Кредитування населення

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ  УКРАЇНИ 

ЕКОНОМІЧНИЙ КОЛЕДЖ

 ДЕРЖАВНОГО ВИЩОГО НАВЧАЛЬНОГО  ЗАКЛАДУ 

«КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ  УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ВАДИМА ГЕТЬМАНА»

 

 

 

 

 

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни: «Банківська звітність»

на тему:

«Кредитування населення: сучасний стан та перспективи розвитку в Україні»

Спеціальність: 5.050105 –  Банківська справа

 

 

 

 

 

Виконала студентка  групи 3БС9-04

                                                                                        Економічного коледжу

                                                         Палісіка Кароліна

                                           Керівник:  

                                                    Волинець О.В.  

 

 

 

 

 

 

Київ-2010

ЗМІСТ

Вступ……………………………………………………………………………………3

РОЗДІЛ 1. ХАРАКТЕРИСТИКА КРЕДИТУВАННЯ НАСЕЛЕННЯ………………………………………………...………………………….

    1.1.Історія виникнення кредиту. Кредитні відносини в Україні……………..……

    1.2.Види кредитування……………………………………………………………….

РОЗДІЛ 2. СПОЖИВЧЕ КРЕДИТУВАННЯ НАСЕЛЕННЯ……………………………………………………………………………

    2.1.Сутність споживчого кредиту……………………………………………………

    2.2. Організаційно-економічні умови споживчого кредитування в сучасних умовах…………………………………………………………………………………….

РОЗДІЛ 3. АНАЛІЗ СУЧАСНОГО СТАНУ І ПЕРСПЕКТИВИ

РОЗВИТКУ КРЕДИТУВАННЯ НАСЕЛЕННЯ В УКРАЇНІ………............................

Висновок………………………………………………………….…………………….

Використана література………………………………………………………………..

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

    Актуальність. В останній час кредитування населення набуває все більшої актуальності. Пов’зано це з тим, що всі ланки суспільства прагнуть ефективно функціонувати, а без розвитку всіх напрямків банківської інфраструктури, насамперед споживчого кредитування, не можливий нормальний розвиток суспільства, а саме всіх його категорій (верст населення). Особливо актуально це питання стоїть перед молодим поколінням. Для нормального проживання яким відразу хотілося мати власне житло, можливість його обладнати. Говорячи про це, я маю на увазі не предмети розкошу, а елементарні засоби для існування, які є необхідними для нормального і щасливого проживання як молодих сімей так і інших верств населення.

  Мета. В результаті проведеної мною роботи були детально вивчені теоретичні та практичні аспекти, які стосуються як споживчого кредитування так і тих сфер з якими цей продукт стикається. Що стосується теоретичних аспектів, то вони розглянуті в першому розділі даної курсової роботи і розкривають класифікаційні види споживчого кредиту (в залежності від цільового характеру, суб’єктів кредитних відносин, способів організації надання позичкових коштів, форм видачі кредиту, ступені покриття кредитом вартості споживчих товарів, строків надання кредиту) та детально описують всі елементи кредитного процесу з урахуванням тієї особливості, що позичальником, як правило, є фізична особа.

    Об’єкт дослідження. Виходячи з вивчених мною теоретичних аспектів була досліджена робота комерційних банків України на ринку споживчого кредитування. В результаті цього дослідження було визначене теперішнє положення комерційних банків України, вивчено з якими проблемами стикаються банки на даному етапі своєї діяльності, процес споживчого кредитування та методи оцінки кредитоспроможності позичальників – фізичних осіб, фактори які впливають на діяльність банків як в середині самого банків так і ззовні, проаналізована програма дій банку, перспективи розвитку на  майбутнє.

    Робота складається з трьох розділів, так в першому розділі розглядаються теоретичні основи кредитування населення, детально розглядаються види та етапи процесу кредитування. В другому розділі ми розглянемо споживче кредитування, його організаційно-економічні умови кредитування в сучасних умовах. В третьому розділі спочатку робиться аналіз сучасного стану ринку споживчого кредитування, а потім розглядаються основні напрямки розвитку споживчого кредитування в загалі на Україні.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 1. ХАРАКТЕРИСТИКА КРЕДИТУВАННЯ НАСЕЛЕННЯ

1.1.Історія  виникнення кредиту. Кредитні  відносини в Україні

 

   Кредит походить від латинського «creditum», що означає «позика», «борг». Цей термін також перекладається як «вірю», «довіряю». А тому категорія кредиту переважно розглядається економічною наукою як довіра однієї особи до іншої, на підставі якої у позику надається певна вартість у грошовій або товарній формі  на тимчасове користування за відповідну плату. Таке визначення містить найбільш загальні характеристики, що розкривають зміст кредиту. При визначені цієї економічної категорії необхідно акцентувати увагу на таких основних ознаках:

1. кредит необхідно розглядати як обґрунтований на довірі специфічний тип економічних відносин;
2. економічною основою кредиту є мобілізація й нагромадження тимчасово вільних коштів і формування з них позичкового капіталу;
3. кредит представляє акт передачі кредитором певної суми капіталу у тимчасове користування позичальнику на умовах повернення та платності;

     Найпростішою  формою кредитних відносин, що  зародилася на перших етапах  становлення і розвитку товарного  виробництва та обміну, спочатку  був лихварський кредит, який  надавався дрібним виробникам  з виплатою високих позичкових відсотків, що часто призводило до повного розорення позичальників. Для нього характерні такі ознаки:

• позичальниками виступали дрібні виробники (селяни, ремісники), рабовласники та феодали;
• кредиторами – купці, монастирі, церква.

    Позичальники  переважно звертались за кредитом  для нагальних споживчих потреб  або оплати боргів. Окрім лихварського, товаровиробники надавали один  одному кредити при купівлі-продажу  товарів. Якщо покупець був  тимчасово неспроможний здійснити покупку за рахунок власних коштів, а продавець був зацікавлений в реалізації свого товару, то продаж товару міг відбутися у кредит (з відстрочкою платежу) під відповідні боргові зобов’язання та гарантії. Таким чином, товарообмін є тим грунтом, де виникають відносини з приводу кредиту.

      Формування  різнобічних і сталих мінових  відносин між контрагентами товарообміну  при активному обслуговуванні  їх банками призводить до посиленої  взаємної залежності і довіри  між суб’єктами ринку. Тому продаж товарів дедалі частіше здійснюється в кредит. У даному випадку необхідність кредиту витікає із функції грошей засобу платежу. Коли в процесі товарообміну відбувається відрив моменту відчуження товару від одержання грошового еквівалента тобто відносне відокремлення грошової форми вартості від товарної форми, що спонукає виникненню кредитних відносин.

Кредитні відносини  в Україні

      Історія  розвитку кредитних відносин  у незалежній Україні ще досить  коротка. Але складалась вона  на базі тих кредитних відносин, які існували в Радянському Союзі з його адміністративно-командною системою господарювання. Щоправда, у галузі кредитних відносин  перехід від старої до ринкової системи господарювання здійснювався швидше, ніж в інших сферах життя нашої країни. Це пояснюється тим, що в основі цих відносин лежить наймобільніший ресурс – гроші. Але, на жаль, кредитні відносини в Україні після розпаду Радянського Союзу розвивались недостатньо, що негативно вплинуло на розвиток і стан економіки.

      З переходом  до ринкових умов господарювання змінювався склад як кредиторів , так і позичальників. Основними кредиторами стали комерційні банки, у тому числі колишні державні. А позичальниками дедалі більше ставали приватні та колективні підприємства, приватні підприємці та окремі громадяни. Звичайно, здійснювалось кредитування і підприємств державної форми власності. Значні зміни стали відбуватись у формах і видах кредитів, особливо в методах кредитування. Від кредитування численних окремих об’єктів, передбачених банківськими інструкціями в радянський час, комерційні банки перейшли до кредитування суб’єктів, турбуючись насамперед про свої доходи і повернення кредиту. Замість досить складного порядку кредитування, який передбачав значні особливості для підприємств окремих галузей чи підгалузей економіки, кредитування почало здійснюватись в основному на покриття дефіциту оборотного капіталу підприємств.

      Ще у  1991р. законами України «Про  підприємства в Україні» і  «Про цінні папери та фондову  біржу» було легалізовано комерційний  кредит, який з 1930р. у Радянському Союзі був заборонений. У тому ж таки 1991р. було визнано, що вексельний обіг в Україні має здійснюватись відповідно до Женевської вексельної конвенції та Єдиного закону про переказні і прості векселі.

      У лютому 1993р. Національний банк України затвердив Порядок проведення банками операцій з векселями, якими були встановлені особливості застосування вказаних документів міжнародного загальновизнаного вексельного права в Україні. Як уже зазначалося, комерційний кредит може надаватись як з оформленним векселем, так і без такого оформлення. Останнє переважає, бо спочатку в Україні не повністю було прийнято вексельне законодавство та й обізнаність працівників банків і їх клієнтів з вексельним правом була недостатньою. У подальшому поширенню вексельного обігу заважала платіжна криза. З 1995р., після випуску облігацій внутрішньої державної позики, значних обсягів набув державний кредит. Причому через надійних позичальників та у зв’язку з вигідними умовами державної позики (високий дохід на облігації, зарахування сум, укладених у ці облігації, у рахунок обов’язкових мінімальних резервів комерційних банків, звільнення доходу на облігації від податку на прибуток тощо) комерційні банки в ці облігації вкладали значні ресурси. А це означало. Що менше коштів вони спрямовували на кредитування суб’єктів господарювання. Пізніше через погіршення умов державної позики та невиконання Урядом своїх зобов’язань щодо своєчасного її погашення довіра до цих облігацій з боку банків дещо впала.

      Кредитні відносини функціонують у системі економічних відносин. В основі їх лежить рух особливого виду капіталу – позичкового капіталу. У сучасному господарстві значно розширюються межі кредитних відносин. Кредит обслуговує все більшу частку товарних потоків, замінюючи традиційні товарно-грошові зв’язки обміну. Кредит необхідний як важливий засіб забезпечення фінансово-господарської діяльності економічних суб’єктів.

      Кредитні взаємовідносини регламентуються на підставі кредитних договорів,тщо укладаються між кредитором і позичальником тільки в письмовій формі, які визначають взаємні зобов’язання та відповідальність сторін і не можуть змінюватись в односторонньому порядку без згоди обох сторін. Кредитний договір може бути укладений як шляхом складання одного документа, підписаного кредитором та позичальником, так і шляхом обміну листами, телеграмами, телефонограмами, підписаними стороною, яка їх надсилає.

      Кредитні  відносини поєднують у собі  дві підсистеми:

1. кредитно-грошові відносини;
2. кредитно-товарні відносини.

  У позичку може надаватися вартість як у грошовій, так і в товарній формі. Роль і місце кредитних відносин національній економіці залежить від стану самої економіки. Сучасний кредит і кредитні відносини в Україні носять перехідний характер, вони відображають кризовий стан вітчизняної економічної системи.

      Кредитні  відносини виникають і діють  між двома суб’єктами: кредитором, який надає позику, і позичальником,  який отримує позику. Рушійним  мотивом надання позики у тимчасове  користування  є одержання доходу у формі позичкового відсотка. Метою кредитора є одержання прибутку (відсотка); метою позичальника – задоволення тимчасової потреби у додаткових грошових ресурсах. З боку кредитора позика є актом комерційного продажу на певний термін грошових коштів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.2.Види кредитування

 

      В науковій літературі існує безліч критеріїв класифікації кредитів, найбільш популярним критерієм є "цільова спрямованість позики або позики".

      По цільовій спрямованості можна виділити наступні види кредитів: споживчий, кредитні карти, автокредитування, іпотечний, банківський і лізинг. Розглянемо кожний з них.

     Споживчий кредит - позика (позика), надана кредитною установою (Банком, Ломбардом) фізичній особі в цілях придбання товарів або послуг особистого споживання з відстроченням платежу, з подальшим відшкодуванням запозичених засобів і відсотків по ним.

     Споживчий  кредит дає можливість отримати ті речі, яких без використання кредиту потрібно було б довго чекати, або ж які були б недоступні для отримання, робити придбання товарів в зручний час, навіть тоді, коли споживач немає в своєму розпорядженні необхідної суми готівки, дозволяє оплачувати непередбачені термінові витрати.

      Споживчий кредит включає наступні суб-віди:

• кредит на невідкладні потреби пов'язані з оплатою послуг;
• кредит на освіту, кредит на ремонт житла;
• кредит на покупки, кредит молодій сім'ї;
• кредит пенсіонерам;
• кредит співробітникам компаній та інші.

      Кредитні карти - банківські пластикові карти, що дозволяють використовувати їх як платіжний засіб. А так само витрачати грошові кошти або недоліку засобів на картковому рахунку клієнта, через відкриту банком-емітентом кредитну лінію (овердрафт) з певним максимальним одноразовим витратним лімітом кредитування, з подальшим відшкодуванням запозичених грошових сум і відсотків по ним.