Удосконалення мотивації праці в умовах ПП «АгроТранс»

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ

ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

УЧБОВО-НАУЧНИЙ ІНСТИТУТ  «ВИЩА ШКОЛА ЕКОНОМІКИ ТА МЕНЕДЖМЕНТУ»

 

Кафедра фінансів та банківської  справи

 

 

КУРСОВА РОБОТА

 

з курсу «Менеджмент»

 

на тему: Удосконалення мотивації праці в умовах ПП «АгроТранс»

 

 

 

 

Студентки гр. ЕПР–10а _____________                      Мофа Л.І.

                                               (підпис)

 

 

Науковий керівник           _____________                     Стрілець А.І.

доктор економічних наук,         (підпис)                                  

професор

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

м. Донецьк

2011 рік

РЕФЕРАТ

 

Курсова робота містить 65 сторінок, 14 джерел, 12 табл.,  1 схема

Об’єкт дослідження  – ПП «АгроТранс».

 

Мета роботи – розглянути сутність мотивації, сучасні теорії мотивації, розробити рекомендації щодо підвищення ефективності використання мотивації на ПП «АгроТранс».

Методи дослідження  – дослідження теоретичних аспектів до здійснення управлінської діяльності на підприємстві, аналіз результатів діяльності підприємства, вивчення періодичних видань, розробка шляхів удосконалення діяльності підприємства

В роботі наведені дані про сучасні теорії мотивації, які використовують підприємства. Розглянуто мотивацію праці як економічну категорію: поняття і роль мотиваційного процесу, теорії мотивації, мотивуючі чинники, принципи впливу на мотивацію людей.

Також в роботі зроблено аналіз організаційної структури та економічної діяльності реального підприємства – ПП «АгроТранс», наведені методи поліпшення системи мотивації праці на підприємстві, з метою ефективного використання трудових ресурсів, на основі створення умов для якнайповнішої реалізації трудового потенціалу кожного працівника на конкретному робочому місці. 

 

 

МОТИВАЦІЯ, МОТИВ, ІНСТИНКТ, ІНТЕРЕСИ, ПОТРЕБИ, ЕФЕКТИВНА ТРУДОВА ДІЯЛЬНІСТЬ, СТИМУЛЮВАННЯ, УДОСКОНАЛЕННЯ МОТИВАЦІЇ ПРАЦІ.

 

 

 

ЗМІСТ

 

ВСТУП……………………………………………………………………………4                                                                                                                     

1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ МОТИВАЦІЇ.                                                           

1.1   Поняття і роль мотиваційного процесу…………………………….5

         1.2  Теорії мотивації……………………………………………………..10

         1.3  Мотивуючі чинники, принципи впливу на мотивацію людей…...15     

2. АНАЛІЗ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПП «АГРОТРАНС».                                                                                                    

         2.1  Організаційно-економічна характеристика  підприємства………...21      

         2.2  Аналіз техніко-економічних та фінансових показників……………25

         2.3 Аналіз складу та джерел формування майна підприємства………..34

3. ПОЛІПШЕННЯ СИСТЕМИ МОТИВАЦІЇ ПРАЦІ НА

ПП «АГРОТРАНС».                                                                                                                                     

         3.1 Удосконалення мотивації робітників……………………………….48

   3.2 Методи поліпшення мотивації праці робітників …………………..54

    3.3 Розробка заходів направлених на удосконалення

     системи мотивації праці працівників……………………………………59

ВИСНОВКИ……………………………………………………………………...62

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ………………………………………………………...65

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП.

Актуальність та доцільність  розробки питання мотиваційного  процесу обумовлено економічними та політичними змінами які відбуваються в Україні. Кількість підприємств різних форм власності з кожним днем зростає. Перед керівництвом підприємств стоїть проблема управління кадрами. Керівник завжди повинен пам’ятати що навіть ретельно зроблений план  та ідеальна структура організації не мають сенсу, якщо хтось не виконує фактичну роботу підприємства.

Мотивація трудової діяльності персоналу -  важлива стратегічна  задача діяльності кожного підприємства та організації будь-якого рівня існування, існують різні можливості її розвитку та методи.

Мотиваційні аспекти  управління працею набули широкого застосування в країнах з розвинутою ринковою економікою. У нашій країні поняття  мотивації праці в економічному змісті з'явилося порівняно недавно  у зв'язку з демократизацією виробництва.

Ціль дослідження курсової роботи - вивчення проблематики мотивації трудової діяльності персоналу й пропозиції по впровадженню механізмів його розвитку на ПП «АгроТранс».

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ МОТИВАЦІЇ.

                               1.1     Поняття і роль мотиваційного процесу.

 

Домінуюча функція  менеджменту — вплив на інших  для того, щоб спонукати виконавців здійснювати роботу у напрямі досягнення намічених цілей. Важливим аспектом цієї функції є мотивація, великий інтерес до якої викликаний підвищенням ролі суб'єктивних факторів у суспільному виробництві, ускладненням умов трудової і позатрудової діяльності, збагаченням і розвитком самої особистості.

Мотивація – це процес спонуковування людини або групи людей до досягнення цілей організації і включає в себе мотиви, інтереси, потреби, захоплення, мотиваційні установки або диспозиції, ідеали і т.п. У широкому розумінні мотивація іноді визначається як детермінація поведінки взагалі.

В процесі у людей  цілеспрямовано формується заінтересоване ставлення до праці і ЇЇ результатів, оскільки мотивація посилює бажану поведінку людини, дає напрямок поведінки і грунтується на внутрішніх і зовнішніх факторах або на мотивах і стимулах. [9, c. 26]

Мотив – це усвідомлена спонукальна причина, основа, підстава до якоїсь дії чи вчинку. Мотив є суб'єктивним явищем, усвідомленням вчинків, які у кінцевому підсумку перетворюються у постановку цілі, що спонукає людину до дії внаслідок трансформації зовнішнього спонуковуючого фактора (стимулу) і його усвідомлення індивідом.

До мотивів  відносяться комплекс спонукань, що діють з повною силою протягом тривалого періоду часу, а також обов'язок, прагнення виконати доручене завдання (надавати допомогу колезі тощо).

Мотиви можуть класифікуватися за різними ознаками. Так, у залежності від стимулюючої сфери, вони можуть бути поділені на мотиви матеріального і морального порядку. У свою чергу, моральні можна поділити на:

 а) ідейно-політичні  (стимули, що діють в усьому  суспільстві) 

 б) моральні  стимули, що викликають певні відносини у даній групі людей (почуття колективізму, товариськості, взаємодопомоги в праці та ін.).

Велику групу мотивів  становлять спонукання, які стимулюються самим змістом трудового процесу: почуття задоволення від творчого напруження сили, естетичне задоволення від добре зробленої речі та ін. тобто змістовні мотиви праці. Механізм дії подібних факторів розкривається у "теорії Y" Мак-Грегора. [2, c.105-106]

Стимул також розглядається  як спонукання до дії, спонукальна причина поведінки. Але на відміну від мотиву спонукання викликається зовнішніми факторами, які поділяються на матеріальні (винагороди за працю) і моральні стимули: визнання заслуг індивіда, справедливе ставлення до нього, створення у людини почуття особистої причетності до успіхів організації, творчі, психологічні та ін.

Основні рушійні  сили і регулятори поведінки:

1) інстинкт;

2) інтереси;

 3) потреби.

Спонуковує ті чи інші дії людини прагнення до самозбереження, гордість, честолюбство, амбіція, допитливість, симпатії, потяг до влади, комфорту тощо.

Інстинкт являє собою першу, нижчу форму спонукання людини до дії. Розрізняють харчовий, оборонний, статевий і стадний інстинкт.

Інтереси – це вибіркове ставлення особистості до певного об'єкта, цілеспрямоване прагнення, потреба, які викликані сукупністю соціально-економічних умов життя людини, колективу, суспільства. Цілеспрямована поведінка людини спонуковується великою сукупністю інтересів. Можна виділити такі інтереси:

- матеріально-житлові (зручності, харчування, одяг тощо);

- духовно-пізнавальні інтереси, інтереси до літератури, мистецтва;

- соціально-суспільні інтереси до громадської організаційної роботи

- та ін.

Інтереси – соціально-реальні причини дій, звершень, що формуються у соціальних груп у зв'язку з відмінностями у становищі і ролі у суспільному житті.

Інтереси  розглядаються як форма прояву пізнавальної потреби, що забезпечує потреби особистості в усвідомленні цілей діяльності і цим сприяє орієнтації, ознайомленню з новими фактами, більш повному і глибокому відображенню дійсності. Суб'єктивно інтерес виявляється в емоційному забарвленні, яке супроводжує процес пізнання, в увазі до об'єкта інтересу. Задоволення інтересу не веде до його згасання, а викликає новий інтерес, що відповідає більш високому рівню пізнавальної діяльності. Інтерес у динаміці свого розвитку може перетворюватися у схильність як прояв потреби у здійсненні діяльності, що викликає інтерес. Розрізняють безпосередній інтерес, що викликається привабливістю об'єкта, і опосередкований інтерес до об'єкта як засобу досягнення.

В інтересах  знаходять найбільш узагальнений вираз  актуальні потреби тих чи інших соціальних груп.

Інтереси  виникають на основі потреб, але  не зводяться до них . При поглибленні і утвердженні інтересів вони можуть стати стійкими потребами. [10, c.86]

Потреби – це необхідність, яку відчуває людина у певних умовах життя і розвитку. Усвідомлюючись, вони проявляються у формі мотивів поведінки людської особистості, соціальної групи, суспільства у цілому.

Потреби - вихідний пункт діяльності людей. Вони виникають разом народженням індивіда, розширюються в міру його росту і розвитку, відповідно до чого урізноманітнюється його поведінка. При вивченні мотиваційної сфери особистості важливе значення має проблема формування і розвитку потреб.

У суспільстві  повинні цілеспрямовано формуватись  і виховуватись потреби, розширюватися діапазон інтересів людини. Спостереження переконливо показують, що важче всього здійснювати управління індивідами з обмеженим колом інтересів, цілей й життєвих ідеалів. Задоволення виникаючих потреб здійснюється у процесі мотивації, яка грунтується на використанні наявних або створенні нових мотивів.

Ефективно управляти  можна лише за таких умов, коли є  чіткі уявлення про потреби, мотиви діяльності виконавця, про його позицію, ціннісну орієнтацію тощо. Але слід мати на увазі, що людина не завжди усвідомлює свої спонукання (цілі, потреби, ідеали, направленість своєї особистості і т.п.). Людина не завжди добре знає себе і не в змозі давати собі точну самооцінку. Тому сократівська вимога: "Пізнай самого себе" — і понині залишається актуальною.

Мотивація виникає  із незадоволених потреб і дій, що дають їй поштовх, якщо вони успішні і задовольнять ці потреби. Деякі потреби, такі як їжа, задовольняються лише на певний час. Інші потреби, такі як потреба в дружбі, можуть задовольнятися на тривалий час. Тому завжди важливо з'ясувати, які специфічні потреби дають поштовх виникненню мотивації у даної людини, у даний час.

Фактором мотивації  насамперед виступає система стимулювання праці, При цьому важливо, наскільки витримуються принципи соціальної справедливості і еквівалентності винагород трудовому вкладу, а також обов'язковість компенсації матеріальних витрат, допущенних працівником через недбайливість. [2, c.55-57]

Дуже значна роль індивідуальних мір матеріального і морального стимулювання до високопродуктивної праці:

- встановлення рівня грошової винагороди, тарифних ставок, доплат, премій;

-   підвищення професійного розряду;

-   доручення складних і відповідальних завдань;

-   відрядження на навчання за рахунок підприємства;

-   та ін.

В умовах економічної  кризи і нестабільності особливо важливого значення набуває організаційний фактор мотивації: забезпечення порядку, дисципліни праці і відповідальності, чіткість робочого ритму, а також ергономічність, гігієнічність, естетичність і екологічність трудових процесів.

Але багаторічний досвід розвитку цивілізованих країн світу  свідчить, що для активізації людського  фактора трудова діяльність повинна  здійснюватись з повним урахуванням не лише організаційно-технічних, але й соціально-психологічних факторів, які обумовлені розвитком суспільних форм життя, біологічними особливостями розвитку людини, етапами її життєвого циклу.[5, c.64]