ризику. Такі витрати підлягають обов'язковому обліку при визначенні ефективності проекту.[14]

 

На підставі наявних даних  побудуємо гістограму відхилень  обсягу виробництва.

Для розрахунку Qсереднього  скористаємося наступною формулою:

Qсер= =

Таблиця 3.4 - Розподіл обсягу виробництва

№ п/п	Обсяг випуску, тис.од.	Кількість точок (N)	Доля,%	Q среднее,од./міс.		Реальний обсяг  випуску тис. од/міс
1	16	1	8	20,16		17,6
2	18	4	34			18,6
3	20	6	50			18,9
4	22	1	8			19,3
5	24	0	0			19,5
Всього		12	100			20,2
						20,6
						20,9
						21,0
						21,5
						21,8
						22,0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рисунок 3.4 - Гістограма розподілу обсягу виробництва

 

3.3 Обґрунтування плану роботи підприємства у плановому періоді

3.3.1 Аналіз факторів  ризику

Фактори ризиків - одна з найскладніших частин і  в той же час одне з ключових напрямків роботи з управління ризиком. Проводити факторний аналіз набагато складніше, ніж який-небудь інший, оскільки одні і ті ж чинники надають в різних умовах неоднаковий вплив на ринок або можуть з вирішальних стати абсолютно незначними. Необхідно знати взаємозв'язок і взаємний вплив різних чинників, що відображають зв'язки між різними державами, історію їх розвитку, визначати сукупний результат тих чи інших економічних заходів і встановлювати зв'язок між абсолютно незв'язаними на перший погляд подіями.[15]

Найбільш важливу групу фундаментальних факторів складають політичні. Політичні фактори ризику включають:

• війни, конфлікти, вибухонебезпечні ситуації та будь-які висловлювання політичних діячів з приводу загострення ситуації;

• відставку або зміну уряду, вибори (зміна уряду веде до можливості зміни політичного та економічного курсу країни впливає на привабливість капіталовкладень у її економіку, відставка глави Центрального банку або зміна будь-кого з займають важливі політичні чи фінансові пости викликають негайну реакцію ринку);

• загрозу націоналізації;

• зміну політичного ладу і т.д.

 

3.3.2 Визначення планового  обсягу виробництва

У наслідок дії  різних факторів ризику на виробництві, підприємство №9 втратило частину свого прибутку.

Розрахуємо  математичне чекання:

    (3.6.)

де, Мо (Q) – математичне  чекання;

      l=0,3

      Q_max - максимальний обсяг виробництва, тис. од.

Порівнюючи оптимальний обсяг  виробництва з математичним чеканням, бачимо, що оптимальний обсяг виробництва більше (22,0>20,68). Отже, підприємство №9 перевиконало план на 1,32 тис. од.

Розрахуємо  план роботи підприємства №9 на 2012 рік.

План роботи підприємства розраховується виходячи з визначеного оптимального обсягу виробництва за формулою

                                    

                                                     (3.7.)

де  - плановий обсяг виробництва підприємства з зазначеним рівнем ймовірності [р], нат. од.,