Баланс, як елемент фінансової звітності, його структура та методика складання

Міністерство  освіти і  науки України

Львівський техніко-економічний  коледж

НУ «Львівська політехніка»

Циклова комісія обліку, аудиту і фінансів

 

Курсова робота

 з фінансового обліку

на тему: «Баланс, як елемент фінансової звітності, його структура та методика складання»

 

 

Студентки 3 курсу групи БО-31

Напряму підготовки 6.30509 «Облік і аудит»

Спеціальності 5.03050901 «Бухгалтерський облік»

Багнюк Марти Володимирівни

Керівник: Антонійчук М. М.

Національна шкала__________

 

Члени комісії: Старко І. Є.

Сеньків Л. Я.

Мирка М. В.

 

 

Львів – 2013

 

Рецензія  на курсову роботу

   Студентки ЛТЕК НУ «ЛП»  Багнюк Марти Володимирівни

 

   Тема курсової  «Баланс, як елемент фінансової звітності, його структура та методика складання»

 

Дата отримання «__»  ____________ 201_р.

 

 

 

Зміст рецензії

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

 

 

«__»  ___________201_р.                                   _________________

 

 

 

ЗМІСТ

ВСТУП……………………………………………………………………………….3

РОЗДІЛ 1.  Бухгалтерська  збалансованість і її значення в  обліку……………….

РОЗДІЛ 2.  Методика складання  балансу в ТзОВ «Ніала».

2.1. Структура балансу………………………………………………………

2.2. Зміст статей балансу……………………………………………………

РОЗДІЛ 3. Аналіз балансу товариства з обмеженою відповідальністю «Ніала»

3.1. Горизонтальний та вертикальний поділ балансу……………………...

3.2. Оцінка ліквідності………………………………………………….

3.3. Оцінка фінансової стійкості…………………………………………….

ВИСНОВКИ…………………………………………………………………….

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………………...

ДОДАТКИ……………………………………………………………………….

 

ВСТУП

Економічні ресурси є  матеріальною основою діяльності підприємств, установ, організацій. Від раціональності їх використання залежить ефективність діяльності всіх структурних підрозділів підприємства. Керівництву підприємства (засновникам, раді директорів,  кредиторам, інвесторам тощо) необхідно мати вичерпну, достовірну інформацію про необоротні та оборотні активи, їх на явність у господарстві, стан і розміщення, а також джерела їх формування – власний капітал і зобов’язання. Таку інформацію,  узагальнену і згруповану у відповідному порядку, отримують за допомогою балансу. Бухгалтерский баланс відрізняється багатогранністю і ємністю змісту. Ця тема привертає увагу в зв'язку з тим, що він в сучасному бухгалтерському обліку займає, на мою думку, центральне місце у звітності. 

Метою моєї курсової роботи є піддати аналізу зміст бухгалтерського балансу, виявити сучасну сутність його змісту, положення в системі бухгалтерського обліку; розглянути особливості складання балансу в сфері торгівлі. 

Для досягнення цих цілей  необхідно: 

• дати характеристику поняттю  бухгалтерський баланс; 
• розібрати його будову;  
• розглянути зміст статей балансу
• оцінити ліквідність і фінансову стійкість підприємства; 
• дослідити особливості побудови бухгалтерського балансу в сфері торгівлі. 

Об'єктом для дослідження, розробки та складання бухгалтерського балансу обрано товариство з обмеженою відповідальністю «Ніала», що займається оптовою торгівлею гірськолижним спорядженням. 

 

РОЗДІЛ 1. Бухгалтерська збалансованість  і її роль в обліку

Відповідно до Закону України  «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» усі підприємства та організації повинні на основі даних бухгалтерського обліку складати і подавати фінансову (бухгалтерську) звітність. Ця необхідність зумовлена тим, що користувачі фінансової звітності потребують систематизованої інформації про діяльність підприємства, інвесторами або власниками якого є, або бажають стати.

Щоб забезпечити успіх  на ринку, створити належний імідж підприємства, потрібній якісний системний комплексний аналіз усіх показників фінансово-господарської діяльності, який відповідає сучасним вимоги розвитку ринкової економіки. Результати такого аналізу надають можливість виробити рекомендації щодо прийняття правильних управлінських рішень, спрямованих на підвищення конкурентоспроможності підприємства. Інформаційною базою для такого аналізу, особливо для потенційних інвесторів, виступає фінансова звітність підприємства.[12, ст. 112]

Одною з основних форм фінансової звітності є баланс. У побутовому розумінні баланс означає рівновагу, тотожність надходжень і витрат; балансувати — дотримувати відповідності наявних господарських засобів і джерел їх утворення. Баланс — це не просто складова методу бухгалтерського обліку, його елемент; це найважливіший документ бухгалтерської звітності, суттєве джерело інформації для управління, планування, організації виробництва, нормування, аналізу, контролю. Баланс є обліковою категорією, синтезом облікових записів, а тому його треба вміти читати і критично оцінювати з погляду змісту, будови, раціонального використання даних. 
Слово «баланс» походить від латинського слова «bilanx», що означає «двошальковий»; bilanx разом зі словом «libra» (терези) означало у римлян двошаль-кові терези (libra bilanx). Відтак у багатьох мовах з'явились слова, близькі до слова «bilanx», які означають «терези»: італійське — la bilancia, французьке — 1а balance, англійське — balance і т. д. Як обліковий термін слово «баланс» має два значення: рівність, рівновага двох підсумків протилежного значення, що має місце в рахунках, відомостях і таблицях: рівність сум чи кількості прибутку і витрат, дебету і кредиту, активу і пасиву. У цьому розумінні слово баланс зберігає близький зв'язок зі своїм первісним значенням: однакові підсумки ніби відповідають збалансованим шалькам терезів; таблиця, яка відображає результат облікової реєстрації, майновий стан підприємства в грошовій оцінці на відповідний момент, тобто стан його активів і пасивів. У своєму другому значенні, тобто як таблиця, що відображає майнову статику, а інколи й динаміку господарства, баланс є тісно пов'язаним із поточним обліком господарської діяльності, його організацією, формами і методами. Але існують ще й інші підходи та погляди, коли баланс розглядають як принципово незалежне від системи бухгалтерського обліку поняття. Проте в прихильників такого напряму втрачається баланс як облікова категорія, як облікове поняття. У зв'язку з цим його розглядають не просто як таблицю чи форму вираження результатів облікової реєстрації, а як сукупність конкретних властивостей господарства, притаманних йому реально, незалежно від того, наскільки і як вони відображуються рахівництвом. Такий баланс репрезентує в кожному господарстві сукупність усього обчисленого, усього того, що в господарстві підлягає грошовій оцінці. Такій оцінці підлягають основні й оборотні засоби, самі гроші, що перебувають на даний момент у господарстві, його юридичні відносини до третіх осіб і до власника господарства: інакше кажучи — це права й обов'язки господарства, його витрати й доходи. Сукупність виражених у грошовій формі матеріальних засобів, прав господарства і його витрат — з одного боку, і сукупність зобов'язань та доходів господарства з другого — на кожний момент перебувають у рівновазі, тобто балансуються, незалежно від того, як обліковуються ці об'єкти. Слово «баланс» має ще й третє — цілком інше значення, коли його застосовують для кількісних зіставлень певних економічних явищ. У таких балансах може і не бути рівності активу й пасиву: їх називають активними, наприклад, активний торговий баланс, коли вивіз перевищує ввіз, чи пасивними, коли потреби перевищують наявність відповідних ресурсів, товарно-матеріальних цінностей, нематеріальних активів. Кожне підприємство повинно здійснювати фінансово-господарську діяльність відповідно до свого статуту. Для цього йому необхідно мати основні й оборотні засоби, нематеріальні активи, певні кошти, здійснювати фінансові вкладення тощо. Інформація про наявність і рух майна та джерела його утворення має надходити своєчасно, а періодично ЇЇ треба узагальнювати для більш ефективного використання в управлінні, для здійснення контролю за збереженням засобів виробництва, вивчення складу та цільового використання господарських засобів. З цією метою засоби господарства та джерела їх утворення на підприємствах об'єднують в економічно однорідні групи, що знаходить відображення в бухгалтерському балансі.[10, ст. 56]

Зміст, форма балансу та загальні вимоги до розкриття його статей визначаються Національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 7 лютого 2013 р. №73 .

Розрізняють такі види бухгалтерського  балансу:

• вступний — складається  на початку діяльності підприємства;

• періодичний — складається  протягом календарного року за звітними періодами;

• річний — відображує стан капіталу підприємства, розміщеного  в активах і пасивах на початок  наступного року, а також результати діяльності за попередній рік;

• об'єднувальний — складається в разі злиття кількох підприємств у об'єднання на правах юридичної особи;

• розподільний — складається  при реструктуризації великих підприємств, поділу їх на менші за обсягом підприємства з правами юридичної особи;

• сапований — призначений для коригування контрактивних та контрпасивних статей балансу;

• ліквідаційний — складається  в разі ліквідації підприємства, яке  має статус юридичної особи;

• зведений — складається  на підприємстві, до складу якого входять  реструктуризовані підприємства чи господарства, виділені на самостійний баланс;

• консолідований — передбачає включення до його складу всіх підприємств  однієї компанії, фірми, концерну з  правом юридичної особи.

Баланс можна назвати також і порівняльним, бо в ньому всі показники наводяться в абсолютних величинах на початок року і на кінець звітного періоду. Це дає змогу протягом календарного року оцінювати показники балансу в динаміці, осмислювати їхні зміни. Процес складання балансу регламентовано Урядом України та відповідними державними органами. Особливо це стосується кінцевого (річного) балансу, складання якого потребує обов'язкової інвентаризації всіх його статей. Тому при складанні місячних, квартальних та річних балансів, повинні дотримуватись таких вимог:

1. Своєчасність балансу — складання та подання балансу за призначенням у належний термін.

2. Повнота балансу — відображення в ньому стану майна всіх структурних підрозділів, відділків, філій, що входять до складу підприємства. 
3. Об'єктивність балансу — вірогідність балансу, що базується на даних поточного бухгалтерського обліку.

4. Реальність балансу — відповідність його статей дійсності.

5. Наступність балансу — зв'язок звітного балансу з попередніми балансами за формою, будовою, змістом, відповідністю кореспонденції та оцінки.

6. Точність балансу — відповідність показників балансу показникам інших звітних форм.

7. Ясність балансу — доступність для розуміння не тільки особами, що його складали та підписували, а й усіма спеціалістами, які його вивчатимуть.

Кожна вимога відіграє важливу  роль у системі бухгалтерського  обліку і назвати якусь із них  найголовнішою неможливо. Усі вони пов'язані між собою, доповнюють одна одну і націлені на забезпечення достовірного, доступного, об'єктивного  і дійового бухгалтерського обліку (рисунок. 1). Рисунок наочно свідчить, що всі вимоги тісно пов’язані між собою і щодо балансу перебувають у прямому зв’язку. Але такі вимоги, як своєчасність, наступність, реальність, об’єктивність, точність мають ще й зворотний зв’язок між собою.[5, ст. 371]

 

Ясність балансу		Бухгалтерський  баланс		Повнота балансу
		Своєчасність балансу
Точність балансу		Наступність балансу		Об’єктивність балансу
		Реальність балансу

 

Рисунок 1. «Вимоги до бухгалтерського балансу»

 Дотримання вимог під час складання балансу забезпечує його багатогранність та значущість. А тому баланс необхідно розглядати з технічного, економічного, правового та наукового боку як вершину облікового процесу, найважливіше джерело інформації для оцінки, аналізу, планування, управління підприємством, як джерело для наукових досліджень.

Мета балансу — відобразити  стан господарських засобів та джерел їх утворення на певну дату. Звідси випливає, що баланс є синтезом професійних  дій фахівців з обліку, рушієм правильного  ведення обліку, інструментом визначення економічних, юридичних та господарських  відносин підприємства, передумовою  для ефективного нормування, поточного  та перспективного планування, найважливішим  звітним документом.