Аналіз ризиків при проведенні валютних операцій

 

ЗМІСТ

Введення…………………………………………………………………………...2

Разділ 1: Поняття  та типи валютних ризиків …………………………………..5

Разділ 2: Загальна організаційно-економічна характеристика КБ «Приватбанк»…………………………………………………………………….24

Разділ 3: Аналіз ризиків при проведенні валютних операцій…………….......31

Висновки……………………………………………………...........................… 42

Литература…………………………………………………………………….... 43

Приложения………………………………………………………………...……44

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВВЕДЕННЯ

Форми існування грошей мінялися зі зміною їхніх функцій і в даний  час цей процес не є завершеним.

Міжнародний поділ праці і зв'язана з  ним специфіка обміну товарами і  послугами об'єктивно ставлять перед  грошима нову задачу - виступати  засобом зв'язку відособлених товаровиробників не тільки на національному, але і  на міжнародному ринках, забезпечуючи тим самим загальну еквівалентність  обміну. У новій якості гроші виконують  функцію світових грошей. Необхідність її появи об'єктивно зв'язана з  інтернаціоналізацією виробництва  і виходом товарного обміну за межі національних границь.

Можливість  появи цієї функції закладена  в грошовій формі вартості. Вона виникає вже тоді, коли як носіями  грошових відносин починають виступати  шляхетні метали. Однак для того, щоб можливість стала реальністю, форма носія грошових відносин повинна  пройти шлях зворотний тому, що вони проходять у національному обертанні - від монети до злитка.

В умовах металевого грошового обігу  обмін національних грошей стає можливим завдяки одноякісній основі - золоту і сріблу. Таким чином, у міжнародному обміні грошима виступали все ті ж метали - золото і срібло, але при цьому вони скидали свою монетну форму, що їм додавала державна влада. Монети перетворювалися в прості злитки.

Важливою  умовою міжнародних економічних  відносин є порівняння грошових одиниць  різних країн на міжнародних грошових валютних ринках. У міжнародних розрахунках  монети розцінюються по вазі шляхетного металу, що міститься в них, а не по їхній назві. Розходження в  національних масштабах цін об'єктивно  вимагає появи специфічного інструмента  міжнародних економічних зіставлень. Таким стає монетний паритет, вексельний, а потім валютний курс.

Міжнародні валютні відношення - це сукупність суспільних відносин, що складаються при функціонуванні валюти у світовому господарстві, обслуговуючих взаємний обмін результатами діяльності національних господарств. Розвиток міжнародних валютних відносин обумовлений зростанням продуктивних сил, створенням світового ринку, поглибленням міжнародного поділу праці (МРП), формуванням  світової системи господарства, інтернаціоналізацією господарських зв'язків.

Національна валютна система  нерозривно зв'язана зі світовою валютною системою, тобто формою організації  світових валютних відносин, закріпленої  міждержавними угодами.

Конвертованість, чи оборотність, національної грошової одиниці - це можливість для учасників зовнішньоекономічних угод легально обмінювати її на іноземні валюти і назад без прямого  втручання держав у процес обміну. Ступінь конвертованості обратнопропорційна обсягу і твердості запроваджених у країні валютних обмежень. Під обмеженнями розуміються особливі дії офіційних інстанцій, що безпосередньо ведуть до звуження можливостей, підвищення витрат чи появі невиправданих затягувань у здійсненні валютного обміну і платежів по міжнародних угодах.

Використання валюти як засобу міжнародних розрахунків і платежів обов'язково супроводжується нагромадженням коштів іноземців у банках країни-емітента. По своєму економічному змісті це рівноцінно одержанню кредиту через границю, причому такий кредит надається  автоматично, він порівняно дешевий, не зв'язується ні з якими умовами  політичного чи економічного характеру, і його обсяг залежить винятково  від масштабу участі даної валюти в обслуговуванні світового платіжного обороту. Формально кредит названий короткостроковим, однак на практиці потреба в оборотних коштах для  ведення зовнішньоекономічних операцій і необхідність, що звідси випливає, постійно поповнювати відповідні резерви  фактично перетворюють його в довгостроковий, і можна навіть сказати, у безстроковий кредит.

Важливим елементом валютної системи є валютний курс. Валютний курс необхідний для:

- взаємного обміну валютами  при торгівлі товарами, послугами,  при русі капіталів і кредитів. Експортер обмінює виручену іноземну  валюту на національну, тому  що валюти інших країн не  можуть звертатися в якості  законного і платіжного засобу  на території даної держави.  Імпортер обмінює національну  валюту на іноземну для оплати  товарів, куплених за рубежем.  Боржник здобуває іноземну валюту  на національну для погашення  заборгованості і виплати відсотків  по зовнішніх позиках;

- порівняння цін світових  і національних ринків, а також  вартісних показників різних  країн, виражених у національних  чи іноземних валютах;

- періодичної переоцінки рахунків в іноземній валюті фірм і банків.

Валютний курс - це «ціна» грошової одиниці однієї країни, виражена в іноземних грошових одиницях чи міжнародних валютних одиницях (СДР, ЕВРО). Зовні валютний курс представляється  учасникам обміну як коефіцієнт перерахування  однієї валюти в іншу, котра визначається співвідношенням попиту та пропозиції на валютному ринку. Однак вартісною  основою валютного курсу є  купівельна спроможність валют, що виражає  середні національні рівні цін  на товари, послуги, інвестиції.

Обмінний курс валюти є  тим ключовим фактором, що зв'язує економіку  країни з іншим світом.

 

 

 

РОЗДІЛ 1: ПОНЯТТЯ  ТА ТИПИ ВАЛЮТНИХ РИЗИКІВ

Ризик - це характерна ознака діяльності будь-якого виробника, у тому числі банку, що відбиває можливі несприятливі наслідки у випадку неуспіху. Ризик виражається можливістю одержання таких небажаних результатів, як втрата прибутку або виникнення збитків.

Валютні ризики є частиною комерційних ризиків, до яких схильні  учасники міжнародних економічних  відносин. Валютний ризик - це ризик  втрат при купівлі-продажі іноземної  валюти за різними курсами.

Даний ризик, або ризик  курсових втрат, пов'язаний з інтернаціоналізацією ринку банківських операцій, створенням транснаціональних (спільних) підприємств  та банківських організацій і  диверсифікацією їхньої діяльності, і являє собою можливість грошових втрат у результаті коливань валютних курсів.

При цьому зміна курсів валют по відношенню один до одного відбувається в силу численних чинників, наприклад: у зв'язку зі зміною внутрішньої  вартості валют, постійним переливом  грошових потоків із країни в країну, спекуляцією і т.д. Ключовим чинником, що характеризує будь-яку валюту є  ступінь довіри до валюти резидентів і нерезидентів.

Валютний ризик - це ймовірність  виникнення можливих збитків унаслідок  несприятливих змін курсів іноземних  валют. Фактори, які впливають на ризик, можна розподілити на дві  групи.

1. Фактори впливу на  валютний ризик.

а) Збільшують ризик:

- коливання валютних курсів;

- відкриті валютні позиції.

б) Зменшують ризик:

- ліміти позицій за валютами;

- контроль за ризикам з боку керівництва;

- використання методів хеджування.

2. Методами хеджування (страхування) валютного ризику є:

- погодження надходжень і платежів (структурне балансування);

- «валютні кошики» - набір валют, об'єднаних у певних пропорціях, тобто курс валюти стосовно певного набору інших валют;

- методи короткострокового хеджування - поєднують форвардні, опціонні угоди та угоди «своп»;

- методи довгострокового хеджування - фінансові ф'ючерси і дисконтування вимог у валюті (уступка права вимоги боргу в іноземній валюті замість негайно сплаченої суми банком у національній або іншій валюті).

Валютна позиція банку - це співвідношення між сумою активів  та позабалансових вимог у певній іноземній валюті та сумою балансових та позабалансових зобов'язань у  цій же валюті. Вона буває:

- відкрита - не дорівнює нулю, веде за собою додатковий ризик у разі зміни валютного курсу;

- відкрита довга - вартість активів та позабалансових вимог перевищує вартість пасивів та позабалансових зобов'язань у кожній іноземній валюті. Банк може понести втрати у разі збільшення курсу національної валюти щодо іноземної валюти;

- відкрита коротка - вартість пасивів та позабалансових зобов'язань перевищує вартість активів та позабалансових вимог у кожній іноземній валюті. Банк може понести додаткові витрати у разі збільшення курсу іноземної валюти щодо національної валюти;

закрита - дорівнює нулю.

Валютний ризик - це ризик  втрат, обумовлений несприятливою  зміною курсів іноземних валют у  ході здійснення угод по їхній купівлі-продажу. Валютні операції підрозділяють  на «касові» і «термінові». Ринок  касових операцій потребує оплати на протязі двох робочих днів із дня  виконання контракту, тому невиконання  зобов'язань менш ймовірне. До таких  угод відносять овернайт. До термінових угод належать: форвард, ф'ючерси, опціони.

Ризик несплати по термінових валютних операціях залежить від  кредитоспроможності інвестора  і терміну контракту. Чим більший  цей термін, тим вища можливість зміни курсу і несплати.

Зміст термінових видів угод з точки зору ризику такий:

1) Форвард.

Форвардною угодою називається  така угода, при якій курс встановлюється в даний час, а обмін валютами відбувається в майбутньому.

Якщо є реальна можливість виникнення валютного ризику в майбутньому, він покривається форвардной угодою.

Банк займає форвардну  позицію у випадку, якщо клієнт продає або купує іноземну валюту по форварду, тобто з обміном валют на майбутню зафіксовану дату, а також, якщо сам  банк продає або купує іноземну валюту по форварду з метою отримання прибутку. Проте тут є присутнім ризик зміни цін, що може призвести до збитків банку.

2) Опціонні операції.

Опціон - це угода між покупцем і продавцем, що надає покупцю  право - але не зобов'язання - купувати валюту в продавця опціону або  ж продавати її.

Опціон є одним із варіантів  повного покриття валютних ризиків. Його можна використовувати як страховку, використовуючи при несприятливих  змінах курсу. У порівнянні з форвардом, опціон дає кращий захист від можливих ризиків, тому що покупець опціону лишає  за собою право вибору здійснення або нездійснення угоди.

3) Ф'ючерси.

Ф'ючерсні контракти укладають  на спеціальних біржах і, на відміну  від форвардного контракту, ф'ючерс  не передбачає реальну купівлю-продаж валюти. Позиція по ф'ючерсу ліквідується за допомогою зустрічних контрактів. Ризик по ф'ючерсам мінімізується  за рахунок можливості покрити зобов'язання по першому ф'ючерсному контракту  шляхом здійснення зустрічної оберненої  угоди.

Валютні ризики можна структуризувати у такий спосіб:

а) кредитний ризик - ризик, обумовлений небажанням або неможливістю клієнта або контр-партнера розрахуватися  за своїми обов'язками;

б) конверсійний ризик - ризики валютних збитків безпосередньо  по конкретних операціях.

 Правове забезпечення здійснення валютних операцій комерційних банків України обумовлюється наступними нормативно-інструктивними документами Національного банку України:

а) «Положенням про оформлення та виконання документів на перерахування, зарахування, купівлю та продаж іноземної  валюти або банківських металів», яке встановлює порядок та умови проведення розрахункових та валютообмінних операцій клієнтів комерційних банків;

б) «Положенням про порядок  та умови торгівлі іноземною валютою» , яке встановлено порядок та умови торгівлі іноземною валютою на міжбанківському валютному ринку України та на міжнародних валютних ринках;

в) Інструкція про переміщення  валюти України, іноземної валюти, банківських  металів, платіжних документів, інших  банківських документів і платіжних  карток через митний кордон України.

г) Інструкція про порядок  організації та здійснення валютно-обмінних операцій на території України.

д) Правила  проведення Торговельної сесії та здійснення окремих операцій, пов'язаних з купівлею-продажем іноземних валют та банківських металів.

е) Інструкція про порядок  відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах.

ж) Інструкція про порядок  регулювання діяльності банків в Україні.

з) Правила використання готівкової іноземної валюти на території України.

і) Положення про порядок видачі індивідуальних ліцензій на переказування іноземної валюти за межі України для оплати банківських металів та проведення окремих валютних операцій

к). Правилa здійснення переказів іноземної валюти за дорученням та на користь фізичних осіб

л). Положення про порядок  здійснення операцій з чеками в іноземній  валюті на території України

Згідно з «Положенням про порядок та умови торгівлі іноземною валютою», в Україні встановлені наступні види операцій з валютою:

- валютна операція на умовах «тод» - валютна операція за договором, умови якого передбачають виконання цієї операції в день укладення договору;

- валютна операція на умовах «том» - валютна операція за договором, умови якого передбачають виконання цієї операції в перший робочий день після дня укладення договору;

- валютна операція на умовах «спот» - валютна операція за договором, умови якого передбачають виконання цієї операції на другий робочий день після дня укладення договору;

- валютна операція на умовах «форвард» - валютна операція за договором, умови якого передбачають виконання цієї операції (з поставкою валюти за договором) пізніше ніж на другий робочий день після дня укладення договору;