Трудовое воспитание в системе формирования личности

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Сумський державний педагогічний університет ім. А. С. Макаренка

 

 

 

 

Кафедра педагогіки

 

 

Курсова робота з педагогіки на тему:

ТРУДОВЕ ВИХОВАННЯ  В СИСТЕМІ ФОРМУВАННЯ ОСОБИСТОСТІ

 

 

 

 

 

студентки  3 курсу

природничо – географічного  факультету

Каблучко Катерини Миколаївни

Науковий керівник:

Михайленко Н. А.

 

 

 

Суми - 2012

 

ЗМІСТ

 

 

Вступ…………………………………………………………………………..… 3

Розділ 1.Сутність трудового виховання особистості…………………………..5

1.   Зміст і завдання трудового виховання…………………….. 5
2.   Праця і її роль у всебічному розвитку особистості…….…11
3.   Психологічна готовність до праці……………………….…16
4.   Виховання в учнів трудової культури………………….….19
5.   Роль педагога в процесі трудового виховання……………26

 

Розділ 2. Трудове виховання особистості школяра на різних вікових етапах……………………………………………………………………………….29

                      2.1   Трудове виховання молодшого школяра………………….29

                      2.2  Трудове виховання підлітка…………………………….......33

                      2.3  Взаємозв’язок школи та сім’ї в профорієнтації старшокласників  …………………………………………………………..…..…..35

  2.4  Результати  дослідження впливу сім’ї на трудове виховання особистості…………………………………………………….….....38

Висновки………………………………………………………………………......43

Список використаної літератури………………………………………………..45

Додатки……………………………………………………………………….…...47

 

 

Вступ

 

Трудове виховання підростаючого  покоління – одна з основних складових у формуванні особистості нової людини. Людина розвивається духовно й фізично тільки в праці. Без праці вона деградує.

У процесі фізичної праці в учнів  розвивається координація рухів  тіла, зграбність, сила, витривалість. Праця сприяє їх розумовому розвиткові. Діти, зайняті різними видами праці, кмітливіші, винахідливіші. Участь учнів  у різноманітних трудових процесах позитивно впливає на їх поведінку, дисциплінує. Важливий аспект психологічної підготовки підростаючого покоління до праці – формування у нього почуття самовідповідальності, розуміння необхідності самому піклуватися про себе.

Трудове виховання відіграє важливу роль в подальшій профорієнтації школяра, сприяє його професійному самовизначенню.  Останнім часом ціннісні пріоритети нашого суспільства суттєво змінились. Тепер на передній план вийшло поняття престижності та оплачуваності професії, а не її суспільної цінності. Батьки ж та вчителі часто надають перевагу застарілим методам виховання, що вже не приносять бажаних результатів. Ось чому дана тема є досить  актуальною на сьогодні.

Праця є джерелом і важливою передумовою  фізичного та соціально – психічного розвитку особистості. Упродовж усієї історії людства праця була засобом формування у кожної особистості найкращіх якостей. «Праця, як ми її розуміємо, є така вільна і погоджена з християнською мораллю діяльність людини, на яку вона наважується з безумовної необхідності її для досягнення тієї чи іншої істино людської мети в житті, - писав видатний російський педагог  Констянтин Ушинський ( 1823-1871). – Саме виховання, якщо воно бажає щастя людині, повинно виховувати її не для щастя, а готувати до праці життя».

Українська народна педагогіка праці відводила головну роль у процесі створення матеріальної та духовної культури.

Гармонійний всебічний розвиток людини, освідченість, духовне багацтво, моральна чистота – усе це досягається  тільки за тієї умови, коли поряд з інтелектуальною, моральною, естетичною і фізичною культурою людина досягає високого ступеню праці, трудової творчості.

         Об’єкт дослідження – система формування особистості.

 Предмет дослідження – форми і методи трудового виховання особистості на  різних вікових етапах. 

Мета дослідження – визначення сутності процесу трудового виховання школярів, виявлення недоліків у його організації .

Дане дослідження виходить з гіпотези, що ефективність трудового виховання учнів буде забезпечено при умові співпраці сім’ї та школи з врахуванням сучасних життєвих цінностей та пріоритетів.

Відповідно до мети дослідження визначені такі завдання:

1. Проаналізувати стан трудового  виховання учнів різних вікових  категорій в сучасних школах.  

        2. Дослідити вплив сім’ї на процес трудового виховання учнів.

        3. Визначити роль педагога в процесі трудового виховання.

4. Визначити роль праці  у всебічному розвитку особистості

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ 1. Сутність трудового виховання особистості

1. Зміст і завдання трудового виховання

 

 

             Трудове  виховання – процес залучення школярів до різноманітних педагогічно організованих видів суспільно-корисної праці з метою передавання їм певного виробничого досвіду, розвитку в них творчого практичного мислення, працьовитості й свідомості людини праці.

  Людина розвивається духовно й фізично тільки в праці, без праці вона деградує. Будь-які спроби уникнути праці призводять до негараздів і для особистості і для суспільства. З цього приводу Ушинський писав: “Якби людина винайшла філософський камінь, то біда була б ще невелика: золото перестало б бути монетою. Але якби вони знайшли казковий мішок, з якого вискакує все, чого душа забажає, або винайшли машину, яка цілком заміняє всяку працю людини, то самий розвиток людства припинився б: розбещеність і дикість полонили б суспільство”.

  Високі умови перед людиною ставлять і соціальні умови праці.

 Адже праця – це не лише предметно-практична діяльність, а й спілкування суб’єкта цієї праці з іншими людьми. В різноманітних дитячих трудових об’єднаннях праця, як правило, носить колективний характер і її здійснення обов’язково пов’язано з включенням школяра в широку та складну систему виробничих, моральних та інших стосунків. Учень має вміти співпрацювати з іншими учнями , підкорятися вимогам керівника, відповідати за результати не лише своєї праці, а й інших, виявляти ініціативу в доведенні справи до кінця. Загалом, він має вміти трудиться разом з іншими, спілкуватися з ними.

  Трудове виховання учнів повинно бути спрямоване на виховання психологічної і практичної готовності учнів до праці: сумлінне ставлення до праці, внутрішня потреба працювати на повну силу, ставлення до праці як до необхідності й потреби людини.

Трудове виховання забезпечує:

• виховання конкурентоспроможного господаря своєї землі, здатного творчо мислити, усвідомлювати свою незалежність до сучасної цивілізації, чітко орієнтуватися в релігіях і перспективах життя, глибоко розуміти традиції та соціокультурні цінності українського народу, бути спадкоємцем і продовжувачем національних трудових традицій;
• формування розуміння ролі праці в житті людини і суспільства, загальних умов сучасного виробництва;
• формування активної життєвої позиції;
• виховання цивілізованого господаря;
• розвиток потреби у творчості праці, діловитості, підприємництві;
• допомога в оволодінні загальною трудовою культурою;
• формування техніко-технологічних та фінансово-екологічних знань, практичних умінь і навичок, необхідних для залучення учнів до продуктивної праці та оволодіння певною професією;
• розширення політехнічного світогляду учнів і розвиток їхніх творчих здібностей на основі взаємозв’язку трудового навчання з вивченням основ наук;
• формування в учнів розуміння загальних основ сучасного виробництва, прагнення розширювати свою технічну освіченість, оволодівати загальною трудовою культурою;
• формування поваги до людей праці, які створюють матеріальні й духовні цінності;
• ознайомлення учнів з основами ринкової економіки, різними формами господарської діяльності;
• становлення в учнів цілісного наукового світогляду, загальнонаукової, загальнокультурної, технологічної, комунікативної і соціальної компетентності на основі засвоєння знань про людину, природу, суспільство, культуру, виробництво;
• використання досвіду народної педагогіки, залучення школярів до вивчення народних ремесел, створення умов для органічного включення їх у трудову діяльність;
• становлення особистості як творця і проектувальника власного життя, забезпечення гармонізації і гуманізації стосунків між учнями і педагогами, школою і родиною, на основі усвідомленого вибору особистого життєвого шляху;
• формування ціннісних орієнтирів, здатності до самопізнання особистості в різних видах творчої діяльності, вмінь і навичок, необхідних для професійного вибору;
• збереження і зміцнення морального, фізичного і психічного здоров’я вихованців, формування і розвиток звички до здорового способу життя;
• досягнення органічної єдності і взаємозв’язку з іншими соціокультурними системами на основі послідовності, взаємодії та диференціації трудового виховання;
• своєчасне виявлення захоплень і обдарувань учнів, відродження високопрофесійної творчої інтелігенції України.

До основних видів  трудової діяльності відносяться:

1) навчальна;

2) суспільно-корисна;

3) продуктивна праця.

До форм організації належать:

1) зміст освіти на  кожному уроці;

2) різноманітні гуртки  і факультативи з трудовим  вихованням;

3) трудові об’єднання  школярів - старшокласників.

Використовується спільна  робота школи і базового підприємства.

Ознаки, які повинні  характеризувати рівень трудової зрілості випускників середньої школи:

а) прагнення в трудовій діяльності;

Спиратися на загальноосвітні  і політехнічні знання.

б) прагнення організовувати працю на наукових засадах: проявляти творчість, забезпечувати плановість, добиватись раціоналізації, економії, тощо.

в) уміння використовувати набутий трудовий досвід у нових видах праці у різних умовах і ситуаціях;

г) прояв активності і організаторських здібностей;

д) забезпечення культури і естетики праці.

       Методи  трудового виховання.

1) усвідомлення необхідності  праці;

2) виховання колективних  трудових завдань;

3) особистий приклад  вчителя і вихователя.

Організація трудового  навчання характеризується формою навчальної роботи; формою організації роботи учнів; формою організації навчання.

У системі виховних справ  розв’язуються завдання:

1. усвідомлення мети і завдання праці;
2. виховання мотивів трудової діяльності;
3. формування трудових вмінь і навичок.

 Зміст трудового виховання багатоликий. Воно включає в себе всю навчально-виховну роботу школи. У загальному розумінні трудове виховання в загальноосвітній і професійній школі включає в себе навчальну працю з основ наук і трудове виховання, котрі призначені для формування в учнів позитивного ставлення до розумової і фізичної праці й озброєння їх загальними політехнічними знаннями, трудовими уміннями та навичками. Але навчальна праця з основ наук і трудове виховання не обмежуються лише навчальною метою. Спільно з трудовим вихованням вони виступають найважливішою основою морального, розумового, фізичного та естетичного розвитку школярів.

Основою всієї системи  трудового виховання є суспільно-корисна  праця учнів. Вона включає:

• суспільну роботу – таку діяльність, яка сприяє досягненню мети організації учнівського колективу культурно-масового обслуговування населення;
• самообслуговування;
• виробничу працю – суспільно-корисну трудову діяльність учнів, пов’язану з створенням матеріальних цінностей суспільного використання  як в умовах школи, так і в сфері виробництва.

Самообслуговування в  школі та сім’ї – це найбільш доступний і повсякденний вид праці. З нього розпочинається виховання у дитини працелюбності, залучення її до все більш складних видів трудової діяльності. Досвід показує, що педагогічно правильна організація цієї праці стає доброю звичкою, не тільки обов’язком, а й потребою школярів.

Привчання дітей до самообслуговування розпочинається в сім’ї. Яким чином  організувати цю працю, щоб вона найефективніше сприяла в загальній системі  виховання сприяє тому, що праця  з самообслуговування вирішенню задач трудового виховання?

Першим етапом трудового  виховання є поступове привчання  дітей до невеликих та посильних  для їхнього віку трудових завдань. В цей період краще привчати дітей  до самообслуговування. Наступним етапом є розширення видів праці від  самообслуговування до обслуговування сім’ї  в цілому. Уже молодший школяр може пришити ґудзик до сорочки молодшого брата чи сестри, випрасувати рушники і т.д. Важливим у трудовому вихованні є і врахування індивідуальних особливостей учнів. Так, фізично ослабленим дітям, не звільняючи їх від праці, слід доручати нескладну роботу, бажано на свіжому повітрі.

Важко дати рекомендації на всі випадки життя. Але вчителям слід пам’ятати, що при використанні праці як засобу виховання головним є те, що потрібно обмірковано ставитись до трудових справ, частіше радитись з колегами, вожатими, класними керівниками.

В організації навчальної праці учнів найважливішою є  проблема активізації їх пізнавальної діяльності у процесі виконання  трудових завдань. Передовий досвід шкіл країни переконує, що якщо учням доручати окремі, порівняно прості, види виробничої праці, то така праця, як правило, не вимагає від них застосування знань. Але справа докорінно змінюється, якщо перед учнями ставиться комплексна задача.

Не інакше стоїть питання і в побутовій праці. Часто при навчанні шиттю діти годинами метають петлі, не отримуючи при цьому ніякого творчого розвитку. Інтерес до такого навчання у дітей швидко проходить. Але картина різко змінюється, коли перед учнями ставляться задачі творчого характеру.

Суспільно корисна, виробнича  праця на благо суспільства –  це праця найвпливовіша за своїм  виховним  впливом на учнів. Крім того, вона найбільш розповсюджена, застосовується як в сільських, так і в міських  школах. Різноманітні і форми праці, які отримали назву трудових об’єднань школярів. Вони грають виключно важливу роль не тільки в трудовому, але й розумовому, моральному, естетичному, фізичному, економічному, екологічному вихованні. Не менш важливе значення їх в підготовці учнів до свідомої і творчої участі в суспільному виробництві, а також у професійній орієнтації. Методичні питання організації роботи в трудових об’єднаннях відображено в багатьох навчальних посібниках. В них звертається увага на те, що трудові об’єднання учнів – це перша школа їх самостійного трудового життя, школа виховання високої відповідальності за доручену справу.