Інвестиційна діяльність комерційних банків і страхових компаній

 

Тема:

Інвестиційна діяльність  комерційних банків і страхових компаній

Вступ

Розділ 1. Теоретичні аспекти інвестиційної діяльності комерційного банку

1.1. Сутність та класифікація інвестицій

1.2. Суть та значення інвестиційної діяльності комерційного банку

1.3. Ризики в інвестиційній діяльності банків

Розділ 2.Становлення та розвиток ринку страхових послуг в Україні.

2.1.Нормативно-правове регулювання ринку страхових послуг

2.2. Державне регулювання страхової діяльності.

2.3.Страхування інвестицій.

Розділ 3.Шляхи вдосконалення інвестиційної діяльності банку і страхових компаній

3.1. Перспективи вдосконалення інвестиційної діяльності комерційних банків в Україні

3.2.Забезпечення ефективності діяльності страхових компаній в Україні

Висновки

Список використаних джерел

 

                               План затверджено:  __________________________

 

                                                                            _________________(дата)

 

ВСТУП

Головною тенденцією розвитку світової економіки сьогодення є  швидкий розвиток світових фінансових ринків та виникнення новітніх фінансових інструментів, котрі, у свою чергу, впливають  на динамічний розвиток банківської  справи. Основною рисою розвитку банківської  діяльності є зростання напрямів, серед яких чільне місце займає інвестиційна діяльність комерційних банків на ринку цінних паперів.

Актуальність теми пов’язана також із тим, що реформування економіки України супроводжується структурною реорганізацією галузей, розвитком фондових бірж та позабіржових систем, що обслуговують рух грошей і капіталів, концентрацією інвестиційних ресурсів у вітчизняних власників  що, в свою чергу, потребує якісних банківських послуг на ринку фінансових послуг України. Адже комерційні банки як фінансові посередники на ринку грошей і капіталів здатні забезпечити своєчасне і необхідне зустрічне покриття потреби в інвестиціях тимчасово вільними коштами інституційних секторів економіки.

Дослідження інвестиційної  діяльності комерційних банків посідають  вагоме місце в наукових працях закордонних  і вітчизняних вчених, зокрема: Болгар Т.М., Василенка Д.В., Васильченко З.М., Корнєєва В.В., Луціва Б.Л., Майорової Т.В., Мороза А.М., Пересади А.А., Пікус Р.В., Приказюк Н.В, Притули Н.М., Савлука М.І, Сало І.В. та ін.

Метою роботи є узагальнення теоретичних засад інвестиційної  діяльності комерційних банків та страхових  компаній та розробка практичних рекомендацій щодо удосконалення механізму її реалізації в Україні.

Відповідно до поставленої  мети визначено основні завдання дослідження, спрямовані на її досягнення:

• узагальнити сучасні теоретичні підходи на економічну природу інвестиційної діяльності комерційних банків на ринку цінних паперів;
• визначити форми участі банків та страхових компаній в інвестиційному процесі на ринку цінних паперів та виявити ризики інвестиційної діяльності банків;
• розробити рекомендації щодо удосконалення механізму реалізації інвестиційної діяльності комерційних банків в умовах розвитку ринку цінних паперів України;
• розробити методичне забезпечення для формування інвестиційних портфелів комерційних банків в Україні.

Об’єктом дослідження  є інвестиційна діяльність комерційних  банків.

Предметом дослідження є  теоретичні засади інвестиційної діяльності комерційних банків на ринку цінних паперів та механізм її реалізації в Україні.

Методи дослідження. У  процесі дослідження використовувалися  загальнотеоретичні та спеціальні методи. Зокрема, для вирішення поставлених  завдань використовувалися наступні методи: системний та абстрактний  – при дослідженні економічної  природи інвестиційної діяльності комерційних банків та форм участі банків в інвестиційному процесі  на ринку цінних паперів. При вивченні механізму реалізації інвестиційної  діяльності комерційних банків на ринку  цінних паперів України використовувалися  методи аналізу та синтезу.

Інформаційною базою дослідження  є законодавчі та нормативні акти, що визначають умови інвестиційної  діяльності комерційних банків на ринку  цінних паперів України, офіційні статистичні  матеріали Державного комітету статистики України, аналітичні дані Національного  банку України, Державної комісії  з цінних паперів та фондового  ринку, Асоціації українських банків та Міністерства фінансів України. У  роботі широко використовувалися інформаційні джерела міжнародних фінансових організацій, наукові праці вітчизняних  і зарубіжних економістів, присвячені проблемам інвестиційної діяльності комерційних банків на ринку цінних паперів.

РОЗДІЛ 1

 ТЕОРЕТИЧНІ  АСПЕКТИ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ  КОМЕРЦІЙНОГО БАНКУ

 

1.1. Сутність та  класифікація інвестицій

 

Дослідження інвестиційної  сфери економіки завжди перебувало в центрі уваги економічної думки. Це зумовлено тим, що процес інвестування є базовим елементом повсякденної господарської діяльності суб’єктів  ринку та процесу економічного зростання  держав світу. Світовий досвід показує, що країни не в змозі розвивати  свою економіку без залучення  та ефективного використання інвестицій. Акумулюючи приватний, державний або  іноземний капітал, забезпечуючи доступ до сучасних технологій і менеджменту, інвестиції не тільки сприяють формуванню національних інвестиційних ринків, а й пожвавлюють ринки товарів  і послуг. Крім того, інвестиції зазвичай сприяють заходам макроекономічної стабілізації [14, с. 4].

Незважаючи на виняткову  увагу дослідників до ключової економічної  категорії «інвестиції», наукова  думка до цих пір не розробила  універсальне визначення інвестицій, яке відповідало б вимогам  як теорії, так і практики, а також  було б адекватним з позиції конкретного  суб’єкта їх здійснення – держави, підприємства, домогосподарства [6].

Трактування вітчизняними та зарубіжними вченими терміна  інвестиції представлено у табл. 1.1.

Таблиця 1.1

Трактування терміна «інвестиції» в різних джерелах

Автор	Зміст визначення
Господарський кодекс України  від 16.01.2003 р. № 436–IV [3]	Інвестиції – довгострокові  вкладення різних видів майна, інтелектуальних  цінностей та майнових прав в об’єкти  господарської діяльності з метою  одержання доходу (прибутку) або  досягнення іншого соціального ефекту
Закон України «Про інвестиційну діяльність» від 18.09.1991 р. [25]	Інвестиціями є всі  види майнових та інтелектуальних цінностей, які вкладаються в об’єкти  підприємницької та інших видів  діяльності, в результаті якої створюється  прибуток (дохід) або досягається  соціальний ефект
Продовження таблиці 1.1
Дж.M. Кейнс [2]	Інвестиції – поточний приріст цінностей капітального майна внаслідок виробничої діяльності певного періоду, це та частина доходу за певний період, яка не була використана  для споживання
Ю. Морозов [16]	Інвестиції – довгострокові  вкладення коштів у різні галузі економіки з метою отримання  прибутку
А. Пересада, О. Смирнова, С. Онікієнко, О. Ляхова [21]	Інвестиції – матеріально-фінансова  основа оновлення і нагромадження  основного капіталу, що визначає структуру  економіки, темпи її зростання та рівень конкурентоспроможності на світовому  ринку
А. Загородній, Г. Вознюк, Т. Смовженко [5]	Інвестиції (від лат. investire – одягати, оточувати) – грошові, майнові, інтелектуальні цінності, що їх вкладають в об’єкти підприємницької та  інших видів діяльності з метою отримання прибутку або досягнення соціального ефекту; капітальні вкладення в розвиток виробництва чи невиробничу сферу
О. Терещенко [ 30]	Інвестиції – це всі  види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об’єкти підприємницької  та інших видів діяльності, в результаті якої створюється прибуток (дохід) або  досягається соціальний ефект
О. Базілінська [1]	Інвестиції (нім. іnvestition, від лат. іnvestiro – одягаю) є частиною сукупних витрат, що складається з витрат на нові засоби виробництва, інвестиції в нове житло і приросту товарних запасів. Тобто інвестиції – це частина ВВП, не спожита в поточний період, що забезпечує приріст капіталу в економіці
Р. Костирко [8]	Термін «інвестиції» походить від латинського слова invest, що означає «вкладати». Звичайно, з цим процесом пов’язані два фактори – час та ризик. Під інвестиціями розуміють сукупність витрат, реалізованих у вигляді довгострокових вкладень капіталу в реальні або фінансові об’єкти. Інвестиції здійснюються з метою одержання результату – кількісного (доходу) або якісного
Н. Чирик [34]	Інвестиціями є всі  види майнових та інтелектуальних  цінностей, що вкладаються в об’єкти  підприємницької та іншої діяльності, у результаті якої створюється прибуток або досягається  соціальний ефект. У перекладі з англійської  мови – це капітальні вкладення. Вони є довгостроковими, цільовими, здійснюються державними і недержавними (приватними або індивідуальними) інвесторами  на підставі інвестиційної угоди, передбачають отримання прибутку інвестором, підлягають державній реєстрації
О. Скібіцький [28]	Інвестиції (від лат. invest – вкладати) являють собою вкладення капіталу з метою подальшого його збільшення
К. Паливода [20]	Під інвестиціями розуміють  будь-які грошові вкладення, здійснені  заради отримання прибутку, довготермінові вкладення капіталу в різні сфери  та галузі народного господарства всередині  країни та за її межами з метою привласнення прибутку

 

Як видно, термін «інвестиції» необхідно розглядати як на рівні  держави, так і на рівні підприємства. З погляду макроекономіки, інвестиції – це частина валового внутрішнього продукту, не спожита в поточний період, яка складається з витрат на нові засоби виробництва, інвестицій у нове житло і приросту товарних запасів, що безпосередньо сприяє зростанню  загальної величини нагромадженого в економіці  капіталу через витрати, що здійснюються економічними суб’єктами з метою нагромадження капіталу, що передбачає створення нового капіталу та відшкодування зношеного капіталу.

З погляду мікроекономіки, інвестиції – процес створення нового капіталу на підприємстві, що вимагає  витрат фінансових ресурсів і приводить  до змін у запасах капіталу підприємства.

Інвестиції поділяються  за видами (формами) і класифікуються за окремими ознаками, проте сьогодні відсутній єдиний підхід щодо класифікації інвестицій, практично немає класифікації інвестицій для окремих галузей.

Відсутність точного визначення класифікаційних ознак інвестицій можна пояснити їх багатогранністю  та досить широкою сферою застосування у діяльності суб’єктів господарювання. В загальному слід зазначити, що класифікація інвестицій визначається вибором критерію, який покладений в її основу. При  класифікації інвестицій базисною типологічною ознакою виступає об'єкт вкладення  засобів.

У фундаментальному підручнику «Інвестиції» відомих американських  економістів Уільяма Ф. Шарпа, Гордона Дж. Александера, Джеффрі В. Бейлі, інвестиції класифікуються на фінансові та реальні [шарп]. Реальні інвестиції характерні для нерозвинених економік, де вони займають основну частину, в розвинутих економіках більша частина – фінансові інвестиції. У той же час на практиці ці дві форми інвестицій переважно взаємодоповнюють одна одну і не конкурують.

Професор Вайнріх запропонував наступну класифікацію інвестицій відносно об’єктів їх застосування:

1) інвестиції у майно  (матеріальні інвестиції) – інвестиції  у будівлі, споруди, обладнання, запаси матеріалів;

2) фінансові інвестиції  – придбання акцій, облігацій  та інших цінних паперів; 

3) нематеріальні інвестиції  – інвестиції у підготовку  кадрів, дослідження, рекламу [27, с. 14].

У вітчизняній літературі також відсутній єдиний підхід щодо класифікації інвестицій.

Мазаракі А. А. виділяє лише три основні форми здійснення інвестиційної діяльності: реальні (прямі, економічні), фінансові, а також інноваційні інвестиції, сутність яких полягає у вкладанні коштів у нематеріальні активи, пов'язані з упровадженням досягнень науково-технічного прогресу в господарську діяльність торговельного підприємства [12, с. 56].

В роботі Майорової Т. В. запропоновано розширити класифікацію інвестицій до п’яти ознак:

1. За об'єктами вкладення  засобів (майна): реальні та фінансові  інвестиції. Реальні інвестиції  автор поділяє на інвестиції  в «зовнішні умови» та інвестиції  у власну діяльність.

2. За характером участі  в справах підприємства: прямі  та  портфельні  інвестиції. До  прямих інвестиції відносяться  такі  що формують більше 10…25% капіталу фірми і дають право  на участь в управлінні підприємством.  Портфельні  інвестиції передбачають  лише отримання  інвестором  дивідендів на акції підприємства  або інші цінні папери.

3. За періодом інвестування: короткострокові (до одного року) та довгострокові (більше одного  року) інвестиції. 

4. За формою власності  інвесторів: приватні, державні, іноземні  та сумісні. 

5. За регіональною ознакою:  внутрішні  інвестиції, які здійснюють  в об'єкти інвестування в межах  країни та зовнішні, що здійснюються  за межами країни [13, с.72].

І. П. Мойсеєнко поділяє  погляди Т. В. Майорової щодо класифікації, та пропонує за періодом інвестування виділяти ще й середньострокові, а також розширити класифікацію за рівнем ризику і виділяє безризикові, низькоризикові, середньоризикові, високоризикові, спекулятивні, що різняться ступенем ризику втрати капіталу або очікуваного доходу [15].

Крупка Є. Д. виокремлює такі класифікаційні ознаки інвестицій, як [10, с.16] види інвестицій; форми інвестування; об’єкти інвестування; суб’єкти інвестування; участь в інвестуванні; термін інвестування.

Федоренко В. Г. класифікує інвестиції в об’єкти підприємницької діяльності за [32, с. 10] об’єктами розміщення коштів; характером участі в інвестуванні; періодом інвестування; формами власності  інвесторів; регіональною ознакою.

Окремі автори групують інвестиції за: об’єктами; територіальною ознакою; характером участі в інвестуванні; періодом інвестування; формами власності  інвестованих ресурсів та ін. [4, с. 69].

На нашу думку, окремі класифікації, можна вважати базовими, зокрема  класифікацію, надану в роботах Бланка І. А., яка розширює класифікації попередніх авторів та відповідно до якої інвестиції класифікуються за такими  ознаками: об’єктами вкладення, характером участі в процесі інвестування, періодом інвестування, формами власності  інвестиційних ресурсів, регіональною ознакою, за відтворювальним напрямом, за ступенем залежності від доходів, від виконання, за рівнем доходності та ліквідності, за характером використання капіталу та ін. [2, с. 38].