Дизайн сучасних ювелірних прикрас в контексті світового ювелірного мистецтва

 

Міністерство освіти і  науки, молоді і спорту України

Д/З «Луганський національний

 університет імені  Тараса Шевченка»

 Ровеньківський факультет 

 

 

 

 

 

Кафедра образотворчого мистецтва  та професійної майстерності

 

 

 

                  

 

Курсова робота

з курсу «Декоративно-прикладне мистецтво (художній метал)»

на тему: «Дизайн сучасних ювелірних прикрас в контексті світового ювелірного мистецтва»

 

 

 

 

 

 

 

 

підготував :

студент групи ДПМ-4

Неменущий В. М.

керівник:

викладач кафедри 

Чупіна В. М.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Ровеньки-2013

Зміст

Вступ……………………………………………………………………...….……3

Розділ І. Дизайн в ювелірному мистецтві………………………..……......….6

1.1. Визначення дизайну…………………………………………………..…...…6

1.2. Напрями сучасного дизайну в ювелірному мистецтві ………………….....9

Розділ ІІ. Дизайн сучасних ювелірних прикрас.……..……………..………16

2.1. Сучасні ювелірні прикраси в контексті світового ювелірного мистецтва………………………………………………………………………....16

2.2. Сучасні ювелірні дизайнери і фірми…………………………....................21

2.3. Роль сучасного дизайну в ювелірному мистецтві…………………...........33

Висновки………………………………………………………………………...35

Список використаних джерел…………………………………………...…....36

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

Ювелірне мистецтво - один з найдавніших і широко розповсюджених видів декоративно - прикладного  мистецтва. У ньому знаходить  втілення властиве людині прагнення  до краси. Ювелірні вироби - предмети прикраси і побуту зі шляхетних металів  у сполученні з дорогоцінними, напівкоштовними  й каменями, а також художніх виробів  з недорогоцінних матеріалів, виконаних  з великою майстерністю відповідальних високим естетичним вимогам.

Для ювелірного мистецтва  характерне тонке розуміння особливостей матеріалу, уміле виявлення його декоративних властивостей і висока майстерність художнього виконання. Майстри-ювеліри  прагнуть до того, щоб ожив камінь, заграв метал, заблищало скло.

Ювелірне мистецтво виникло  ще в далекій давнині. У 7 столітті до нашої ери у Стародавній  Греції зародилося мистецтво гліптики - різьби по каменю (геми). У Стародавньому  Римі великою популярністю користувалися  різноманітні вироби з дорогоцінними  каменями.

Золото і срібло здавна використовували у всіх видах  давньоруського мистецтва. У Росії  в 11-13 століттях ювеліри Києва  і Новгорода з великою майстерністю обробляли створені природою різні  кольорові камені. Особливо славився виробами з дорогоцінних металів (золота і срібла) Великий Новгород, звідки це мистецтво потім перейшло у  Великий Устюг і Тотьму (Вологодська  область).

У другій половині 19 і початку 20 в особливо виділялося ювелірна справа фірми Фаберже, заснованої в Петербурзі у 1848 році. Ця фірма об'єднала багато невеликі ювелірні майстерні. З великою  майстерністю і різними способами  оброблялися оправи з золота і  срібла, виготовлялися вироби з каменю без оправ і ін

За останні роки значно збільшився випуск ювелірних виробів, розширився їх асортимент, покращилася  якість і художнє оформлення. На багатьох ювелірних заводах впроваджена лазерна техніка, що забезпечує якісне зварювання, різання і свердління дорогоцінних металів, збільшився випуск ювелірних виробів з алмазним гравіруванням, черню, емаллю, рельєфним малюнком.

Технічних можливостей власне ювелірної справи сьогодні цілком достатньо  для створення творів будь стилістичної орієнтації. При цьому можна йти  як по шляху технологічного вдосконалення  відомих методів, так і по шляху  нового застосування вже відомих  форм і матеріалів.

Так, прагнення до максимального  виявлення природних властивостей дорогоцінних каменів привело до відкриття абсолютно нової закріпки "invisible setting". Ця закріпка хороша, коли треба створити досить велику поверхню, де видно тільки камені, а метал  невидимий. На цій основі може з'явитися  ряд абсолютно нових форм прикрас  а може і не з'явитися і бути використане в традиційних формах. Все залежить від художника, від  гостроти задуманих ним образів.

Виникнення ринку масового мистецтва чинить на професійну діяльність художника-проектувальника значний  вплив, цей ринок використовує працю  значно більшого числа професійних  художників, ніж ринок елітарного мистецтва. Так як масове ювелірна справа є вже повноцінної індустрією, що виробляє дрібносерійну продукцію  для масового споживача, для учасників  цієї індустрії виникають ті ж  завдання, що і в будь-якому іншому промисловому виробництві. Перед виробником ювелірних прикрас постають ті ж  проблеми, пов'язані з проектуванням  предметів, що і у будь-якого іншого промислового дизайнера.

Таким чином, можна сказати, що сучасне масове ювелірна справа, реалізуючи матеріально-духовну потребу  людини в персоніфікації, самовиделеніі, не передбачуване у відриві від  тілесно-чуттєвих реакцій, пов'язаності форми і функції, потрапляє в  область впливу промислового дизайну.

Об'єктом дослідження - Сучасні ювелірні прикраси.

Предмет дослідження - дизайн ювелірних прикрас сучасного світу.  

Мета дослідження - визначити напрямок та тенденції сучасного дизайну ювелірних прикрас в контексті світового ювелірного мистецтва

Завдання курсової роботи:

1. Розкрити сутність, зміст, напрями сучасного дизайну.

2. Визначити напрями та  стилі сучасного дизайну в ювелірному мистецтві.

3. Розглянути тенденції  в виготовленні ювелірних прикрас  сучасних дизайнерів та фірм.

4. Встановити роль сучасного дизайну в ювелірному мистецтві.

Практична значущість. Матеріали курсової роботи можна використати для написання рефератів, підготовки до практичних занять з курсу «Декоративно прикладного мистецтва».

Таким чином, актуальність даного дослідження зумовлена ​​необхідністю представити сутність дизайну, його ролі в сучасних тенденціях ювелірного мистецтва.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ І.

Дизайн в ювелірному містецтві

 

1.1. Визначення  дизайну

 

Слово «design» з'явилося  в XVI столітті і однозначно вживалося  у всій Європі. Слово "дизайн" вперше згадав в одній зі своїх робіт  італієць К. В. Скьер. Італійське вираз  «designo intero» означало народжену у  художника і викликану Богом  ідею - концепцію твору мистецтва. Оксфордський словник 1588 дає наступну інтерпретацію цього слова: «задуманий людиною план або схема чогось, що буде реалізовано, перший начерк майбутнього  твору мистецтва».

У тлумачному словнику англійської  мови Вебстера слово «design» роз'яснюється  і як дієслово, і як іменник. У  першому випадку воно означає: вказувати, намічати, створювати, оформлювати, планувати, мати намір створити що-небудь з  певною метою. У другому - мета, цільове  планування, уявний проект, схему дій, попередній начерк, компоновку, розташування елементів в художньому творі, декоративний мотив, область створення форм промислових  виробів з урахуванням естетичних якостей. Мало того, що слово багатозначне, ним називають і процес створення, зародження, втілення, і результат  діяльності.

Перший журнал, що має  у своїй назві слово «дизайн», - Journal of Design - з'явився в Англії в 1849 р. Журнал був заснований сером Генрі  Коулом, державним діячем, художником-проектувальником, ініціатором проведення Всесвітньої  виставки в Лондоні 1851 р. У передмові  до одному з перших номерів редактор журналу Річард Редгрейв зазначав: «Дизайн має двоїсту природу. На першому місці - строга відповідність  призначенню створюваної речі. На другому - прикраса чи орнаментація цієї корисної структури. Слово "дизайн" для багатьох пов'язується найчастіше з другим, з незалежним орнаментом, протиставленим корисної функції, ніж з єдністю обох сторін ».

Дизайнер тому і універсал, що він бачить загальну організацію  форми в речах. Компонування, комбінаторика, перестановка деталей - головний метод  дизайну. Його справа - визначення формальних властивостей промислово вироблених предметів, їх «приручення» з точки зору зручності  користування, домірності людині (облік  факторів ергономіки), досягнення раціонального  і сучасного зовнішнього вигляду, відповідність обраної форми  технології і матеріалами, орієнтація на певні культурні групи і  типи споживачів .

У вересні 1969 року на конгресі Міжнародної ради організацій по дизайну (ІКСІД) було прийнято наступне визначення: «Під терміном дизайн розуміється  творча діяльність, мета якої визначення формальних якостей предметів, вироблених промисловістю. Ці якості форми відносяться  не тільки до зовнішнього вигляду, але  головним чином до структурних та функціональних зв'язках, які перетворюють систему в цілісну єдність  з точки зору, як виробника, так  і споживача ».

Через понад 30 років Н.В. Воронов  сформулював ще одне визначення, більш  точно відповідає сучасним уявленням: «Дизайн - органічне нове з'єднання  існуючих матеріальних об'єктів і (або) життєвих ситуацій на основі методу компонування при необхідному використанні даних  науки з метою додання результатами цього з'єднання естетичних якостей  і оптимізації їх взаємодії з  людиною і суспільством. Це визначає наявність притаманних дизайну  соціальних наслідків, що виявляються  в сприянні суспільному прогресу і формуванню особистості. Терміном "дизайн" може визначатися власне задум (проект), процес його реалізації і отриманий результат ».

Сучасне уявлення про дизайн в цивілізованому світі розглядається  набагато ширше, ніж промислове проектування. Відомий американський дизайнер в області реклами Максима  Віньеллі (Massimo Vignelli) вигукнув: «Дизайн  всеобщ!» І дійсно, в будь-якій області творчої діяльності людини, будь то мистецтво, будівництво або політика ми стикаємося з поняттям дизайну.

Самі дизайнери так  говорять про сферу своїх занять:

- «Конструктивізм (в сенсі  дизайн. - А.Л.) - є мистецтво майбутнього» (Олександр Родченко, СРСР);

- «Хороший дизайн - мінімум  дизайну» (Дітер Рамс, Німеччина);

- «Дизайнер - творець середовища  майбутнього» (Джо Коломбо, Італія);

- «Не існує меж між  художником і дизайнером» (Ейко  Ісіока, Японія).

Дизайн це мистецтво компонування, стилістики та прикраси. Дизайн - творчий  процес створення речі, в якому  естетика визначає вміст (суть), а технології форму речі. Дизайн - нерозривна взаємозумовленість зв'язок естетики і технологій.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.2. Напрями сучасного  дизайну в ювелірному містецтві

 

Ювелірний дизайн сьогодні пропонує незвичайне різноманітність  стилів і напрямів, сплав традицій, технологій, звичаїв і матеріалів.

Як будь-який дизайн, ювелірний  орієнтується, перш за все, на масове виробництво. Масове виробництво має сенс тоді, коли є продаваність, впізнаваність  товару на світовому ринку, розкручений  бренд. Ось тут і виходить на перший план дизайн, робота дизайнера.

Тенденції у виробництві  ювелірних прикрас змінюються в  наші дні значно частіше, ніж раніше. Кругообіг змінюваних стилів, напрямків  є закономірним наслідком технократизації  сучасного життя, прагненням подолати суперечності між уніфікацією предметно-просторового середовища і рухом до її індивідуалізації. Режим сучасного життя з її нервовими перевантаженнями, витратами  машинної цивілізації змушує шукати відповіді на духовні запити конкретних людей, не задовольняє більш пріоритетом  раціонального над емоційним, що становило суть панував у другій половині ХХ століття функціоналізму як стильової системи. Одностороннє раціоналістичне мистецтво виявилося  нездатним відповісти на різноманітний  комплекс нових ідейно-художніх і  моральних запитів людства. Утворився  духовний вакуум став заповнюватися  різними художніми течіями і  напрямами.

Тенденції, представлені у  вигляді діаграми, яка нагадує  географічну карту, використовуються дизайнерами по всьому світу, як для  текстильної промисловості, дизайну  інтер'єру та інших галузей, так  і в ювелірному дизайні, переглядаючи в залежності від сектора, для  якого призначені:

• newclassic - нова класика

• glam - розкіш

• newtech - нові технології

• native - природний, природний  

Ці чотири тенденції являють  собою ті джерела натхнення і  виявлення нововведень, які реалізуються в ювелірних прикрасах. Для них  були виділені такі тенденції, як:

• native - природний, природний

• multi - комбінований

• glam - розкіш

Позачасовий стиль NEWCLASSIC інтерпретується  як знак ексклюзивного смаку. Зберігається висока якість і увага до деталей. У дизайні предметів, в їх формах, з'являються класичні мотиви, що визначають ностальгічний погляд.

Стиль GLAM характеризується наступними якостями - елегантність, романтичність, сексуальність, розкіш, надмірність, ностальгічно, розрахунок на сценічні ефекти. Тут  присутня ідея розкоші, а також театральність, перебільшення і іронічність.