Аналіз показників молочної продуктивності при різних варіантах міжлінийного підбору у корів українськой червоної молочної породи в

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ

Луганський національний аграрний університет

ФАКУЛЬТЕТ БІОЛОГО-ТЕХНОЛОГІЧНИЙ

 

Рекомендується до захисту: Завідувач кафедри _______________ _______________________________ _______________________________                (підпис, прізвище та ініціали) “______” _______________20___ року

Допускається до захисту: Декан біолого-технологічного факультету ________________________________                 (підпис, прізвище та ініціали) “______” _______________20___ року

 

ДИПЛОМНА РОБОТА

« Аналіз  показників  молочної продуктивності  при різних  варіантах  міжлінийного підбору у корів  українськой  червоної молочної  породи в ПАТ « Племзавод ім. Літвінова»

 

Освітньо-кваліфікаційний рівень:  бакалавр

Напрям підготовки: 6.090102 «Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва»

Професійна кваліфікація: 3213 «Технік-технолог з виробництва і переробки продукції тваринництва»

 

Виконавець :Федорова Катерина Олегівна

 

Дипломний  керівник:

 

Рецензент: ___________________________________________________________

                ^{(підпис, науковий ступінь, вчене звання, прізвище, ім’я, по-батькові)}

 

 

Луганськ-2013

 

БІОЛОГО-ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ

кафедра___________________________________________________________

ВІДГУК

на випускну кваліфікаційну роботу бакалавра

 

за темою:____________________________________________________________

 

виконану студентом (кою) ___ курсу Луганського національного  аграрного університету

напрям: 6.090102 «Технологія  виробництва і переробки продукції  тваринництва»

________________________________________________________________________________

^{(прізвище, ім’я, по-батькові)}

 

Актуальність  теми:

 

 

Практичне значення:

 

Викладення результатів  дослідження в опублікованих  працях, участь в конференціях, семінарах  різних рівнів:

 

Висновок про дипломну роботу в  цілому і пропонована оцінка:

 

 

Науковій керівник: ________________________________________________

                                 

 

 

 

БІОЛОГО-ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ

кафедра___________________________________________________________

Рецензія

на випускну кваліфікаційну роботу бакалавра

за темою:____________________________________________________________

 

виконану студентом (кою) ___ курсу  Луганського національного аграрного  університету

напрям: 6.090102 «Технологія виробництва  і переробки продукції тваринництва»

__________________________________________________________________

 

Актуальність  теми і ступінь відповідності  виконаної роботи дипломному завданню:

 

 

Характеристика  виконання кожного розділу дипломної  роботи, ступінь використання дипломником  останніх досягнень науки, техніки  і передових методів роботи:

 

Перелік позитивних якостей  дипломної роботи:

 

 

Перелік основних недоліків роботи:

 

 

Висновок про дипломну роботу в  цілому:

 

 

Рецензент: ________________________________________________________

 

Реферат

Кількість:	сторінок  –
	таблиць   –
	рисунків  –
	джерел  літератури  –
	додатків  –

 

Тема:

 

 Мета і завдання досліджень:

 

Об’єкт досліджень: 

 

Предмет досліджень:

 

Зміст досліджень:

 

Практичне значення отриманих результатів:

 

Ключові слова:

 

 

 

 

 

 

 

1. Генезис  української червоної  породи.

Подальший розвиток тваринництва можливе лише на основі формування ринкових відносин, які диктують значне підвищення рентабельності та ефективності молочного скотарства. Головними складовими зростання продуктивності тварин можна назвати підвищення генетичного потенціалу худоби сучасними способами селекції і створення оптимальних умов для вирощування та годівлі тварин.

Екстремальний клімат південного регіону України зумовив формування особливої ​​породної структури молочної худоби. Найбільшого поширення отримала червона степова порода, яка найкращим чином переносить сухий і спекотний клімат нашого регіону, проте рівень продуктивності (до 3 тис. кг молока) корів цієї породи не витримує конкуренції, а недоліки екстер'єру не дозволяють повною мірою використовувати тварин в умовах високотехнологічний оснащеного обладнання доїльних цехів.

Все це і спонукало вчених протягом декількох десятиліть працювати  над виведенням нової породи молочної худоби - української червоної молочної, яка створювалася на основі червоної степової.

Нова порода створювалася шляхом підливу крові голштинської, червоної датської та англерской порід тваринам червоної степової породи. Виведення її мало ряд особливостей: широке використання в господарствах для поліпшення маточного поголів'я червоної степової породи биків зарубіжних порід - кровность по поліпшує породі досягала 25-75%. Селекція, насамперед, велася по екстер'єрних якостей і підвищенню молочної продуктивності. Звертали увагу і на адаптаційні особливості тварин до умов Півдня України. В окремих областях України питома вага тварин червоної молочної породи становить до 95%. Її найвища продуктивність, відмінні біо - та адаптаційні властивості дають підставу вважати, що надалі вона буде залишатися головний молочної породою в нашому регіоні. Але підтримка такого домінуючого положення імовірна ледь при угоді подальшого генетичного прогресу в племінних господарствах і збереження найвищої міри конкурентоспроможності породи. Структура червонуватою молочної породи містить в собі два внутріпородних різновиди: жирномолочного і голштінізірованних. В відповідність з корпоративною для породи програмою селекції потрібно консолідувати ці два внутріпородних різновиди в на генному рівні і фенотипічно одиничну породу, той чи інший надалі займатиме провідне за чисельністю поголів'я в корпоративній структурі молочного скотарства Південного регіону нашої країни. При цьому, програмою передбачається як чистопорідне розведення в рубежах кожного з внутріпородних різновидів, так і поєднання їх генетичного речовини з перевагою голштинізованого різновиди.

  Рис. 1

 

 Рис. 2

 

Виведення української червоної молочної породи завершено в 2003 році. Організаціями-оригінатора визнаний Інститут розведення і генетики тварин, Інститут тваринництва степових районів  ім. М.Ф. Іванова "Асканія-Нова", Інститут тваринництва центральних районів, Інститут тваринництва, Кримський, Одеський, Миколаївський, Луганський і Донецький інститути агропромислового виробництва, Кіровоградську та Запорізьку державні сільськогосподарські дослідні станції УААН. 
При створенні української червоної молочної породи та для збереження генофонду вихідної червоної степової породи значною мірою використовували спосіб трансплантації ембріонів. Отримані із застосуванням біотехнологічного методу трансплантації ембріонів племінні бугаї зробили помітний вплив на формування української червоної молочної породи. Середній надій за кращу лактацію по породі становить 5755 кг молока жирністю 3,84%, 221,5 кг молочного жиру, 3,24% білка, в тому числі по внутріпородний типами (голштінізірованних - 5812 кг молока жирністю 3,84%, 223, 2 кг молочного жиру, 3,24% білка і жирномолочного - 5528 кг молока жирністю 3,88%, 214,8 кг молочного жиру, 3,23% білка). Найбільш генеалогічно розгалужені генетичні ресурси у вказаному напрямку мають племпідприємства Херсонській (СП "Асканія-Генетик"), Дніпропетровській, Одеської та Донецької областей. Базовими господарствами з розведення української червоної молочної породи є переважно атестовані племінні заводи і племінні репродуктори і частково краще не племінні господарства АР Крим, дев'яти південних і східних областей.

У української червоної молочної породи окрім двох внутріпородних типів сформовано п'ять зональних заводських типів: центральний, кримський, західний, східний і таврійський.

 Базовими з розведення тварин кримського зонального заводського типу є 14 господарств виключно АР Крим, центрального - 21 господарство переважно Дніпропетровської і частково Кіровоградської областей, східного - 24 господарства Донецької, Харківської та Луганської областей, західного - 16 господарств Одеської області. Найбільший ареал має таврійський зональний заводський тип (Херсонська, Запорізька та Миколаївська області), який розводять в 27 базових господарствах.

 

 

2.Лінійне розведення та його значення в твариництві

Розведення за лініями у практичній селекції відноситься до числа  найпотужніших засобів генетичного удосконалення популяцій сільсько-господарських тварин [1, 2]. Першим, хто почав у Росії розробляти теорію лінійного розведення, були професори Н.А. Дубовицький, М.М. Щепкін і Є.А. Богданов. Зоотехнічна практика показує, що тривале парування лінійних тварин, особливо під час розведення їх у подібних умовах середовища, викликає зниження племінних і продуктивних якостей. Найефективнішим засобом запобіганню такої депресії в потомстві є між лінійне розведення. Характерною рисою цього методу є порушення, розхитування консерватизму спадковості. Тварини, одержані від між лінійного підбору, характеризуються підвищеною мінливістю, деякими новими, не властивими батькам, особливостями. Крім того, вони характеризуються значно більшою біологічною повноцінністю і підвищеною життєздатністю. Цінна спадковість створюється умілим підбором з використанням кросів ліній, що забезпечує отримання потомства з більш прогресивними ознаками.

Підбір - це найбільш дієвий прийом поліпшення існуючих та створення нових, більш цінних порід сільськогосподарських тварин. Підбір як би завершує певний етап вдосконалення стада, породи, і спрямований на отримання нового покоління тварин бажаного якості. За допомогою цілеспрямованого підбору накопичуються, закріплюються цінні спадкові якості тварин, забезпечуючи при кожній зміні поколінь безперервне вдосконалення стада і породи. У той же час, підбір - це один з найбільш складних і важливих питань племінної роботи.

Лінія - цінний група нащадків у ряді поколінь, що походять від видатного предка-родоначальника і успадкували від нього високу продуктивність і тип. 
Сімейство - група жіночих особин, пов'язаних спорідненістю з родоначальницею прямий материнської сторони родоводу.

Передумовами  лінійного  розведення є: 
 
     В окремому тваринному, хоча він і видатний, неможливо сконцентрувати всі цінні якості породи, оскільки кореляції між деякими ознаками несумісні (наприклад: густина і довжина вовни; жирність молока і удій). 
     Мета лінійного розведення: шляхом племінної роботи перетворити досягнення окремих тварин у гідності групові. 
     Різні гідності породи накопичуються в окремих лініях, які створюють структуру стада, породи, забезпечуючи різноманітність і пластичність її.

4.1. Утримання  тварин

У тваринництві рік поділяють на два періоди: зимово-стійловий (205 — 210 днів) і літній (150 — 155 днів). У молочному і молочно-мясному скотарстві залежно від природно- економічних умов господарства застосовують такі системи утримання корів: цілорічну стійлову, стійлово-пасовищну та стійлово- табірну. У ВАТ «П/з їм Літвінова» використовують стійлово-пасовищну систему утримання.

Прив'язне утримання характеризується тим, що корови відпочивають в стійлах і  поїдають корми в зафіксованому  положенні, на прив'язі. Приміщення, де містяться тварини, розраховані  на 200 голів. У даних умовах утримання  корови довше і спокійніше відпочивають в стійлах лежачи вночі, коли створюється  спокійна обстановка. Ширина стійла 1,2, а довжина 2,0 м.                               Довгі стійла зручні для тварин, але вони вимагають значних витрат ручної праці при видаленні гною. У стійлах, при поїданні корму, корова просувається в перед ближче до годівниці, при цьому її задня частина тулуба віддаляється від каналу на 50-70 див.

В якості підстилки використовують солому. Підлога  має нахил у бік гнойового  каналу близько 1%, а в задній частині  стійла – до 2%. Стійла обладнані прив'язями для корів. Прив'язь – це короткий металевий ланцюг прикріплена одним кінцем знизу до стійлової рами, а двома верхніми – охоплює шию корови і закріплюється за допомогою кільця і фіксуючої ланки.

4.2. Годівля тварин  та забезпеченість кормами

Ефективне використання великої рогатої худоби передусім залежить від умов годівлі. В період доместикації вона пристосувалася до споживання і перетравлювання великої кількості соковитих і грубих кормів із значним умістом клітковини. Основними соковитими кормами є силос, коренебульбоплоди, грубими — солома, сіно (лучне, злакове, бобове), сінаж.

Тварини краще й  апетитніше поїдають і перетравлюють  соковиті корми. Поєднання їх із сіном  сприяє оцтовокислому бродінню в  рубці, завдяки якому підвищується вміст жиру в молоці. Згодовування великих даванок концентрованих кормів зумовлює підвищення інтенсивності пропіоновокислого бродіння і збільшення кількості пропіо- нової кислоти в рубці, що призводить до зниження жирності молока.

У випадку, коли раціон великої рогатої худоби містить недостатню кількість перетравного протеїну, його поповнюють синтетичними сполуками (сечовина, амонійні солі тощо). Так, дійним коровам їх дають із розрахунку 100 — 150 г, молодняку старше від 6-місячного віку — 40 — 50, молодняку на відгодівлі — 50 — 80 г на добу.

З метою забезпечення продуктивності корів 3500 — 4000 кг молока на стійловий період необхідно заготовити кормів, у середньому на голову: грубих — 14 ц, соковитих — 80 — 120, концентрованих - 12 - 14 ц.