Організація і облік короткострокового кредитування та шляхи його удосконалення (на матеріалах сільськогосподарського товариства з обме

 

 

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ І ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ

УНІВЕРСИТЕТ ІМ. В.В. ДОКУЧАЄВА

 

Інститут післядипломної освіти

 

Кафедра фінансів

 

 

Пояснювальна записка

до

ДИПЛОМНОЇ РОБОТИ

освітньо-кваліфікаційного рівня «спеціаліст»

 

на тему: «Організація і облік короткострокового кредитування та шляхи його удосконалення (на матеріалах сільськогосподарського  товариства з обмеженою відповідальністю «Мрія»

Куп’янського району Харківської області)»

 

 

 

 

                                                      

                                                                    Виконав: студент

                                                                    спеціальності 7.03050901

                                                                     «Облік і аудит»

                                                                     Мороз  О.О.

                                                                     Керівник: Євдокімова М.О.

                                                                     Рецензент: Ковальова О.В.

 

 

 

 

Харків – 2014 р. 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Зміст

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

 

Актуальність теми. Визначальною умовою сталого розвитку аграрного сектора економіки є забезпеченість суб’єктів господарювання необхідним обсягом фінансових ресурсів. Одним із найбільш істотних джерел їх формування є кредити комерційних банків, важливість постійного використання яких зумовлюється особливостями галузі. Становлення конкурентоспроможних підприємств і фінансова результативність їх діяльності визначальною мірою залежить від ефективності використання всіх економічних чинників, у тому числі і короткострокових кредитів.

Тому організація кредитування дуже  актуальна в умовах ринкових відносин, тому що велика роль банківського кредиту є в організації оборотного капіталу підприємств, що мають сезонні умови постачання, виробництва або реалізації. Кредит їм потрібно для формування тимчасових запасів і незавершеного виробництва.

Поступове подолання країною економічної кризи та збільшення обсягів державної підтримки сприяє розвитку сільськогосподарських підприємств, що позитивно впливає на зміцнення до них довіри комерційних банків, а відповідно,  підвищення рівня забезпеченості кредитними ресурсами. Позитивні тенденції зумовлюють необхідність виміру впливу кредиту на результати діяльності позичальника, що дасть змогу визначити шляхи підвищення ефективності його використання.

У вирішенні даного питання зацікавлені всі учасники кредитних відносин, зокрема:

- кредитор, діяльність якого спрямована  на отримання прибутку у вигляді  відсотків за користування позикою;

- позичальник – для своєчасного розрахунку з банком та уникнення штрафів, втрати забезпечення й загрози банкрутства;

- держава - аграрна політика якої визначає пріоритетні напрями розвитку галузі.

 Тому  сучасний стан банківського кредитування  є важливим як для національної  економіки так і для суб’єктів  господарювання.           Ринкові умови господарювання  вимагають приведення до дії  факторів, які здійснюють безпосередній  вплив на ефективність управління. Вирішенню цієї проблеми сприяє  раціоналізація інформаційного  забезпечення. Збільшення обсягів  та різновидів інформації зумовлює  система суспільно-господарських  відносин і, зокрема, фінансових  відносин на рівні держави  і на рівні суб’єктів господарської  діяльності. У умовах ринкової  економіки сільськогосподарські  підприємства повинні покривати  всі свої витрати власними  доходами, основним джерелом яких  є виручка від реалізації продукції, робіт і послуг. Однак у силу  тривалості виробничого циклу  підприємства відчувають протягом  року потреба в грошових та  інших засобах, яка задовольняється  за допомогою банківських кредитів.

 Для  підвищення ефективності застосовуваних  управлінських рішень і поліпшення  діяльності в цілому необхідна  об'єктивна інформація. Надання такої  інформації може забезпечити  належна організація обліку на  підприємствах.

Система обліку розрахунків по кредитах і позиках повинна сприяти виконанню договірних зобов'язань, планових завдань і підвищення ефективності використання отриманих коштів кредитів і позик. Облік розрахунків за кредитами і позиками повинен забезпечувати:

- можливість  систематичного контролю за цільовим  та раціональним використанням  отриманих кредитів і позик;

- правильність  нарахування і своєчасність погашення  заборгованості за відсотками  за отриманими кредитами і  позиками;

- інформацією  для прийняття управлінських  рішень з переоформлення кредитів  та позик при їх простроченні;

проводити своєчасну вивірку операцій за рахунками розрахунків за кредитами, позиками і розрахунками з банками, іншими дебіторами і кредиторами.

Фінансове середовище зумовлює функціонування та взаємодію з системою розрахунків, яка опосередковує фінансово-господарську діяльність. Розрахунки, маючи постійно діючий, динамічний характер, потребують певних управлінських впливів, що виробляються в системі фінансового менеджменту на основі переробки чисельних потоків різноманітної економічної інформації, провідна роль у загальній сукупності якої належить обліковій інформації. Разом з тим, вивчення наукових праць та практика господарської діяльності свідчать про те, що деякі з теоретичних положень відносно трактування банківського кредитування сільськогосподарского підприємства  є дискусійними, а ряд важливих аспектів їхньої організації,  методики обліку потребують удосконалення. У зв’язку з цим вибір теми дослідження та його цільова спрямованість є достатньо актуальними. 

Мета і задачі дослідження.  Метою даної роботи є дослідження науково обґрунтованих пропозицій щодо підвищення ефективності використання короткострокових банківських кредитів сільськогосподарськими підприємствами та розкриття нинішніх проблем банківського кредитування, а також   аспектів організації обліку  короткострокового кредитування сільськогосподарських підприємств. Відповідно до цільової спрямованості дипломної роботи на дослідження поставлено такі задачі:  

- розкрити  теоретичні засади та економічну  сутність  короткострокових банківських  кредитів  з метою визначення  їх взаємозв’язку із доходом  та витратами.  Також провести  детальну класифікацію кредитів задля визначення їх  необхідності визначених таким чином видів кредитів,щоб врахувати їх функції при побудові рахунків для обліку короткострокових позичок;                                                                                                                                                                                                                                                        -  визначити ефективність використання короткострокових кредитів   та необхідність їх застосування в сучасних умовах у системі управління фінансами через урахування якомога більшої чисельності факторів, що мають вплив на їх здійснення,  та можливості вважати їх інтегрованим об’єктом бухгалтерського обліку ;

  - застосувати системний підхід до дослідження короткострокового кредитування з метою  їх організації та ефективного використання, а також урахування цього при розробці облікової політики щодо обліку розрахунків;     - узагальнити практику надання та погашення кредиту, що визначає організацію та технологію обліку  підприємства; 

- внести  пропозиції удосконалення організації  обліку короткострокових позичок.       

Об’єктом дослідження є механізм грошового короткострокового кредитування підприємств виробничої сфери і система розрахунків по короткостоковим позичкам  між суб’єктами господарської діяльності та банківськими установами. 

Предметом дослідження є теоретичні та практичні аспекти організації та методики обліку  надання, використання та погашення короткострокових позичок суб’єктами  господарювання. 

Методи дослідження. Теоретичною та методологічною основою дипломної роботи склали наукові праці вітчизняних та зарубіжних вчених за обраною проблематикою, законодавчі акти, нормативні документи, інструктивні матеріали, що регламентують порядок обліку короткострокових позичок, дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності СТОВ «Мрія», Куп’янського району Харківської області. Дослідження ґрунтуються на застосуванні загальнонаукових та часткових прийомів і способів. Використано методи аналізу, зведення та групування, порівняння та співставлення тощо. Основними методами, що були використані в процесі здійснення  дослідження для вирішення поставлених завдань, є сукупність загальнонаукових і специфічних способів і прийомів, зокрема:

• абстрактно-логічний – в частині дослідження сутності та необхідності  використання короткострокових кредитів і методик її визначення;
• статистико-економічні, логічний та монографічний – при визначенні ефективності використання сільськогосподарськими підприємствами кредитних ресурсів та шляхів їх підвищення;
• розрахунково-конструктивний – при внесенніі пропозицій щодо напрямів удосконалення організації обліку короткострокового кредитування і методичного підходу до її визначення.

 Структура роботи. Дипломна робота складається з загальної характеристики, чотирьох розділів, висновків, списку використаних літературних джерел та додатків. Основний зміст роботи становить 110 сторінок, містить 8  таблиць, 1 рисунка, список використаних джерел   з 109 найменувань.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ 1. Теоретичні основи організації і обліку короткострокового кредитування

 

1. Необхідність та суть кредиту в ринкових умовах

господарювання

 

Історичною подією для нашої держави стало прийняття Верховною Радою України 28 червня 1996 р. Конституції, яка констатує, що Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава. Людина, її життя, честь і гідність, недоторканість і безпека визначаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Згідно з Конституцією, Законами України встановлюється:

- Державний  бюджет і бюджетна система  України;

- система  оподаткування, податки і збори;

- засади  створення і функціонування фінансового, грошового, кредитного та інвестиційного  ринків;

- статус  національних та іноземних валют  на території України;

- порядок  випуску та обігу державних  цінних паперів, їх види і типи.

Держава  забезпечує  захист   прав   усіх   суб'єктів   права власності і  господарювання,  соціальну  спрямованість  економіки. Усі суб'єкти права власності рівні перед законом  [1].

 Зміцнення  України, як суверенної держави  і вихід її у світовий ринок  гідним конкурентом, залежить від  того, яку економічну та політичну  систему вона буде будувати. Світовий  досвід показав, що найбільш ефективною  є ринкова економіка.

Невід'ємною частиною економічної системи країни є українські банки основним прибутком яких є кредити. Взаємовідносини  підприємств з установами банків по кредитах регулюються Законами України « Про банки і банківську діяльність [7]. Закон України «Про банки і банківську діяльність» визначає банківський кредит як будь-яке зобов'язання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов'язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов'язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов'язання щодо сплати процентів та інших зборів із такої суми.

Необхідність кредиту викликана існуванням товарно-грошових відносин. Його передумовою є наявність поточних або майбутніх доходів у позичальника, а конкретними причинами, що обумовлюють необхідність кредиту, - коливання потреби в коштах та джерелах їх формування як у юридичних, так і у фізичних осіб. Коли в одних із них кошти вивільняються, іншим їх не вистачає. Ця суперечність розв'язується за допомогою кредиту, котрий необхідний позичальнику для розширення виробництва або для повнішого задоволення власних потреб.

Кредит (від лат. «creditum» - позика, борг, «credere» - вірю) - як економічна категорія виражає відносини між людьми з приводу позики грошей на умовах обов'язкового повернення їх у певний строк з оплатою у вигляді відсотка. Юридична або фізична особа, яка видала гроші в борг, є кредитором, а котра отримала - позичальником. У процесі руху позики між кредитором і позичальником складаються певні економічні відносини. 
   Необхідність кредитних відносин у ринковому господарстві загальновідомі. Виникають дві протилежні ситуації. Перша - в окремих підприємств, фірм, приватних осіб та інших учасників ринкових відносин утворюються тимчасово вільні гроші (надлишки коштів у вигляді амортизаційних відрахувань, тимчасово «зайві» кошти через незбіг у часі реалізації товарів та послуг і придбання нових партій сировини, матеріалів тощо, а також у зв'язку з сезонним виробництвом; кошти заощадженні, але не використані для нового будівництва, реновації основних фондів, виплати заробітної плати, грошові доходи й заощадження населення). Друга ситуація - в учасників ринкових відносин виникає потреба в додаткових грошових ресурсах понад ті, які вони мають на даний момент. Ця суперечність вирішується з допомогою кредиту.