Вживання англіцизмів в журнальних та газетних Статтях

 

ЗМICТ

 

ВСТУП…………………………………………………………………………2

Розділ 1. АНГЛОМОВНІ ЗАПОЗИЧЕННЯ В

                 НІМЕЦЬКОМОВНІЙ ПРЕСІ…………………………………....6

1. Визначення терміну «запозичення» та його

      собливості………………………………………………….....6

2. Класифікація запозичень в сучасній германістиці………....8

                .1.3. Лексико-граматичні особливості англомовних

             Запозичень………………………………………………..…10

       1.4.    Гаєета як форма міжкультурної та міжмовної

       Взаємодії……………………………………………………..15

                  1.5.     Стилістичні особливості заголовків

       німецькомовних  періодичних видань……………………19

Розділ 2. СТИЛІСТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ

                ВЖИВАННЯ АНГЛОМОВНИХ ЗАПОЗИЧЕНЬ

                В ГАЗЕТНИХ ТА ЖУРНАЛЬНИХ ТЕКСТАХ……………….21

2.1. Вживання англіцизмів у заголовках……………………..22

2.2. Вживання англіцизмів в журнальних та газетних

            Статтях…………………………………………………….25

ВИСНОВКИ………………………………………………………………….29

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖКРЕЛ…………………………………30

СПИСОК ДЖЕРЕЛ ФАКТИЧНОГО МАТЕРІАЛУ…………………...33

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

У цій курсовій роботі запропоновано  аналіз стилістичних особливостей англомовних  запозичень в німецькомовній пресі.

Місце і роль газети в  сучасній історії не можуть бути зрозумілими  без аналізу того впливу, який газета здійснює на ментальність, соціальну  поведінку, життя читачів, суб'єктів, що приймають участь в комунікативному  процесі.

Саме мова газети є дзеркалом соціальної, політичної культури суспільства. Категорія мови відноситься до тих культурних універсалій, які складаються і розвиваються на перетині різноманітних векторів пізнання (культурно-антропологічного, лінгвокультурологічного, науково-філософського та ін.), формуючи модель глибокого, різностороннього і цілісного осмислення світу. Розуміння мови як багатозначного і багатофункціонального культурного феномену пояснює необхідність її комплексного розбору, що відповідає перспективній науковій спрямованості до інтеграції знань і методів різних дисциплін з метою системного вирішення конкретних проблем. Використання міждисциплінарного підходу в рамках даної роботи виправдано також специфікою об'єкту дослідження – процесами глобалізації, що виявилися в комунікативному зближенні, окультуренні і наступному мовному запозиченні при домінуючій ролі англійської мови – вивчення якої, через її синтетичний характер, неможливе поза широким історико-культурним контекстом.

 

Актуальність теми роботи визначається загальною спрямованістю сучасних лінгвістичних досліджень на розгляд стилістичних особливостей вживання англомовних запозичень в газетних та журнальних текстах. Ця тема повністю відповідає сучасним потребам, адже аналіз впливу англійської мови на німецьку газетну мову при тенденції глобального творення світу крізь призму культури дозволяє не тільки відзначити нові проблеми, але і переглянути вже традиційні, такі, як співвіднесеність нового світу з культурною традицією, зіставлення авторських концепцій з положеннями мовної культури, взаємозв`язок теорії і мовної практики на сторінках німецьких газет, відповідність мовної свідомості загальнокультурним напрямам історичного етапу.

В цілому, в результаті спостережень над особливостями семантичної  інтерпретації і варіантами функціонального  використання культурою мови як явища, що пронизує всі рівні соціального  буття, здається можливим реконструювати мовну картину світу німців в  її багатообразності і цілісності (інтегрованості), що є актуальним у зв`язку з існуючою потребою в науковому осмисленні культурних універсалій і динамічних систем.

Отже, актуальність роботи визначається стійким інтересом сучасної гуманітарної науки (вітчизняної і закордонної) до культурних наслідків мовного  впливу, взаємодії як результату динаміки людської культури; прагнення до переоцінки сталих, традиційних суджень.

 

Мета і завдання дослідження полягає у встановленні стилістичних особливостей вживання англомовних запозичень в німецькомовній періодиці, а також особливостей функціонування німецької мови як культурологічної категорії в системі англовпливу в глобальному середовищі в спільності (єдності) наукового, культурно-філософського і лінгвокультурологічного, комунікаційного і семіотичного компонентів.

Дана мета передбачає вирішення  наступних задач:

- вивчити культурну місію преси, зосередивши увагу на газетній семантиці в межах німецької журналістики;

- дослідити мовну модель іншої культури (англомовну) в контексті газетної комунікації як соціокультурного явища;

- розглянути лексичні, стилістичні та граматичні особливості англіцизмів;

- дослідити класифікації англомовних запозичень, які існують в сучасній германістиці;

- проаналізувати стилістичні особливості вживання англомовних запозичень в газетних та журнальних статтях.

 

Об'єктом дослідження цієї курсової роботи є процес міжкультурної взаємодії, який виявляється в комукаційному зближенні, окультуренні і наступних мовних запозиченнях на матеріалі німецькомовної періодики.

 

Предметом дослідження даної курсової роботи є стилістичні особливості англомовних запозиченнь в німецькомовній пресі.

 

Для досягнення мети дослідження  і вирішення поставлених задач  використовувався комплекс методів дослідження (емпіричний, аналітичний, узагальнюючий), в тому числі:

- типологічний аналіз періодичних видань;

- трансформаційного аналізу;

- компонентного аналізу для встановлення семантичного об`єму досліджуваних одиниць;

- аналіз словникових дефініцій з метою виявлення справжніх англіцизмів;

- метод порівняння (опора на аналіз співставлення) періодичних видань;

- збір і аналіз відомостей про історико-культурний розвиток національної мови Німеччини від його становлення до сучасного спеціалізованого лексичного арсеналу в глобальному універсумі;

 

Практичне значення курсової роботи зумовлене доцільністю використання її основних положень та висновків у теоретичному курсі стилістики німецької мови. Крім того результати дослідження можуть бути використані при створенні спецкурсів із стилістики, лінгвістики, лексикології, лінвокульторології та семіотики; а також при паралельному вивченні двох мов. Матеріали дослідження єосновою для складання підручників, навчальних посібників; при написанні методичних розробок, наукових статей, робіт тощо.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ 1

АНГЛОМОВНІ ЗАПОЗИЧЕННЯ  В НІМЕЦЬКОМОВНІЙ ПРЕСІ

 

Цілком імовірно, що вплив  англомовних запозичень на лексичний  склад німецької мови має важливе  значення як для лексикології цієї мови, так і для лінгвістики  вцілому. Докладний огляд цієї проблеми виходить за рамки нашого дослідження, де в центрі уваги перебувають  лише запозичення та їх стилістичні  особливості. У цьому розділі  ми обмежуємося лише тими питаннями, що є релевантними для подальшого аналізу теми дослідження.

 

1. Визначення терміну «запозичення» та його особливості

 

В умовах мовних контактів  між країнами одним з найпоширеніших видів лексичних інновацій є  перенесення лексичного матеріалу  з однієї мови в іншу – запозичення  іншомовних лексем.

При розгляді питання про  вживання іншомовних слів однією із найскладніших  проблем завжди було розмежування понять, які позначають даний вид лексики. У лінгвістичній літературі для  цього використовують різні терміни: іншомовні вкраплення, запозичення, іноземні слова, варваризми, інтернаціоналізми тощо. Найбільш поширеним терміном для позначення слів, які прийшли в мову з інших мов, є термін запозичення. Здебільшого ним позначають як мовний процес запозичення, так і результати цього процесу: тобто запозичення це і акт, в результаті якого одна мова засвоює елемент іншої мови, і сам запозичений елемент [8, 58].

 Ми хочемо репрезентувати класифікацію запозичень з англійської мови в українську Шарпана Д.П. та Кобзара І.М [23, 1 – 4]. На нашу думку, саме вона найбільш точно відображає специфіку та проблематику обраної теми.

Науковий підхід до проблеми передбачає, передусім, здійснення класифікації одиниць, що складають об’єкт дослідження. Найбільше значення в сучасній теорії запозичень має їх класифікація, заснована на характері запозичуваного матеріалу.

У сучасній теорії запозичень прийнято виділяти два їх основні  види: пряме (або матеріальне) запозичення  і калькування. При матеріальному  запозиченні з іншої мови беруться й матеріальна форма (звукова  або графічна), і значення слова-прототипа, а при калькуванні тільки значення або семантична структура іншомовної лексичної одиниці. Матеріальні  запозичення та кальки можуть зустрічатися як у чистому вигляді, так і  в змішаному, що дає підставу виділити ще один тип запозичень – змішані  запозичення, або терміни-гібриди. Вони утворюються поєднанням основ різного  походження, а також різних за походженням  основ і префіксоїдів.

Розглянемо детальніше:

1) матеріальні буквальні  запозичення: 

а) терміни, запозичені способом транслітерації (побуквеної передачі): гіпермаркет (hypermarket), брокер (broker), банер (banner) тощо;

б) терміни, запозичені способом трансфонації (звукової передачі): пабліситі (publicity), бізнес (business), дилер (dealer), дисконт (discount), дизайн (desing), бренд (brand) та ін.;

2) матеріальні трансформовані  запозичення: комерціалізація (commercialization); фокусування (fokus); маркетолог (marketologist), інвайронменталізм (environmental) тощо;

3) кальки буквальні: самовизначення (self-concept), супермагазин (superstore), життєвий цикл продукту (product life cycle), конкурентна перевага (competitive advantage); диференціація пeрсоналу (personnel differentiation);

4) кальки трансформовані: генеральна сукупність (population),  грошова допомога (allowance), закупівля зустрічна (counterpurchase) та ін. У цій групі окремо виділяємо описові звороти – багатослівні термінологічні номінативні конструкції, що дозволяють з достатньою точністю передати сутність поняття, але не відповідають вимогам термінологічної короткості, тому відносяться дослідниками до категорії прототермінів: добровільний ланцюг під егідою оптовика (wholesaler sponsored voluntary chain); метод ціноутворення на основі цін конкурентів (competition-based prising); метод «виходячи з цілей і завдань» (objective-and-task method).

Аналіз запозичень за характером запозичуваного матеріалу дозволяє зробити висновок, що творення нових слів на основі калькування є одним з найпродуктивніших. Перевага калькування перед матеріальним запозиченням полягає у можливості зробити термін мотивованим; до того ж у разі запозичення нового поняття, вираженого іншомовним терміном-словосполученням, калькування є чи не єдиним технічно можливим способом точної й вмотивованої його передачі засобами рідної мови. Недоліком такого способу є збільшення лексичної громіздкості слова й тенденція до перетворення його в описовий зворот.

Однією з найбільш дискурсивних проблем лінгвістики (зокрема лексикології) є проблема класифікації запозичених  одиниць, про що і йтиметься у  наступному підрозділі.

 

1.2 Класифікації запозичень в сучасній германістиці

 

Іноземні слова часто  мають перед рідними синонімами ту перевагу, що атестують того, що говорить в соціальному плані більш  високо. За допомогою таких слів людина затверджує свій культурний і  суспільний авторитет, заявляючи свої претензії на культурну і ділову перевагу. Якщо в минулі часи престижними були латинські цитати, «розумні» слова з греко-латинським морфемним складом, а потім французькі цитати і слова як свідоцтво високого соціального статусу того, хто говорить, то сьогодні ця роль перейшла до англоамериканізмів. їх вживання диктується тепер уже бажанням підкреслити не високий рівень освіченості або знання мовного етикету, а інші якості, оцінені сьогодні суспільством: рівень інформованості про новий, сучасний, технічний розвиток [9, 1 – 5].

В німецькій мові є багато різноманітних класифікацій запозичень, наприклад, класифікації за Л.Р. Зіндер і Т.В. Строєвою, наступна за Степановою Н.Д., та нова класифікація, що поширена сьогодні в сучасній лінгвістиці. Ми пропонуємо вам другу з даного переліку, адже саме вона найбільш точно, на нашу думку, характеризує дане питання.

Класифікація за Степановою Н.Д. [22, 247]

1) Як показує аналіз конкретного мовного матеріалу, найбільш міцно вкорінюються в словнику іншомовні слова, які входять в національну мову разом з новими значеннями. Це має місце в тих випадках, коли один із народів знаходиться на більш високій сходинці розвитку економіки, техніки, культури і т.д.

Mit diesem Pentium haben Sie jede Menge «Power». («Focus», 2/20000); (З цим пентіумом у Ваших руках сила.), (з реклами комп’ютерної техніки)

... das wir sehr selten auf Ihren Brief oder E-Mail persönlich antworten können. («Der Weg»,S.6) (томущо ми дуже рідко можемо відповісти на ваш лист чи на імейл особисто.)

2) В національну мову входить лише іншомовна форма слова, в той час як значення, визначене нею, уже існує в національні мові. Масові лексичні запозичення подібного роду виникли, як відомо, в XVII столітті в період, що отримав в історії німецької мови назву «Alamodezeit», тобто періоду моди на все іноземне, переважно французьке. В цей період основну масу  лексичних  запозичень із англійської та французької мов складали дублети до німецьких слів, які не збагачували лексику німецької мови, а засмічували її.

Aber wo gibt es freien Eintritt zu starker Performance! (Але де можна безкоштовно відвідати чудову виставу?) ( «Der SpiegeI»,S.36)

3) Значна кількість іншомовних слів виконує в німецькій мові визначені стилістичні функції. Особливо треба відзначити використання запозичень в якості евфемізмів. Це значення іншомовної лексики широко відоме в німецькій мові і використовується як художній прийом в публіцистиці і художній літературі. Так, наприклад, один із фейлетонів на злободенність дн в журналі «Ойленшпигель» починається наступними словами: