Удосконалення управління охороною праці гірничо-металургійного підприємства

Міністерсво освіти, науки, молоді та спорту України

ДВНЗ «Криворізький  національний університет»

Кафедра менеджменту і адміністрування

 

 

 

 

 

 

Комплексна курсова  робота

З адміністративного  менеджменту

На тему: «Удосконалення управління охороною праці гірничо-металургійного підприємства»

 

 

 

 

 

 

Виконала: ст.гр. АМм-08

Хараім Тетяна

Перевірили:    Ртищев С.А.

 

 

 

 

 

м. Кривий Ріг

2013 р.

 

Вступ

І. Теоретичні остнови охорони праці.

1.1 Сутність системи охорони праці промислового підприємства.

1.2 Дослідження охорони праці в сфері гірничо-металургійних підприємств.

ІІ. Аналіз системи управління охороною праці на гірничо-металургійному підприємстві.

2.1 Загальна характеристика діяльності  ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг»

2.2 Техніко-економічний аналіз діяльності  підприємства.

2.3. Організація системи охорони  праці ПАТ «АрселорМіттал Кривий  Ріг».

ІІІ. Шляхи вдосконалення системи  управління охорони праці ПАТ  «АрселорМіттал Кривий Ріг».

3.1. Організація навчання і перевірки знань з питань охорони праці на підприємстві.

3.2 Вимоги безпеки до робочого місця. Ергономічні вимоги.

3.3.  Шляхи підвищення  ефективності охорони праці

Висновки

Список використаної літератури

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

Вивчення й вирішення  проблем, пов'язаних із забезпеченням  здорових і безпечних умов, у яких відбувається праця людини − одне з найбільш важливих завдань у розробці нових технологій і систем виробництва. Дослідження й виявлення можливих причин виробничих нещасних випадків, професійних захворювань, аварій, вибухів, пожеж, і розробка заходів і вимог, спрямованих на усунення цих причин дозволяють створити безпечні й сприятливі умови для праці людини. Комфортні й безпечні умови праці − один з основних факторів, який впливає на продуктивність і безпеку праці, здоров'я працівників.

Державне, регіональне  і галузеве управління охороною праці, численні наглядові і контрольні інспекції не забезпечать безпечне ведення робіт, якщо це не стане головним повсякденним завданням і моральним обов'язком для усіх без винятку − роботодавців, керівників, інженерно-технічних працівників, кожного працюючого. Для вирішення всіх проблем у сфері охорони праці потрібний системний підхід створення ефективної системи управління охороною праці (СУОП) на кожному підприємстві, установі, організації незалежно від форми власності і розмірів.

Останніми роками охорона  праці перебуває на етапі кардинальних перетворень. Багато підприємств проявляють зацікавленість щодо використання моделі управління охороною праці, що передбачає взаємну соціальну й економічну відповідальність бізнесу і працівників у процесі забезпечення безпечних умов праці з метою підвищення ролі соціального партнерства в створенні здорового психологічного клімату на підприємстві та максимізації добробуту як окремого працівника, так й організації в цілому.

Серед категорій, за допомогою яких прийнято характеризувати підприємство, звичайно виділяють економічні й технологічні показники. Однак, вони займають провідне положення лише в тому випадку, якщо дотримано основну умову діяльності підприємства як суб'єкта господарювання − забезпечується безпека виробничих процесів і трудової діяльності індивіда.

Дослідження соціально-економічних  аспектів охорони праці та інших  її характеристик були проведені  такими вченими, як Д.П. Богиня та О.А. Грішнова, М.П. Гадзюк, Є.П. Желібо, В.В. Зацарний, Д.П. Тімошина, В.В. Дерпак, З.М. Яремко, О.Ф. Новікова, А.О. Соколова.

Незадовільний стан охорони  праці на підприємстві призводить до гальмування економічного та соціального  прогресу країни в цілому. За підрахунками експертів Міжнародної організації праці збитки унаслідок нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань складають 4 % від світового валового внутрішнього продукту (ВВП). Таким чином, вдосконалення системи охорони праці є одним з актуальних питань на рівні як держави, так і окремого підприємства, компанії.

Мета й завдання дослідження. Метою дипломної роботи є дослідження теоретичних і практичних аспектів організації системи охорони праці на рівні підприємства, а також її вдосконалення на підставі розробки та втілення організаційних нововведень.

Для досягнення поставленої  мети був сформульований і вирішений  ряд наукових завдань дослідження, що включають:

• розкриття сутності поняття «охорона праці»;
• розгляд системи управління охороною праці на рівні підприємства;
• дослідження організації навчання з охорони праці;
• здійснення оцінки системи стимулювання охорони праці на підприємстві;
• дослідження економічних та соціальних аспектів поліпшення умов та охорони праці.

Об'єктом дослідження є система охорони праці на промисловому підприємстві.

Предметом дослідження є теоретико-методологічні засади та практичні аспекти вдосконалення системи охорони праці на рівні підприємства.

Наукова новизна  роботи полягає в розробці й впровадженні нових ефективних заходів щодо поліпшення умов та охорони праці на промисловому підприємстві.

І. Теоретичні основи охорони праці.

1.1 Сутність системи охорони праці промислового підприємства.

В Україні функціонує багаторівнева система управління охороною праці (СУОП), функціональними ланками якої є відповідні структури державної законодавчої і виконавчої влади різних рівнів, управлінські структури підприємств і організацій, трудових колективів.

Залежно від спрямування  вирішуваних завдань всі ланки  СУОП можна розділити на дві групи:

• ланки, що забезпечують вирішення законодавчо-нормативних, науково-технічних, соціально-економічних та інших загальних питань охорони праці;
• ланки, до функціональних обов'язків яких входить забезпеччення безпеки праці в умовах конкретних організацій, підприємств.

До першої групи належать органи державної законодавчої ініціативи та органи державного управління охороною праці:

– Верховна Рада України;

– Кабінет Міністрів  України;

– Державна служба гірничого нагляду та промислової  безпеки України (Держгірпромнагляд  України);

– міністерства та інші центральні органи державної виконавчої влади;

– Фонд соціального  страхування від нещасних випадків і профзахворювань;

– місцева  державна адміністрація, органи місцевого  самоврядування.

Верховна Рада України  зі своєї ініціативи у взаємодії  з відповідними структурами державної виконавчої влади визначає державну політику в сфері охорони праці, вирішує питання щодо удосконалення і розвитку законодавчої бази охорони праці, соціальні питання, пов'язані зі станом умов і охорони праці.

Кабінет Міністрів України забезпечує реалізацію державної політики в сфері охорони праці, виходячи із стану охорони праці в державі, організує розробку загальнодержавних програм відповідно до поліпшення цього стану, затверджує ці програми і контролює їх виконання, визначає функції органів виконавчої влади щодо вирішення питань охорони праці і нагляду за охороною праці.

Для вирішення цих  питань при Кабінеті Міністрів України  функціонує Національна рада з питань безпечної життєдіяльності населення, яку очолює віце-прем'єр-міністр України.

Держгірпромнагляд України  здійснює комплексне управління охороною праці на державному рівні, реалізує державну політику в цій сфері, розробляє за участі відповідних органів державної програми в сфері охорони праці, координує роботу державних органів і об'єднань підприємств із питань безпеки праці, розробляє і переглядає разом з компетентними органами систему показників і обліку умов і безпеки праці, здійснює міжнародне співробітництво з питань охорони праці і нагляд за охороною праці в державі тощо.

Рішення Держгірпромнагляду України, що відноситься до її компетенції, обов'язкові для виконання всіма  міністерствами, іншими центральними органами державної виконавчої влади, місцевими державними адміністраціями, місцевими радами народних депутатів і підприємствами.

Фонд соціального страхування  від нещасних випадків здійснює профілактику нещасних випадків і профзахворювань, а також координацію всієї страхової діяльності, пов’язаної з охороною праці.

Міністерство праці  і соціальної політики України здійснює також державну експертизу умов праці, визначає порядок і здійснює контроль за якістю проведення атестації робочих місць згідно з їх відповідністю нормативним актам про охорону праці, бере участь у розробці нормативних документів про охорону праці.

Інші міністерства і центральні органи державної виконавчої влади як ланки системи управління охороною праці визначають науково-технічну політику галузі з питань охорони праці, розробляють і реалізують комплексні заходи щодо поліпшення безпеки праці, здійснюють методичне керівництво діяльністю підприємств галузі з охорони праці, співробітничають з галузевими профспілками щодо вирішення питань безпеки праці, організовують у встановленому порядку навчання і перевірку знань правил і норм охорони праці керівниками і фахівцями галузі, створюють, у разі необхідності, професійні воєнізовані аварійно-рятувальні формування, здійснюють внутрішній контроль за станом охорони праці.

Для забезпечення виконання  перелічених функцій в апаратах міністерств і інших центральних  органів державної виконавчої влади створюються служби охорони праці.

Місцеві державні адміністрації й органи місцевого  самоврядування в межах підвідомчої їм території забезпечують реалізацію державної політики в сфері охорони праці, формують за участі профспілок місцеві програми заходів щодо поліпшення безпеки, гігієни праці і виробничого середовища, здійснюють контроль за дотриманням нормативних актів про охорону праці. Для забезпечення виконання названих функцій при місцевих органах державної виконавчої влади створюються відповідні структурні підрозділи.

Управлінські  структури підприємств забезпечують в умовах конкретних виробництв реалізацію вимог законодавчих і нормативних актів про охорону праці з метою створення безпечних і нешкідливих умов праці, попередження виробничого травматизму і професійних захворювань, вирішують весь комплекс питань з охорони праці, пов'язаних з даним виробництвом. У своїй діяльності стосовно охорони праці управлінські структури підприємств взаємодіють з комісією з питань охорони праці підприємства (за наявності такої), з профспілками підприємства та уповноваженими трудових колективів.

СУОП в умовах конкретної організації, на конкретному об'єкті завжди є багаторівневою системою управління, у якій верхнім рівнем є державне управління, а нижнім – управління охороною праці на конкретному об'єкті. Як проміжні рівні управління можуть виступати відомче, регіональне управління, а також управління в об'єднанні, тресті тощо.

Слід зазначити, що вихідні параметри СУОП визначаються, виходячи з вимог норм, правил, проектної документації, аналізу фактичного стану виробничої ситуації і ряду факторів виробничого середовища, тому СУОП варто віднести до категорії звичайних, багатоконтурних систем, які піддаються програмуванню. Багатоконтурність систем управління в даному випадку пояснюється складністью об'єкта управління, його великою інерційністю, складністю і інерційністю реалізації управліньких впливів.

Правовою основою СУОП є: Конституція України, Кодекс законів про працю України, Закони України «Про охорону праці» і «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві і професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», накази і розпорядження Президента України, розпорядження і постанови Кабінету Міністрів, Держгірпромнагляд, Міністерства охорони здоров'я, Міністерства праці і соціальної політики, а також інших директивних органів України з питань охорони праці (органи Державного управління охороною праці).

До нормативної бази СУОП входять:

– державні міжгалузеві  і галузеві норми і правила, а  також відомчі нормативні акти з охорони праці, затверджені Держгірпромнагляд;

– система  державних міжгалузевих і галузевих  стандартів безпеки праці;

– будівельні норми  і правила в частині забезпечення вимог охорони праці і пожежної безпеки;

– накази і розпорядження  організації вищого рівня;

– розділи «Вимоги  безпеки (охорони) праці» у стандартах і технікних умовах на продукцію;

– вимоги безпеки  праці в проектній, технічній  і організаційно-технологічній документації на будівництво або реконструкцію  
об'єктів будівництва.

Перелік основних нормативних  документів з охорони праці наведений у Державному реєстрі нормативно-правових актів з охорони праці.

Організаційна структура системи управління охороною праці на гірничо-металургійному підприємстві базується на існуючій структурі управління виробництвом. Вона містить такі основні елементи:

1. об'єкт управління;
2. інформацію про стан об'єкта управління;
3. пам'ять системи;
4. орган управління;
5. управлінські впливи (рішення).